Файл: Майже ссвсвс готовий.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 289

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


В даній таблиці наведені елементи структури врожайності гібриду соняшника Ясон за роки проведення досліджень, та в середньому за три роки. Аналізуючи по рокам видно, що найгірші показники структури врожайності так як і у вище згаданому гібриді НК БРІО показані за 2012 рік, що також пояснюється найменш сприятливими погодніми умовами за всі роки досліджень. 2011 рік характеризується досить сприятливими умовами для вирощування соняшника, так само як і 2013 рік.

Знову потрібно відмітити що найкраще в досліді проявило себе удобрення на варіанті N30P60K90+ «Росток»3л/га. Показники варіанта N30P60K90без додавання мікродобрив знову ж були дещо гіршими, та все ж найгірші показники виявилися на контролі, тобто без додавання будь яких добрив в досліді, що було прогнозовано.

Таблиця 4.3


Вплив тукосуміші та мікродобрива «Росток» на урожайність насіння соняшнику НК БРІО

Варіант досліду

Урожайність ц/га

Приріст

ц/га

%

2011 рік

Без добрив

23,8

-

-

N30P60K90

26,6

2,8

11,8

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

27,4

3,6

15,1

НІР

0,97

2012 рік

Без добрив

21,3

-

-

N30P60K90

23,3

2,0

9,4

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

24,1

2,8

13,1

НІР

1,2

2013 рік

Без добрив

24,8

-

-

N30P60K90

26,9

2,1

8,5

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

27,9

3,1

12,5

НІР

1,16

В середньому за три роки

Без добрив

23,8

-

-

N30P60K90

25,5

2,3

9,7

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

26,5

3.2

13,4

НІР

1,11

В даній таблиці ми чітко бачимо, що врожайність є досить високою за всі три роки, хоча 2012 рік є найменш врожайним.

За допомогою кореляційного аналізу мною встановлено тісний зв'язок між масою 1000 зерен та урожайністю соняшнику ( r=0,78), що наведено на рис.1

Рис.1

Кореляційна залежність між масою 1000 зерен та урожайністю соняшнику сорту НК БРІО, середнє 2011 – 2013рр


З даного малюнку ми бачимо пряму залежність між масою тисячі насінин та безпосередньою врожайністю соняшника. З таблиці наведеної вище, а саме таблиці 4.1, ми бачимо, що у більш сприятливі роки та кращому удобренні маса 1000 насінин зростала, як і врожайність культури, що й показує нам даний аналіз.

Таблиця 4.4


Вплив тукосуміші та мікродобрива «Росток» на урожайність соняшнику Ясон

Варіант досліду

Урожайність ц/га

Приріст

ц/га

%

2011 рік

Без добрив

22,9

-

-

N30P60K90

24,7

1,8

7,8

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

25,9

3,0

13,1

НІР

0,87

2012 рік

Без добрив

20,2

-

-

N30P60K90

21,5

1,3

6,4

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

22

1,8

8,9

НІР

0,9

2013 рік

Без добрив

22.1

-

-

N30P60K90

23.8

1,7

7,7

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

24.5

2,4

10,9

НІР

1,0

В середньому за три роки

Без добрив

21,7

-

-

N30P60K90

23,3

1,6

7,4

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

24,1

2,4

11,1

НІР

0,92


Урожайність гібриду Ясон дещо нища за попередній, та так само коливається по роках, найгіршим знову ж таки виявився 2012 рік.

За допомогою кореляційного аналізу нами встановлено тісний зв'язок між дозами добрив та урожайністю соняшнику сорту Ясон ( r=0,89), що наведено на рис.2.

Рис.2.Кореляційна залежність між дозами добрив та урожайністю соняшнику сорту Ясон, середнє 2011 – 2013рр.


В даному графіку показано вплив удобрення на врожайність соняшника. Також можна простежити приріст врожайності від збільшення норм внесення добрив.

Основним показником якості насіння соняшника є вихід олії, який можна показати як у відсотковому співвідношенні, так і в ц/га. Ці показники покажемо в вигляді таблиці.







Таблиця 4.5

Вплив тукосуміші та мікродобрива «Росток» на вихід олії


Варіант

Вміст олії у насінні %

Вихід олії ц/га

Приріст виходу олії ц/га

НК бріо

ясон

НК бріо

ясон

НК бріо

ясон

2011 рік

Без добрив

48,1

47,4

11,4

10,9

-

-

N30P60K90


49,2

48

13,1

11,9

1,7

1

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

49,7

48,9

13,6

12,7

2,2

1,8








2012 рік

Без добрив

47,6

47,3

10,1

9,6

-

-

N30P60K90


48,3

47,8

11,3

10,3

1,2

0,7

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

48,9

48,7

11,8

10,7

1,7

1,1

2013 рік

Без добрив

47,6

46,8

11,8

10,3

-

-

N30P60K90


48,9

47,4

13,1

11,3

1,3

1,0

N30P60K90

+ «Росток»3л/га

49,1

48,1

13,7

11,9

1,9

1,6




середнє




З даної таблиці бачимо, що вміст олії в гібридах є досить близьким один до одного, та все ж різниця у виході в ц/га є досить таки суттєвою, що пояснюється різницею у врожайності.

Щоб краще побачити різницю вмісту олії в насінні, покажемо це у вигляді графіка.


Shape1

Рис.3Вміст олії в насінні соняшнику сортів Ясон та НК БРІО по роках досліджень (2011- 2013рр.)

З графіка видно, що по всіх роках вміст олії в насінні вищий у гібриду НК БРІО, ніж у гібрида Ясон. Також чудово видно суттєве збільшення вмісту олії від внесення добрив.












розділ 5.

Економічна оцінка технології вирощування

соняшнику


Основні критерії оцінки ефективності вирощування соняшнику – це собівартість одиниці продукції і рентабельність виробництва. Різні культури мають неоднаковий рівень рентабельності, оскільки для вирощування врожаю потребують різної кількості трудових і матеріальних затрат на одиницю площі.

Для того, щоб знизити собівартість продукції і підвищити рентабельність трудомістких культур, слід різко підвищити їх врожайність підбором високопродуктивних сортів і мінімізацією технологічних процесів вирощування. Як правило, чим більша площа посіву, потужніші агрегати, тим нижчі собівартість і рентабельність продукції. Треба замінювати трудомісткі операції менш трудомісткими (оранку – поверхневим і навіть нульовим обробітком), раціонально використовувати добрива, тобто оптимізувати систему живлення, зменшити витрати на збирання і перевезення продукції та інше.[43]


Ефективність виробництва – узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображається у високій результативності використання живої праці в засобах виробництва.

Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують систему взаємозв’язаних показників. Найважливішими серед них, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва є вартість валової і товарної продукції господарства, на основі яких можна розрахувати валовий і чистий дохід, а також прибуток.

Ефективність найбільш широко визначається показниками росту врожайності та рентабельністю виробництва.

Оптимізація густоти стояння є важливим чинником вирощування соняшнику. Його застосування визначає розмір прибавки врожаю та зміни собівартості продукції, обумовлюють різну кількість матеріальних затрат і, відповідно, економічну ефективність технології.

Економічна оцінка технологій вирощування соняшнику проводилась нами на основі сучасних методичних положень. Всі витрати, передбачені технологічними картами, були віднесені повністю на урожай соняшнику. Розрахунки проводились з урахуванням цін на насіння соняшнику, що склалися на аграрних біржах України в вересні 2013року та змін щодо вартості основних і оборотних коштів. [59]

Виробничі затрати на 1 га для вирощування складають 2978,6грн (див. технологічну карту, додаток 1).

Вартість соняшнику становить 310 грн./ц.

Вартість валової продукції визначається за закупівельними цінами, або фактичними цінами реалізації. Вартість валової продукції становить:

310 грн/ц ×24,8 ц/га =7688 грн.

Побічна продукція не враховується. Отже, вартість валової продукції складає 7688грн.Аналогічно розраховуємо цей показник і для інших варіантів та сортів соняшнику.

Для розрахунку чистого доходу використовується вартість валової продукції, розрахована в фактичних цінах реалізації. Зростання чистого доходу і прибутку є узагальнюючим показником зміцнення економіки підприємств.

Чистий дохід на 1 га дорівнює різниці вартості валової продукції на 1га і виробничих затрат на 1га (ЧД = ВП – ВЗ).

Чистий дохід на 1га становить: 7688грн. –2978,6грн. =4709 грн.

Чистий дохід по варіантам, які включені в дослід розраховуємо аналогічно.

Собівартість продукції – це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражена в грошовій формі. Собівартість 1 ц 120грн. (2978,6грн. / 24,8ц/га), аналогічно цей показник розраховуємо і по всім іншим варіантам.

Рівень рентабельності — показник, що відображає кінцеві результати діяльності господарства. Характеризується цей показник розміром прибутку від реалізованої продукції. Якщо виручка від реалізації продукції перевищує витрати на її виробництво і реалізацію, то таке господарство вважають економічно ефективним.Рівень рентабельності виробництва визначають формулою:


де Р — рівень рентабельності, %; ЧД — чистий дохід на 1га, грн.;

ВЗ — виробничі затрати на 1га, грн.

Рівень рентабельності становить: 4709 /2978,6 * 100%=158 %

Розраховуємо цей показник для інших варіантів, отримані дані заносимо в таблицю 5.1.

Рентабельне ведення господарства передбачає покриття всіх затрат на виробництво прибутками від продажу продукції та забезпечення стабільного доходу.












Таблиця 5.1

Економічна ефективність вирощування соняшнику

Показники

НК БРІО

Ясон

Без добрив

N30P60K90

N30P60K90+

Росток

Без добрив

N30P60K90

N30P60K90+

Росток

Урожайність, ц/га

24,8

26,9

27,9

22,1

23,8

24,5

Затрати праці, люд.-год на 1 га

19

19

19

19

19

19

на 1 ц

0,11

0,13

0,14

0,11

0,13

0,14

Виробничі затрати на 1 га, грн

2978,6

3125,6

3125,6

2978,6

3125,6

3125,6

Собівартість 1 ц продукції, грн

120

116

112

134

131

127

Вартість валової продукції на 1 га, грн

7688

8339

8649

6851

7378

7595

Прибуток , грн

4709

5213,4

5523,4

3872,4

4252,4

4469,4

Рівень рентабельності, %

158

166

176

130

136

143






Розділ 6

Екологічна експертиза



Охорона навколишнього середовища – це організація раціонального використання природних ресурсів, надійного захисту навколишнього середовища, забезпечення правильних взаємовідношень людського суспільства і біосфери, що ґрунтується на науковій основі – одна із глобальних соціально-політичних проблем, тому охорона природи – це комплексне довгострокове завдання, яке стосується виробничих сил, науки та інших аспектів діяльності людини. Найважливішою щодо екології є концентрація пристосування структур і продукційного процесу організмів до зміни умов навколишнього середовища.

Екологічна експертиза проводиться для запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього середовища та здоров'я людей також оцінки ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуацій на окремих територіях і об'єктах.[2,38]

Відповідно до Закону України "Про екологічну експертизу" від 9.02.1995 р., екологічна експертиза в Україні – це вид науково-практичної діяльності спеціально укомплектованих державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтуються на міжгалузевих екологічних дослідженнях, аналізі та оцінці перепроектованих, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і для яких може негативно вплинути: або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормами і вимогами законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.[46]

Відносини в галузі екологічної експертизи регулюється Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства України. Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

Метою екологічної експертизи є запобігання впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також контролю екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

  • визначення ступеня екологічного розвитку і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

  • організація кошторисної, науково-обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

  • встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

  • оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів;

  • оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

  • підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.