Голова Біржового комітету і його заступники здійснюють загальне керівництво діяльністю біржі в період між засіданнями Біржового комітету, їх права і відповідальність визначаються загальними зборами засновників і членів біржі. Голова, його заступники і члени Біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У разі незадовільної роботи склад Біржового комітету може бути перебраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.

До складу Біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, що не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами Біржового комітету відбувається на його першому засіданні. Члени Біржового комітету не є службовцями біржі і проводять роботу на громадських засадах.

У капіталістичних країнах структура кожної біржі має свою специфіку, але основні особливості їх організації носять загальний характер. На Товарній біржі у Нью-Йорку (СОМЕХ) до Ради директорів входять 25 осіб, які представляють чотири категорії членів: торговців реальним товаром, брокерів у біржовому кільці (ямі), "комісійні будинки" (особливий вид посередників у ф'ючерсній торгівлі) і публіку. Перші три групи мають по 7 місць, четверта - 3. Крім того, самостійно обирається голова Ради директорів. Рада директорів Чиказької торгової палати (Chicago Board of Trade) складається з 22 осіб, у тому числі голови, його заступника, 15 директорів-членів, 1 директора-асоційованого члена, 3 директорів-нечленів біржі і президента. Крім цього, для повсякденного керівництва біржею і її адміністративним апаратом Рада призначає президента, одного виконавчого віце-президента і 16 віце-президентів. Нагляд за всіма напрямками діяльності біржі здійснюють більше 50 комітетів, що сформовані з її членів.
На інших біржах до Ради директорів входять від 14 до 24 осіб. На Лондонській біржі металів (London Metal Exchange) Біржовий комітет може нараховувати 9-15 осіб. Голова Біржового комітету може без довіреності здійснювати дії від імені біржі. Однак іноді в статутах бірж передбачаються спеціальні правила підпису договорів, довіреності й інших юридичних документів: головою Біржового комітету і його заступником або кимось з членів. Для підписання чеків і векселів нерідко, згідно з статутами бірж, повноваження надаються не голові Біржового комітету і його заступнику, а двом іншим членам Біржового комітету. Ще .одне важливе завдання Біржового комітету - нагляд за котируванням цін на біржі і видання відповідних бюлетенів (прейскурантів).

Однією з найважливіших функцій Біржового комітету є узагальнення і систематизація торгових звичаїв, що склалися, а також безпосередня розробка проектів правил біржової торгівлі, регламентів, інструкцій та інших документів про діяльність біржі, які потім подаються на затвердження загальними зборами.
З метою організаційно-господарського функціонування біржі Біржовий комітет створює як виконавчий орган - правління біржі (виконавчу дирекцію). Правління виконує функції, які не ввійшли до компетенції загальних зборів пайовиків і Біржового комітету.

---

Голова і члени правління (виконавчої дирекції) не є членами біржі і працюють за наймом (трудовою угодою). Права і відповідальність керівника та його заступників визначаються Біржовим комітетом.

До компетенції правління біржі належать:

• поточне керівництво комісіями (відділами) біржі;

• організація і ведення обліку, підготовка встановленої статистичної звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;

• придбання і продаж майна біржі та здійснення інших юридичних дій від її імені за розпорядженням Біржового комітету;

• прийняття та звільнення з роботи співробітників підрозділів біржі, які працюють за наймом (трудовою угодою), і не є членами біржі;

• організація публікацій Біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;

• створення необхідних підрозділів біржі (за винятком ревізійної, арбітражної та інших комісій), які забезпечують її нормальне функціонування;

• розробка тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність новостворених підрозділів, призначення їх керівників;

• розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, що виділені правлінню для забезпечення його функціонування;

• організація перевірки відповідності стандартам зразків продукції, що реалізовується або обмінюється на біржі, проведення експертизи, а в необхідних випадках - лабораторних аналізів і контрольних випробувань;

• організація надання учасникам біржових торгів інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забезпечення їх необхідними коштами, оргтехнікою і зв'язком;

• реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі, а також біржового комітету;

• здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржею правил;

• оповіщення засновників, членів біржі й інших зацікавлених осіб про проведення чергових або позачергових загальних зборів;

• встановлення розміру і форм оплати праці найманих працівників, а також розвиток виробничо-технічної бази біржі.

Одночасно з Біржовою радою на Загальних зборах членів біржі обирається Ревізійна комісія, яка здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі і її відособлених підрозділів. Крім того, вона має право оцінювати правомочність рішень, що приймаються органами управління біржі.
Ревізійна комісія до проведення загальних зборів членів біржі повинна здійснити документальну перевірку фінансово-господарської діяльності біржі (суцільну або вибіркову), її торгових, розрахункових, валютних та інших операцій. Ревізійна комісія перевіряє:

* виконання встановлених кошторисів, нормативів і лімітів;

* своєчасність і правильність здійснення платежів до бюджету;

---

* своєчасність і правильність відрахувань та виплат дивідендів;

* дотримання біржею та її органами управління законодавчих актів й інструкцій, а також рішень Загальних зборів членів біржі;

* дотримання членами біржі правил біржової торгівлі, змісту й умов укладених біржових угод;

* постановку та правильність оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку та звітності.

Для ведення господарської біржової діяльності, поточної роботи біржі як установи, а також для виконання рішень, які приймаються Загальними зборами членів біржі і Біржовою радою, необхідна стаціонарна структура біржі, яка представлена спеціалізованими і виконавчими органами.

Від того, наскільки кваліфіковано ці органи здійснюють свою діяльність, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Раціональна стаціонарна структура біржі дозволяє найбільш ефективно виконувати її функції.

Спеціалізовані органи - це комісії біржі і її комерційні організації. Серед комісій найбільш впливовими є Котирувальна й Арбітражна.

Котирувальна комісія необхідна для того, щоб організувати облік різних видів цін (попиту і пропозиції, договірних, вищих і нижчих, початкових і заключних) при укладенні біржових угод. На основі узагальнення таких цін визначаються котирувальні (довідкові) ціни, які публікуються в біржових бюлетенях і розглядаються як біржовий довідник.

Біржовий бюлетень є каталогом обробки численних відомостей не тільки здійснених, тобто укладених угод, але й товарів, що пропонуються до торгів, а також заявок про попит, у тому числі і при позабіржових угодах.

Обов'язковою функцією Котирувальної комісії є нагляд за своєчасним представленням учасниками торгового процесу досить повних і об'єктивних відомостей.

Вона також повинна встановлювати базу біржового бюлетеня, тобто список товарів, що котируються, з вказівкою типового обсягу товарного друку. Котирувальна комісія надсилає до інформаційно-довідкового відділу біржі дані про ціни і тенденції їх руху так само, як і по тих товарах, які не увійшли до офіційно опублікованого котирування. Спільно з Арбітражною комісією вона встановлює ціни при виникненні спірних питань.

У разі виникнення спорів між покупцями, продавцями і брокерами під час укладення або виконання біржових угод вони можуть звертатися до третейського суду - Арбітражноїї комісіїї біржі для вирішення цих спорів. Однак вона не наділена правом приймати рішення, які є обов'язковими до виконання сторонами конфлікту. Це деякою мірою погоджувальна комісія. При незадоволенні висновками розгляду справи Арбітражною комісією будь-якою із сторін справа передається до судової інстанції.

Важливим підрозділом стаціонарної структури біржі є Розрахункова палата, її функції полягають в оперативному і точному проведенні розрахунків за біржовими угодами, в регулюванні і формалізації процедури платежів. На вітчизняних біржах поки що немає сучасних Розрахункових палат у повному розумінні цього слова. Подібним підрозділом на українській біржі є розрахунково-фінансові центри, без яких нормальне функціонування біржі неможливе. На ф'ючерсних біржах Розрахункова палата є головним гарантом виконання угод, оскільки вона здійснює облік маржі, що знаходиться в заставі і надає кредит контрагентам угоди.

---

Оскільки головна функція біржі - надання комплексу посередницьких послуг, то основною робочою структурою біржі є інститут біржових маклерів. Тепер їх частіше називають біржовими брокерами. Суть справи від цього не змінюється, різне лише походження самих термінів: слово "маклер" походить з німецької мови, яка сприйняла його з фламандських діалектів, "брокер" - з англійської. Слід чітко розрізняти біржових маклерів (брокерів) і комісіонерів або посередників, які працюють на біржі (зареєстрованих і таких, що сплатили збір), у тому числі посередників (маклерів, брокерів), які представляють членів біржі, але не є посадовими особами або офіційними представниками біржі. Раніше такі посередники називалися вільними або приватними маклерами. Слід зазначити, що як раніше, так і тепер за кордоном та в Україні у нормальній діловій практиці поєднання в одній особі офіційного і "вільного" маклера (брокера) не допускається. Що стосується окремих виключень з цього загального принципу, які в даний час мають місце на окремих біржах, їх потрібно визнати неправомірними і такими, що обмежують права членів біржі та її відвідувачів.
Основна функція біржового маклера (брокера) - посередництво за плату ("куртаж") при укладенні угод в біржових торгах членами біржі або їх представниками (брокерськими фірмами, брокерами) і встановлення біржових цін. Біржові угоди, як правило, укладаються біржовим маклером (брокером), але можуть укладатися і безпосередньо учасниками біржових торгів.
Згідно дореволюційного законодавства біржові маклери були посадовими особами біржі. Вони повинні були пройти відповідне випробування на професійну придатність, яке проводилося біржовими комітетами. На свою посаду маклер обирався загальними зборами членів біржі. Рішення ж загальних зборів набирало чинності лише після затвердження його відповідними державними органами, що здійснювали контроль за біржовою діяльністю. Особливі вимоги пред'являлися і до фондових маклерів. На всіх біржових маклерів - товарних, фондових, вексельних страхових, фрахтових, а також на біржових нотаріусів і аукціоністів розповсюджувалося правило про заборону поєднувати посаду маклера з підприємництвом, крім маклерської діяльності, або службою в торгово-промислових підприємствах.

Біржове котирування, тобто фіксування і опублікування цін, що склалися на біржі, є однією з найважливіших функцій біржі. Біржове котирування проводиться, як правило, Котирувальною комісією, яка працює під безпосереднім контролем Біржового комітету (або іншого виконавчого органу, передбаченого статутом біржі). У структурі Котирувальних комісій нерідко створюються відповідні секції за окремими групами товарів.

Створення на біржах Арбітражних комісій пов'язане з тим, що здійснення біржових операцій, як правило, не обходиться без спорів, які повинні вирішуватися в максимально короткі строки і без складної формальності, властивої процедурі вирішення спорів у державних судах. Цим вимогам цілком задовольняє процедура розгляду спорів біржовим Арбітражем.
Обов'язковість дотримання арбітражної процедури вирішення спорів, зумовлена членством у біржовому товаристві або допуском до участі у біржових торгах (для постійних і разових відвідувачів).

---

Арбітражна комісія затверджується загальними зборами членів біржі на певний строк, як правило, на рік. При розгляді спорів біржові арбітражні комісії керуються законодавством, а також діючими на даній біржі правилами і торговими звичаями.

Рішення біржового Арбітражу не позбавляє сторін спору можливості звернутися потім з позовом до суду або до державного арбітражу.

Аналогічні вимоги існували й існують в зарубіжному законодавстві. Виконавчі органи кожної біржі досить різноманітні. Вони залежать від обсягів угод, що укладаються на біржі, кількості брокерських контор, які працюють на ній, і виду товару, торгівля яким здійснюється на біржі.

3.Форми взаємовідносин біржі з учасниками торгів

До участі у біржовій торгівлі в операційний зал допускаються учасники торгів, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи, як зі складу членів біржі, так і спеціально для цього найняті, які, як правило, мають досвід біржової роботи. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи. Крім того, в операційний зал допускаються особи, зокрема, персонал біржі, головний керуючий, голова правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради, а також особи, присутність яких дозволена біржових радою.
Біржовий посередник проводить роботу по формуванню своєї постійної клієнтури, в інтересах якої він укладає угоди по придбанню, продажу або обміну біржового товару. Біржовий посередник також укладає угоди для підприємств або організацій, що не є його постійними клієнтами.

Біржові угоди по придбанню, продажу або обміну біржового товару на умовах біржових торгів можуть здійснюватися тільки через біржових посередників, якими є:

• брокери - члени біржі, які укладають контракти на продаж або купівлю товарів на замовлення клієнтів і отримують за свою роботу винагороду у вигляді комісійних;

• дилери - члени біржі, що здійснюють біржове або торгове посередництво за свої кошти і від свого імені. Вони мають місце на біржі, проводять котирування; їх прибутки формуються за рахунок різниці між ціною покупця і продавця біржового товару, а також за рахунок зміни курсів цінних паперів і валют;

• трейдери (біржові спекулянти) - члени біржі, які торгують для себе;

• маклери (джобери) - біржові посередники, які купують і продають тільки для себе і за свої кошти, на відміну від брокерів, які укладають угоди з клієнтами за їх кошти;

• маклери, що ведуть біржові торги;

• оператори (помічники маклера), які фіксують укладення угоди у своєму колі (секторі);

• клерки - службовці, що виконують різні обов'язки в торговому залі біржі. "Телефонний" клерк приймає замовлення від фірми або безпосередньо від клієнтів. Ранер (клерк-посильний) переносить замовлення від "телефонного" клерка до брокера фірми і навпаки. Однак він це здійснює не часто, а, вибравши зручну позицію, передає інформацію жестами.

---

Смотрите также файлы

• Ekonomika_pidpriyemstva.doc

• звіт з практики.doc

• Методичка з написаня курсової роботи.doc

• 145261.doc

• TEORIYa_LKhBA (2).doc