Пішенін В.О., Нікітіна Н.В.

Лабораторний практикум.

У лабораторному практикумі розглянуто питання вивчення під час лабораторних робіт конструкції елементної бази електроніки, що використовується в технологічному обладнанні машинобудівних галузей промисловості. Наведені основні параметри та характеристики електронних приладів на основі напівпровідникових матеріалів.

Зміст посібника відповідає програмі дисципліни "Електроніка і мікропроцесорна техніка", для студентів машинобудівних спеціальностей з питань використання електронної техніки у технологічному обладнанні та виробах машинобудівних галузей промисловості і застосування набутих знань у вивченні курсів дисциплін "Приводи верстатів та роботів" і "Приводи автоматизованого устаткування".

ЗМІСТ

ВСТУП

Даний лабораторний практикум призначений для методичного забезпечення дисципліни "Електроніка та мікропроцесорна техніка", що викладається студентам машинобудівних спеціальностей. Основним результатом успішного виконання запропонованих лабораторних робіт у першій частині практикуму є: закріплення теоретичного матеріалу відповідних розділів; набуття практичних навичок роботи з електронним обладнанням та обчислення основних характеристик електронних приладів та схем з їх застосуванням.

На перших лекційних заняттях студенти отримують перелік тем лабораторних занять та список рекомендованої літератури. На першому лабораторному занятті студенти знайомляться з вимогами техніки безпеки та правилами протипожежної безпеки під час роботи з обладнанням лабораторій інституту і зобов'язаннями не порушувати встановлені правила, що підтверджується підписами у журналі з інструктажу відповідних лабораторій.

Студент допускається до виконання лабораторної роботи при знанні мети, змісту роботи та методики її виконання. Якщо студент недостатньо підготовлений до виконання лабораторної роботи, то він повинен протягом 10 ... 15 хвилин підготуватися безпосередньо в класі, отримуючи вказівки від викладача.

Захист лабораторної роботи відбувається протягом 15 хвилин групами по декілька студентів шляхом пред'явлення звіту з лабораторної роботи та відповідей на питання викладача безпосередньо на робочих місцях (за комп'ютерами) або поза робочих місць за рішенням викладача.

Звіти з лабораторних робіт попередньо оформлюються в електронному варіанті, а потім за рішенням викладача роздруковуються для набуття навичок у оформленні документації з використанням комп'ютерних технологій (там, де це потрібно).

Звіт з лабораторної роботи виконується на аркушах формату А4 (210297мм) на одному боці аркуша з дотриманням вимог стандарту ДСТУ 3008–95.

При оформленні звіту необхідно дотримуватися такої послідовності викладення:

• назва лабораторної роботи;

• мета лабораторної роботи;

• завдання роботи;

• теоретична частина;

• описання ходу виконання та отриманих результатів при цьому;

• висновки.

Лабораторна робота №1

1.1 Тема: Дослідження логічних елементів, логічні та арифметичні операції в двійковій системі

Мета роботи: знайомство з одно- та двомісними функціями, придбання практичних навичок з синтезу комбінаційних схем, засвоєння форм представлення цифрової інформації та операції з її перетворення.

Обладнання: комплект логічних елементів, блок живлення, логічний пробник.

1.2 Теоретичні відомості

Числа, кодування і арифметична інформація.

Двійкові числа. Цифрові обчислювальні машини працюють з двійковими числами. Двійкова система зчислення або система з основою 2 використовує тільки цифри 0 і 1. Ці двійкові числа називаються бітами (від binary digit ). З фізичної точки зору в цифрових електронних системах біт 0 представлений напругою LOW (низьким), а біт 1 – напругою HIGH (високим).

Людська діяльність припускає використання десяткової системи зчислення. Десяткова система, або система із основою 10, містить 10 цифр (від 0 до 9).

Двійковій системі притаманна властивість врівноважування. Двійковому числу 1001₂ (читається: один, нуль, нуль, один) еквівалент 9₁₀ в десятковій. Біт одиниці двійкового числа називається молодшим бітом (МБ), біт вісімки – старшим бітом (СБ).

Як перетворити двійкове число 1011 0110 (тобто: один, нуль, один, один, нуль, один, один, нуль) в його десятковий еквівалент? Процедура перетворення виконується у відповідності з табл.1.1. Десяткові значення кожної позиції записані під кожним бітом, потім десяткові числа підсумовуються (128+32+16+4+2=182), що дає 182.

Таблиця 1.1 – Двійково-десяткові перетворення.

Зазвичай основа системи зчислення вказується індексами. Таким чином, число 1011 0110₂ є двійковим (тому що основа 2), а число 182₁₀ – десятковим: 101101101₂ = 182₁₀.

Як перетворити десяткове 155 в його двійковий еквівалент? Процедура перетворення приведена на рисунку 1.1.

Д
есяткове спочатку ділиться на 2, що нам дає часткове 77 залишок 1. Цей залишок стає МБ двійкового числа і розміщується в цю позицію (див. рисунок 1.1.). Потім часткове (77) переміщується, як показує стрілка, і стає наступним, що буде ділитися. Потім кожне часткове поступово ділиться на 2 до тих пір, поки не отримаємо часткове, рівне 0, і залишок рівний 1 (див. останній рядок на рис. 1.1). Останній рядок дає нам результат 155₁₀=10011011₂.

Шістнадцяткові числа.

Комірка пам’яті мікро – ЕОМ може містити двійкове число 10011110. Такий довгий ланцюжок нулів і одиниць складний для запам’ятовування і незручний для введення з клавіатури. Число 1001 1110 могло б бути перетворене в десяткове, що дало б 158₁₀, але процес перетворення зайняв би багато часу. Більша частина систем мікроінформатики використовують шістнадцяткову форму запису, щоб спростити запам’ятовування і використання таких двійкових чисел, як 1001 1110.