ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 188
Скачиваний: 1
Викликання суперовуляції. Множинної овуляції досягають шляхом проведення суперовуляції, за рахунок введення гонадотропних гормонів. Оптимальний строк початку введення гормонів є 10-12 день статевого циклу. Імовірність позитивної суперовуляційної відповіді підвищується, якщо до моменту гормональної обробки в яєчнику палькується функціональне жовте тіло розміром 1-1,5 см й більше. На практиці використовують два типи гонадотропінів: гонадотропін сироватки жеребих кобил (ГСЖК) та фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) [ 16 ].
Штучне осіменіння корів-донорів. Осіменіння проводиться при використанні сперми бугаїв-плідників згідно плану підбору. Осіменіння корів-донорів проводять ректоцервікальним методом (цервікальний з ректальною фіксацієюмшийки матки) [ 8 ]. Основними критеріями вибору часу осіменіння корів та телиць-донорів є їх поведінка та ознаки охоти. Осіменіння слід проводити при наявності рефлексу нерухомості у спокійній обстановці.
Отримання ембріонів від корів-донорів. Отримання ембріонів у корів проводять в теперішній час виключно нехірургічним шляхом. Ембріони вилучають з рогів матки корови, шляхом вимивання, за допомогою гумових катетерів. Їх вилучення можливе не раніше 5-го дня від початку охоти [ 17 ]. Ефективність вилучення ембріонів у великій мірі залежить від технічних навичок спеціаліста, ступеня оволодіння технічними засобами роботи по вилученню ембріонів.
Пересадка ембріонів. Пересадку ембріонів здійснюють, в основному, нехірургічним методом. Цей метод полягає в проходженні за допомогою спеціальних катетерів, під ректальним контролем внутрішньої порожнини статевих органів, від переддвір’я піхви до середини рога матки [ 13 ]. Цей спосіб потребує добрих навичок, необхідності уникати травмування поверхні статевих шляхів і дотримання суворих асептичних заходів. Одному реципієнту трансплантують один або два ембріони. На приживлення ембріонів великий вплив має синхронність статевих циклів донора і реципієнта. Відхилення не повинні перевищувати 12 год. Ступінь розвитку пересадженого ембріона повинен відповідати ступеню статевого циклу реципієнта. Реципієнтів після проведення ембріопересадок не менш як 1-2 години витримують у станках і тільки після цього повертають у тваринницькі приміщення. Реципієнти до та після пересадки ембріонів не повинні підлягати стресовим впливам [ 19 ].
1.3. Біологічно активні речовини у підвищенні відтворної здатності худоби
Оптимальне функціонування репродуктивного циклу корови забезпечують гормони — специфічні хімічні субстанції, що продукуються спеціалізованими (ендокринними) залозами. Із залоз гормони надходять у кров та лімфу, якими розносяться по всіх органах. Гормон яєчників корови — естроген продукується фолікулом Графіана, а прогестерон — спеціальними тілами corpus Luteum.
Кожний гормон відіграє певну роль у репродуктивному циклі самки. Інтенсивність вироблення гормонів яєчниками безпосередньо залежить від впливу гонадотропних фолікул-стимулювального (ФСГ) і лютеонізувального (ЛГ) гормонів передньої ділянки гіпофіза. ФСГ стимулює ріст, розвиток та функціонування фолікула, тоді як ЛГ зумовлює розрив фолікула і розвиток corpus Luteum.
Знаючи роль гонадотропних гормонів у регулюванні відтворної здатності самок для скорочення сезонної парувальної кампанії і збільшення заплідненості за допомогою штучних гормонів, можна peгулювaти процес рoзмнoжeння м’яcнoї худоби. Для того щоб ущільнити отелення, можна синхронізувати виникнення охоти простагландином. Проте це потребує доброго догляду за тваринами та великих витрат. Ін’єкція простагландину стимулює розсмоктування жовтого тіла та зумовлює охоту у корови через 2 – 5 днів. Тобто цей захід не підвищує заплідненості, а лише прискорює настання охоти.
Застосування румензину і боволексу прискорює статеву зрілість теличок. При цьому у них скорочується період достатевого дозрівання та збільшується частота статевої охоти і заплідненість за короткий період їх осіменіння. У теличок, які не досягли статевої зрілості через недостатні масу чи вік, можна стимулювати охоту меленгестролацетатом (МГА), додаючи його до концкормів. Його використовують і з метою синхронізації охоти, додаючи до концкормів, мг: з розрахунку на телицю — 35, на дорослу корову — 55. Суміш згодовують раз на день протягом 15 діб в один і той самий час. Через 48 год після останньої годівлі телицям вводять 2000 – 2500, а коровам — 3000 – 3500 МО сироватки жеребних кобил (СЖК) і виявлених в охоті осіменяють. У разі гіпофункції яєчників телицям дають 35 мг ацетату меленгестролу, коровам — 55 мг на голову протягом 6 діб, через 48 год вводять СЖК у дозі: телицям — 2500, коровам — 3500 МО і по 2 мл 0,1%-го розчину карбохоліну підшкірно.
До синхронізації охоти у корів і телиць вдаються при виявленні ректальним обстеженням жовтих тіл у яєчниках більшості незапліднених тварин (70 – 80 %). Охоту у корів синхронізують не раніш як через 40 – 50 діб після отелення, коли в них завершилася інволюція матки, відновилися функції яєчників і утворилося жовте тіло статевого циклу.
Телицям можна вводити простагландин (естрофан) внутрішньо-м’язово в дозі 25 мг двічі з інтервалом 11 діб. Осіменіння всього поголів’я проводять двічі через 72 і 84 год після другої ін’єкції препарату без виявлення охоти. Коровам простагландин застосовують також у дозі 25 мг, а потім протягом чотирьох днів після обробки ведуть спостереження. При цьому корів, що прийшли в охоту, осіменяють, а решті через 11 діб вдруге роблять ін’єкції і через 72 і 84 год осіменяють без виявлення охоти.
Для стимуляції статевої функції у корів і телиць із гіпофункцією яєчників використовують простагландин F2a в комбінації із СЖК. Спочатку вводять СЖК в дозі 2000 – 2500 телицям і 3000 – 3500 МО коровам, а через 48 год внутрішньом’язово — простагландин F2a в дозі 500 мкг. Тварин, що прийшли в охоту, осіменяють, а решті через 11 діб після першого введення простагландин вводять повторно у тій самій дозі. Аналог простагландину F1 — «Допростон-В» використовують у ранній післяотельний період (на третю добу після отелення) в дозі 0,5 мл внутрішньом’язово. Це дає змогу скоротити сервіс-період у середньому на 25 діб і підвищити результативність осіменіння в першу охоту на 15 %.
Синтетичний аналог рилізинг-гормону (люліберину) — сурфагон використовують як засіб терапії гіпофункції яєчників, стимулятор овуляції та для профілактики ембріональної смертності. Його фізіологічна дія ґрунтується на його здатності зумовлювати інтенсивне продукування гіпофізом гонадотропних гормонів (більшою мірою — лютеонізуючого). Застосування сурфагону разом із естрофаном підвищує запліднюваність від першого осіменіння до 80 %, тоді як при використанні одного естрофану цей показник становить 40 – 50%.
Проте слід пам’ятати, що синхронізація охоти не замінить доброго догляду за тваринами і не матиме ефекту, якщо у корів не відбуваються статеві цикли. Вона корисна тільки для зменшення затрат праці на виявлення у тварин охоти і концентрації отелень на більш короткому відрізку часу, що допомагає формувати однорідні для догляду групи телят [ 4, 20 ].
1.4. Ветеринарно-санітарні правила при трансплантації ембріонів
Дотримання ветеринарно-санітарних правил роботи в умовах і пунктах з трансплантації ембріонів дає змогу забезпечити профілактику інфекційних хвороб і високий рівень відтворення. До них застосовуються правила щодо підприємств закритого типу.
Загальні ветеринарно-санітарні правила. На території можуть перебувати лише співробітники і транспорт, який обслуговує підприємство.
При вході на підприємство повинен бути обладнаний дезкилимок і санпропускник, в якому є кімнати з шафами для зберігання особистого і спеціального одягу.
Комплектують центри і пункти лише клінічно здоровими тваринами-донорами і реципієнтами із господарств, благополучних щодо інфекційних хвороб.
Тварини обов’язково проходять 30-денний карантин, протягом якого їх досліджують на: бруцельоз, туберкульоз, паратуберкульоз, хламідіоз, лептоспіроз, лейкоз, ІРТ, пустульозний вульвовагініт, вірусну діарею, тріхомоноз і кампілобактеріоз.
Санітарні заходи повинні проводитись при дотриманні календарного плану (щоденно — ретельне чищення виробничих приміщень, щомісячно — санітарний день; при потребі – розчистка і обрізування копит у тварин, взяття проб слизу з піхви для визначення ступеня мікробної контамінації, дезінфекція приміщень та інвентаря). Ветеринарне обстеження донорів і реципієнтів проводять щоденно вранці).
Ветеринарно-санітарні правила роботи в лабораторії та боксі, де працюють з ембріонами, а також в приміщеннях для кріоконсервації та зберігання ембріонів. Бокси для роботи з ембріонами повинні знезаражуватись бактерицидними лампами протягом 30 хвилин, з розрахунку 2-3 хвилини на 1м3 об’єму. Приміщення боксу не рідше одного разу на тиждень ретельно вимивають і протирають розчином 3 %-ного перекису водню з миючими засобами “Прогрес” або “Сульфанол”.
В день роботи з ембріонами столи протирають ватно-марлевими тампонами, які змочені в 96°-ному етанолі.
Інструменти і посуд ретельно миють за допомогою щіток, йоршиків порошком “Чистоль”, промивають проточною і тричі дистильованою водою, висушують і стерилізують.
Стерилізація кип’ятінням проводиться протягом 30-ти хвилин після закипання води при закритій кришці стерилізатора.
Стерилізація сухим жаром проводиться в сушильних шафах. В шафі розміщують сухі чисті скляні інструменти, які завернуті в пергаментний папір або алюмінієву фольгу. Доводять до температури +140-170 °С і витримують 1-2 год, а потім дають охолонути. Пластмасові та гумові інструменти сухим жаром не стерилізуються.
Стерилізація сухми жаром проводиться в сушильних шафах. В шафі розміщують сухі чисті скляні інструменти, які завернуті в пергаментний папір або алюмінієву фольгу. Доводять до температури +140–170 °С і витримують 1–2 год, а потім дають охолонути. Пластмасові та гумові інструменти сухим жаром не стерилізуються.
Стерилізація в автоклаві (скляний посуд, металічні інструменти та ін.) проводиться при 1,5 атм. протягом 30 хв. Скляні та металеві інструменти закривають пергаментним папером.
Халати, рушники, фартухи також стерилізують в автоклаві або прасують перед використанням.
Стерилізація хімічними речовинами (вироби з пластмаси, гуми) проводиться з використанням 70°-го спирту, 5 %-го розчину хлораміну протягом 24-х годин. Перед застосуванням інструменти обполіскують дистильованою водою і ФБС 2-3 рази.
Поверхню виробів із пластмаси і гуми можна також стерилізувати опроміненням лампи БУВ-30 протягом 20 хвилин, на відстані 30 см від джерела УФП. Треба мати на увазі, що ультрафіолетові промені не забезпечують повної стерилізації внутрішньої поверхні порожнинних предметів.
Ветеринарно-санітарні вимоги до середовищ і препаратів. Середовища, гормональні та інші препарати, які застосовуються при вимиванні, оцінці, культивуванні, кріоконсервації, пересадці ембріонів повинні перевірятись на стерильність, нешкідливість і біологічну активність. Нестерильні середовища, а також препарати, в яких закінчився термін використання, бракують [ 13, 16, 21, 22 ].
1.5. Кріоконсервація як невід’ємна складова сучасної ембріотрансплантації
Прогрес у вивченні репродуктивної функції самок, фізіології оогенезу і раннього ембріогенезу ссавців, розробці і виробництві високоефективних препаратів і середовищ дозволив створити ряд сучасних біотехнологій по використанню жіночих статевих клітин і ембріонів для прискореного розмноження видатних тварин. Це – трансплантація ембріонів, дозрівання і запліднення ооцитів поза організмом, мікро хірургічний поділ зародків і ін. Проте, усі відомі засоби використання яйцеклітин і ембріонів для біотехнологічних цілей стикаються з однією і тією ж проблемою: ефективністю їх використання для одержання живого нащадка, що потребує запасу пластичного матеріалу на кожному з технологічних етапів. Єдиним надійним засобом створення таких запасів шляхом зворотнього введення біооб’єктів в анабіоз є заморожування і збереження їх при низьких температурах.
У теперішній час для заморожування зародків сільськогосподарських тварин використовуються різноманітні технологічні засоби, однак цілком процес заморожування та використання зародків залишається досить складним. Це обумовлено складністю будови яйцеклітин і ембріонів ссавців і їхньою унікальністю як біологічного об’єкта. Пошук оптимальних режимів проводився, як правило, емпірично, що потребує тривалих і дорогих експериментів у випадку з ембріонами сільськогосподарських тварин [ 1 ].
Як відзначав ще в 1973 році основоположник методу кріоконсервації ембріонів великої рогатої худоби І. Вільмут, основними завданнями дослідників будуть одержання середовища для заморожування і визначення оптимального режиму зниження температури [ 2 ]. Подальший розвиток кріобіологічної науки підтвердив правильність цього пророкування: більшість досліджень було спрямовано на рішення саме цих двох питань. Спрощення режиму заморожування багатьма дослідниками велося за рахунок збільшення швидкості зниження температури в окремих температурних діапазонах і скорочення процесу заморожування, тобто переносу ембріонів у рідкий азот при більш високих температурах.
Основні особливості і закономірності заморожування ембріонів. Режим заморожування в першу чергу визначається двома властивостями: стійкістю клітин до температурного шоку і процесом дегідратації і внутрішньоклітинної кристалізації. Усі режими заморожування, що існували, передбачували повільне (близько 10С у хвилину) охолодження в діапазоні позитивних температур. Оптимальні результати дозволили запропонувати простий метод короткострокового збереження ембріонів великої рогатої худоби. Ембріони, заряджені в паєти для пересадки, занурюють в льодяну баню і зберігають там до 36 годин. Приживленість таких ембріонів склала 56% і вірогідно не відрізнялася від приживленості свіжоотриманих ембріонів.
Другим фактором, що визначає швидкість зниження температури, є одержання необхідного ступеня зневоднювання клітин.
Чим менше швидкість охолодження клітин, тим менше вільної води залишається в клітині. При даній температурі витримувати замороження будуть лише ті ембріони, що до моменту внутрішньоклітинної кристалізації не містять вільної води. Графіки зневоднювання показують, що це можливо при швидкостях охолодження 0,3-0,5 0С у хвилину.
Зневоднювання клітин відбувається в температурному інтервалі, коли утворюються перші кристали льоду при ініціації кристалізації до моменту внутрішньоклітинного замерзання. Значення цих температур є базовими у розробці режиму охолодження. Виділення прихованої теплоти кристалізації, початкове переохолодження є зміна режиму заморожування після кристалізації середовища не впливають на збереженість деконсервованих ембріонів [ 5, 19 ].