Кожний дилер або трейдер може найняти собі клерків-помічників, але, як правило, вони виконують всі ці функції самі. На деяких біржах брокери також обходяться без клерків, і самі зв'язуються по телефону з клієнтами..
На Чиказькій торговій біржі клерки мають жовті піджаки. Вони повинні розміщуватися поза ямою (долівкою).

У ямі, серед брокерів і трейдерів знаходиться тільки клерк у голубому піджаку- це обліковець цін. При кожній зміні ціни контракту він зобов'язаний повідомити про це за допомогою засобів зв'язку.

У торговому залі біржі знаходяться і клерки у світло-зелених піджаках з чорними латками на спині. Це контролери, які інформують про угоди, укладені раніше, але потім визнані помилковими, їхнє завдання - знайти учасників таких угод і усунути помилки. Є в залі також клерки, що стежать за дотриманням правил торгівлі брокерами і трейдерами.

Службовцями товарних бірж (клерки та інші) є фізичні особи, які беруть участь у її функціонуванні, на основі трудового договору у формі контракту.
Умови праці службовців біржі регулюються трудовим договором у формі контракту згідно із Законом України "Про товарну біржу" та іншими законодавчими актами.

Службовцям біржі забороняється брати участь у біржових операціях і створювати власні брокерські фірми, а також використовувати службову інформацію у власних інтересах.

Службовцями бірж крім клерків і операторів є:

• співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, які допомагають брокерам оформити укладену угоду;

• працівники відділу (бюро) експертизи біржі, які проводять експертизу товарів, що виставляються на торги, а також надають необхідну консультацію учасникам торгів;

• працівники юридичного відділу біржі, які надають необхідну консультацію при оформленні укладених угод і складанні біржових договорів;

• помічники брокерів, які мають право бути присутніми у біржовому залі, але не мають права укладати угоди.

Хід біржового торгу можуть контролювати члени Біржового комітету (ради), члени ревізійної комісії, старший маклер і начальник відділу організації торгів біржі.

Відвідувачі біржових торгів - це юридичні та фізичні особи, які не є членами біржі, але відповідно до установчих документів біржі мають право на укладення біржових угод. Відвідувачі біржових торгів можуть бути постійними і разовими.

Постійні відвідувачі мають статус брокерських контор або незалежних брокерів і можуть займатися біржовим посередництвом. Вони не беруть участі у формуванні статутного капіталу і управлінні біржею, користуються послугами біржі і зобов'язані вносити плату за право на участь у біржовій торгівлі, в розмірі, що визначений відповідним органом управління біржі. Надання постійному відвідувачеві права на участь у біржових торгах на термін більше З років не допускається. Кількість постійних відвідувачів не повинна перевищувати 30% від загальної кількості членів бірж.

---

Разові відвідувачі біржових торгів мають право на укладання угод тільки з реальним товаром від свого імені і за свої кошти.

Біржовими брокерами є службовці або представники підприємств, установ і організацій - членів біржі і біржових посередників, а також незалежні брокери.
Діючий на біржі брокер, маючи відповідну ліцензію державної влади, може вести торгівлю як у власних інтересах, так і в інтересах клієнта-замовника. Однак суворі правила біржі, а також комп'ютерні системи контролю, які є в її розпорядженні, сприяють неухильному виконанню такого положення: брокер зобов'язаний насамперед виконати замовлення клієнта і тільки після цього може укласти угоду, яка вигідну йому самому.

Для багатьох біржовиків їх трудова діяльність набула характеру сімейної справи. Зі слів віце-президента Чиказької фондової біржі Ендрю Йемма, приблизно третина брокерів мають сімейні біржові традиції. Вони успадкували свої робочі місця від батьків та інших родичів. Але більшість біржовиків раніше не мала ніякого відношення до біржових торгів. На Чиказькій торговій біржі, наприклад, працює немало колишніх юристів, музикантів, водіїв таксі. Багато хто з них розпочав свою біржову кар'єру з посади розсильного. Віковий склад біржовиків сягає від 25 до 75 років. Що стосується стажу біржової діяльності, то, як вказується у виданій Чиказькою торговою біржею брошурі, він може різнитися від декількох хвилин до 50 років залежно від того, наскільки і як часто біржовик виявляється вірним у своїх думках, наскільки він добросовісний і любить свою роботу.

Відносини між біржовими посередниками і їх клієнтами визначаються на основі відповідного договору, оскільки біржа в межах своїх повноважень може регламентувати їх взаємовідносини, застосовувати у встановленому порядку санкції до біржових посередників, які порушують передбачені нею правила взаємовідносин біржових посередників з їх клієнтами. Біржові посередники мають право вимагати від своїх клієнтів внесення гарантійних внесків на свої розрахункові рахунки, відкриті в розрахункових установах (клірингових центрах), а також надання прав на розпорядження ними від імені біржового посередника відповідно до даного йому доручення.

4. Регулювання біржової діяльності

Регулювання біржової діяльності - це впорядкування роботи на біржовому ринку його учасників і операцій між ними з боку організацій, уповноважених суспільством на ці дії.

Біржа може мати як зовнішнє, так і внутрішнє регулювання.

Внутрішнє регулювання - це підпорядкування її діяльності власним нормативним документам: статуту, правилам та іншим внутрішнім нормативним документам, що зумовлюють діяльність даної біржі в цілому, її підрозділів і працівників.

Зовнішнє регулювання -це підпорядкуванність діяльності біржі нормативним актам держави, інших організацій, міжнародним угодам.

---

Через регулювання біржового ринку досягаються наступні цілі:

1) підтримка порядку на біржовому ринку, створення нормативних умов для роботи всіх учасників ринку;

2) захист учасників ринку від несумлінності та шахрайства окремих осіб або організацій, від злочинних організацій;

3) забезпечення вільного і відкритого процесу біржового ціноутворення на основі концентрації попиту і пропозиції;

4) створення ефективного ринку, на якому завжди є стимули для підприємницької діяльності, а кожен ризик адекватно винагороджується;

5) створення нових біржових ринків, підтримка біржових структур, починів і нововведень; вплив на біржовий ринок з метою досягнення якоїсь суспільної мети (наприклад, зниження біржових цін).

Система державного регулювання біржового ринку. Форми державного регулювання біржового ринку включають:

1. Пряме або адміністративне управління біржовим ринком, яке здійснюється шляхом:

1) ухвалення державою відповідних законодавчих актів;

2) реєстрації учасників ринку;

3) ліцензування професійної діяльності на біржовому ринку;

4) забезпечення гласності і рівної інформованості всіх учасників ринку;

2. Непряме або економічне управління біржовим ринком ведеться через економічні

важелі, що знаходяться у розпорядженні держави, і капітали:

1) систему оподаткування -ставки податків, пільги;

2) грошову політику —процентні ставки, мінімальний розмір заробітної плати і т.д.;

3) державні капітали -держбюджет, позабюджетний фонд фінансових ресурсів та ін.;

4) державну власність і ресурси -державні підприємства, природні ресурси і землю.

Розрізняють чотири основні сфери регулювання діяльності бірж:

1) ліцензування або затвердження діяльності самої товарної біржі;

2) регулювання ринку, керованого біржею;

3) регулювання діяльності учасників товарного ринку;

4) регулювання товарів, що обертаються на біржі.

1. Ліцензування біржі. Законодавство, що регулює діяльність біржі (Закон «Про товарну біржу»), визначає наступні мінімальні стандарти:

1) правила і діяльність біржі забезпечують правильне ведення біржових операцій і відповідний захист осіб, що проводять торгівлю;

2) правила і тактика діяльності забезпечують доступ до засобів ведення торгівлі тільки уповноважених осіб;

3) біржа повинна мати в своєму розпорядженні фінансові ресурси, достатні для нормального забезпечення її функцій;

4) біржа повинна проводити заходи, відповідні правилам моніторингу -спостереження, оцінка, прогноз;

5) біржа повинна проводити реєстрацію операцій, залежних від характеру її діяльності;

6) у біржі повинні бути відповідні правила і процедури вибору членами біржі керівного органу, порядок його функціонування, вся решта комітетів і органів управління повинні бути чітко визначені.

2. Регулювання ринку. Детальні правила у сфері регулювання товарного ринку різні для різних бірж і залежать від товару і типу торгівлі, але можна виділити і деякі загальні правила. Це, перш за все, коло осіб, які мають право доступу до ринку. Рішення щодо участі в торгівлі на ринку приймаються комітетом членів біржі відповідно до процедури, що встановлюється правилами. Правила визначають членство в подібному комітеті і порядок вибору його членів. Правила вказують, чи мають члени біржі право торгувати тільки за свій рахунок, тільки як брокер або виконувати обидві функції.

---

Спеціально повинні бути визначені години торгівлі і можливості укладення операцій між членами біржі поза цим часом.

Правила повинні містити вимоги для всіх членів біржі, які повинні діяти чесно при виконанні своїх обов’язків.

Неприпустимо здійснювати нечесні вчинки, поширювати помилкову інформацію, реєструвати помилкові операції, маніпулювати на ринку або псувати репутацію біржі.

Правила повинні містити відповідні дисциплінарні процедури -систему штрафів і пені, тимчасове позбавлення права ведення торгівлі, вигнання з біржі.

У правилах указують, яку інформацію про ціни й операції необхідно надавати учасникам, як публікувати цю інформацію.

Правила передбачають отримання біржею внесків або гарантійних внесків від всіх учасників торгів. Відповідно до правил створюються відповідні структури для управління торговим процесом на біржі і длярозбору конфліктів.

3. Регулювання діяльності учасників. У цій сфері регулювання може здійснюватися на двох рівнях:

1) на рівні держави, яка має право ввести вимоги про правила і ділову поведінку фірм, що беруть участь на товарних ринках;

2) кожна біржа також зацікавлена у введенні вимог і правил ділової поведінки її членів.

4. Регулювання обігу товарів. У правилах біржі вказується тип товару, що реалізується, порядок введення в торговий процес нових товарів. Для специфічних товарів головне встановити, яким чином регулювати якість товарів і постачання.

При торгівлі наявними товарами продавець представляє покупцю зразок наявної продукції, ціна визначається на підставі якості зразка та впевненості, що вся решта товарів такої ж якості.

У форвардних контрактах, коли товар відсутній у момент укладення контракту, вказується специфікація та якість товарів, прийнятних для покупця.

У стандартизованих контрактах передбачається положення щодо прийнятних специфікацій і якість товарного покриття контракту.

Біржа бере на себе також роль консультанта і гаранта договірної дисципліни виконання контрактів за вказаними умовами, але не бере на себе матеріальну відповідальність за виконання контрактів.

При стандартизації контрактів біржа сама обмежує можливі терміни постачання і місце.

---

Смотрите также файлы

• Ekonomika_pidpriyemstva.doc

• звіт з практики.doc

• Методичка з написаня курсової роботи.doc

• 145261.doc

• TEORIYa_LKhBA (2).doc