Файл: Везикульозний рикетсіозвезикульозний рикетс.pdf

ВЕЗИКУЛЬОЗНИЙ РИКЕТСІОЗ
Везикульо́зний рикетс́іоз (рикетсійна віспа, віспоподібний рикетсіоз, гамазовий рикетсіоз, плямиста гарячка К'ю-Гарденс) — гостра інфекційна зоонозна хвороба, яку спричинює Rickettsia aсari, характеризується гарячкою, помірною загальною інтоксикацією, доброякісним перебігом, наявністю первинного афекту та характерного висипу з переважання везикул
• Інкубаційний період триває 7-21 діб
• Джерелом інфекції є найчастіше хатні миші та рідше сірі
пацюки
Тривалість зберігання рикетсій в організмі
гризунів складає від 1 до 4 тижнів, що свідчить про те, що гризуни не є основним резервуаром
інфекції. Люди безпосередньо від хворих гризунів не заражаються
• Переносником й основним резервуаром везикульозного рикетсіозу
є гамазові (а не
іксодові
, як при інших кліщових рикетсіозах
) теплолюбні безбарвні мишачі
кліщі
, що паразитують на гризунах. Для даного виду кліщів характерний напад у темряві. Внаслідок невеликих розмірів (лише до 1,6 мм після наповнення кров'ю), безболісності укусу
і короткочасності сеансу насичення людина не відчуває нападу кліща

КЛІНІЧНА КАРТИНА
Початковий період
Першим проявом є первинний афект. Він як правило є на ділянках, що часто прикриті одежею. Його розмір до 1 см в діаметрі. Первинний афект з'являється за 7-10 днів до появи гарячки і часто не відчувається хворим. Розвиток первинного афекту починається з появи ущільненої темної плями діаметром від 1 до 3 см, що підноситься над рівнем шкіри.
Пляма не викликає ніяких неприємних відчуттів. Первинний афект послідовно проходить перетворення в папулу, везикулу, поверхневу виразку і темну кірку, що підсихає та потім відпадає, або не залишаючи рубця, або він дуже невеликий. У період загоєння в місці локалізації первинного афекту може виникати невеликий свербіж. Первинний афект супроводжується розвитком невеликого регіонарного лімфаденіту. При зараженні без укусу на ушкодженій шкірі та, особливо, слизових можуть з'являтися афти з появою також регіонарного лімфаденіту.
Rickettsia aсari

КЛІНІЧНА КАРТИНА
Період розпалу
Через відсутність суб'єктивних відчуттів первинного афекту та лімфаденіту хворі нерідко вважають себе такими лише після гострого підвищення до високих цифр температури тіла, появи головного болю та нетяжких інтоксикаційних проявів.
Характерним проявом хвороби вважають висип (екзантему).
Найчастіше висип з'являється на 2-4-й день після підняття температури тіла, хоча може бути в інтервалі 1-6-го дня гарячки. При цьому рівень гарячки та інтоксикації не збільшується. Висипу передує невелика енантема в ротовій порожнині у вигляді невеликих й нечисленних дрібних темно-червоних плям. Висип на обличчі, тілі, долонях та підошвах червоного кольору, розкиданий без будь-якої закономірності.
Висип спочатку складається з плям і папул, потім на місці папул утворюються везикули (іноді до 1 см в діаметрі), що дуже нагадує екзантему при вітряній віспі. Зрідка поодинокі везикули можуть бути і в ротовій порожнині. Кількість елементів висипу на шкірі найчастіше 40-
80, а взагалі може коливатися від 5 до 200.

ВЕЗИКУЛЬОЗНИЙ РИКЕТСІОЗ
Період зворотного розвитку
Екзантема зберігається протягом 7-10 днів і нерідко переживає гарячковий період, везикули присихають в кірочки, а потім зникають безслідно. Іноді розвитку везикул на шкірі не відбувається, все закінчується утворенням плям й папул. Гарячка зберігається протягом
5-9 (зрідка до 14) днів, поступово знижуючись до нормальної. При обстеженні внутрішніх органів істотних змін не виявляється, печінка і селезінка не збільшені.
Серцево-судинна й дихальна система не уражаються.
Генералізованої лімфаденопатії не відбувається
Ускладнення
У окремих хворих може розвинутися серозний менінгіт
, із помірним лімфоцитарним плеоцитозом і незначним підвищенням вмісту білка. Ще рідше виникають пневмонії, пієліти, зумовлені вторинною інфекцією, які також зазвичай закінчуються одужанням. Результат захворювання сприятливий