ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.12.2023
Просмотров: 68
Скачиваний: 1
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
також по тих галузях, продукція яких набула товарну форму. По рослинництву в цілому визначають такі показники рентабельності, як рівень рентабельності і приведену масу прибутку від цього комплексу галузей на гектар ріллі. За окремими культурами доцільно розраховувати три показники: рівень рентабельності, масу прибутку на гектар посіву і масу прибутку на реалізований центнер продукції. При цьому слід брати до уваги такі дві обставини. По-перше, при визначенні приведеної маси прибутку в цілому за рослинництвом слід прибуток від рентабельних галузей зменшити на збитки нерентабельних (збиткових) рослинницьких галузей. По-друге, масу прибутку на гектар посіву певної культури (Мк) необхідно визначати з обов’язковим урахуванням її рівня товарності за формулою:
де Пк — прибуток, одержаний від реалізації певної культури;
S — площа посіву культури; Кт — коефіцієнт товарності.
Значення такого підходу до визначення маси прибутку на гектар посіву культури дуже велике, оскільки дає змогу правильно оцінити доходність галузі. Якщо, скажімо, з 1 га цукрових буряків за 100 % рівня його товарності одержано 2100 грн прибутку, а з 1 га посіву зернових за 50 % рівня товарності, але без його врахування — лише 1050 грн, це не означає, що ефективність виробництва першої культури за цим показником вдвічі вища за другу. Якби половина зерна не була залишена на внутрішньогосподарські потреби, а реалізувалась, то з 1 га посіву зернових підприємство одержало б стільки ж прибутку, як з такої ж площі посіву цукрових буряків. По тваринництву в цілому визначають рівень рентабельності і приведену масу прибутку на гектар сільськогосподарських угідь. При цьому прибуток від рентабельних тваринницьких галузей зменшується на збитки нерентабельних. По окремих тваринницьких галузях розраховують рівень рентабельності, масу прибутку на середньорічну голову і масу прибутку на центнер реалізованої продукції. При оцінці ефективності окремих галузей слід брати до уваги всі показники рентабельності, й особливо приведену масу прибутку. Якщо користуватися лише показником рівня рентабельності, може скластися неправильна уява про економічну ефективність, а значить, і про ступінь вигідності виробництва тієї чи іншої продукції в умовах господарства. Ця обставина пояснюється тим, що один і той же рівень рентабельності може бути досягнутий за різної маси прибутку на гектар посіву. Адже відомо, що економічний стан підприємства залежить не лише від рівня окупності поточних витрат, а й від маси прибутку в цілому по господарству і на одиницю земельної площі. Чим вищий останній показник, тим більше можливостей має підприємство для нових інвестицій і матеріального стимулювання працівників, тим кращі його шанси в прискоренні темпів розширеного відтворення і зміцнення своїх позицій на ринку. З переходом до ринкової економіки і зростанням конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності
виробництва визначати такий показник, як рентабельність продажу. Він розраховується за формулою:
, тобто 
В буквальному трактуванні цей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки від реалізації продукції. Зрозуміло, що з підвищенням рівня цього показника зміцнюється, за однакових інших умов, економічний стан підприємства, і навпаки. Проте показник рентабельності продажу має глибший економічний зміст, оскільки характеризує цінову конкурентоспроможність товару. Якщо, наприклад, показник рентабельності продажу становить 50 %, то це означає, що ціна, за якою реалізується продукція, може бути знижена навіть на 50 % і при цьому підприємство не нестиме збитків, досягаючи нульової рентабельності. Допускаємо, що валовий прибуток за головною галуззю підприємства становить 400 тис. грн, обсяг реалізації продукції — 900 тис. і її виробнича собівартість — 500 тис. грн. Звідси рентабельність продажу складатиме 44,44 % (400 : 900) · 100. Якщо ціна на продукцію знизиться на зазначений відсоток, обсяг продажу становитиме тільки 500 тис. грн (900 · (100 – 44,44) : 100, тобто знизиться до суми, достатньої лише для відшкодування понесених витрат. Зрозуміло, що прибуток при цьому дорівнюватиме нулю. Зазначимо також, що даний показник потрібно розраховувати по кожному виду продукції, яка набуває товарної форми. Це дає змогу об’єктивно оцінювати ступінь цінової конкурентоспроможності кожної з галузей, приймати зважені рішення щодо вдосконалення галузевої структури підприємства і своєчасно реагувати на несприятливі зміни зовнішнього середовища.
Висновок
Переддипломна практика надає професійної підготовки майбутнім спеціалістам, вчить самостійності, ініціативності, набуттю організаційних, дослідницьких навичок, які забезпечують повноцінну роботу випускників за фахом.
Протягом практики я ознайомилась з:
- діяльністю підприємства, вивчив його господарську діяльність,
- особливості обліку у підприємстві ресторанного господарства,
- специфіку формування прибутків і витрат у підприємстві комунальної форми власності
Також ознайомилась з правилами внутрішнього розпорядку підприємства; організаційною структурою управління підприємством. Окрім загальних завдань практики виконував індивідуальні завдання та самостійно поставлені завдання.
Мною – практикантом, було досліджено багато цікавої та потрібної інформації про харчування школярів,особливості обліку цього процесу, ознайомилась з великою кількістю нормативних документів, що регламентують діяльність підприємства у відповідності до діючого законодавства.
Список використаних джерел:
1. Моїсеєва Н.К. Міжнародний маркетинг. М.: Центр економіки і маркетингу, 2008.
2. Юданов А.Ю. Конкуренція: теорія і практика, 2-е вид. - М.: Гном-Прес, 2008.
3. Фатхутдінов Р.А. Менеджмент конкурентоспроможності товару. - М.: ЗАТ "Бізнес-школа" Інтел-Синтез ", 2015.
4. Портер М. Міжнародна конкуренція: Пер з англ. / Под ред. і з передмовою Щетиніна В.Д.. - М.: Міжнародні відносини, 2014.
5. Протас В.Ф. Мікроекономіка: структурно-логічні схеми. Видавництво: ЮНИТИ, 2017.
6. Гальперін В.М. Мікроекономіка. У 2-х тт. Видавництво: Економічна школа, 2017.
7. Чечевіцина Л.М. Мікроекономіка. Економіка підприємства (фірми). Вид-во: Фенікс, 2015.
8. Овчинников Г.П. Мікроекономіка. Макроекономіка. У 2-х тт. Видавництво: Світ, 2017.
9. Чемберлен Е. Теорія монополістичної конкуренції. Видавництво: "Економіка", 2016.
10. Фатхутдінов Р.А. Конкурентоспроможність: економіка, стратегія, управління. - М.: ИНФРА-М, 2015.
11. Глічев А.В. Основи управління якістю продукції. - М.: АМІ, 2018.
12. Джон Теннент «Управління грошовими потоками. Як не опинитися на мілині»
де Пк — прибуток, одержаний від реалізації певної культури;
S — площа посіву культури; Кт — коефіцієнт товарності.
Значення такого підходу до визначення маси прибутку на гектар посіву культури дуже велике, оскільки дає змогу правильно оцінити доходність галузі. Якщо, скажімо, з 1 га цукрових буряків за 100 % рівня його товарності одержано 2100 грн прибутку, а з 1 га посіву зернових за 50 % рівня товарності, але без його врахування — лише 1050 грн, це не означає, що ефективність виробництва першої культури за цим показником вдвічі вища за другу. Якби половина зерна не була залишена на внутрішньогосподарські потреби, а реалізувалась, то з 1 га посіву зернових підприємство одержало б стільки ж прибутку, як з такої ж площі посіву цукрових буряків. По тваринництву в цілому визначають рівень рентабельності і приведену масу прибутку на гектар сільськогосподарських угідь. При цьому прибуток від рентабельних тваринницьких галузей зменшується на збитки нерентабельних. По окремих тваринницьких галузях розраховують рівень рентабельності, масу прибутку на середньорічну голову і масу прибутку на центнер реалізованої продукції. При оцінці ефективності окремих галузей слід брати до уваги всі показники рентабельності, й особливо приведену масу прибутку. Якщо користуватися лише показником рівня рентабельності, може скластися неправильна уява про економічну ефективність, а значить, і про ступінь вигідності виробництва тієї чи іншої продукції в умовах господарства. Ця обставина пояснюється тим, що один і той же рівень рентабельності може бути досягнутий за різної маси прибутку на гектар посіву. Адже відомо, що економічний стан підприємства залежить не лише від рівня окупності поточних витрат, а й від маси прибутку в цілому по господарству і на одиницю земельної площі. Чим вищий останній показник, тим більше можливостей має підприємство для нових інвестицій і матеріального стимулювання працівників, тим кращі його шанси в прискоренні темпів розширеного відтворення і зміцнення своїх позицій на ринку. З переходом до ринкової економіки і зростанням конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності
виробництва визначати такий показник, як рентабельність продажу. Він розраховується за формулою:
, тобто В буквальному трактуванні цей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки від реалізації продукції. Зрозуміло, що з підвищенням рівня цього показника зміцнюється, за однакових інших умов, економічний стан підприємства, і навпаки. Проте показник рентабельності продажу має глибший економічний зміст, оскільки характеризує цінову конкурентоспроможність товару. Якщо, наприклад, показник рентабельності продажу становить 50 %, то це означає, що ціна, за якою реалізується продукція, може бути знижена навіть на 50 % і при цьому підприємство не нестиме збитків, досягаючи нульової рентабельності. Допускаємо, що валовий прибуток за головною галуззю підприємства становить 400 тис. грн, обсяг реалізації продукції — 900 тис. і її виробнича собівартість — 500 тис. грн. Звідси рентабельність продажу складатиме 44,44 % (400 : 900) · 100. Якщо ціна на продукцію знизиться на зазначений відсоток, обсяг продажу становитиме тільки 500 тис. грн (900 · (100 – 44,44) : 100, тобто знизиться до суми, достатньої лише для відшкодування понесених витрат. Зрозуміло, що прибуток при цьому дорівнюватиме нулю. Зазначимо також, що даний показник потрібно розраховувати по кожному виду продукції, яка набуває товарної форми. Це дає змогу об’єктивно оцінювати ступінь цінової конкурентоспроможності кожної з галузей, приймати зважені рішення щодо вдосконалення галузевої структури підприємства і своєчасно реагувати на несприятливі зміни зовнішнього середовища.
Висновок
Переддипломна практика надає професійної підготовки майбутнім спеціалістам, вчить самостійності, ініціативності, набуттю організаційних, дослідницьких навичок, які забезпечують повноцінну роботу випускників за фахом.
Протягом практики я ознайомилась з:
- діяльністю підприємства, вивчив його господарську діяльність,
- особливості обліку у підприємстві ресторанного господарства,
- специфіку формування прибутків і витрат у підприємстві комунальної форми власності
Також ознайомилась з правилами внутрішнього розпорядку підприємства; організаційною структурою управління підприємством. Окрім загальних завдань практики виконував індивідуальні завдання та самостійно поставлені завдання.
Мною – практикантом, було досліджено багато цікавої та потрібної інформації про харчування школярів,особливості обліку цього процесу, ознайомилась з великою кількістю нормативних документів, що регламентують діяльність підприємства у відповідності до діючого законодавства.
Список використаних джерел:
1. Моїсеєва Н.К. Міжнародний маркетинг. М.: Центр економіки і маркетингу, 2008.
2. Юданов А.Ю. Конкуренція: теорія і практика, 2-е вид. - М.: Гном-Прес, 2008.
3. Фатхутдінов Р.А. Менеджмент конкурентоспроможності товару. - М.: ЗАТ "Бізнес-школа" Інтел-Синтез ", 2015.
4. Портер М. Міжнародна конкуренція: Пер з англ. / Под ред. і з передмовою Щетиніна В.Д.. - М.: Міжнародні відносини, 2014.
5. Протас В.Ф. Мікроекономіка: структурно-логічні схеми. Видавництво: ЮНИТИ, 2017.
6. Гальперін В.М. Мікроекономіка. У 2-х тт. Видавництво: Економічна школа, 2017.
7. Чечевіцина Л.М. Мікроекономіка. Економіка підприємства (фірми). Вид-во: Фенікс, 2015.
8. Овчинников Г.П. Мікроекономіка. Макроекономіка. У 2-х тт. Видавництво: Світ, 2017.
9. Чемберлен Е. Теорія монополістичної конкуренції. Видавництво: "Економіка", 2016.
10. Фатхутдінов Р.А. Конкурентоспроможність: економіка, стратегія, управління. - М.: ИНФРА-М, 2015.
11. Глічев А.В. Основи управління якістю продукції. - М.: АМІ, 2018.
12. Джон Теннент «Управління грошовими потоками. Як не опинитися на мілині»