З приведених даних випливає, що від ефективності і цілісності використання машинно-тракторного парку залежить в яких умовах буде працювати господарство. А отже дане господарство має необхідну кількість техніки для задоволення своїх потреб при вирощуванні с/г культур. Залишається лише підтримувати стан МТП на цьому ж рівні і шукати та впроваджувати нові методи та технології обробітку грунту і вирощування с/г культур.

Собівартість умовного еталоном гектара зростає, причина цього полягає у зростанні у погектарної витрати палива за останні роки, підвищенні ціни на паливо – мастильні матеріали і незначного зросту заробітної плати.

Все це призводить до зростанню собівартості механізованих робіт.

3.Технологія обробітку ґрунту,комплекси механізації вирощування основних видів сільськогосподарських культур

Роботи в сільськогосподарському підприємстві спрямовані на досягнення найвищих результатів по вирощуванню основних видів с/г культур. Розроблено заходи по нагромадженню і збереженню вологи та поживних речовин в грунті шляхом створення культурного орного шару з оптимальною зоною мікробіологічних процесів.

Технологія обробітку грунту в господарстві складається із слідуючих агротехнічних процесів :

• оранка

• культивація основна

• культивація передпосівна

• догляд міжряддя просапних культур

• дискування і лущення стерні.

Оранка на зяб після зернових культур у господарстві проводять рано після 3-4 тижня після збирання урожаю. Зяблевою оранкою поглиблюють і окультурюють орний шар грунту. Вона є також основним із заходів по боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами рослин. Глибина оранки 25-35см поліпшує водно повітряний режим орного шару сприяє нагромадження вологи в ґрунті.

Обробіток пару під ярі та озимі культури проводять шляхом післязбирального лущення стерні 1-2 рази на глибину 5-7см. Після появи бур’янів проводять осіню оранку на повну глибину, при необхідності із заглибленням орного горизонту. В цьому випадку перед обробітком в поле вносять гній. Потрібно пам’ятати, що періодична зміна глибини оранки грунту запобігає утворення пружної підошви та сприяє боротьбі з бур’яном. Тому оптимальна глибина оранки грунту з глибоким гумусним шаром під зернові становить 20-25 см під цукрові буряки 28-32, під кукурудзу 25см.

Передпосівна підготовка грунту під ярі зернові культури проводиться так:

• культивація на глибину закладання насіння з одночасним боронуванням, при необхідності проводять прикатковування до посіву чи після посіву.

Завдання передпосівної культивації полягає в тому, що у створенні сприятливих умов для проростання насіння.

Після посіву зернових і просапних культур грунт не повинен просідати, тому що це призводить до обривання молодих,які ще не закріпилися у грунті корінців в наслідок чого помирає і сама рослина. Тому глибина культивації повинна бути приблизно до глибини закладання насіння 3-5 см.

---

Щоб до насіння легко надходила вода і повітря верхній шар грунту повинен бути розпушений.

Одним із завдань передпосівного обробітку грунту є також знищення бур’янів сходи яких з’явилися на весні.

Основним знаряддям передпосівної обробітку є культиватор КПС-4 з спеціальними лапами ними можна рівномірно і неглибоко розпушити грунт та знищити зійшовши бур’яни.

Культури з ранніми строками сівби – пшениці і ячменю проводять звичним способом з міжряддям 15см. Сіють рядковими сівалками СЗ-3,6 глибина загортання насіння 3-4см

Оптимальні строки сівби цукрових буряків настають при доброму розробки грунту і при сталості його температури на глибину 10см +5-6 гр. висівають сівалками точного посіву.

Розпушування міжрядь пі цукрові буряки проводять культиватором УСМК – 5,4Б.

Є два способи збирання зернових і зернобобових культур це:

- пряме комбайнування, при якому хлібну масу скошують і зразу обмолочують.

- роздільне де спочатку скошують, хлібну масу, у валки де вона достигає, а потім підбирають комбайном.

Вибір способу залежить від погодних умов і від стиглості хлібної маси.

На високорослих зернових використовують висоту зрізу 20см для кращого вимолоту хлібної маси.

Для скошування зернових культур використовують жатки ЖРБ-4,2 або ЖВН-6А.

Для підбору валків і прямого комбайнування раніше використовувалися комбайни СК-4. Зараз господарство має три комбайна марки ДОН-1500. Цієї потужності вистачає, щоб зібрати врожай в найменші строки з мінімальними витратами.

Отже технологія вирощування сільськогосподарських культур в господарстві є такою самою як і в других господарствах методами ведення земельних робіт. Роботи проводять в відповідності до агростроків.

Нові технології не використовуються, цим і погана для ведення господарської діяльності господарства так як на сьогоднішній день розроблено дуже багато нових технологій по вирощування різних сільськогосподарських культур з набагато меншими енерго- та матеріалозатратами.

Обробіток під ярі та озимі культури.

Обробіток чорного пару .Після збиральне лущення стерні 1-2 рази ( в залежності від засміченості поля ) на глибину 5-7 см.

Після появи буряна осіння оранка на повну глибину , при необхідності з заглибленням орного горизонту . В цьому випадку перед оранки вносять гній.

Весняно-літній догляд за чорним паром проводять весняне боронування, періодичний обробіток лемішним лущильником або культиватором із збільшенням глибини кожний раз на 4-5 см. За 2-3 тижні до сіяння проводять приорювання на глибину орного шару . При засусі орний шар не переорюють , а культивують на глибину 12-14 см (культиватори –плоско різи КПП-2,2 та КПУ-400 , штанговий культиватор КШ-3,6).

Передпосівний обробіток-культивація на глибину згладженим полінням з одночасним боронуванням , при необхідності проводять при коткування до посіву чи після .

---

Обробіток ґрунту після багаторічних трав пласт орють плугами на глибину 20-24 см зразу після першого укосу трав , а в су погоду перед оранкою доцільно провести перехрещений обробіток поля дисковими знаряддями . Після підйому пласта до посіву озимих поле 2-3 рази , культивується , а після посіву в суху погоду прикотковується .

Напів паровий обробіток ґрунту виконується після збирання ранніх колоскових при добрій зволоженості ґрунту виконується оранка комбінованим орним агрегатом . При сухій погоді попередньо проводять лущення а через 12-15 днів оранку

Обробіток ґрунту після непарових попередників при нашій у борці і добрих запасах вологи в ґрунті оранка комбінованим способом при сухій погоді лущенням стерні із послідуючою оранкою на глибину 20-22см ; При значному залу шені верхнього прошарку ґрунту обробіток лущильниками дисковими боронами .

Обробіток ґрунту після пропасних попередників : при добрій зволоженості от вальна оранка на глибину 14-22см з одночасним боронуванням та за катуванням ; в суху осінь доцільно поверхневий обробіток важкими дисковими боронами чи плоско різами .

Обробіток під ярі зернові культури

Лущення стерні. Вслід за збиранням урожаю лущать стерню на глибину 7-8 см (для кращого проростання бур’янів ).

Зябовий обробіток ґрунту.

Його виконують при малій появі буряну якомога рані ще плугом з предплужником . Глибина оранки 20-22см .

Передпосівний обробіток ґрунту .

Раннє весняне боронування : от вального зябу зубовими або сітчастими боронами в 1-2 сліди , плоско різного зябу гольчастими боронами БИГ-3 ; культивація з одночасним боронуванням на глибину 8-10 см.

Обробіток ґрунту під кукурудзу на зерно .

Після культур суцільного посіву добрі результати дає лущення стерні на глибину 7-8 см з послідуючою глибокою оранкою плугами ПН-8-35 .

На полях після високостеблових культур важливо зріджувати стеблові і кореневі лущильниками БДТ-7 в двох напрямках з послідуючою оранкою плугами з передплужниками на глибину

27-30 см.

---

4.Технологія і комплексна механізація збирання зернових

Способи і строки збирання, типи робочих органів зернозбиральних комбайнів та їх технологічна наладка обґрунтовується сортовими та врожайними особливостями зернових культур, кількістю стебел на 1 м² площі, врожайністю. Співвідношення маси зерна і не зернової частини довжиною, міцністю стебел, часом рівномірність достигання зерна, забур’яненість та інше.

Початок збирання і тривалість залежить від сталості зерна в колосі. Пшениця достигає рівномірно порівняно з житом, ячменем, вівсом та іншими. Від початку воскової до повної стиглості у неї майже припиняється збільшення маси зерна, а у жита та ячменю триває. Овес достигає дуже

нерівномірно – спочатку верхня частина волоші, потім середня та нижня. Отже, у разі передчасного збирання жита і вівса може бути багато щуплого зерна. У достиглого ячменю дуже ламке колосся, тому його потрібно збирати у стислі строки.

Збирають зернові культури комбайновим способом. Комбайновий спосіб може бути однофазним (пряме комбайнування) і двофазним (роздільне збирання). Пряме комбайнування передбачає зрізування стебел, обмолот хлібної маси, відокремлення зерна від соломи очищення зерна від домішок і збирання продуктів обмолоту (полови та соломи).

Зерно збирають у бункер комбайна, а солому і полову укладають у полиці чи валки на полі або подрібнюють і збирають у візки. Всі ці операції виконуються комбайном в єдиному безперервному потоці. Прямим комбайнуванням збирають культури з підсіяними багаторічними травами, низькорослі (до 50 см.), перестояні, зріджені (менше 280 рослин на 1 м²), якщо немає можливості сформувати валок масою 1,4 кг на 1 м довжини. Відмінність роздільного збирання від прямого комбайнування полягає в тому, що рослинну масу зрізують і обмолочують не одночасно, а роздільно у дві фази. Спочатку рослини укладають у валки валковими жатками для підсихання і достигання (перша фаза), а через 3 – 5 днів підбирають валки комбайнами, обладнаними підбирачами. Далі процес відбувається так як і при однофазному способі. При двофазному способі збиральні роботи починають на 3 – 5 днів раніше, що має не абияке господарське значення. Стебла під час лежання у валках значно підсихають, а бур’яни в’януть. Тому полегшується обмолот і очищення зерна, пропускна здатність молотарки помітно збільшується. Однак при цьому збиранні машини рухаються по полю двічі, що призводить до збільшення затрат.

Звичайно застосовують два способи збирання озимих і ярих хлібів , зернових бобових культур : пряме комбайнування і роздільне прибирання . Вибір способу залежить від погодних умов , стану стебла , засміченості полів.

Прямим комбайнуванням звичайно збирають низькорослі , зріджені , але мало засмічені а також дозрілі хліби при рівномірному їх достиганні .

---

Роздільний спосіб застосовується при збиранні високостеблових та засмічених посівів при настанні високої стиглості зерна , а також нерівномірно достигаючих (просо та інші ) та культур,що легко обсипаються та сортів .Цей спосіб застосовується господарством і в тому випадку , коли при великих площах необхідно прискорити збирання врожаю і звести до мінімуму втрати .

На високорослих хлібах використовують висоту зрізу біля 20 мм (для кращого провітрювання скошеної маси ); при збиранні зріджених та низькорослих хлібів можливий низький зріз із здвоєним валком .

Зерново-бобові культури убирають також при низькому зрізі. Для запобігання втрат та зниження якості зерна збирання урожаю починається від косовиці і закінчуючи підбиранням зерна на току , намагаються проводити в зжаті строки.

Для скошування хлібів , круп’яних та бобових культур використовують жатки ЖРБ-4,2 , ЖВИ-6А.

Для скошування великих хлібів на зернові жатки встановлюють ексцентрикові мотовила .

Для підбора валів і прямого комбайнування раніше використовували комбайни СК-4 . Зараз господарство має три комбайни марки ДОН-1500 , один з яких новий . Цієї потужності вистачає щоб зібрати врожай в найкоротші строки з мінімальними витратами .

Збирання кукурудзи в початках починають при вологості зерна не більше 40% комбайнами «Нива» з приставками ППК- Найбільш ефективна так називаємо комбінована технологія збирання , не використовується .

---

Смотрите также файлы

• зміст диплома (Автосохраненный).doc1.doc

• культура.doc

• Тести.doc

• ШПОРА МП целая.doc

• ШПОРЫ ЭД целая =))))).doc