ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 76

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


Полтавська державна аграрна академія

( повне найменування вищого навчального закладу)


Патологічної анатомії та фізіології

( повна назва кафедри)




Курсова робота

З

( назва дисципліни)


на тему



Студента(ки) курсу. групи

напряму підготовки

( прізвище та ініціали)

Керівник

(посада,вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала

Кількість балів: Оцінка: ECTS




Члени комісії

( підпис) ( прізвище та ініціали)

( підпис) ( прізвище та ініціали)

( підпис) ( прізвище та ініціали)






м. 20. рік.



План

  1. Протокол паталогоанатомічного розтину трупу:

1.1. Вступ.

1.2. Описова частина.

1.3. Заключна частина.

2. Епікриз.

3. Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині, знезараження місця розтину і охорони навколишнього середовища, способи утилізації чи знищення трупу і трупних залишків.

Список використаної літератури.

Додатки.

































1.1 Вступ

Реєстрація трупу.

Вид тварини: півень;Стать: самець;Вік: 1 рік;Масть: біла;Прикмети: відсутні

Кому належить: Віварію ПДАА м. Полтава;Дата загибелі: 27.09.2014.

Хто проводив розтин: Дема К. В., Шастун Т. О. під керівництвом професора Скрипки М. В. та завідувача навчально - наукової лабораторії Туль О. І.





Півень загинув 27 вересня 2014 року. Розтин проводився 29.09.14. Птах народився та проживав у віварію ПДАА. Годували птаха зерном, кукурудзою, вареною картоплею з висівками, водопій необмежений. У віварію ПДАА є різні хвороби тварин, так як тварини контакнують один з одним.

Найпоширеніші хвороби це гельмінтози, туберкульоз. Загибель півня настала вранці.





1.2. Описова частина.


А. Зовнішній огляг трупу. Труп- 1рік, півень, самець, білої масті, масою 1 кг. Положення під час розтину- ліве бокове. Тілобудова- правильна, пропорційна.

Кінцівки витягнуті в перед, в суглобах розігнуті, добре виражене трупне заклякання. Трупні плями- не спостерігаються. Форма грудної порожнини - правильна, симетрична. Форма черева- запала. Стан хребта- викривлений.

Маса тіла- 1кг.


Посмертні зміни


Охолодження трупа- повне - відповідає температурі навколишнього середовища. Трупне задубіння- добре виражене. Трупні плями- відсутні.

Трупний розклад- не настав.


Спеціальна частина.


Зовнішні покриви: пір'я не дуже густе, місцями скуйовджене( в ділянці шиї та хвоста ). Наявні ділянки, де паразитують ектопаразити - пухопір'єїди (під крилами, на шиї, в ділянці клоаки). Пір'я не блискуче, тьм'яне, міцно тримається у пір'яних фолікулах, забруднене фекаліями і ектопаразитами.



Шкіра: синьо - фіолетова, а біля кіля темно - червоного кольору, тонка по товщині, еластична, помірної вологості.

Похідні шкіри : луска на лапах щільна, кігті правильно розігнуті.


М'язи: нерівномірно розвинені, добре розвинені грудні м'яз і м'язи тазу. Відсутня діафрагма.


Природні отвори - в ротовій порожнині наявні личинки мух (опариші блідо - жовтого кольору). Слизова оболонка ротової порожнини блідо - рожевого кольору зі слизом. Слизова оболонка носової порожнини і коньюктива очей блідо - рожева. Клоака закрита, пряма кишка не випинається, клоака забруднена фекаліями сіро- білого кольору, без пошкоджень.


Підшкірна клітковина: жирове відкладання незначне з частковими крововиливами, незначна кількість желеподібної речовини. Судини кровонаповнені темно - червоною кров'ю, скелетні м'язи слабо розвинені, помірної вологості, темно - фіолетового кольору з синім відтінком.


Кістки: цілісність не порушена, без деформацій. Кістки тулуба середньої міцності, нерозм'якшені, некрихкі. Хребет, ребра без деформацій, хвостові хребці рухливі.


Суглоби: суглоби в межах фізіологічної норми.


Сухожилки: розвиток помірний, міцні, цілісні, сіро - білого кольору.


Б. Внутрішній огляд трупу.

Органи голови та шиї: гребінь і сережки яскраво- червоного кольору, в ротовій порожнині наявні личинки мух блідо - жовтого забарвлення. Слизова оболонка рота блідо - рожева з невеликою кількістю слизу. Глотка рожевого кольору, без крововиливів і слизу. Коньюктива очей блідо - рожева, без виділень. Вушні отвори відкриті, без забруднень. Лімфатичні вузли не збільшені.


Стравохід: порожній, слизова оболонка блідо - рожевого кольору, блискуча, без нашарувань і пошкоджень.


Трахея: слизова оболонка блідо - рожева, з гіперемійованими крапчастими ділянками у вигляді смужок, волога, блискуча, без видимих нашарувань. Трахеальні хрящі не пошкоджені, еластичні.


Повітряні мішки: прозорі, без нашарувань наповнені повітрям.


Воло: з не великою кількістю корма, слизова оболонка темно- червоного кольору, без нашарувань і пошкоджень.


Органи грудо - черевної порожнини.


При розтині бачимо, що органи мають правильне анатомічне положення. В грудо - черевній порожнині рідина зеленого кольору, прозора,


Серце: форма серця конусоподібна. Розмір 4,5 см. Перикард заповнений прозорою рідиною, рожевого кольору, епікард гладкий, прозорий, блискучий. Міокард в'ялої, желеподібної консистенції темно - червоного кольору. Ендокард без змін. У лівому передсерді містився посмертний згусток ( желеподібної консистенції, жовтого кольору) з невеликою кількістю крові. Клапани цілісні, еластичні. Співвідношення лівого шлуночка до правого 1:6.

Зупинка серця у фазу діастоли.

Магістральні кровоносні судини: аорта, легенева артерія заповнені кров'ю, топографія анатомічно правильна.



Легені: права і ліва легені одинакові за розміром, рівномірно забарвлені, яскраво- червоного кольору, краї заокруглені, малюнок при розрізі незбережений, щільної консистенції, неспалі. При надавлюванні не спостерігаємо виділень. Проводилась проба Галена- легені плавали на поверхні води, не тонули.



Повітряні мішки: прозорі, наповнені повітрям, блискучі, еластичні.


Печінка: краї заокруглені, нашарувань немає. Капсула напружена, орган гладкий, пружної консистенції, рівномірно темно- червоного забарвлення . Судини не кровонаповнені. На розрізі помірної вологості, малюнок згладжений. Капсула прозора, без нашарувань, зіскріб паренхіми незначний.


Жовчні протоки: з незначною кількістю жовчі, стінки проток спалі.


Жовчний міхур: з невеликою кількістю жовчі, світло- зеленого кольору, рідкої консистенції. Слизова оболонка світло- коричневого кольору.


Селезінка: не збільшена, неправильної трикутної форми з заокругленими краями, капсула напружена, вишневого кольору, блискуча, гладка, в'ялої консистенції, на розрізі помірної вологості світло – вишневого колору


Нирки: розмір 6*2 см. Форма видовжена, рівномірно забарвлена, темно- вишневого кольору, а на розрізі темно - червоного забарвлення, пружної консистенції, без крововиливів. Судини кровонаповнені.


Шлунок: залозистий і м'язевий анатомічно правильно розташовані, без деформацій.

У залозистому шлунку наявні кормові маси: пшениця з дрібними камінцями. Слизова оболонка сірого кольору, вкрита незначним слизом, без нашарувань.

М'язевий шлунок заповнений кормовими масами з камінцями, темно- червоного кольору(м'язи), в стінці виявили гельмінта молочного кольору завдовжки ~7- 8см. Слизова оболонка жовто- коричневого кольру з темно- зеленим відтінком. Під кутикулою крововиливів, гіперемій, гельмінтів, нашарувань не спостерігається.


Тонкий та товстий відділи кишечнику: дванадцятипала, порожня, клубова, дві сліпих, пр'яма.

Положеня кишок анатомічно правильне. Кишечник гіпереміцований, у дванадцятипалій рідина жовто- коричневого кольору, слизова коричнево- червоного забарвлення. Клубова містить світло- коричневого кольору масу.

Сліпі відростки збільшені. Судини і брижові артерії значно кровонаповнені. Зіскріб світло- коричневого кольору, незначний.

Клоака забруднена фекальними масами сірого кольору, без ушкоджень і нашарувань.

Пухлина на брижейці кишечника суха, зеленувато - сірого кольору, щільної консистенції.

Сім'яники: не збільшені, судини кровонаповнені, лівий сім'яник менший за правий і судини на ньому більш кровонаповнені.


Череп і хребет


Черепна порожнина: конфігурація правильна, скостеніння добре.


Хребет: цілісний, викривлений. Хвостові хребці рухливі, не пожкоджені. Грудна кістка- кіль не деформована.




1.2 Заключна частина.


Паталогоанатомічний діагноз:


1. Личинки мух, опариші.

2. Пухопір'єїди.

3. Кахексія

4. Аскаридоз курей.

5. Серцева недостатність.

6. Новоутворення на брижейці кишечника.

7. Венозний застій в кишечнику.



Патологоанатомічний висновок


На підставі клінічних ознак і паталогоанатомічних змін робимо висновок, що птиця загинула внаслідок аскаридіозу.

Механізм смерті - серцева недостатність.








































3.Епікриз

Аскаридіоз (Ascaridiosis) курей — ензоотичне захворювання, переважно курчат, яке викликає нематода Ascaridia galli з родини Ascaridiidae. Рідше аскаридіозом уражуються індики, цесарки, павичі та гуси. Крім домашньої птиці, аскаридії можуть паразитувати у фазанів, рябчиків та глухарів.

Аскаридіоз поширений у багатьох країнах світу, його також реєструють у різних зонах України. Хвороба завдає великої шкоди птахівництву в зв'язку з загибеллю, відставанням у рості та розвитку молодняка, зниженням несучості і проявленням гіповітамінозу.

Епізоотологічні дані.

Аскаридіозом заражається і тяжко перехворіває молодняк від 2- до 6-місячного віку. Джерелом інвазії є хворі курчата та дорослі кури — паразитоносії, а факторами передачі збудника забруднені інвазійними яйцями корми, вода та резервуарні живителі (дощові черв'яки). Сприяє поширенню інвазії скупчене утримання і неповноцінна годівля, підлогове утримання курчат. Спостерігають наростання інвазії при надходженні молодняка в маточне стадо (вересень — жовтень), яка досягає максимуму в листопаді —· січні. З травня інвазія знижується в результаті самовідходження аскаридій. Яйця їх здатні перезимовувати.

Динаміка аскаридіозної інвазії залежить від кліматичних умов та технології вирощування молодняка і утримання птиці. При клітковому утриманні птиці створюються несприятливі умови для поширення аскаридіозу.

Патогенез.

Аскаридії діють на організм інвазованих курей механічно, інокуляторно, трофічно та антигенно. Великої шкоди завдають личинки аскаридій у період міграції. Вони руйнують ліберкюнові залози і ворсинки кишечника, відкривають ворота для інфекції та викликають алергічні реакції. Дорослі нематоди можуть стати причиною закупорки й розриву кишечника. У інвазованих курей порушується засвоєння вітаміну А, незважаючи на достатній вміст його у кормах. Порушується також функція травлення, що призводить до виснаження та загибелі птиці.

Клінічні ознаки.

Перші симптоми захворювання спостерігаються у птиці через 7—8 днів після зараження і проявляються загальною кволістю, зниженням апетиту, проносом. Птиця малорухлива, сидить з опущеними крилами. Мають місце нервові явища, відставання у рості й розвитку, схуднення. При інтенсивній інвазії і відсутності лікувально-профілактичних заходів спостерігається значна загибель курчат. Нерідко аскаридіоз ускладнюється гіповітамінозом А.




Патологоанатомічні зміни.

Труп виснажений, у тонкому відділі кишечника знаходять велику кількість аскаридій, запалення, гіперемію та крововиливи на слизових оболонках, інколи закупорку й розрив його стінок. В печінці та інших паренхіматозних органах помітні застійні явища і ознаки дистрофії.

Діагностика.

Прижиттєвий діагноз ставлять на основі результатів копроскопічного дослідження методами флотації (Фюллеборна, Щербовича або Дарлінга), однак яйця аскаридій нагадують яйця гетеракід, що утруднює діагностику хвороби.

Для уточнення діагнозу підозрілих на захворювання курей піддають діагностичній дегельмінтизації у кількості до 20 голів.

Посмертно при розтині трупів у кишечнику знаходять дорослих аскаридій, а при компресорному дослідженні зскрібків з уражених ділянок слизової оболонки — їх личинок. Наявність характерних патологоанатомічних змін у кишечнику та паренхіматозних органах також підтверджує діагноз на аскаридіоз.


























Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині.


Під час розтину трупу я працювала в рукавичках. При розтині дотримувалась правил безпекита техніки безпеки. Розтин проводився при денному освітленні в секцінній залі. У залі встановлюють секційні столи окремо для трупів дрібних і великих тварин. Столи з бортиками оббиті оцинковим залізом. У залі є рукомийник, гумові шланги, аптечка, столи для інструментів та реактивів, столик для ведення протоколів розтину, шафи для зберігання інструментів, посуду, спецодягу.

Після проведення розтину труп складаємо в спеціальну тару та утилізуємо. Для дезінфекції використовуєм їдкий натрій (2-10%розчин t-70°).

Слід звернути увагу, що розтин треба проводити при денному освітленні, бо тільки тоді можна правильно встановити колір та відтінки органів та тканин. При штучному світлі важко судити про жовтушність тканин та жирове переродження органів.

Особа, яка проводить патрозтин повинна бути в спецодязі: халат, шапочка чи косинка, клейончасті нарукавники, гумові рукавички, якщо немає рукавичок, то перед розтином руки миють теплою водою з милом. Якщо є подряпини чи тріщини, їх замазують настойкою йоду та везеліном. У разі поранення рук під час операції їх швидко обмивають, дають збігти крові з рани, змазують рану настойкою йоду чи спиртовим розчином брильянтової зеленою, заливають колідієм і продовжують роботу.


Ветеринарно- санітарні вимоги до проведення розтину та місця розтину.


Одне з найважливіших правил, яким потрібно користуватися при розтині, - педантичне дотримання повної чистоти.

Кров, гній, різномінітні виділення, харчові та калові маси не повинні засмічувати робоче місце й залишатися на секційному столі та іншому обладнанні, на поверхні трупа, інструментах і руках фахівця, який проводить розтин. За підтримкою чистоти під час розтину стежить, головним чином, помічник.