ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 492
Скачиваний: 4
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
з навчальної дисципліни „Загальна та спеціальна хірургія” для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” напряму „Ветеринарна медицина” (6.110101)
2011
1. Симптоми, що можуть проявлятися в еректильній стадії шоку:
++ збудження тварини
зниження температури тіла
зниження артеріального кров’яного тиску
втрата свідомості
2. Симптоми, що можуть проявлятися в торпідній стадії шоку:
збудження тварини
підвищення температури тіла
підвищення артеріального тиску
=виражене пригнічення загального стану, зниження температури тіла
3. Шок, це:
зміни морфологічного складу крові у разі потрапляння в кров
мікроорганізмів
реакцію імунної системи на чужорідний білок
розлад роботи нервової системи
= неспецифічний синдром, зумовлений зниженням перфузії тканин кров’ю
4. Основним заходом під час лікування шоку є:
І=нфузійна терапія
застосування інгаляційного наркозу
коротка новокаїнова блокада
застосування діуретиків
5. Запалення, це:
реакція тканин на втрату крові
= судинно-мезенхімальна реакція організму у відповідь на пошкодження
реакція імунної системи на чужорідний білок еакція тканин на зневоднення
6. Асептичне гнійне запалення може розвиватися у разі: виражених захисних властивостях організму
= внутрішньом’язевого чи підшкірного введення скипідару
внутрішньом’язевого чи підшкірного введення антибіотиків
внутрушньом’язового введення кальцію глюконату
7. Залежно від інтенсивності запалення може бути:
гіпотонічне
гіпертонічне
атонічне
= нормергічне
8. Серозна ексудація виражена у:
= коней
свиней
великої рогатої худоби
овець
9. До фізіотерапевтичних засобів лікування запальних процесів відносять:
= дію УВЧ-поля
тканинну терапію
новокаїнові блокади
протизапальні засоби
10. До неспецифічної стимулювальної терапії відносять:
=гемотерапію
новокаїнові блокади
парафінотерапія
вапоризацію
11. До гідротерапії відносять:
= використання з лікувальною метою холодної води
використання інфузій гіпертонічних сольових розчинів
використання з лікувальною метою синтетичних кровозамінників
використання гідрофільних мазей
12. Стадії розвитку шоку:
=еректильна
інфекційно-токсична
запальна
гідратації
13. Рідина, яку не можна використовувати для внутрішньовенних інфузій під час лікування шоку:
гіпертонічні сольові розчини
=гіпотонічні сольові розчини
синтетичні кровозамінники
сольові кровозамінники
14. Гострим вважається запальний процес тривалістю до:
= 5–7 днів
4–6 тижнів
3–4 місяців
4–6 місяців
15. Фібринозна ексудація виражена у:
коней
= великої рогатої худоби
собак
котів
16. Застосовують для проведення блокад із патогенетичною метою розчин новокаїну концентрації:
10%
3%
2%
=0,5%
17. До кортикостероїдних препаратів відносять:
бутадіон
аналгін
= преднізолон
кисоту ацетилсаліцилову
18. До імуностимулювальних препаратів не відносять:
вірутрицид
= анальгін
тимоген
левамізол
19. За характером ексудату запалення може бути:
= серозно-фібринозне
асептичне
гіперергічне
анергічне
20. Очищають зону пошкодження від мікробів та продуктів розпаду клітини:
= Нейтрофіли
Езонофіли
Еритроцити
Тромбоцити
21. До засобів ферментотерапії у разі запалення відносять:
= трипсин
імзауф
преднізолон
тіотриазолін
22. Через одну годину після отримання ушибу для лікування тварини застосовують:
=тиснучу пов'язку у поєднанні з холодом
теплові процедури
масаж
гіпсову пов’язку
23. Гематома, це:
=крововилив у пухку клітковину з утворенням порожнини
множинні крапкові крововиливи в пухку клітковину
крововилив у серцеву сорочку
крововилив у черевну порожнину
24. Пульсуюча гематома утворюється:
=артерією
яремною веною
будь-якою підшкірною веною
капілярною сіткою
25. Порожнина гематоми збільшується:
до зниження артеріального тиску
=до вирівнення тиску в порожнині гематоми з тиском у пошкодженій судині
до зсідання крові
до ретракції згустка
26. На початку утворення гематоми:
=накладають помірно тиснучу пов’язку і застосовують холод
застосовують зігрівальний спирт-скипидарний компрес
розтинають і лікують як рану, що загоюється за вторинним натягом
проводять коротку новокаїнову блокаду
27. У разі утворення дифузної гематоми:
застосовують зігрівальний спирт-скипидарний компрес
=розтинають порожнину гематоми та лікують пошкоджені судини
застосовують УВЧ-терапію
проводять коротку новокаїнову блокаду
28. У разі виникнення інфікованих гематом:
накладають помірно тиснучу пов’язку і застосовують холод
застосовують зігрівальний спирт-скипидарний компрес
=розтинають і лікують як рану, що загоюється за вторинним натягом
проводять коротку новокаїнову блокаду
29. Лімфоекстравазати найчастіше виникають у ділянках:
= де шкіра розташована на щільній основі
молочної залози
внутрішньої поверхні стегна
копита
30. Під час лікування лімфоекстравазатів показано:
марлевий дренаж із гідрофільною маззю
марлевий дренаж із протизапальними препаратами
=марлевий дренаж із 1-2% спиртовим розчином йоду
марлевий дренаж із гіпертонічним сольовим розчином
31. Рани, що не загоюються за первинним натягом:
асептичні операційні
забруднені після відповідної хірургічної обробки
гнійні після повного висікання
=гнійні рани
32. Низьку чутливість до болю мають тварини:
=велика рогата худоба
коні
собаки
коти
33. Для загоювання ран за первинним натягом потрібні такі умови:
=асептичність рани
кровотеча
відсутність коаптації країв
наявність мертвих тканин
34. За первинним натягом загоюються рани:
=асептичні операційні
гнійні рани
із значним дефектом тканин
з омозолілими грануляціями
35. Після аспірації лімфи з порожнини лімфоекстравазату в неї вводять:
=1-2% спиртовий розчин йоду
1% спиртовий розчин бриліантового зеленого
фурацилін
хлоргексидин
36. У динаміці перебігу ранового процесу виділяють фазу:
=самоочищення
еректильну
деградації
торпідну
37. Для нормалізації перебігу ранового процесу в фазу самоочищення =необхідно:
недопустити розвиток інфекції
стимулювати переподразнення нервової системи
пригнічувати реакцію імунної системи
запобігати відтоку ранового ексудату
38. Під струпом схильні загоюватися рани у:
=птиці
собак
коней
котів
39. Гнійно-ферментативне очищення ран притаманне для:
птиці
гризунів
=коней
великої рогатої худоби
40. Гнійно-секвестраційне очищення ран притаманне для:
=свиней
собак
коней
котів
41. Секвестраційне очищення ран притаманне для:
+птиці
-собак
-коней
-котів
42. Часткове висікання рани передбачає:
=Видалення з порожнини рани нежиттєздатних тканин
висікання у межах неушкоджених тканин, відступивши на кілька міліметрів від ранового краю
видалення всіх грануляцій
видалення гнійного ексудату
43.
Влітку накладають джгут для тимчасової
зупинки кровотечі
на термін:
=не більше 2-х годин
не більше 6-7-ми годин
не більше 16-17-ми годин
до однієї доби
44. Накладати джгут на тазовій кінцівці краще в ділянці:
=гомілки
заплюсни
плюсни
стегна
45. Для зупинки кровотечі застосовують препарати:
=адреналіну гідрохлорид
ацетилсаліцилову кислоту
тромбін
аналгін
46. Для рани, або виразки що погано загоюється застосовують метод =хірургічного оброблення:
повне висікання
часткове висікання
розсікання рани
дренування порожнини рани
47. Гідрофільну основу має мазь:
=нітацид
лінімент Вишневського
стрептоцидова емульсія
лінімент синтоміцину
48. Складові, що обумовлюють гідрофільні властивості мазей:
=ПЕГ-400, ПЕГ-1500
вазелінове масло
ланолін
тваринні жири
49. Масові захворювання великої рогатої худоби на травматичний ретикулоперикардит відносять до травматизму:
експлуатаційного
=кормового
транспортного
спортивного.
50. Масові ретикулоперитоніти у великої рогатої худоби є наслідком травматизму:
транспортного
=кормового
експлуатаційного
спортивного
51. Масові захворювання корів на субклінічний мастит є наслідком травматизму:
транспортного
кормового
=експлуатаційного
спортивного
52. Травма, нанесена тварині під час виконання діагностичних чи лікувальних процедур, називається:
випадковою
=ятрогенною
інструментальною
біологічною
53. За місцем локалізації флегмони бувають:
=підшкірні, підфасціальні, міжм’язові
серозні, серозно-некротичні, гнійні
гострі, хронічні, латентні
аеробні та анаеробні
54. У разі глибокої міжм’язової флегмони:
виявляється добре гіперемія і флюктуація
=не виявляєтья гіперемія і флюктуація
виявляється гіперемія і флюктуація на 3-4 день
виявляється крепітація
55. У хворої тварини після розтину флегмони протягом 3-4 днів зберігається висока температура, необхідно:
призначити жарознижувальні засоби
=провести додаткову ревізію рани
призначити фізіотерапевтичні процедури
не призначати антибіотикотерапію
56. У разі оперативного лікування флегмони необхідно:
розітнути флегмону
висікти частково тканини, що формують порожнину
=розітнути флегмону і ввести в її порожнину дренаж
введення в її порожнину гостроподразнювальної речовини
57. Септикопіємія – це форма сепсису:
з множинними первинними гнійними осередками
=з створенням гнійних метастазів і токсемією
з прогресуючою ендотоксимією
без розвитку ендотоксимії
58. У патогенезі розвитку правця найбільше значення має токсин, який виділяє CL. Tetani:
екзотоксин
=ендотоксин
офлатоксин
охротоксин
59. Симптом А.В. Мельникова у разі анаеробної газової гангрени:
крепітація під час пальпації
=врізання лігатури в шкіру
дзвінкий хруст під час гоління волосся на шкірі
флуктуація під час пальпації
60. Високоефективним методом лікування анаеробної гангрени є:
глухе закриття рани
використання гідрофобних мазей
парентеральне введення стероїдних препаратів
=гіпербарична оксігенізація уражених тканин
61. У разі виникнення анаеробної гангрени м’язи мають колір:
яскраво-червоний
=вареного м’яса
звичайний
з ціанотичним відтінком
62. Проникненню мікроорганізмів у кров’яне русло під час сепсису сприяє їх здатність до:
=виділення гіалуронідази
виділення гемолізинів
синтез фібринолізину
виділення простагландинів
63. Під час гнійно-септичного процесу у лейкограмі відмічають зміни:
кількість паличкоядерних нейтрофілів не змінюється
збільшення кількості еритроцитів
зменшення кількості паличкоядерних нейтрофілів
=збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів
64. Найчастіше збудником газової гангрени є:
CL. septicym
CL. hystoliticum
=CL. Perfringens
CL. tetani
65. Розриви сухожилків частіш зустрічаються:
=на згиначах пальців
на розгиначах пальців
у ділянці стегна
у ділянці лопатки
66. Запалення сухожилка супроводжується розпадом на окремі пучки, які виступають із рани – це ознака тендиніту:
паразитарного
осифікуючого
асептичного
=гнійного
67. Бурсоліти, це:
пухлини в порожнині бурси
запалення сухожилкової піхви
=ущільнені частинки фібріну і епітеліальних тканин
личинки паразитів, які проникли в бурсу
68. Флегмона, це:
гостре розлите гнійне запалення пухкої сполучної тканини
=обмежений гнійний запальний процес, що супроводжується утворенням порожнини заповненої гноєм
гнійне запалення волосяного мішечка і сальної залози разом із навколишньою клітковиною
накопичення крові в новоутворенній порожнині
69. Абсцесом називають:
гостре розлите гнійне запалення пухкої сполучної тканини
=обмежений гнійний запальний процес, що супроводжується утворенням порожнини заповненої гноєм
гнійне запалення волосяного мішечка і сальної залози разом із навколишньою клітковиною
накопичення крові в новоутворенній порожнині
70. Для анаеробної флегмони характерно:
=гострий чи блискавичний перебіг, утворення малоболючої, не гарячої, крепітуючої припухлості
гострий чи блискавичний перебіг, утворення гарячої, болючої, крепітуючої припухлості
хронічний перебіг, утворення гарячої, болючої флуктуючої припухлості
малоболюче, ундулююче припухання
71. До світлозаломлювальних середовищ ока відносять:
рогівку, склеру, кришталик, сітківку
райдужну оболонку, кришталик, склоподібне тіло, сітківку
-кон’юктиву, склеру, рогівку, сітківку
= рогівку, внутрішньоочну вологу, кришталик, склоподібне тіло
72. До захисних пристосувань ока відносять:
повіки, сльозний апарат, фіброзну оболонку ока
райдужну оболонку, кришталик, склоподібне тіло, сітківку
повіки, орбіту, сльозний апарат, м’язи ока, рогівку
= орбіту, периорбіту, повіки, фасції, очний жир, сльозний апарат
73. Руховий апарат очного яблука складається з:
п’яти м’язів
шести м’язів
= семи м’язів
десяти м’язів
74. Далекозорість, це:
= гіперметропія
еметропія
анізометропія
нормотропія
75. Короткозорість, це:
= міопія
анізометропія
піемія
нормотропія
76. Рефракція, це:
здатність ока до чіткого розпізнавання предметів, які знаходяться на різній відстані
явище, коли промені світла після заломлення в середовищах ока не з’єднуються в одній точці
= анатомічна здатність оптичної системи ока в стані спокою заломлювати паралельні промені і збирати їх в одній точці
відсутність зору у тварин
77. Акомодація, це:
особливий вид ненормальної рефракції, коли промені світла після заломлення в середовищах ока не з’єднується в одній точці
відсутність зору у тварини
= здатність ока до чіткого розпізнавання предметів які знаходяться на різний відстані
здатність оптичної системи ока в стані спокою заломлювати паралельні промені і збирати їх в одній точці
78. За допомогою Пуркінє-Сансонівського зображення встановлюють:
стан рогівки і склери
= стан кришталика та прозорість заломлюючих середовищ
рефракцію ока
запалення сітківки
79. Кератоскопією встановлюють:
найдрібніші зміни на кон’юнктиві повік, склери, рогівці, райдужній оболонці у передній та задній камерах ока та на передній поверхні кришталика
прохідність світла через середовища ока та стан його дна
запалення сітківки
= стан рогівки, її сферичність та дзеркальність
80. Офтальмоскопією встановлюють:
= прохідність світла через середовища ока та стан його дна
найдрібніші зміни на кон’юнктиві повік, склери, рогівці, райдужній оболонці у передній та задній камерах ока та на передній поверхні кришталика