ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.12.2023
Просмотров: 32
Скачиваний: 1
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Необхідність зазначених субрахунків обґрунтовується наявністю поняття монетарні й немонетарні статті балансу. Субрахунок 362/по грошових розрахунках є монетарною статтею балансу. По дебету субрахунку відображається контрактна вартість відвантаженого товару згідно з ВМД, а також позитивні курсові різниці при підвищенні курсу на дату балансу та на дату погашення заборгованості. По кредиту субрахунку відображається отримання іноземної валюти від покупця, тобто погашення боргу, згідно виписки банку, а також від'ємна курсова різниця, яка виникла на дату балансу або на дату погашення боргу.
Субрахунок 362/ по грошових розрахунках є немонетарною статтею балансу і при зміні курсу НБУ не переоцінюється.
681 "Розрахунки за авансами отриманими" – для обліку зобов'язань по авансах отриманим. Для одержання інформації про аванси, отриманих в інвалюті, рекомендується відкривати субрахунки другого порядку:
- 6811 "Розрахунки за авансами, отриманими в національній валюті". По
кредиту рахунку відображається отримання авансу в іноземній валюті від
покупця, згідно виписки банку. По дебету рахунку відображається залік авансу
дебіторською заборгованістю іноземного покупця.
- 6812 "Розрахунки за авансами, отриманими в іноземній валюті". По
кредиту субрахунку відображається отримання авансу в іноземній валюті від
покупця, згідно виписки банку. По дебету субрахунку відображається залік
авансу дебіторською заборгованістю іноземного покупця або повернення суми
авансу з будь-яких обставин. В такому разі субрахунок слід віднести до
монетарних статей балансу і відбити суму курсової різниці, яка виникла на дату балансу або на дату погашення боргу.
- 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Для обліку розрахунків із митними органами або брокерською фірмою по митному оформленню вантажу. По дебету рахунка відображається перерахування попередньої оплати, тобто виникає заборгованість цих установ перед підприємством по наступному наданню послуг. По кредиту - надання митними установами послуг підприємству, згідно ВМД та рахунка брокерської установи;
- 641, 643, 644 - для обліку розрахунків по ПДВ;
- 685 "Розрахунки з іншими кредиторами". Для обліку розрахунків із різними організаціями по одержуваних послугах у процесі експорту товарів.
Зазначені рахунки перераховані, за умови, що експортне постачання є пряме й розрахунки з іноземним контрагентом здійснюються без посередника.
Тема 5. "Облік операцій з імпорту"
-
Порядок формування цін на імпортовані товари -
Документальне оформлення операцій з імпорту товарів -
Облік операцій з імпорту товарів
-
Порядок формування цін на імпортовані товари
Важливий вплив на організацію обліку імпортних операцій надає порядок формування цін на імпортовані товари. Економічне регулювання питання формування цін здійснюється міжнародними правилами "ІНКОТЕРМС", законодавчими документами і нормативними актами по ціноутворенню, чинним законодавством по оподатковуванню, а також шляхом установлення держмита.
При формуванні ціни необхідно мати на увазі, підлягає або не підлягає обкладанню митом, податком на додану вартість, митним збором даний вид товару і чи є він підакцизним.
Порядок оподатковування імпортованих товарів залежить від виду імпортної операції, критичності імпорту.
Імпортовані товари мають наступні види оцінки: контрактна вартість, інвалютна вартість, фактурна вартість, митна вартість, облікова вартість.
Фактурна вартість імпортованих товарів – вартість, що фактично сплачена або підлягає сплаті, або ж повинна компенсуватися зустрічними постачаннями товарів відповідно до умов зовнішньоторговельного договору закупівлі-продажу. В основі фактурної вартості лежить контрактна вартість. Перерахунок її у національну валюту проводиться за курсом Національного банку України на дату ввізної вантажної митної декларації або за курсом раніше перерахованого авансу.
Фактурна вартість імпортних товарів підтверджує інвалютну оцінку первісної їхньої вартості комерційними документами постачальника. Порядок перерахунку інвалютної вартості імпортних товарів у національну валюту визначений П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" і залежить від умов розрахунків з іноземним контрагентом.
У бухгалтерському обліку порядок перерахунку валютної складової первісної вартості імпортних товарів по постачаннях при авансових платежах визначається, виходячи з курсу інвалюти на дату сплати авансу, і подальшому перерахунку не підлягає. А по постачаннях із наступною оплатою визначається, виходячи з її курсу на дату ввізної вантажної митної декларації, і подальшому перерахунку не підлягає. Ввізна вантажна митна декларація до введення П(С)БО 21 по суті була підтверджуючим документом не тільки декларування імпортних товарів, але і первинним документом, що підтверджує їхню первісну оцінку в перерахуванні в національну валюту.
За діючою методикою вартість отриманих активів (тобто валютна складова імпортних товарів) по постачаннях із здійсненням авансових платежів визнається по сумі авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.
Якщо по імпортному постачанню були здійснені авансові платежі, а постачання товарів було одночасним, то перерахунок інвалютної вартості визначених частин партій товарів повинен вироблятися по одному або декільком курсам авансу, іншої ж частині - за курсом ввізної вантажної митної декларації. Це ускладнює облік, тому що виходить, що той самий імпортний товар, що надійшов однією партією, буде мати різну історичну вартість, а це у свою чергу впливає на його облікову вартість.
Митна вартість імпортних товарів - визначається на базі фактурної вартості, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари на момент перетинання митного кордону України. Момент перетинання митного кордону - початок або здійснення митного оформлення товару. Визначення митної вартості виробляється в залежності від базисних умов постачання. З метою її визначення в розрахунок береться фактурна вартість товарів з урахуванням витрат по його транспортуванню до митного кордону України. У ввізній вантажній митній декларації, поданою декларантом імпортного постачання, митні органи вказують підлягаючі сплаті суми мита, митних зборів, єдиного митного збору, податку на додану вартість, а якщо товари є підакцизними, суму акцизного збору.
Сплата мита і митних зборів, податку на додану вартість виробляється до або на момент митного оформлення.
Визначення митної вартості, нарахування й сплата податків, мита, митних зборів і інших митних платежів представляють процес розмитнення імпортованих товарів.
У базу розрахунку податку на додану вартість включається митна вартість товарів, тому сума зазначеного податку не завжди буде дорівнювати 20% їхньої первісної вартості при постачаннях із попередніми авансовими платежами.
Крім податків і зборів, обов'язкових на етапі розмитнення, суб'єкт сплачує й інші платежі неподаткового характеру. Якщо перші, можуть бути включені у вартість імпортованих товарів, то інші - ні і повинні бути віднесені на субрахунок 948 "Визнані штрафи, пеня, неустойки" або субрахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності", а для цього треба чітко знати перелік митних платежів і перелік платежів неподаткового характеру.
Історична вартість імпортних товарів- складається з фактурної вартості, відповідно до базисних умов постачання, вираженої у валюті, обумовленої контрактом або інвалютної вартості, якщо доставка товару здійснена імпортером, а витрати імпортера за межами митного кордону України підтверджені відповідними документами по доставці товару, а також оплачених сум митного збору, мита, акцизного збору. Перерахунок інвалютної вартості в національну валюту України проводиться за національним курсом НБУ на дату подачі ввізної вантажної декларації у митний орган або за курсом раніше перерахованого авансу і є обліковою вартістю придбаних товарів і відповідає етапові їхнього оприбуткування.
Згідно П(С)БО 9 "Запаси" придбані запаси беруться на облік по їх історичній вартості, формування якої відбувається в залежності від форми надходження запасів на підприємство. Історичною вартістю запасів, придбаних за плату, є первісна вартість запасів, що складається практично з усіх фактичних витрат, зв'язаних із пошуком і придбанням запасів і приведенням їх у майно, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Витрати, що несе імпортер, це витрати, понесені до митного кордону України й витрати, понесені на території України. Витрати, понесені до митного кордону України, включаються в інвалютну вартість імпортованих товарів, а також у їхню митну вартість, ому що вони обов’язково повинні бути включені в первісну вартість цих товарів.
Необхідність включення витрат, понесених на території України, у первісну вартість імпортованого товару залежить від їхнього призначення і визначається імпортером самостійно.
Сума транспортно-заготівельних витрат, здійснених на придбання кожної партії запасів, може не розподілятися між одиницями цих запасів, а узагальнюватися на окремому субрахунку для обліку запасів і щомісяця розподілятися між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця й сумою запасів, що вибули за звітний місяць.
Для скорочення трудомісткості оцінки товарних одиниць і можливості оперативності одержання інформації необхідно відкривати субрахунок до рахунка 28 "Товари" субрахунок 289 "Інші витрати, що відносяться до вартості товарів". При придбанні товарів на зазначеному субрахунку будуть враховуватися витрати, зв'язані з їхнім придбанням, а списання цих витрат буде вироблятися в міру їх списання.
2.Документальне оформлення операцій з імпорту товарів
Документи, що застосовуються в імпортних операціях можна підрозділити на документи, пов'язані з рухом товарів і документи, пов 'язані з рухом коштів.
Документи, пов 'язані з рухом коштів: дозвільні, розрахункові, платіжні або фінансові, банківські, претензійно - арбітражні.
Документами, що підтверджують імпорт товарів, є товарно-супровідна, транспортна, експедиторська, страхова і митна документація. Для здійснення розрахунків з імпортній операції експортером оформляється розрахункова документація і на підставі банківських документів виробляється зарахування інвалютних надходжень.
Дату імпортного постачання у залежності від базисних умов "ІНКОТЕРМС" може визначити: дата документа, виданого транспортною організацією, що прийняла товар для перевезення (дата штемпеля прикордонної станції на залізничній накладній; дата коносамента або штурманської розписки; дата авіанакладній і ін.); дата розписки транспортно-експедиторської фірми про приймання вантажу для подальшого відправлення по призначенню; дата складського свідчення у випадку, якщо покупець несвоєчасно надасть тоннаж, і продавець скористається своїм правом передати товар на збереження на склад за рахунок покупця.
3.Облік операцій з імпорту товарів
Виходячи з економічної сутності операцій з імпорту товарів можна виділити наступні об'єкти обліку:
-
матеріальні активи - імпортовані товари, що є наслідком здійснення імпортних постачань; -
господарські процеси й операції, що викликають рух і зміну оцінки активів - це купівля і ввіз імпортованих товарів; витрати з постачання; розрахунки з іноземними постачальниками, органами митного контролю, іншими юридичними і фізичними особами, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, видом зв'язку між контрагентами й умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу.
При цьому наявність перерахованих об'єктів обліку залежить від того, хто з контрагентів здійснює основні операції й хто забезпечує транспортування, декларування, страхування й інші.
Імпорт товарів може здійснюватися не тільки за іноземну валюту, але і за національну. Купівля товарів з імпорту за договором купівлі-продажу може здійснюватися з попередньою оплатою або з відстрочкою платежу.
Витрати, зв'язані з транспортуванням імпортованих товарів, страховкою, митним оформленням включаються до вартості товарів, або відображаються на рахунках витрат