Заморожування ооцитів і ембріонів ссавців з використанням високих швидкостей заморожування-відтавання. Існує спосіб заморожування біологічних об’єктів, коли цитоплазма не зневоднюється протягом поступового зниження температури, а переводиться в склоподібний стан при над швидкому охолодженні. Заморожування ооцитів, яйцеклітин і ембріонів методом вітрифікації знайшло вже досить широке застосування в біотехнологічних лабораторіях.

Сутність методів, які засновані на використанні над швидкого заморожування полягає в тому, що після відповідної обробки в розчині кріопротектора біооб’єкт безпосередньо занурюється в рідкий азот.

За класичним поняттям вітрифікація – це такий спосіб кріоконсервування суспензій, коли рідкий стан такої суспензії переходить в твердий без утворення кристалів.

При заморожуванні за допомогою прямого занурення у рідкий азот умови для виключення внутрішньоклітинного кристалоутворення забезпечується обробкою ембріонів до заморожування. Для цього необхідно наситити ембріони проникаючим кріопротектором у високій концентрації і потім збезводнити їх у гіпертонічному розчині непроникаючого кріопротектора. Крім того, додається сахароза в концентраціях 0,25-0,5 М. в результаті чого, після прямого занурення у рідкий азот вода не кристалізується, а переходить у склоподібний стан [ 2 ].

Кріоконсервація шляхом вітрифікації значно спрощує безпосередньо режим заморожування і це головна перевага даного методу. Однак вітрифікація біооб’єктів може бути успішною тільки у висококонцентрованих розчинах захисних речовин (50% і більше). Це значно ускладнює етапи підготовки ембріонів до заморожування і особливо, повернення їх у фізіологічні умови. Складності методу вітрифікації нівелюють його переваги та обмежують практичне застосування. Рішення основних задач кріоконсервації методом вітрифікації таке: 1) одержання висококонцентрованих нетоксичних розчинів; 2) запобігання осмотичного шоку при еквілвбрації ембріонів у розчинах кріопротекторів і повернення їх у фізіологічні умови; 3) досягнення високих швидкостей заморожування для вітрифікації; 4) одержання високих швидкостей відтавання для запобігання рекристалізації [ 6 ].

Методи заморожування при надвисоких швидкостях. Новим підходом у кріоконсервації ооцитів і ембріонів ссавців є метод відкритих витягнутих соломин діаметром 0,8 мм, що дозволяє реалізувати дуже високі швидкості заморожування-відтавання (близько 6*10³/9*10³ С⁰/хв) і забезпечує короткий контакт між біооб’єктом і висококонцентрованим кріозахисним середовищем (приблизно 30 секунд). Даний метод дає можливість уникнути холодового ушкодження і зменшити вплив токсичних і осмотичних ефектів. Для зниження можливості забруднення біооб’єктів вірусами заморожування проводять у рідкому азоті, відфільтрованому від бактерій і грибів [ 5 ].

---

Отримані за допомогою методу відкритих витягнутих соломин результати можуть бути охарактеризовані мінімальним холодовим ушкодженням, коротким часом експозиції в токсичних розчинах кріопротектора і виключенням структурного ушкодження. Метод є ефективним для кріоконсервації in vitro отриманих ембріонів на стадії предкомпактизації, які надзвичайно чуттєві до кріоушкоджень [ 14 ].

Характерною рисою даного способу є використання оптимального співвідношення величини швидкості відтавання до заморожування.

Вітрифікація є перспективним методом кріоконсервації ембріонів і ооцитів ссавців. Однак на сьогоднішній день ефективність методів, заснованих на використанні високих і надвисоких швидкостей заморожування-відтавання, і на застосуванні повільних режимів заморожування, приблизно однакова, що не дає можливості однозначно віддати перевагу одному з цих напрямків [ 1 ].

Розділ 2. Розрахункова частина

2.1. Завдання 3

Порівняти живу масу ремонтних телиць української чорно-рябої молочної породи зі стандартом породи та зробити висновки. Живу масу згідно стандарту взяти з Інструкції по бонітуванню великої рогатої худоби молочних та молочно-м’ясних порід. Визначити достовірність при порівнянні із першими показниками.

Табл. 1

Жива маса (кг) теличок у віці
новонароджені	6 місяців	12 місяців	18 місяців
35±0,29	172±1,21	285±2,38	430±2,5
34±0,31	155±1,86	290±2,23	420±4,61
33±0,26	154±1,62	302±3,2	438±4,53

Згідно з Інструкції по бонітуванню великої рогатої худоби молочних та молочно-м’ясних порід стандарт української чорно-рябої молочної породи по живій масі визначають з 6-и місячного віку. Достовірність при порівнянні зі стандартом породи визначаємо за формулою:

Порівняння та достовірність при порівнянні живої маси ремонтних телиць із стандартом породи представлено у вигляді таблиці 2.

Табл. 2

Жива маса (кг) теличок у віці
6 місяців				12 місяців				18 місяців
Жива маса	Стандарт породи	% до стандарту породи	Достовірність	Жива маса	Стандарт породи	% до стандарту породи	Достовірність	Жива маса	Стандарт породи	% до стандарту породи	Достовірність
172±1,21	170	101	1,65	285±2,4	284	100	0,42	430±2,5	380	113	20
155±1,86	170	91	-8,06	290±2,2	284	102	2,69	420±4,61	380	110	8,67
154±1,62	170	90	-9,87	302±3,2	284	106	5,62	438±4,53	380	115	12,8

2.2. Завдання 9

За лактаційною кривою розрахувати індекс постійності лактації за формулою Х. Тернера:

КПЛ=C/D,

де КПЛ – коефіцієнт постійності лактації;

С – фактичний надій за лактацію (7430кг);

D – найвищий надій за місяць, кг.

Розрахувати показник падіння надою, як відношення надою за 7 місяців до надою за 305 днів лактації, виражене у процентах.

---

1200

1 000

800

600

400

200

0

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рис. 2 Лактаційна крива високопродуктивних корів голштинської породи

За лактаційною кривою найвищий надій отриманий за третій місяць лактації і складає 980 кг молока. Звідси:

КПЛ = 7430/980 = 7,5

Показники надою за 7 місяців лактації відповідно дорівнюють: 630, 950, 980, 795, 785, 700, 680 кг молока. Надій за 7 місяців склав 5520 кг молока. Отже, показник падіння надою дорівнює:

ПН = (5520/7430) * 100 = 74 %.

2.3. Завдання 11

Записати 5 корів сірої української породи до ДКПТ.

Пояснення до користування ДКПТ сірої української породи.

Дані про тварин розміщені в такій послідовності: у першому рядку зверху та посередині – кличка й індивідуальний номер тварини, у другому рядку праворуч – марка і номер ДКПТ, присвоєні тваринам сірої української породи в області, марка тварин (ДУ-Дніпропетровська область); ліворуч – порядковий номер, присвоєний тварині при публікації тому. Далі йдуть дані про масть, дату й місце народження, власника тварини, дату запису до ДКПТ, належність до лінії, спорідненої групи та віддаленість її від родоначальника, генотип.

Показники промірів бугаїв та корів розміщені у такому порядку: вік тварини на час взяття промірів, висота в холці, глибина грудей, ширина грудей за лопатками, ширина в маклаках, коса довжина тулуба палицею, обхват грудей за лопатками стрічкою. Після промірів наводиться жива маса тварини, оцінка екстер’єру та конституції тварин в балах та комплексний клас.

Продуктивність корів наводиться за даними їхніх отелень. Наведені такі дані: молочність, порядковий номер отелення, стать приплоду, вік відлучення, жива маса теляти при відлученні.

Далі наведені дані про походження та ознаки предків, а також лінійну належність з материнського боку. Походження тварин наведено за трьома рядами предків: ліворуч – з боку матері; праворуч – з боку батька.

У родоводах в першому порядку наводяться відомості про тварину: кличка, індивідуальний номер; у другому рядку – вік досягнення максимальної живої маси; максимальна жива маса (кг), комплексна оцінка екстер’єру та конституції у балах; у третьому рядку – комплексний клас.

2.4. Завдання 17

Оцінити ремонтних бугайців волинської породи за відтворною здатністю.

Відтворну здатність тварин оцінюють за даними зоотехнічного обліку і даними ветеринарної медицини. Бугаїв оцінюють за кількістю одержаних за рік стандартних спермодоз або за кількістю запліднених самок протягом парувального сезону. Клас за відтворну здатність визначається згідно з вимогами до відтворної здатності бугаїв і корів.

2.5. Завдання 20

Яка породність тварин ВРХ м’ясних порід, за умови що вони отримані від розведення помісей ІІІ і ІV поколінь “у собі” і мають виражений бажаний тип при комплексному класі не нижче першого.

Потомство від розведення ІІІ і ІV поколінь “у собі” із вираженим бажаним типом відносять до чистопородного. Помісь ІІІ покоління має кровність 7/8, а помісь ІV покоління – 15/16.

---

2.6. Завдання 26

Провести бонітування овець відповідних порід та записати результати у вигляді бонітувального ключа.

Запис результатів індивідуального бонітування овець проводять за бонітувальним ключем (табл. 3) основних селекційних ознак, системи спеціальних умовних позначень та шифрів порід і типів овець, градації, символів та шифрів селекційного призначення пробонітованих овець.

Табл. 3

Бонітувальний ключ для овець тонкорунних і напівтонкорунних порід

Шифр озна­ки	Селекційні ознаки	Умовні позна­чення ознак	Оцінка в балах
1	2	3	4
11	Тип і складчастість шкіри:
	тварини з малим запасом шкіри і без складок	С-	3
	тварини з підвищеним запасом шкіри або багатоскладчасті	С+	4
	тварини з нормальним запасом шкіри (1- 2 складки) на шиї й дрібні - на тулубі	С	5
21	Густота вовни:
	(бік і спина)
	рідка і не відповідає стандарту породи	м-	2
	задовільна	м	3
	густа	м+	4
	дуже густа	мм	5
	Довжина вовни, см:
	нерозтягнутого штапелю або косиці *
31	на боці за лопаткою
32	на спині		до 0,5
33	на череві
41	Звивистість вовни:
	висока, може переходити у маркіртну, визначають на боці і спині візуально	З+	2
	змитий характер звивистості, завитки відсутні або проглядаються слабо	З-	3
	завитки бажаної форми, добре проглядаються, але нечітко виражені	З	4
	завитки рівномірно і чітко виражені по всій довжині штапелю	Зч (чітка)	5
51	Тонина вовнових волокон:
	на боці окомірно у якості або в лабораторних умовах у мікрометрах (мкм; додаток 1)
61	Вирівняність вовни в руні:
	вовна невирівняна, різниця між товщиною волокон на боці та стегні вище двох якостей або 4 мкм	В-	3
	вовна вирівняна, різниця між товщиною волокон на боці й стегні - одна якість або від 2 до 4 мкм	В	4
	вовна добре вирівняна, різниця між товщиною волокон на боці та стегні в межах однієї якості або менше 2 мкм	В+	5
62	Вирівняність вовни в штапелі: значна невирівняність – над штапелем виступають товстіші волокна	vv -В-	2
	невирівняна значна кількість у штапелі волокон – “перебіжчиків”	v -B-	3
	вирівняна в штапелі – зустрічаються волокна “перебіжчики”	-B-	4
	вирівняна відмінно - без волокон “перебіжчиків”	-B-	5
	Жиропіт:
71	Кількість жиропоту
	недостатня	ж-	3
	надлишок	ж+	4
	нормальні кількість і якість	ж	5
72	Колір жиропоту:
	жовтий	Ж	2
	кремовий	К	3
	світлий	С	4
	білий	Б	5
81	Пружність вовни
	недостатня	П-	3
	середня	П	4
	висока	П+	5
91	Блиск вовни
	відсутній	БВ	2
	слабкий	Б-	3
	нормально виражений	Б	4
	люстровий	Б+	5
101	Міцність кістяка
	ніжний	КН	3
	масивний, грубий	КГ	4
	міцний, добре розвинутий, але не грубий	К	5
111	Величину і м'ясність тварини
	посередня		3
	добра		4
	відмінна		5
121	Екстер'єр, балів**	Максимум 5
131	Оброслість спини і черева, балів	Максимум 5
	Жива маса у відповідному віці, кг
141	при народженні (1-2 дні)	До 0,1
142	при відлученні у 2-4 міс.	До 1
143	у 12 міс.	До 1
144	у 18 міс.	До 1
145	у 2,5 року	До 1
	Настриг вовни, кг
151	немитої (у фізичній масі) маса всієї настриженої вовни річного росту без кізячної	До 0,1
152	Вихід чистої вовни, %	До 0,1
153	Настриг чистої вовни, кг	До 0,1
161	Клас тварини
	еліта		5
	1 клас		4
	II клас		4
	III клас (помісі)		2
	IV клас (помісі)		1
	брак		0

---

* Вимірюється лінійкою.

** Визначають на основі сукупної оцінки розвитку окремих статей.

2.7. Завдання 28

Визначити молочність кобили відповідної породи за місяць і лактацію.

За молочністю оцінюють конематок новоолександрівська, російської та радянської ваговозних порід у господарствах, які займаються виробництвом кумису.

Попередньо молочність визначається візуально безпосередньо на пасовищі за розвитком лошат у перші 1-2 місяці життя відповідно до шкали попередньої оцінки молочності конематок.

Молочність визначають методом контрольного доїння 1-2 рази на місяць. Молочність кобили за добу (в літрах) визначають з урахуванням молока, спожитого лошам за ніч, за формулою Нд=Нт*24/Ч,

де Нд – добова молочна продуктивність (надій), л;

Нт – фактичний надій товарного молока, л;

Ч – час перебування кобили в доїнні, год.

Молочність конематки визначають відповідно до шкали оцінки молочності конематок за другою лактацією.

2.8. Завдання 31

Провести ідентифікацію та реєстрацію молодняка коней.

Форма №3-к «Ідентифікаційна картка лошати для реєстрації в ДКПК» призначена для реєстрації лошати в ДКПК під матір’ю. Одночасно перевіряється відповідність опису кобили, береться проба крові лошати для проведення імуногенетичної експертизи походження.

При заповненні форми зазначають породу, стать, кличку та № тавра, масть, дату і місце народження лошати, власника та його адресу. Наводиться інформація про батька та матір (номер за ДКПК, кличка, № тавра).

Дається графічний і письмовий опис відмітин та прикмет лошати. Графічний опис прикмет має включати не менше 5 ідентифікаційних характеристик, у тому числі 3 завитки. Після проведення імуногенетичної експертизи походження остаточно заповнена форма передається до організації, яка веде централізований племінний облік і державну книгу племінних коней.

2.9. Завдання 32

Скласти схему створення чотирилінійного кросу та гібрида у птахівництві.

Рис. 2. Схема створення чотирилінійних гібридів

2.10. Завдання 36

Оцінити свиней української степової білої породи за власною продуктивністю.

1. Власну продуктивність молодняку оцінюють за віком досягнення живої маси 100 кг та товщиною шпику. 2. Клас за віком досягнення живої маси 100 кг визначають відповідно до шкали для оцінки молодняку за віком досягнення живої маси 100 кг. 3. Товщину шпику визначають при досягненні тваринами живої маси 100 кг і оцінюють за шкалою для прижиттєвої оцінки молодняку за товщиною шпику. 4. Вік досягнення живої маси 100 кг та товщину шпику записують у картки племінних кнурів і свиноматок (форми N 1-св і N 2-св) і, як постійний показник, використовують при всіх наступних оцінках племінних кнурів і свиноматок.

Висновки

Нині біотехнологія є однією з найперспективніших і швидко прогресуючих галузей науково-технічної та промислової діяльності у розвинених країнах світу, а досягнення лідерства в галузі біотехнології — одне з головних завдань економічної політики цих країн.

---

Смотрите также файлы

• TPZ.doc

• Ательє.doc

• Менеджмент персоналу_розв'язки.doc

• Білети МП 2011-2012.doc

• врх мяс.doc