ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 79
Скачиваний: 1
По закінчення розтину та прибирання трупа, секційний стіл та його обладнання, а також підлогу, ретельно миють і дезинфікують. Інструменти попередньо очищують від забруднень за допомогою щітки та мила, а потім, загорнувши в марлю, дезінфікують в окропі з содою або кладуть на кілька годин у 2℅ розчин карболової кислоти, після чого насухо витирають та прибирають у шафу. Для запобігання утворення іржі на інструментах, остінні потрібно змащувати жиром або вазеліном. Фартухи, нарукавники миють із милом та дезінфікують. Рукавички, не знімаючи з рук, миють з милом, а потім обережно знімають, вивертаючи та скочуючи їх від променевозап'ястного суглоба до пальців. Рукавички повторно не використовують. Після зняття рукавичок руки достатньо вимити з милом.
Халати та полотняні шапочки періодично кип'ятять та стеріалізують в автоклаві.
Для дезінфекції столів та секційного приміщення використовують хлорний та негашений вапняк, формалін та інші дезінфікуючі засоби. Потрібно враховувати, що жоден дезінфікуючий засіб не діє миттєво. Тому обробка ним повинна тривати від 20-30 хвилин до 1 години.
Знищення трупа
Для безпечного знищення трупів тварин та птахів, для виключення можливості розповсюдження інфекційних хвороб і забруднення навколишнього середовища, згідно з чинною настановою "Ветринарно- санітарні правила при утилізації, прибиранні і знищенні трупів тварин і відходів, одержаних при переробці сирих тваринних продуктів", застосовують 4 методи утилізації трупів: переробка на ветеринарно- санітарних утильзаводах, спалювання, знезараження в біотермічних ямах та захоронення на скотомогильниках.
Утилізація трупів на утильзаводах
Найбільш ефективним і перспективним методом утилізації трупів вважається переробка на утильзаводах.
Утильзаводи- це добре механізовані підприємства, завдання яких є прибирання трупів і будь яких відходів у радіусі 50-70 км та їх утилізація.
Відходи збирають спеціальним автотранспортом.
Приміщення для утилізації трупів повинні мати відділення: підготовче та ізольоване від нього салотопне, а також приміщення для дезінфекції сировини і санітарний пропускник. Особи, зайняті на роботах з утилізації трупів забезпечуються санітарним і спеціальним одягом згідно з нормами. Вихід із території утильзаводу в спецодязі категорично забороняється.
Розтин трупів тварин проводять після обов'язкового попереднього дослідження і виключення сибірки та інших спорових інфекцій. Підлягають обов'язковому спалюванню трупи тварин, загиблих від віспи, ботулізму, туляремії, ентеротоксемії овець.
Утилізація трупів проводиться: в автоклавах під тиском не менше 4 амп протягом 4 годин; у котлах протягом 7 годин безперервного кипіння. Обов'язково контролюють температурний режим обробки через кожні 30 хвилин.
Територія утильзаводу і всі приміщенні повинні утримуватися в чистоті.
Трупи привозять у поліетиленових мішках, покладені в пластикові контейнери, спеціальні машини з герметичними кузовами.
Для виробництва м'ясо- кісткового борошна у казани об'ємом 5 м3 скидають трупи тварин і варять 6-8 годин. Потім під вакуумом їх випарювань, залишок перемелюють.
Ці заводи мають велике державне й оборонне значення і входять у систему підприємств цивільної оборони.
Спалювання трупів
Спалювання трупів проводять у зонах, які не обслуговуються заводами з виробництва м'ясо- кістного борошна. Обов'язковому спалюванню підлягають трупи тварин, загиблих від особливо небезпечних інфекцій. Спалювання забезпечує повне знешкодження збудника, але є надто дорогим способом знезаражування трупів. Як пальне використовують солярове масло або природній газ.
Для спалювання трупів великих тварин викопують навхрест дві траншеї завдовжки 2,6 м., завширшки 0,6 м. і глибиною 0,5 м. У центрі траншеї перекривають рейками або дерев'яним брусом, на них кладуть труп, обкладають його дровами, обливають горючою рідиною та підпалюють.
Під час спалювання стежать за тим, щоб не було здуття трупа. При потребі труп проколюють у кількох місцях.
На спалювання трупа коня або корови потрібно 2-3 м3 сухих дров та 10 кг. рідкого палива або 500-1000 кг. солярового масла.
Література
-
Богач М.В., Березовський А.В.Інвазійні хвороби свійської птиці: навчальний посібник. – Київ: Ветінформ,2007. – 224с.
-
Вракин В.Ф., Сидорова М.В. Анатомия и гистология домашней птицы. – М.: Колос. – 1984. -288с.
-
Галат М.В., Березовський А.В., Сорока Н.М. Практикум з паразитології та інвазійних хворобах тварин. – К.: Вища школа. – 2004. – 238с.
-
Корольов А.М. Вскрытие трупов птиц / в кн.: Справочник ветеринарного врача птицеводческого предприятия М.: Колос. – 1982. – С.282 – 291.
-
Скрипка М.В., Кривутенко О.І. Загальна патологічна анатомія сільськогосподарських тварин / Методичний посібник для студентів факультету ветеринарної медицини. – Полтава. – 2002. – 148с.
-
Яценко І.В., Горбатенко В.П. Анатомія свійської птиці: навчальний посібник. – Харків: РВВ ХДЗВА,2008. -86с.