ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.12.2021

Просмотров: 1086

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

3.6. Побудова дискретної математичної моделі електронного зображення ……

Рисунок 3.4 – Структурна схема системи відеоспостереження

Для формалізації зображення об'єктів, що перебувають в полі зору відеокамери і формуються на поверхні світлочутливого елементу у вигляді плоского дискретного світлового поля, в довільний момент часу, можна представити в вигляді кінцевого набору величин освітленості елементів ПЗЗ- матриці[3]. У випадку використання монохромних відеокамер зображення представляється у вигляді функції яркісної компоненти

Y Y (x, y). (3.31)

При використанні кольорових відеокамер необхідно характеризувати значення величин трьох основних колірних складових - червоної, зеленої й синьої

R R (x, y), (3.32)

G G (x, y), (3.33)

B B (x, y). (3.34)

Розрядність АЦП, що використовується визначається загальними вимогами до точності системи, зокрема ймовірним динамічним діапазоном освітленості.

3.5 Аналогово-цифрове перетворення в оптико-електронних системах спостереження

При традиційному аналого-цифровому перетворенні відбувається квантування напруги повної шкали та вхідного спектру аж до половини частоти Найквіста (в даному випадку представляє собою еквівалентну частоту вибірки АЦП), як показано на рисунку 3.5. Вся область, обмежена червоною лінією, являє собою простір, який не заповнюється миттєво сигналом в області амплітуд (рис. 3.5а). Квантування цього порожнього простору призводить до низької енергоефективності. На рисунку 3.5б показано, як використовуються підсистеми компресії-декомпресії для того, щоб виконувати перетворення виключно сигналу, що призводить до істотного покращення енергоефективності. Подібним же чином у звичайних АЦП оцифровка сигналу по частоті також неефективна, оскільки сигнал не завжди займає весь спектр частот аж до половини частоти Найквіста, а в більшості випадків розташований в області частот. Новий підхід здатний визначити, що є порожні ділянки спектру, які не заповнюються миттєво сигналом, в результаті чого квантування спектра сигналу виконується з високою енергоефективністю.

а) звичайне квантування по амплітуді б) квантування по амплітуді з стисненням

Рисунок 3.5 – Квантування сигналу по амплітуді

Компресійний АЦП забезпечує переваги при роботі сигналами. Для цього розглянемо інтегральну функцію розподілу сигналу з розподілом Релея, показаного на рисунку 3.6. Більшу частину часу амплітуда такого сигналу підтримується на рівні, в чотири рази меншому середньої амплітуди повної шкали, щоб уникнути відсічення сигналу. Як можна бачити з графіка, більше 85% часу амплітуда такого сигналу складає менше 0,5 В, тому компресійний АЦП повинен забезпечити значні переваги.

Рисунок 3.6 – Інтегральна функція розподілу сигналу

3.6. Побудова дискретної математичної моделі електронного зображення

Рисунок 3.6 – Інтегральна функція розподілу сигналу


3.6. Побудова дискретної математичної моделі електронного зображення

Сигнал, що отримується в результаті спостережень, крім корисної інформації містить різного роду завади і шуми. Основними причинами шумів стають різного роду випадкові флуктуації, які адитивно і мультиплікативно взаємодіють між собою як на шляху розповсюдження оптичних променів так і в процесі їх перетворення в електричний струм. В загальному випадку, враховуючи всі фактори ці шуми можна вважати випадковими процесами.

В засобах оптико-електронного та тепловізійного спостереження, основною величиною, що вимірюється є освітленість точок зображення, перетворена у величину напруги за допомогою світлочутливих матриць, які на сьогоднішній день, широко виготовляються на основі пристроїв із зарядовим зв'язком (ПЗЗ) [5].

У цифрових системах відеоспостереження дана величина за допомогою аналого-цифрового перетворювача представляється у вигляді цифрового

коду, що зазвичай складається із цілих чисел у діапазоні 12N1, де N розрядність АЦП.

Корисним сигналом у цьому випадку є величина


Y Ym Y0 , (3.31)


де Ym Ym (x, y) освітленість в точці (x, y) поточного зображення.

Y Y (x, y) - розподіл освітленості еталонного зображення. Враховуючи дискретну структуру зображення і дискретність моментів часу вимірювання, припустимо, що поява і зникнення сторонніх об'єктів на відеозображенні відбувається моментально, а їх освітленість постійна протягом усього часу

присутності в даній точці. Таким чином, корисний сигнал Y Y (x, y) можна представити у вигляді прямокутного імпульсу невідомої тривалості.

За відсутності шумів порівняння величини Y з деяким порогом T 0


Y T. (3.32)


Є цілком достатньою процедурою для визначення присутності стороннього об'єкту в даній точці зображення. Проте, вимірювана величина Ym окрім корисної інформації містить шумову складову


. (3.33)


На сьогодні відомі оптимальні розв'язки для заданих форм сигналів і

шумів [5,6]. Припустимо, що компонента характеризує собою білий шум і розглянемо задачу виявлення корисного сигналу на його фоні. На відміну від детермінованих процесів, відновлення часової динаміки випадкового процесу по його спектральній характеристиці не можливе. Тому необхідно досліджувати статистичну характеристику випадкового процесу його автокореляційну функцію.

Автокореляційна функція випадкового процесу Ym


, (3.34)


де - двомірна функція розподілу ймовірності, пов'язана перетворенням Фур'є зі своїм спектральним розподілом щільності.


. (3.35)


Дана функція характеризує потужність випадкового процесу, що приходиться на заданий інтервал частот. Внаслідок парності автокорреляційної функції (3.34), її спектральна щільність (3.35) є дійсною функцією.

Середня потужність випадкового процесу визначається виразом


. (3.36)


Значно простіше вирішувати задачу виявлення в умовах присутності білого шуму, який в дійсності, є ідеалізованим випадковим процесом з автокореляційною функцією, що визначається дельта-функцією Дірака з безкінечною дисперсією. А отже, вреальному випадку,коли спектральна щільність потужності випадкового процесу постійна лише в розглянутому кінцевому діапазоні частот, введення такої ідеалізації дає змогу достатньо легко застосувати оптимальні методи фільтрації.

Приведені визначення стосуються тільки спектральної характеристики випадкового процесу, проте закони розподілу білого шуму можуть бути різними. Спектральний опис випадкового процесу є зручним при розгляді впливу на нього амплітудно-частотних характеристик різних електричних кіл та пристроїв. Так, при проходженні випадкового процесу через лінійну систему, можна показати, що спектральні щільності потужності випадкового процесу на вході і на виході лінійної системи пов'язані наступним співвідношенням


, (3.37)


де - комплексний коефіцієнт передачі лінійної системи.


3.7 Синтез оптимального фільтра

Оцінимо можливу ефективність виявлення неперіодичного сигналу при його адитивній суміші з білим шумом. При постановці завдання знаходження коефіцієнта передачі оптимального фільтра,використовуються наступні вагомі припущення про характер корисного сигналу: вважається відомою форма сигналу і сигнал єфінітним в часі


(3.38)


Оптимальним фільтром у даному випадку буде фільтр, що забезпечує максимальне відношення пікової потужності сигналу до потужності шуму в момент закінчення імпульсу. Комплексний коефіцієнт передачі такого оптимального фільтра прямо визначається спектром заданого, що підлягає виявленню сигналу. При виявленні сигналу на фоні шуму найбільшого застосування отримав критерій максимуму відношення сигнал/шум на виході фільтра. Для цього потрібно синтезувати фільтр, що забезпечує в заданий момент часу одержання найбільшого можливого відношення пікового значення сигналу до середньоквадратичного значення шуму. Як правило, в задачах виявлення сигналів, збереження форми сигналу не потрібно, тому що для виявлення в шумах форма сигналу значення не має. Будемо вважати, що сигнал детермінований, з відомими часовою функцією , а отже і спектральною. Шум будемо вважати стаціонарним процесом з рівномірним енергетичним спектром, тобто шум будемо вважати "білим " зі спектральною щільністю потужності .

Завдання створення такого оптимального фільтра вирішується у два етапи:

а) визначення його комплексного коефіцієнта передачі ;

б) визначення структури (схеми) фільтра і його параметрів.

Коефіцієнт може бути знайдений для будь-якого фізично реалізованого сигналу. Другий етап більш складний. Необхідно оцінити умови фізичної реалізуємості оптимального фільтра, що розробляється. Перейдемо до конкретного розв'язку першого етапу - визначення оптимального коефіцієнта передачі фільтра в зазначеному вище сенсі для заданого сигналу і при "білому" шумі. Представивши сигнал у вигляді інтеграла Фур'є


, (3.40)


де - фазова характеристика спектру сигналу.

Комплексний коефіцієнт передачі фільтра можна представити у вигляді


. (3.41)


Тоді сигнал на виході фільтра визначається з виразу


. (3.42)


Припустимо, що пік сигналу на виході фільтру отримується в момент t0 (поки що невідомий).


. (3.43)


Проведемо оцінку потужність шуму на виході цього фільтру, відповідно виразу


. (3.44)


Як відомо ефективна, середньоквадратична напруга шуму дорівнює . Отже, відношення пікового значення сигналу до напруги шуму визначається як


. (3.45)


Таким чином, подальша задача полягає в знаходженні коефіцієнта передачі фільтра, який забезпечує максимум правої частини виразу (3.45). Скористаємося нерівністю Шварца. Для чисельника виразу (3.45) можна записати


. (3.46)


Використовуючи (3.45), нерівність (3.46) можна записати так


. (3.47)


Звідси видно, що відношення сигнал/шум досягає максимуму, коли нерівність (3.47) перетворюється в рівність. Оскільки права частина не залежить від В(а), для цього необхідно виконання двох умов:

  1. .Звідки ;

  2. Щоб , де А - постійний коефіцієнт.

Звідси випливає, що коефіцієнт передачі оптимального фільтра повинен мати вигляд


. (3.48)


Слід зазначити, що є спектральною функцією, комплексно спряженою зі спектральною функцією сигналу. А отже оптимальний коефіцієнт передачі фільтра може бути визначений наступним чином



. (3.49)



Зазначимо, що оскільки Вопт безрозмірна функція, то коефіцієнт А повинен мати розмірність зворотну розмірності спектру. З формули (3.49) випливає, що . Оптимальний фільтр повинен пропускати спектральні складові шуму нерівномірно, з тим більшим ослабленням, чим менше модуль спектру сигналу. У результаті повна потужність шуму буде меншою, чим при рівномірній амплітудній характеристиці. Доданок фазової характеристики компенсує фазові зсуви в спектрі сигналу. Доданок забезпечує появу піку вихідного сигналу в момент t0, тобто затримку вихідного сигналу відносно його початку на вході. Тільки за умови t0 > Т може бути використана вся енергія сигналу, що має тривалість Т, для створення найбільшого можливого піку в моменті t = t0. Очевидно, що подальше збільшення затримки не впливає на величину піку. Якщо сигнал має спектр


. (3.50)

А функція


, (3.51)


є комплексно спряженою йому функцією, то можна показати, що комплексний коефіцієнт передачі оптимального фільтра визначається наступним чином


. (3.52)


Маючи на увазі, що фазова характеристика коефіцієнта передачі є , бачимо, що ( компенсує фазові зсуви спектру сигналу, що формує «пік» імпульсу на виході, а лінійна функція забезпечує затримку цього «піку» на час тривалості сигналу, тобто цей пік припадає на момент закінчення сигналу. Можна сказати, що забезпечується накопичення корисного сигналу на інтервалів сього часу існування імпульсу.

Формула (3.52) встановлює також, що модуль коефіцієнта передачі повинен збігатися з модулем спектральної щільності функції заданого сигналу, тобто оптимальний фільтр послаблює спектральні складові шуму тем сильніше, чим менше модуль . У результаті, повна потужність шуму на виході фільтру виявляється меншою, чим при рівномірній АЧХ.

Розглянемо процес синтезу оптимального фільтру для виявлення прямокутного імпульсу на фоні білого шуму й оцінимо величину відношення сигнал/шум при проходженні прямокутного імпульсу через такий фільтр.

Форма імпульсу, за таких умов, задається наступним виразом


(3.53)


Будемо вважати, що корисний сигнал представляє собою одиночний прямокутний імпульс тривалістю і амплітудою U0 (рисунок 3.4).

Рисунок 3.4 – Прямокутний імпульс


Спектральна щільність такого сигналу описується функцією


, (3.54)


і спряженою функцією


. (3.55)


Для даного імпульсу відповідно до (3.52) оптимальний коефіцієнт передачі фільтра визначається як



. (3.56)



Такий коефіцієнт передачі може бути реалізований схемою, що містить ідеальне інтегруючеколо, лінію затримки і схему віднімання (рисунок 3.5).

Рисунок 3.5 – Структурна схема оптимального фільтра

Знайдемо сигнал на виході оптимального фільтра для розглянутого прикладу (а=1)

. (3.57)



Таким чином, імпульс на виході має трикутну форму з основою і має максимальне значення при (рисунок 3.6).


Рисунок 3.6 – Сигнал на виході оптимального фільтра





Висновки:

  1. Основною задачою обробки сигналів у системах оптико-електронного спостереження є виявлення корисного сигналу і вимірювання його параметрів на фоні шуму. При цьому особливе значення мають методи, що задовільняють деякій істотній, в даних умовах спостереження вимозі, що представляє собою критерій оптимальності.

  2. При відомих апріорних характеристиках сигналу і суміші сигналу з шумом, оптимальна процедура виявлення сигналу зводиться до обчислення і порівняння з прийнятим порогом відношення правдоподібності, який на відміну від відомих передбачає розрахунок його значення в інтервалі часу (кількості кадрів), що задовільняє умові мінімального часу невиявленого існування об'єкта в площині електронного зображення.

  3. При відсутності повної апріорної інформації про структуру сигналу і шуму необхідні відомості отримуються при порівнянні зображень сусідніх кадрів на етапі навчання на основі відомих реалізацій шуму або суміші сигналу із шумом.

  4. У якості критерію оптимальності для оптико-електронних систем, що реалізують послідовний аналіз сигналу, необхідно приймати середній час не виявленого існування об'єкту при заданому середньому періоді неправильного спрацьовування системи.



4 ОХОРОНА ПРАЦІ





4.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів у виробничому приміщенні

Під час роботи в даному приміщенні, виникають ряд небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що регламентуються [9].

Небезпечний виробничий фактор – це небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я працівника (гострого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

Шкідливий виробничий фактор – це небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.

Як правило, всі несприятливі виробничі чинники об’єднують в єдине поняття небезпечний та шкідливий виробничий фактор (НШВФ).

Визначальними ознаками небезпечних та шкідливих виробничих факторів є: можливість безпосереднього негативного впливу на організм працівника; ускладнення нормального функціонування органів працівника; можливість порушення нормального стану елементів трудового процесу, в результаті якого можуть виникати аварії, вибухи, пожежі, травматизм.

Дане приміщення характеризується небезпечними та шкідливими виробничими факторами фізичної, хімічної, біологічної та психофiзiологiчної груп [9], які розподіляються таким чином:

а) Фізичні небезпечні i шкідливі виробничі фактори:

  1. високий рівень інфразвуку, шуму, ультразвуку та вібрації;

  2. високий рівень електромагнітних випромінювань;

  3. високе значення напруги в електричній мережі;

  4. підвищена або понижена температура, вологість і швидкість руху повітря робочої зони;

  5. підвищена інтенсивність теплового випромінювання;

  6. відсутність або недостатність природного освітлення;

  7. недостатня освітленість робочої зони;

  8. пряма або відбита блискучість.

б) Хімічні небезпечні i шкідливі фактори – шкідливі хімічні речовини.

в) Біологічні небезпечні i шкідливі виробничі фактори – немає.

г) Психофiзiологiчнi небезпечні i шкідливі виробничі фактори:

е) фізичні перевантаження – немає.

ж) нервово-психiчнi перевантаження:

1) перенапруження аналізаторів;

2)монотонність праці.

Вкажемо можливі причини виникнення вказаних чинників і коротко опишемо їхню дію на організм працівника, оформивши їх в таблицю 4.1.




Таблиця 4.1 – Причини виникнення НШВФ та їхня дія на організм людини

НШВФ

Причини виникнення

Дія на організм людини

Високий рівень шуму і вібрації

Робота таких елементів комп'ютерів, як жорсткий диск, вентилятори блоку живлення, охолодження мікропроцесора, швидкісні CD-ROM (DVD-ROM), механічні сканери, пересувні механічні частини принтера

Швидка стомленість працюючого, погіршення слуху, нервові розлади

Високий рівень інфразвуку

Вентилятори та інші рухомі елементи обладнання з частотою рухів менше 20 Гц або 1200 об/хв

Супроводжується вiдчуттям обертання, розхитування, почуттям тревоги, страху, бiллю у вухах

Високий рівень ультразвуку

Супутній фактор при експлуатації технологічного і вентиляційного устаткування

Функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміну тиску, складу і властивостей крові, втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність

Високий рівень електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону

Лабораторні та вимірювальні прилади різного призначення, персональні комп'ютери та інше

Може викликати при постійному впливові стійкі функціональні зміни у центральній нервовій та серцево-судинній системах, а при тривалому впливі – підвищену стомлюваність, дратівливість, головний біль тощо

Високий рівень електромагнітних випромінювань промислової частоти

Будь-які електроустановки та струмоведучі частини промислової частоти

Може викликати злоякісні пухлини. Найбільш сильна дія цих полів виявляється на відстані до 30 см від екрана. Не меншої інтенсивності досягають ці поля із задньої сторони дисплея (джерело рядковий трансформатор) – їхній шкідливий вплив поширюється на відстань до 0,7-1 м.



Продовження таблиці 4.1

НШВФ

Причини виникнення

Дії на організм людини

Високий рівень електромагнітних випромінювань оптичного діапазону

Оптичні квантові генератори

Може викликати негативний вплив на центральну нервову систему, зміни в серцево-судинній системі, запалення органів зору, порушення теплового балансу в організмі.

Високе значення напруги в електричній мережі

Використання електрообладнання

Больовий шок, знепритомніння, одержання опіків при щільному контакті зі струмоведучими частинами

Підвищена або понижена температура повітря робочої зони

Спричиняється тим, що при роботі ЕОМ утворене тепле повітря видувають назовні із системного блоку спеціальні вентилятори. Це приводить до підвищення температури в приміщенні

Перегрів або переохолодження організму працівника

Підвищена або понижена відносна вологість повітря робочої зони

При роботі ПК утворене тепле повітря видувають назовні із системного блоку спеціальні вентилятори, що приводить до зниження вологості повітря

Зменшення або збільшення тепловіддачі організмом працівника, що сприяє його перегріванню або переохолодженню

Підвищена або понижена швидкість руху повітря робочої зони

Нераціональні параметри системи вентиляції або її відсутність

Порушення реакції терморегуляції організму людини

Підвищена інтенсивність теплового випромінювання

Тепло, яке надходить до приміщення від системи опалювання, в результаті сонячної радіації та від інших джерел

Перегрівання організму людини

Відсутність або недостатність природного освітлення

Відсутність або недостатні розміри віконних пройм, а також наявність конфронтуючих будинків

Приводить до напруження зору, послабляє увагу, приводить до настання передчасної стомленості


Продовження таблиці 4.1

НШВФ

Причини виникнення

Дії на організм людини

Недостатня освітленість робочої зони

Відсутність або недостатність природного освітлення, мала потужність світильників та ламп штучного освітлення та ін

Важкі і смертельні випадки на виробництві

Пряма або відбита блискучість

Наявність в приміщенні блискучих поверхонь, які здатні відбивати промені світла

Швидкої втоми органів зору працюючого

Шкідливі хімічні речовини в повітрі робочої зони

Виділенням пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації під час роботи за комп'ютером. В приміщеннях із ПК оператори піддаються впливу пилу, що притягається до працюючого і сильно наелектризованого обладнання. Основними джерелами озону на комп'ютеризованих місцях є електронно-променеві трубки відеотерміналів та лазерні принтери. Під час роботи ПК виникає іонізація середовища, що приводить до фізико-хімічних змін у структурі речовин.

Пил, що осідає в легенях викликає захворювання – пневмоконіоз. Оксиди азоту (NO, N2O3, NO2, N2O5) чинять подразливу дію на органи дихання, викликаючи кашель, блювоту, іноді головний біль. Особливу небезпеку щодо впливу на здоров'я представляє підвищена концентрація озону – високотоксичного подразнюючого газу. Надзвичайна небезпека озону для здоров'я людини пов'язана з тим, що він належить до хімічних сполук, що викликають в живих організмах зміни, схожі з тими, які ви никають-після дії іонізуючого випромінювання. Тому озон вважається не лише подразнюючою, а й канцерогенною речовиною. При тривалій роботі в високоіонізованому повітряному середовищі може виникнути сильна перевтома, що може послабити захисні властивості організму


Продовження таблиці 4.1

НШВФ

Причини виникнення

Дії на організм людини

Перенапруження аналізаторів

Інтенсивна робота за ЕОМ

Швидка втома органів зору працюючого і навіть до погіршення зору

Монотонність праці

Одноманітність роботи працюючого і призводить до швидкої втоми працівника, зниження функціональних можливостей організму та інтересу до роботи, сонливості

Викликає також у працюючого переоцінку тривалості робочого часу (зміна здається значно довшою), а також підвищує аварійність і травматизм, призводить до плинності кадрів


4.2 Карта умов праці

Карта умов праці необхідна з метою проведення атестації робочого місця за умовами праці. В таблиці 4.2 наведено оцінку факторів виробничого і трудового процесів [10].


Таблиця 4.2 – Оцінка факторів виробничого і трудового процесів

Номер

Фактори виробничого середовища і трудового процесу

Нормативне значення (ГДР, ГДК)

Фактичне

значення

3-й клас: шкідливі умови і характер праці

ни-жнє

вер-хнє

І ступінь

ІІ ступінь

ІІІ ступінь

1

Шкідливі хімічні речовини:








1-й клас небезпеки






2-й клас небезпеки


5

5,71

+




3-й, 4-й класи небезпеки





2

Вібрація


76

13




3

Шум


60

58




4

Інфразвук


110

89




5

Ультразвук


110

111

+



6

Неіонізуючі випромінювання:








- радіочастотний діапазон


3

25

+




- діапазон промислової частоти


5

0,24





- оптичний діапазон


0,055

0,064

+



7

Мікроклімат у приміщенні:








- температура повітря, С

15

21

21





- швидкість руху повітря, м/с


0,4

0,9

+




- відносна вологість повітря, %


75

62




Продовження таблиці 4.2

Номер

Фактори виробничого середовища і трудового процесу

Нормативне значення (ГДР, ГДК)

Фактичне

значення

3-й клас: шкідливі умови і характер праці

ни-жнє

вер-хнє

І ступінь

ІІ ступінь

ІІІ ступінь


- інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м²


140

220

+



8

Виробниче освітлення:








- розряд зорових робіт

4


3

+




- КПО для природного освітлення, %

1,2


2,5





- освітленість для штучного освітлення, лк

300


158

+




Кількість факторів

8

0

0



І. Гігієнічна оцінка умов праці:

Підвищена концентрація шкідливої хімічної речовини 2-го класу небезпеки – 1 ст.

Підвищений рівень ультразвуку – 1 ст.

Підвищений рівень неіонізуючих випромінювань радіочастотного діапазону – 1 ст.

Підвищена швидкість руху повітря в холодний період року – 1 ст.

Підвищена інтенсивність теплового випромінювання – 1 ст.

Підвищена напруженість зору – 1 ст.

Недостатня освітленість робочої зони штучним освітленням – 1 ст.

ІІ. Оцінка технічного й організаційного рівня:

Технічний рівень робочого місця не відповідає нормативним вимогам.

ІІІ. Атестація робочого місця:

Робоче місце атестовано за першим ступенем шкідливості.

4.3 Рекомендації щодо покращення умов праці

Для забезпечення чистоти повітря робочої зони потрібно використовувати систему витяжної вентиляції.

Для забезпечення допустимих параметрів ультразвуку в приміщенні потрібно ізолювати джерела виникнення кожухами або звукоізолюючими камерами.

З метою забезпечення нормованих параметрів неіонізуючих випромінювань радіочастотного діапазону в приміщенні необхідно застосувати захист часом або відстанню.

З метою забезпечення нормованих параметрів неіонізуючих випромінювань оптичного діапазону в приміщенні необхідно застосувати захист відстанню або часом.

Для забезпечення нормованих параметрів швидкості руху повітря в приміщенні потрібно зменшити число обертів вентилятора.

З метою забезпечення допустимих параметрів інтенсивності теплового випромінювання в приміщенні доцільно застосувати механічну загальнообмінну вентиляцію.

У випадку підвищеної напруженості зору потрібно застосувати систему суміщеного освітлення.

З метою забезпечення допустимих параметрів освітленості для штучного освітлення в приміщенні доцільно доповнити загальне штучне освітлення місцевим, утворивши систему комбінованого штучного освітлення.


4.4 Розрахунок кута розсіювання лазерного променя

Вихідні дані: потужність лазера W = 1,1 Вт, тривалість опромінення t = 0,8 c, безпечна відстань L = 7 м.

В якості засобу захисту працюючих від лазерного випромінювання вибираємо захист відстанню.

Безпечну відстань L можна розрахувати за фор­мулою[12]


 [м], (4.1)

звідки

 [рад], (4.2)


де W – потужність лазера, Вт;

Е – гранично допустима щільність потуж­ності, Вт/м2;

φ – кут розсіювання променя, рад.

Гранично допустима щільність потуж­ності для хвилі з довжиною =1800…2500 нм визначається за формулою


 [Вт/м2]. (4.3)


Підставивши у формулу (4.3) відоме значення тривалість опромінення, отримаємо гранично допустима щільність потуж­ності



Використовуючи формулу (4.2) знайдемо кут розсіювання лазерного променя



Висновок:

В результаті виконання цієї контрольної роботи було опрацьовано такі аспекти охорони праці, як аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів у виробничому приміщенні; карта умов праці (оцінка факторів виробничого і трудового процесів, гігієнічна оцінка умов праці, оцінка технічного і організаційного рівня, атестація робочого місця); заходи стосовно покращення умов праці, а також виконано розрахунок кута розсіювання лазерного променя.