ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 141
Скачиваний: 1
РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Інституційна структура біржі
2. Органи управління біржі
3. Форми взаємовідносин біржі з учасниками торгів
4. Регулювання біржової діяльності
Національна асоціація бірж України
1. Інституційна структура біржі
Управління біржовими інститутами здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції яких можуть мати специфіку на різних біржах: загальні збори членів біржі (пайовиків) і засновників, біржовим комітетом (радою директорів), виконавча дирекція.
Організація біржового управління визначається її інституціональною структурою, яка може бути представлена у вигляді такої схеми:
До засновників біржі належать члени ініціативної групи, які виступають як організатори біржі. Засновники підписують засновницький договір про створення біржі і вносять первинні внески. Засновниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Однак, відповідно до Закону України "Про товарну біржу", засновниками і членами товарної біржі не можуть бути:
-
органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що фінансуються з державного бюджету;
-
банки та кредитні установи, які отримали у встановленому порядку ліцензію на здійснення банківських операцій;
-
страхові та інвестиційні компанії і фонди;
-
громадські, релігійні і добродійні об'єднання (організації) та фонди;
-
фізичні особи, які згідно із законодавством не можуть займатися підприємницькою діяльністю.
Як уже зазначалося, чим більше засновників і краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча велика кількість засновників ускладнює управління біржею. У нашій країні у перші роки функціонування біржі засновники володіли певними перевагами:
-
першочергове право на отримання дивідендів (для товарних бірж);
-
можливість безкоштовно відкрити одну або декілька брокерських контор;
-
можливість входити до органів управління біржею.
Членом біржі вважається той, хто бере участь у формуванні її статутного капіталу або вносить членські внески або інші цільові внески до майна біржі і став її членом у порядку, передбаченому установчими документами. Правила, які регулюють членство, містять вимоги, що стосуються величини капіталу, наявності банківської гарантії і т. д. Члени біржі беруть участь у керівництві біржею, в розробці правил торгівлі і прийнятті рішень. Вони мають більше, ніж інші, інформації про стан справ на ринку. Однак брати участь в біржовій торгівлі можна і не будучи членом біржі. У цьому випадку, укладення угод купівлі-продажу доручається зареєстрованим на біржі фірмам, які стягують за це комісійний збір. Можна також "отримати членство напрокат". Так, приблизно з 1700 членів Чиказької торгової біржі близько 1200 "здають" його за взаємно узгодженою ціною приватним особам і компаніям.
Член біржі має право:
1) брати участь у біржових торгах;
2) брати участь в управлінні біржею, згідно з біржовими нормативними документами;
3) брати участь у розподілі прибутку й отримувати дивіденди, якщо вони передбачені установчими документами;
4) здавати в оренду своє право на участь у біржовій торгівлі (у встановленому порядку і тільки одній юридичній особі).
Членство на біржі означає високий рейтинг у світі бізнесу. Акціонеру біржі, як правило, відкритий доступ до кредитів банків, отримання будь-якої консалтингової допомоги. Купівля "місця" на біржі дає право бути присутнім в її торговому залі і брати участь у торгах. "Місце" купується або у самої біржі, або у фірм, які їх мають. Його ринкова ціна варіюється в залежності від попиту і кількості вільних місць. Попит, в свою чергу, визначається обсягом біржової торгівлі і прибутковістю біржових фірм. У разі виходу зі складу членів біржі "місце", як правило, продається біржовому комітету, який, в свою чергу, може його продати іншій юридичній особі (а відповідно до статуту деяких бірж - і фізичній особі) за ринковою ціною, яка склалася в цей момент, і яка визначається співвідношенням попиту і пропозиції.
Кількість членів біржі обмежена, вона залежить від розміру статутного фонду і номінальної вартості однієї акції. Акція дає можливість користуватися правами члена біржі. Вона виражає вартість "місця" на біржі.
Місце - це власність члена біржі. Воно може бути продане, якщо член біржі виходить з її складу, а також здане в оренду. Член біржі, який вирішив його продати, подає до відділу у справах реєстрації і членства повідомлення в якому зазначена ціна, за яку він хотів би його продати. Ціна залежить від рівня ділової активності в країні і на даній біржі. Серед претендентів перевага віддається тому, хто запропонував найбільш високу ціну. Вартість місця визначає Біржовий комітет, вона залежить від попиту і пропозиції. Найвища ціна за повне членство сплачена на Чиказькій торговій біржі 1989 р. - 550 тис. дол. На цій же біржі у 1991 р. була пропозиція продати місце повного члена за 445 тис. дол., а купити за 405 тис. дол.
Місце, що дозволяє проводити операції з валютою, може коштувати більше 450 тис. дол. Ціна місця, що дозволяє здійснювати торгівлю опціонами (особлива форма спекулятивної гри на підвищенні і пониженні ціни, що обмежує ризик), на Чиказькій торговій біржі складає 175 тис. дол. Всі нові члени біржі підлягають їх затвердженню Радою директорів і Радою керівників. Вони проводять атестацію претендентів, ретельно вивчають їх фінансове становище і ділову репутацію. Звертається увага навіть на такі риси характеру людини, як урівноваженість, пунктуальність, педантичність в фінансових справах і особистому житті. Крім цього, претендент повинен представити рекомендації не менше двох дійсних членів біржі.
За кордоном на товарних біржах є різні групи членів. Наприклад, на Лондонській біржі металів члени біржі розділені на дві групи:
1) Індивідуальні (принципали) - укладають угоди від свого імені;
2) члени-представники укладають угоди від імені фірм або компаній, представниками яких вони є.
Серед індивідуальних членів є група привілейованих - їм дозволено укладати угоди за свої кошти і виконувати замовлення непривілейованих членів і третіх осіб за певну винагороду (наприклад, 0,1 - 0,5% вартості угоди на мідь і олово; 0,25 -1% на свинець і цинк). Індивідуальними членами можуть стати особи не молодше 21 року, які народилися і проживають в Англії.
До членів-представників належать також особи не молодше 21 року, учасники або співвласники фірм, які народилися і проживають в Англії.
2.
Органи управління біржі
Органи управління біржових інститутів складаються з суспільної і стаціонарної структур (схема 3.).
Суспільна
структура, в свою чергу, представлена
Загальними зборами членів біржі і
виборчими органами, що обираються на
зборах членів біржі.
Вищим органом
біржі є загальні збори її членів;
виконавчим органом - біржовий комітет
(Рада директорів). На американських і
європейських біржах обирають також
президента і віце-президента
(віце-президентів) біржі. Для контролю
за діяльністю виконавчих органів
обирається контрольна комісія.
Для керівництва біржею при ній створюється ряд робочих органів. Як правило, в їх склад входять:
-
розрахункова палата, для проведення розрахунків за укладеними угодами і контролю за виконанням контрактів;
-
біржовий арбітраж, для юридичного консультування і вирішення виникаючих спорів;
-
реєстраційний комітет, для реєстрації і оформлення укладених угод і нагляду за виконанням правил біржової торгівлі;
-
котирувальний комітет, для проведення котирування, збору інформації про порушення цін, підготовки і публікації її в біржовому бюлетені;
-
комітет із стандартів і якості, для розробки біржових стандартів, проведення експертизи якості і розв'язання питань щодо прийняття товарів і обігу їх на біржі;
-
комітет з правил біржової торгівлі, для розробки і зміни правил біржової торгівлі, типових контрактів і контролю за їх дотриманням;
-
групи брокерів, для виконання посередницьких функцій по укладенню угод на біржі.
Загальні збори - це законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності, що має такі функції:
* здійснення загального керівництва біржею і біржовою торгівлею;
* визначення основних напрямів діяльності біржі (для товарної біржі, у тому числі зміна номенклатури товарних секцій);
* визначення цілей і завдань біржі, стратегії її розвитку, правил внутрішнього розпорядку;
* затвердження і зміна установчих документів (договору, статуту, правил торгівлі);
* вибори і затвердження Біржового комітету (для ТОВ) або ради (для AT) і Ревізійної комісії;
* внесення змін і доповнень в їх персональний склад і структуру;
* затвердження результатів діяльності біржі і розподілу прибутку;
* визначення розміру і порядку виплати дивідендів, а також джерел покриття збитків;
* визначення (зменшення або збільшення) кількості місць на біржі і встановлення квот для її членів;
* затвердження рішень Біржового комітету (ради) про створення товарних секцій;
* прийом нових членів біржі;
* обрання і відкликання посадових осіб, які відповідно до статуту біржі вступають на посаду за рішенням загальних зборів;
* обрання і відкликання членів ревізійної комісії, затвердження її звітів і рішень, визначення порядку її діяльності;
* затвердження кошторису витрат на утримання Біржового комітету (ради) та персоналу біржі;
* розгляд питань про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб біржі;
* створення і припинення діяльності філіалів і представництв біржі, затвердження положень про них;
* розгляд заяв і скарг на роботу ради директорів, генерального директора, президента біржі (якщо він є);
* визначення умов оплати праці посадових осіб біржі, її філіалів і представництв;
* розгляд і затвердження правил проведення біржових торгів, порядку здійснення біржових угод, затвердження інструкцій та інших нормативно-правових документів, що розробляються Біржовим комітетом;
* розгляд скарг щодо рішень Біржового комітету;
* встановлення розміру щорічної і разової плати для постійних і разових відвідувачів біржових торгів, штрафів, пені, зборів з біржових угод і плати за послуги біржового технічного апарату;
* прийняття рішення про припинення діяльності біржі, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
* розгляд інших питань, що виносяться на розгляд загальних зборів.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.
Позачергові
загальні збори можуть бути скликані на
вимогу одного і більше засновників або
2/3 членів біржі. Члени, засновники біржі
й інші зацікавлені особи повинні бути
оповіщені про повістку і дату проведення
чергових або позачергових загальних
зборів не пізніше одного місяця до дня
їх проведення.
Право участі у загальних
зборах належить кожному члену біржі.
Всі члени біржі володіють правом як
дорадчого (бути присутнім і брати участь
в обговоренні питань порядку денного),
так і вирішального голосу (брати участь
у голосуванні).
Традиційною умовою
роботи загальних зборів членів біржі
є голосування за принципом: кожний член
біржі не може мати більше одного
вирішального голосу. У біржах, організованих
як пайове товариство, ця умова легко
дотримується. Якщо ж біржа створена як
акціонерне товариство, то це необхідно
оговорити.
Право участі у загальних
зборах члени біржі реалізовують особисто
або через представників. Виходячи з
того, що об'єднання голосів не допускається,
представниками не можуть виступати
інші члени біржі, ними повинні бути
тільки треті особи.
Право
скликання
загальних
зборів
належить
органам
управління
біржею,
а
також
членам
біржі,
що
складають
у
сукупності
не
менше
за
передбачену
статутом
частину
всього
складу
членів
біржі
(аналогічно
із
законодавством
про
пайові
і
акціонерні
товариства
-від
однією
п'ятої
до
однієї
десятої
складу).
Порядок
скликання загальних зборів встановлюється
з метою забезпечення максимально повної
присутності членів біржі і широкої їх
участі в обговоренні питань порядку
денного.
Крім
Загальних зборів, для управління біржею
необхідний постійно діючий орган,
оскільки збори проводяться, як правило,
один раз у рік.
Постійно діючим органом
управління біржі вважають Біржовий
комітет (рада, Рада директорів), зі складу
якого формуються Президія і
Правління.
Біржовий комітет є
контрольно-розпорядчим органом поточного
управління біржею, він захищає інтереси
членів біржі, здійснює поточний контроль
за її діяльністю. Біржовий комітет
вирішує усі питання діяльності біржі,
крім тих, які входять до виняткової
компетенції загальних зборів членів
біржі.
Функціями Біржового комітету (ради) є:
-
керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її членів;
-
заслуховування й оцінка звіту Правління;
-
внесення поправок до правил біржової торгівлі;
-
підготовка рішень Загальних зборів членів біржі;
-
представництво біржі в державних та інших організаціях в усіх справах біржі;
-
встановлення розміру усіх внесків, виплат, грошових і комісійних зборів;
-
підготовка рішення про прийом або виключення членів біржі;
-
підготовка рекомендацій підприємствам і організаціям про заміну їх повноважних представників, які беруть участь у біржових торгах;
-
заборона членам біржі, які порушили правила біржової торгівлі, відвідувати біржу на певний термін або до затвердження чи скасування цього рішення загальними зборами;
-
створення необхідних підрозділів біржі, що функціонують на громадських засадах, затвердження тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність цих підрозділі, а також підрозділів, що створюються правлінням біржі;
-
організація і проведення кваліфікаційних екзаменів для брокерів;
-
підготовка до загальних зборів членів біржі проектів правил біржової торгівлі, документів, що регламентують діяльність біржі, а також доповнень і змін до них;
-
реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;
-
здійснення контролю за дотриманням його учасниками правил біржової торгівлі.
Рішення Біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів. Біржовий комітет діє від імені біржі та в межах, передбачених статутом. Комітет обирається на строк, що встановлюється загальними зборами членів біржі (як правило, від 1 до 3 років).