ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 480
Скачиваний: 4
кульгавість опірної кінцівки
кульгавість висячої кінцівки
шпатова кульгавість
= змішана кульгавість
146. Під час паралічу променевого нерва випадає функція:
= триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців
м’язи-згиначі зап’ястя та пальців
двоголовий м’яз плеча
згиначів пястя
147. Під час паралічу ліктьового нерва випадає функція:
триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців
= м’язи-згиначі зап’ястя та пальців
двоголовий м’яз плеча
згиначів пястя
148. Під час запалення бурси двоголового м’яза плеча у коня спостерігається кульгавість:
опірного кінцівки
= висячої кінцівки
змішана кульгавість
шпатова кульгавість
149. Запалення бурси ліктьового горба здебільшого зустрічається у:
= собак і коней
дрібної рогатої худоби та свиней
котів
великої рогатої худоби
150. Прекарпальний бурсит здебільшого зустрічається у:
собак і коней
=великої рогатої худоби
дрібної рогатої худоби та свиней
котів та собак
151. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні відмічається овальне обмежене, з добре вираженою рухливістю, болюче, флюктуюче припухання. Порушення функції кінцівки мало виражене – діагноз:
= прекарпальний бурсит
тендовагініт променевого розгинача зап’ястка
артрит зап’ясткового суглоба
остеосаркома кісток зап’ясткового суглоба
152. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні і в нижній ділянці передпліччя відмічається напружена, гаряча і болюча овально-довгаста припухлість. Під час руху проявляється кульгавість висячої кінцівки – діагноз:
прекарпальний бурсит
= тендовагініт променевого розгинача зап’ястка
артрит зап’ясткового суглоба
глибокий гнійний пододерматит
153. Періостит − це запалення:
кісткового мозку
губчастої речовини кістки
= окістя
усіх морфологічних складових кістки
154. Остеомієліт – це запалення:
окістя
усіх морфологічних структур кістки
періосту
= кісткового мозку
155. Патогномонічною ознакою перелому кістки є:
гіперемія шкіри в ділянці патологічного осередку
набряк ділянки патологічного осередку
підшкірна гематома в ділянці патологічного осередку
= кісткова крепітація
156. Собака потрапила під автомобіль. Під час обстеження в ділянці стегна спостерігаються обширні садна, травмовані тканини просочені кров'ю, сильна больова реакція, функція кінцівки випадає. Виявлено рухомість стегнової кістки за межами суглобів. При цьому цілість шкіри збережена. Діагноз – ушиб ІІІ ступеня. Необхідно провести додаткове дослідження:
перкуторне дослідження місця пошкодження
= рентгенографію
дослідження пульсаціі артерій
біохімічне дослідження крові
157. Правильний метод лікування тварин у разі перелому лопатки:
екстракортикальний остеосинтез
= інтрамедулярний остеосинтез
накладання гіпсової пов’язки
накладання шинної пов’язки
158. Причина затримки зрощення кісток та відсутності репаративної консолідації:
гіперергічний тип запалення
= інфекція
невчасно проведений остеосинтез
поступове навантаження
159. Зрощення кісток у парнокопитних тварин відбувається за:
= 25−35 днів
35-45 днів
45-50 днів
50-55 днів
160. Артоз, це:
гнійне запалення суглобів
асептичне запалення суглобів
= хронічне захворювання суглобів незапального характеру
хронічне проліферативне запалення суглобів
161. Гіаліновий хрящ суглоба живиться:
дифузією з мікросудин власного мікроциркуляторного лоджа
дифузією з лімфатичного русла
дифузією з міжклітинної рідини
= дифузією із синовіальної рідини
162. Не спостерігають під час вивиху суглоба ознаку:
обмежена рухливість суглоба
= надмірна рухливість суглоба
порушення конфігурації суглоба
порушення функції кінцівки
163. У випадку, якщо після вправлення суглоба неможливо накласти імобілізуючу пов’язку, у тканини навколо суглоба рекомендують вводити:
протизапальні засоби
= подразнювальні засоби
міорелаксанти
місцеві анестетики
164. Симптом, який не спостерігають у разі гнійного артриту:
припухання суглоба
= почервоніння
підвищення загальної температури тіла
кульгавість
165 Переважають у разі розвитку грануломатозного артриту процеси:
гнійні
гострі асептичні
дегенеративні
= хронічні проліферативні
166. Ревматичний артрит – це запалення походження:
гнійного
асептичного
= автоімунного
алергічного
167. Найшвидше розвивається контрактур суглоба:
= нейрогенна
тендогенна
міогенна
артрогенна
167. Дисплазія суглобів, це:
= порушення розвитку кістково-зв’язкового компонентів суглоба
дегенеративні зміни зв’язкового компоненту суглобів
дегенеративні зміни гіалінового шару суглоба
дегенеративні зміни капсули суглобів
168. Міозит – це захворювання м’язів природи:
дистрофічної
= запальної
деонкологічної
некротичної.
169. Осифікувальний міозит розвивається внаслідок:
заміщення дефекту м’язової тканини сполучно-тканинними елементами
= петрифікації сполучної тканини, яка заповнює дефект
інфікування вогнища ураження
лізисом новоутвореної сполучної тканини у мязах
170. М’язовий ревматизм характеризується:
= раптовим виникненням та гострим початком хвороби
асиметричним ураженням окремих груп м’язів
стабільною больовою реакцією
повною втратою сфункції скорочення уражених мязів
171. Міопатоз – це захворювання м’язів, яке зумовлене порушенням скорочувальної їх функції внаслідок:
запалення
дистрофії
= перевтоми
травматичного пошкодження
172. Для лікування фасцикулярного міопатозу рекомендують введення в пошкоджені м’язи:
= 0,25% новокаїну
місцево подразнювальні засоби
міорелаксанти
антибіотики
173. Правильна послідовність процесу онкогенезу:
цитогенез→мутагенез→морфогенез
морфогенез→цитогенез→мутагенез
= мутагенез→цитогенез→морфогенез
морфогенез→мутагенез→ цитогенез
174. Доброякісну пухлину характеризує ознака:
клітинний атипізм
= експансивний тип росту
метастазування
інфільтративний тип росту
175. Злоякісна пухлина:
міксома
фіброма
= остеосаркома
ліпома
176. Доброякісна пухлина:
міосаркома
=остеома
фібросаркома
- карцинома
177. Пухлина, що має епітеліальне походження:
= карцинома
саркома
фіброма
міома
178. Пухлина, що має нейрогенне походження:
гібернома
ангіосаркома
= астроцитома
фіброма
179. Eкзема супроводжується ураженням:
епідермісу
дерми
підшкірної клітковини
= усіх шарів шкіри
180. Живлення епідермісу здійснюється за рахунок:
власних кровоносних судин
= тканинної рідини міжклітинного простору
лімфатичних судин
кровоносних та лімфатичних судин
181. Анатомічна структура, яка не є похідною шкіри:
рогові відростки
сальна залоза
= слізна залоза
копитний роговий башмак.
182. Термін, який не характеризує крововилив:
= еритема
петехія
екхімоз
суфузія
183. Шкірний висип, який не належить до вторинних:
ерозія
себорея
= кропивниця
гіперкератоз
184. Фолікуліт, це:
= гнійне запалення волосяного мішка
гнійне запалення сальної залози
гнійне запалення шкіри навколозовнішнього кінця волосяного мішка
гнійне запалення потової залози
185. Фурункул, це:
гнійне запалення волосяного мішка
= гнійне запалення волосяного мішка, сальної залози і навколишньої тканини
гнійне запалення сальної залози і навколишньої тканини
гнійне запалення навколишньої тканини
186. Під час деформації копитець у структурі пальців виникають деструктивні зміни:
= склеротичні процеси у періостальному шарі, в сосочковому шарі кайми та викривлення сосочків основи шкіри вінчика
розвивається гіпокератоз
розвивається паракеретоз
гіпоплазія епітеліальних клітин продукуючого шару епідермісу
187. Види деформацій копитець у великої рогатої худоби:
плоскі копитця
= гострокуті, криві, тупокуті, торцеві
готроплазовані та тупоплазовані
їжакове копито
188. Деформація копитець у великої рогатої худоби розвивається внаслідок захворювань:
= ламініту та остеотендиніту
гнійного пододерматиту
виразки Рустергольця
виразкових процесів міжпальцевого склепіння
189. Ускладненням асептичного дифузного запалення основи шкіри стінки копитець є:
= гострокуті копитця та криві копитця
торцеві копитця
торцеві та гострокуті копитця
гострокуті копитця
190. Деформація копитець – це є:
= порушення форми копитець
гіпертрофія копитець
гіпотрофія копитець
порушення структури копитець
191. Особливістю розчищення копитець у великої рогатої худоби є:
видалення рогу абаксіальної ділянки рогу
видалення аксіальної ділянки рогу
максимальне видалення м’якуша
= максимальне видалення зачепної ділянки та мінімальне видалення рогу мякуша та нашарованого рогу м’якуша на підошву
192. Особливістю розчищення кривих копитець є:
видалення підошовного рогу та видалення рогу м’якуша
видалення рогу м’якуша
= видалення рогу аксіальної ділянки рогу
= видалення рогу абаксіальної ділянки рогу
193. Виразка Рустергольца, це:
гнійний дифузний пододерматит
= специфічний осередковий пододерматит
гнійний абоксиальний ламініт
запалення облямівки та вінчика
194. Поверхневий гнійний пододерматит розвивається:
у листочковому шарі рогу стінки
у продукуючому шарі епідермісу кайми
у усіх шарах основи шкіри
= у сосочковому шарі основи шкіри підошви
195. Причини виникнення глибокого гнійного пододерматиту:
порушення годівлі
надмірна зволоженість у приміщенні
розшарування листочків у дорсальній стінці
= ускладнення обмеженого асептичного пододерматиту
196. Мікрофлора під час гнійного пододерматиту може розвиватись:
= безпосередньо після поранення, гематогенним шляхом, у разі ускладнення асептичного пододерматиту
у разі надмірного зволоження в місцях утримання
у разі утримання тварин на жорсткій підлозі
з кормами
197. За глибокого гнійного пододерматиту запалення розвивається в першу чергу:
=у судинному шарі основи шкіри
у судинному та сосочковому шарі основи шкіри
у сосочковому шарі основи шкіри
у синовіальній мембрані та суглобовій капсулі
198. За розвитку поверхневого гнійного пододерматиту ексудат поширюється:
= під роговим чохлом, формуючи порожнину та утворюючи подвійну підошву
переходить у п’яткову частину копитця
просочує всі шари підошви, переходить у бік білої лінії
переходить у ділянку вінчика
199. Під час глибокого гнійного пододерматиту запальна реакція захоплює в першу чергу
= судинний шар дерми
судинний та сосочковий шари дерми
листочковий та судинний шари дерми
листочковий та сосочковий шар дерми
200. У разі глибокого гнійного пододерматиту може бути ускладнення:
= періостит копитцевої кістки
флегмона підошви
параартикулярна флегмона карпального суглоба
артроз путового та вінцевого суглоба
201. Операція, за якої виконується енергійне втручання з метою ліквідувати захворювання, повністю усунути причини і попередити його рецидиви, є:
паліативною
=радикальною
консервативною
плановою
202. Термін „резекція” означає:
=вирізування частини органа, який не має периферичного закінчення
вилущування
видалення периферичної частини органа
прокол
203. Для розтину м’язової тканини застосовують:
дугову пилку
= скальпель для черева
перфоративний ніж
распатор
204. Тенотом використовують для розтину:
абсцесів
=сухожилків
кровоносних судин
кісток
205. Для попередження росту рогів у телят потрібен:
=перфоративний ніж
резекційний ніж
амутаційний ніж
ножиці Ріхтера
206. Для видалення волосяного покриву під час підготовки операційного поля необхідні:
ножиці прямі
ножиці Ріхтера
=ножиці Купера
ножиці Стіля
207. Для підготовки операційного поля послідовно виконують наступні етапи:
механічна підготовка, дублення, знезараження
механічна підготовка, депіляція, дублення, знезараження
=депіляція, механічна підготовка, знезараження, дублення
механічна підготовка, знезараження, дублення
208. Для знезараження рук використовують:
=1%-ний розчин дегміну
2%-й розчин калію марганцевокислого
5%-й розчин формаліну
3%-й розчин борної кислоти
209. Для знезараження операційного поля (шкіри) використовують:
=10%-й розчин калію перманганату
ефір
0,5%-й розчин аміаку
3%-й розчин борної кислоти
210. Вода, у якій можна стерилізувати інструмент кип’ятінням:
водопровідна
=двічі кип’ячена
кип’яченій
колодязній
211. Використовують для стерилізації інструменту хімічним способом розчини антисептиків:
=2,5%-й спиртовий розчин гибітану
0,5%-й розчин калію марганцевокислого
5%-й спиртовий розчин йоду
2%-й розчин хлораміну Б
212. Шовний матеріал, який не можна стерилізувати кип’ятінням:
синтетичні нитки
=шовк
бавовняні нитки
металевий дріт
213. Накладають на шкіру шви:
матрацний
швацький
=вузловий
Шмідена
214. Ситуаційні шви накладають у разі:
сильної кровотечі
загрози випадання кишечнику
=клаптевих ран, які мають неправильну форму
завертання країв рани всередину
215. Знімають шви у разі загоєння рани за первинним натягом через днів:
=не раніше 7-го
не пізніше 7-го
5
3
216. Спеціальні шви, які накладають на кишки:
Аммана
=Плахотіна-Садовського
Тихоніна
Вітцеля
217. Глухі шви накладають на рани:
гнійні
=асептичні (неінфіковані)
сильно кровоточиві
випадкові, після нанесення яких минуло дві доби
218. Шов, що з’єднує краї рани не за всією її довжиною, називається:
=частковим
глухим
зближувальним
малим
219. Первинні шви накладають на:
=асептичну операційну рану
свіжу випадкову рану, не пізніше 20 год після поранення
гранулюючу рану
гнійну рану
220. Шовний матеріал, який розсмоктується у тканинах:
=вікрил
шовк
капрон
нейлон
221. З’єднувати краї рани кишечнику так:
щоб рівномірно стикалися між собою протилежні серозна, м’язова і слизова оболонки
щоб стикалися лише слизові оболонки
=щоб стикалися лише серозні оболонки
щоб серозні оболонки стикалися зі слизовими
222. Для фіксації голови коня застосовують:
щипці Гармса
=закрутку на верхню губу
закрутку на нижню губу
пружинні носові щипці
223. Cпособи повалу коней:
італійський
=російський
за Гессом
кавказький
224. Які способи повалу застосовують для великої рогатої худоби:
англійський
російський
=за Гессом
кавказький
225. Як зафіксувати щелепи собаці, щоб він вас не покусав:
захопити їх рукою і утримувати
=петлю з тасьми зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом на потилиці
петлю з тасьми спочатку зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом над верхньою