ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 337
Скачиваний: 6
- У перші 10-15 днів до родів.
- Перед ставленням на сухостій.
- У перші дні після отелення.
65. Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:
- Один раз на квартал протягом лактації.
+Один раз на місяць перед діагностикою субклінічного маститу та щоденно після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварини.
- У разі переведення у родильне відділення.
- У перші дні після отелення.
66. Огляд молочної залози у дійних корів проводять:
- Протягом усього доїння.
+Двічі: до і після доїння.
- Тричі з інтервалом 10 хвилин.
- Кожні 10 днів.
67. Техніка пальпації молочної залози:
+Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я.
- Пальпацію проводять однією рукою.
- Пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я.
- Пальпацію проводять одночасно з аускультацією.
68. Техніка пальпації соска і його цистерни:
- Пальпацію проводять двома руками, притискаючи сосок до його чверті.
+Сосок захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи його до верхівки.
- Сосок і його цистерну не пальпують.
- Пальпують тільки цистерну.
69. Прохідність соскового каналу визначають:
+Кататеризацією.
- За товщиною молочного струменя.
- За кількістю молока, видоєного за одну хвилину.
- За кількістю наявності жирових кульок.
70. Візуальне оцінювання секрету молочної залози проводять:
+У молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень.
- У пробірках визначають запах, смак.
- Шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок.
- Шляхом визначення редуктазної проби.
71. Лікарські речовини вводять у матку у випадку:
+Затримки посліду, ендометрит, метрит.
- Гепатит, гепатодистрофія, анемія.
- Остеомаляція, остеопороз, гіповітаміноз.
- Пневмонія, гастрит.
72. Застосовують для введення лікарських речовин у матку і піхву інструмент:
- Троакар, фетотом, акушерська клюка.
+ПОС–5, шприц Жане, кружка Есмарка.
- Щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп.
- Кружка Есмарка.
73. Патогенетична терапія, це:
+Нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулювальні та захисні системи організму.
- Атака імунної системи проти органів і тканин власного організму в результаті чого відбувається їх структурно-функціональне пошкодження.
- Технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні заходи на органах і тканинах живої тварини.
- Підбір антипарабіотичних препаратів, антиалергійних препаратів.
74. Новокаїнотерапія – це використання:
+Антипарабіотичних препаратів.
- Антиалергійних препаратів.
- Антидепресивних препаратів.
- Антигістамінних препаратів.
75. Дія новокаїну у разі новокаїнових блокад:
- Імуностимулювальна, нейроендокринна, противірусна.
- Антиоксидантна, протимікробна, регенеративна.
+Антигістамінна, антитоксична, анестезуюча.
- Антиалергійна, антидепресивна.
76. У разі внутрішньочеревного введення новокаїну він діє на:
- Блокування сильних подразників із рецепторного поля очеревини.
- Блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови.
+Стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини.
- Імуностимулювальну, нейроендокринну, противірусну функцію організму.
77. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на:
- Розчині Рінгера.
+Фізіологічному розчині.
- Сироватці крові.
- Спирту.
78. Швидкість введення новокаїну під час внутрішньовенних ін’єкцій у коней і ВРХ не має бути більшою:
+30-40 мл на хвилину.
- 5-10 мл на хвилину.
- 15-20 мл на хвилину.
- 50-70 мл на хвилину.
79. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить:
+0,5% 20 мл або 1% 10 мл на 100 кг маси тіла.
- 1-2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.
- 5-10% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
- 10-15% – 15 мл на 1 кг маси тіла.
80. Місце уколу голки під час внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:
+З правого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.
- З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.
- Між 4 та 5 поперечнореберними відростками поперекових хребців.
- Між 6 та 7 поперечнореберними відростками поперекових хребців.
81. Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:
+0,5% – 200-250 мл або 1% – 100-150 мл (0,002г/кг маси ).
- 2% – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 5% – 300-450 мл.
- 7 % – 420-450 мл.
82. Аортопункцію за Д.Д. Логвиновим проводять:
+Між четвертим і п’ятим поперечними відростками поперекових хребців з правого боку.
- З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.
- Між другим та третім крижовим хребцем, відступивши від середньої лінії на 10 см.
- У яремній борозні.
83. Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за Д.Д. Логвиновим є:
+1% – 100-150 мл.
- 1% – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 1% – 300-400 мл.
- 2,5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
84. Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:
- Швидким рухом під великим тиском.
+Повільно вводять розчин під невеликим тиском.
- Контролюють самовільне всмоктування розчину.
- З попереднім підігріванням розчину до температури 40º С.
85. Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою є:
+Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.
- У ділянці лівої голодної ямки на середині відстані між останнім ребром і маклаком.
- Перетин краніального краю останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м’яза спини.
- Яремна борозна.
86. Доза та відсоток новокаїну під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою:
- 1% р-н – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 10% р-н – 100 мл з одного боку.
+0,5% р-н – 20 мл в кожній точці.
- 0,7 % р-н – 150 мл в кожній точці.
87. Місце проведення промежинної блокади за І.І. Магдою:
+ Сіднична ямка.
- Голодна ямка.
-. Між третім та четвертим поперековим хребцями.
- Між четвертим та п’ятим поперековим хребцями.
88. Доза
та відсоток новокаїну під час промежинної
блокади за
І.І. Магдою?
+5-10 мл – 5% розчину.
- 20 30 мл – 0,5% розчину.
- 50-70 мл – 1% розчину.
- 55-80 мл – 1% розчину.
89. Місце уколу голки під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів у бугая за І.І. Вороніним знаходиться:
+У сіднично-прямокишковій ямці на рівні середини каудального краю крижово-сідничної зв’язки.
- Паралельно вентральній поверхні крижової кістки в напрямі до протилежного надлопаткового хряща.
- Попереду першого крижового хребця на 2-3 см вбік від середньої лінії
- Паралельно дорсальній поверхні крижової кістки в напрямі крижово-сідничної зв’язки
90. Доза та відсоток новокаїну під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів за І.І. Вороніним:
- 0,5% – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 5% – 100-110 мл.
+2% – 100 мл.
- 7 % – 100 мл.
91. Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:
+Краніодорсальний кут сіднично-прямокишкової ямки з обох боків від кореня хвоста.
- Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.
- На рівні третього крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.
- На рівні четвертого крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.
92. Відсоток новокаїну і доза, що застосовують під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:
- 5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
- 2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.
+0,6-0,7% – 0,5 мл на 1 кг маси тіла.
- 0,8-0,9 % – 0,9 мл на 1 кг маси тіла.
93. Про
правильне введення голки під час
надплевральної блокади за
В.В. Мосіним
свідчить:
- Всмоктування повітря.
- Витікання крові.
+Кров не витікає та не всмоктується повітря.
- Кров витікає і всмоктується.
94. Для блокади зовнішнього сім’яного нерва за Б.О. Башкировим застосовують:
- 20-50 мл 2-5% розчину новокаїну.
+80-150 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну.
- 200-350 мл 1-2% розчину новокаїну.
- 400 мл 1,5-1,8 % розчину новокаїну.
95. Про правильне введення голки під час блокади тазового сплетіння за А.Д. Ноздрачовим свідчить:
- Голка входить без зусиль, виділяється кров.
- Хрустіння, потім із голки під тиском витікає кров.
+Хрустіння, потім провал голки.
- Під час введення провал голки і виділення крові.
96. Місце введення голки під час блокади за Т.С. Фатєєвим:
- Між другим та третім поперековими хребцями, відступивши від середньої лінії на 7-8 см.
- Голодна ямка.
+Підхвостова ямка.
- Між четвертим та п’ятим хвостовим хребцями.
97. Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади за Т.С. Фатєєвим:
+3-7 см – 0,25-0,5% – 100-250 мл
- Більше 10 см – 1-2% – 300-400 мл
- Більше 15 см – 5% – 2-5 мл
- Більше 25 см – 5 % – 3-6 мл.
98. Кров для гемотерапії готують:
+Консервують 4% розчином цитрату натрію у співвідношенні 1:10 і 2-3, дні витримують за температури 2-4˚С.
- Заморожують на 2-3 дні, потім після розморожування добавляють
10% розчин глюкози.
- Витримують 5 діб за температури -15-20˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:3.
- Витримують 8 діб за температури - 18-25 ˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:5
99. Лактотерапію використовують лише для:
- Запобігання утворенню парааортальної гематоми.
- Лікування інфекційних хвороб.
+Профілактики родових та післяродових ускладнень.
- Профілактики раннього дозрівання.
100. Препарати для лізатотерапії виготовляють з:
- Екстрактів лікарських рослин
+Тканин (взятих від здорових тварин), гідролізованих під впливом ферментів, кислот, лугів.
- Гомогенізованих органів, взятих від перехворілих тварин.
- Печінки, надниркових залоз.
101.Серотерапія – це використання:
- Сировотки молока.
+Алогенної сироватки.
- Цільної крові.
- Залоз внутрішньої секреції.
102. Вазелін під час отримання сперми використовують із метою:
- Змащують тубус.
- Змащують спермоприймач.
+Змащують внутрішню поверхню камери штучної вагіни з метою слизнення гумової камери штучної вагіни
- Змащують ебонітовий краник.
103. Кріобіологічний посуд за кімнатної температури перед стерилізацією витримують:
- Не менше трьох діб.
- Дві години.
+Не менше двох діб.
- Не менше 10 діб.
104. Проводять знезараження кріобіологічного посуду:
- Через 5 років.
- Через 10 років.
- 1 раз в рік.
+1 раз в 6 місяців.
105. Для приготування 200 мл 1%-ного розчину натрію гідрокарбонату потрібно:
- 199 мл дистильованої води і 1 г натрію гідрокарбонату.
+198 мл дистильованої води і 2 г натрію гідрокарбонату.
- 197 мл дистильованої води і 3 г натрію гідрокарбонату.
- 200 мл дистильованої води і 5 г натрію гідрокарбонату
106. Термін зберігання свіжеприготовленого 1% розчину натрію гідрокарбонату, це:
+Одна доба.
- Один тиждень.
- Один місяць.
- 60 діб.
107. Для приготування одного літра 0,85% розчину натрію хлориду потрібно:
- 0,85 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
+8,5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
- 5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
- 10 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
108. 2,9%-й розчин натрію цитрату знезаражують:
+У водяній бані за температури 90°С протягом 10 хв.
- Кип’ятінням.
- Додають на 100 мл три краплі 3 % спиртового розчину йоду.
- Додають на 100 мл десять крапель 3 % спиртового розчину йоду
109. Стерилізують кип’ятінням:
- 1% розчин натрію гідрокарбонату.
+0,9% розчин натрію хлориду.
- 2,9% розчин натрію цитрату.
- 3,5% розчин натрію цитрату.
110. 2,9% розчин натрію цитрату використовують з метою:
- Довготривалого зберігання сперми.
+Відтаювання сперми.
- Стерилізації інструментів.
- Знезаражування інструментів.
111. Визначають концентрацію спирту:
+За допомогою спиртометра.
- За допомогою зважування.
- За допомогою спалювання.
- За допомогою жирометра.
112. Для знезараження піхвових дзеркал використовують:
+70% спирт.
- Перманганат калію у розведенні 1:1000.
- 4% розчин каустичної соди.
- 96 % спирт.
113. Використовують розчин фурациліну під час осіменіння корів у концентраціях:
+1:5000.
- 1:10000.
- 1:100.
- 1 : 200.
114. Використовують розчин фурациліну під час штучного осіменіння:
- Для розморожування і розрідження сперми.
- Для санації піхви перед введенням сперми.
+Для обробки зовнішніх статевих органів перед введенням сперми.
- Для обробки внутрішніх статевих органів перед введенням сперми.
115. Для санітарного оброблення кріобіологічного посуду використовують:
- 70% етиловий спирт.
- 2-3% розчин натрію гідрокарбонату.
- 3% спиртовий розчин йоду.
+96 % етиловий спирт.
116. Приготування хромової суміші:
+До 9,2 г калію двохромовокислого додають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти.
- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% азотної кислоти.
- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% молочної кислоти.
- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 120 мл 30% молочної кислоти.
117. Хромову суміш застосовують для:
- Прання халатів і рушників.
+Відмивання забрудненого білком і спермою скляного посуду.
- Відмивання піхвових дзеркал від залишків вазеліну чи бруду.
- Знезаражування інструментів.
118. Фільтрувальний папір стерилізують:
+За допомогою гарячої праски.
- Просочують хромовою сумішшю.
- Просочують 3% розчином каустичної соди.
- Просочують 70% етиловим спиртом.
119. Вкажіть послідовність виготовлення паперових фільтрів:
+Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник.
- Вирізають трикутник відповідно до розмірів лійки.
- Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник і верхівку трикутника зрізають, для кращого проходження рідини.
- Вирізають восьмикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю.
120. Для виготовлення тампонів необхідні матеріали:
+Біла гігроскопічна вата і марля.
- Фільтрувальний папір.
- Негігроскопічна вата.
- Стерильні ножиці.
121. Тампони для знезараження штучних вагін зволожують:
+70% спиртом.
- Рідким азотом.
- Ізотонічним розчином натрію хлориду.
- 0,02 % розчином фурациліну.
122. Сухі ватно-марлеві тампони знезаражують:
- 3%-им спиртовим розчином йоду.
+У сушильній шафі за температури 130°С 60 хвилин.
- 0,02 % розчином фурациліну.
- Рідким азотом
123. Марлеві серветки використовують:
- Для виймання гранул з посудин Дьюара.
- Для фламбування приладів.
+Для витирання приладів та інструментів від залишків вазеліну, фізіологічного розчину тощо.
- Для знезаражування інструментів.