ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 336
Скачиваний: 6
230. Можна проводити тракцію плода зусиллями:
- Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення під час перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік.
+У разі патологічних родів силою не більше 3-4 чоловік.
- Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення у разі відсутносі перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік.
- Під час визначення терміну вагітності.
231. Вводять, використовують і виводять акушерський інструмент під час рододопомоги:
+Лише під контролем руки акушера.
- Лише під наглядом акушера.
-Лише після консультації акушера.
- Лише під час виявлення терміну вагітності.
232. Особливості рододопомоги у разі тазового предлежання плода:
+Надають допомогу для швидкого виведення плода.
- Переводять у головне передлежання .
- Не втручаються у родовий процес.
233. Під час черевного і спинного передлежання плід переводять:
+У головне передлежання.
+У тазове передлежання .
- Немає різниці у яке передлежання.
- Очікують настання родів.
234. Акушерський інструмент поділяють на групи:
+Інструмент для витягування плодів, інструмент для фетотомії, допоміжний інструмент для відштовхування плодів.
- Інструмент для фетотомії, хірургічний інструмент, додатковий інструмент.
- Інструмент для витягування плодів, інструмент та прилади для введення лікарських речовин, додатковий інструмент.
- Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.
235. Для витягування плода використовують інструмент:
+Акушерські мотузки і тясьма, очні гачки, анальні гачки, реберні гачки,екстрактори.
- Акушерські клюки Гюнтера, Кюна, Афанасьева, петлепровідники Лінгорста і Цвіка.
- Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.
- фетотоми
236. Акушерська мотузка або тасьма, це:
+Міцна,
гладенька, м’яка мотузка – товщиною
0,5-0,8 см, довжиною
1,5-3 м, на обох кінцях
із вушками.
- Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях із вушками.
- Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 5,5-7 м, на обох кінцях із вушками.
237. Кінцівки плода фіксують:
- Петлю з мотузки необхідно розташовувати нижче путових суглобів
- Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище кульшових суглобів.
+Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище путових суглобів.
238. Фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода можна лише:
- у живого плода.
- у мертвого плода.
- не можна.
+можна для виправлення завертання голови
239. Правила використання очних гачків у живих плодів:
+Живим плодам гачки вводять лише у внутрішні кути очей.
- Гачки вводять у орбіту ока живого плода.
- Гачки вводять позаду ока живого плода.
- гачки не вводять.
240. Екстрактори є:
- Мюзо, Афанасьева, Ордіна, Лінгорста.
+Пфлянца, Хавренкова, Варганова і Юмакіна.
- Крея-Шотлера, Вітта.
- Персена і Цвіка.
241. Екстрактори застосовують:
- Для відштовхування плодів у матку.
- Для полегшенння відштовхування плодів у овець і кіз.
+Для полегшення витягування плодів у корів.
- Для визначення терміну вагітності
242 Прихований ніж Малькмуса від ножа Афанасьєва відрізняється:
+У ножа Малькмуса лезо виступає поміж металевих пластин ручки у щілину, а у Афанасьєва – висувається із ручки вперед.
- Вони не мають різниці.
- У ножа Афанасьєва лезо виступає поміж металевих пластин ручки в щілину, а у Малькмуса висувається із ручки вперед.
243. Фетотом – це:
- Інструмент для відштовхування плода.
- Інструмент для витягування плода.
+Інструмент для розрізання плода.
- Інструмент для введення лікарських речовин
244. Фантом являє собою:
- Модель передньої частини корови.
+Модель тазової частини корови.
- Модель грудної клітки корови.
- Модель для введення лікарських речовин.
245. До допоміжних відносять інструмент:
- Акушерські мотузки і тасьми.
- Акушерські гачки-очні, шарнірні, реберні, анальні.
+Петлепровідники, петлепилопровідник,
- Інструмент для розрізання плода
246. Акушерські клюки є:
- Мюзо, Крея-Шотлера, Лінгорста, Цвіка.
- Пфляна, Хавренкова, Варганова, Юмакіна.
+Гюнтера, Кюна, Афанасьєва, Беккера.
- Клюки для введення лікарських речовин.
247. Шпателі використовують з метою:
- Для відокремлення м’язів від кісток у разі закритих методів фетотомії.
+Для відокремлення шкіри від м’язів у разі закритих методів фетотомії.
- Для відокремлення голови плода у разі закритих методів фетотомії.
- Для введення лікарських речовин.
248. У разі сумнівного прогнозі не можна застосовувати лікарські засоби:
+Креолін, лізол, карболова кислота, йодоформ, камфорне масло.
- Хлористий кальцій, глюкозу, вітаміни.
- Антибіотики, біостимулятори, іхтіол.
- гормональні препарати.
249. Довжина тулуба у новонароджених нормотрофіків телят, лошат, ягнят, поросят (см):
+80-100; 100-150; 30-50; 15-20
- 60-70; 80-95; 20-25; 10-14
- 110-120; 160-200; 60-70; 25-30
- 130-140; 190-210; 80-90; 45-50
250. Маса новонароджених гіпотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг):
+До 15; до 25; до 1; до 0,5.
- До 30; до 40; до 4; до 1,5
- До 20; до 30; до 2; до 0,8
- До 20; до 50; до 3; до 3,5
251. Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців:
+У телят прорізались всі різці; у лошат – всі різці та ікла.
- Навколо різців червона кайма; різці хитаються.
- Прорізались защепи та внутрішні середні різці.
252. Рефлекс руху проявляється у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків через (хв):
-60-90; до 90; 100-180; 30-40.
+20-60; до 60; 20-90; 5-10
-100-130; 100-150; 190-220; 50-60 .
-140-160; 160-170; 220-240;
253. Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.):
-100-130; 100-150; 100-120; 40-60
-140-160; 160-200; 130-18; 70-90
+30-90; до 90; 20-90; 5-10.
-110-120; 110-120; 110-120; 20-40.
254. Допомога у разі завороту голови плода у бік:
+Петлями фіксують кінцівки, відштовхують у матку, а голову плода підтримують рукою і, підтягуючи, виправляють.
- Витягують плід не виправляючи голови.
- Плід переводять у тазове передлежання.
255. Порядок рододопомоги у разі живих двійнят:
- Виконують фетотомію.
+На всі кінцівки накладають петлі, визначають передні і задні та їх преналежність плодам. Витягують спочатку верхній, нижній відштовхують у матку, а потім витягують нижній.
- На всі кінцівки накладають петлі і обидва плоди витягують разом.
- Плід переводять у тазове передлежання.
256. Неплідність, це:
+Тимчасова або постійна втрата відтворної функції.
- Порушення родового акту.
- Патологічний перебіг післяродового періоду.
- Період від запуску до родів.
257. Автор класифікації форм неплідності у самок і самців с.-г. тварин:
- І.І.Воронін
- Д.Д.Логвінов
+А.П.Студенцов
- М.Ф.Іванов.
258. Етіологічні фактори аліментарної неплідності у самок:
+Годівля за незбалансованими раціонами, ожиріння, наявність екзотоксинів у кормах, неповноцінна годівля тварин у період їх росту та розвитку.
- Недорозвинутість статевих органів.
- Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду.
- Скорочений термін сервіс-періоду.
259. Вроджена неплідність у самок виникає внаслідок:
- Порушення обміну речовин.
- Персистенції жовтого тіла.
+Гермафродитизму.
- Скороченого строку сухостійного періоду
260. Стареча неплідність зумовлюється:
- Абортом.
+Атрофічними процесами в тканинах гонад і матки.
- Запаленням яєчників.
- Скороченим строком сухостійного періоду
261. Причини симптоматичної неплідності:
+Хвороби статевих та інших органів незаразного, інфекційного та інвазійного характеру.
- Порушення технології штучного осіменіння.
- Аномалія внутрішньоутробового розвитку.
- Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду
262. Експлуатаційна форма неплідності у корів виникає внаслідок:
- Порушень технології утримання.
+Подовження лактаційного періоду.
-Неповноційної годівлі.
-Інтоксикації організму.
263. Кліматична форма неплідності у корів зумовлюється:
+Несприятливими погодними умовами.
-Порушеннями умов утримання
-Клімаксом.
-Інтоксікацією організму.
264. Штучно-набута форма неплідності виникає внаслідок:
-Кастрації самок.
- Планових пропусках осіменінь самок під час стадії збудження статевого циклу.
+Порушеннями технологій штучного або природного осіменінь.
- Скороченого строку сухостійного періоду
265. Неплідною вважають корову:
- Від якої протягом року не отримали приплід.
- З патологічним перебігом родів.
+Яка протягом 30 днів після родів не проявила стадію збудження
статевого циклу та не запліднилась.
- Самка віком 15–18 місяців.
266. Неплідна телиця –це:
+Самка, яка не запліднилася протягом місяця після досягнення нею фізіологічної зрілості.
- Телиця, яка досягла статевого дозрівання, але не осіменялася.
- Самка віком 15–18 місяців.
- З патологічним перебігом родів
267. Неплідною свиноматкою вважається самка, яка:
+Не запліднилася через місяць після відлучення поросят.
- Не досягла фізіологічної зрілості до 12–ти місяців.
- Не запліднилася протягом парувального сезону.
- Не досягла фізіологічної зрілості до 10–ти місяців.
268. Розміри неплідності стада визначають з метою:
+Об’єктивного оцінювання рівня відтворення стада.
- Виявлення недоліків у роботі техніка штучного осіменіння.
- Визначення причин гінекологічних хвороб у самок.
- Визначення сухостійного періоду у корів.
269. Розміри неплідності складаються з:
- Кількості недоотриманих телят за рік.
- Кількості ялових корів.
+Суми днів неплідності кожної корови стада.
- Тривалості сухостійного періоду.
270. Складові міжотельного інтервалу:
- Термін вагітності та тривалість післяродового періоду.
- Тривалість післяродового періоду та лактації.
+Термін сервіс-періоду та тривалість вагітності.
271. Тривалість післяродового періоду у корови (днів):
- 10-20
+30
- Більше 30-ти
- Більше 50-ти.
272. Міжотельний інтервал складає (днів):
- 315
- 350
+365
- 425.
273. Неплідність корів призводить до:
-Народження неповноцінних телят.
+Недоотримання телят і молока.
- Значної поширеностї абортів.
- Скорочення тривалості сухостійного періоду.
274. Від неплідної корови з продуктивністю 4000 кг щоденно недоотримують молока (кг):
- 0,3.
- 3.
+30.
-35
275. Економічний збитки від неплідності корів визначають за:
- Витратами на годівлю та утримання неплідних корів.
- Вартістю спермодоз, витрачених на осіменіння неплідних самок.
+Вартістю недоотриманих телят, молока та витратами на лікування неплідних корів.
- вартістю обладнання для утримання тварин.
276. Розміри неплідності (у днях) за методикою Г.В. Звєрєвої визначають:
+Відніманням продуктивно використаних корово-днів від кількості корово-днів по стаду.
- За кількістю недоотриманих телят на 100 корів.
- За величиною індексу осіменіння.
- За тривалістю сухостійного періоду.
277. Акушерська диспансеризація – це:
+Комплекс діагностичних, профілактичних лікувальних заходів, направлених на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів і післяродового періоду у самок.
- Проведення своєчасної рододопомоги самкам.
- Заходи, направлені на профілактику абортів.
- Визначення терміну вагітності.
278. Акушерскій диспансеризації підлягають:
- Неплідні самки.
- Самки, які досягли фізіологічної зрілості.
+Самки у період від встановлення у них вагітності до закінчення інволюції статевих органів після родів.
-Самки віком 12-15місяців.
279. Кратність проведення акушерської диспансеризації:
- Багатократно, залежно від рівня відтворення стада.
+Поетапно: вперше – корів під час запуску; друга – під час родів; третя
– у період інволюції статевих органів..
- Одноразово – у кінці календарного року.
- Один раз у два роки.
280. Акушерська диспансеризація корів під час запуску включає в себе:
- Вакцинацію самок проти сальмонельозу та колібактеріозу.
- Визначення термінів вагітності.
+Відбір крові для проведення біохімічних досліджень.
- визначення тривалості сухостійного періоду.
281. У сироватці крові сухостійних корів під час диспансеризації визначають вміст:
+Загального білку, кальцію, фосфору, сечовини, каротину, вітаміну А, цукру, кетонових тіл ,кислотну ємкість тощо.
- Вміст статевих гормонів.
- Формені елементи.
282. Під час диспансеризації сухостійних корів є обов’язковим проведення дослідження :
- Визначення функціонального стану шийки матки.
- Трансректальне пальпаторне оцінювання морфофункціонального стану яєчників.
+Дослідження молочної залози та її секрету (за наявності )
- визначення тривалості сервіс-періоду.
283. У разі виявлення порушень обміну речовин у сухостійних корів необхідно:
- Організувати пасовищне утримання самок.
+Провести відповідну корекцію раціонів, застосовувати парентеральне введення вітамінних, мінеральних, антиоксидатних, загальностимулювальних препаратів.
- Відокремити хворих тварин в окремі групи та проводити у них щоденний контроль за перебігом вагітності.
-надати акушерську допомогу
284. У разі проведення акушерської диспансеризації корів під час родів:
- Визначають смертність новонароджених.
- Стимулюють родову активність у самок.
+Проводять контроль за перебігом родів.
- Визначають тривалість сервіс-періоду.
285. Метою післяродової акушерської диспансеризації є:
-Своєчасна ізоляція корів з акушерськими хворобами з репродуктивного стада.
+Своєчасні діагностика, лікування та профілактика післяродових акушерських патологій.
- Оцінювання морфофункціонального стану новонароджених.
- Організація пасовищного утримання самок.
286. Післяродову акушерську диспансеризацію потрібно проводити:
+На 2-3-й, 5-7-й, 13-14-й дні та в кінці післяродового періоду.
- Одноразово, на 5-й день після родів.
- Одноразово, в кінці післяродового періоду.
- Один раз у квартал.
287. Фізіологічний перебіг післяродового періоду у корів характеризується закінченням інволюції статевих органів до:
-10-го дня після родів.
+30-го дня після родів.
- 60-го дня після родів.
- 6-ти місяців.
288. Гінекологічній диспансеризації підлягають:
-Вагітні самки.
- Неплідні самці.
+Неплідні самки.
289. Вкажіть кратність проведення гінекологічної диспансеризації:
- Одноразово – на початку календарного року.
- Одноразово – перед пасовищним періодом.
- Щомісячно.
+У разі відсутності статевої циклічності чи перегулів самки.
290. Під час гінекологічної диспансеризації виконують:
+Комплексне дослідження статевих органів неплідних самок.
- Діагностику вагітності.
- Визначення індексу осіменіння.
- Визначення тривалості сухостійного періоду.
291. Результати проведених акушерської та гінекологічної диспансеризації оформляють:
+У вигляді акту.
- Записують у журнал осіменінь та розтелів корів і телиць.