ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.02.2019
Просмотров: 842
Скачиваний: 2
БЛОК 7. ТОПОГРАФІЯ
1.Ділянки спини
ПОПЕРЕКОВА ДІЛЯНКА (regio
lumbalis) (мал. Б. 7).
Обмежена:
• зверху – ХІІ ребром;
• знизу – гребенем клубової кістки;
• присередньо – lin.vertebralis, яка проходить через поперечні
відростки хребців;
У першому м’язовому шарі розміщені m. latissimus dorsi та
m. obliguus externus abdominis. Між цими м’язами розміщена по-
слаблена ділянка трикутної форми trigonum lumbale, або трикут-
ник Петіта (Петі). Він обмежений: присередньобічним краєм най-
ширшого м’яза спини; збоку – заднім краєм зовнішнього косого
м’яза живота; знизу – гребенем клубової кістки.
Дном трикутника є внутрішній косий м’яз живота. Трикутник
проектується на вертикальну лінію, опущену від нижнього кута
лопатки на гребінь клубової кістки. Через поперековий трикутник
можуть поширюватися гнійники із заочеревинного простору, про-
кладаючи собі шлях у підшкірну клітковину поперекової ділянки.
Гній може проникати під найширший м’яз спини з утворенням
широкої гнійної затоки. Через Петітів трикутник можна дренувати заочеревинний простір, проводячи вертикальний розріз в його ділянці. Трикутник Петіта служить місцем утворення поперекових
гриж.
Глибше розміщені м’які тканини, які по зовнішньому краю
m. erector spinae поділяються на присередній та бічний відділи.
У бічному відділі в другому м’язовому шарі розміщуються
m. serratus posterior inferior та m. obliguus internus abdominis.
Між нижнім краєм m. serratus posterior inferior та ХІІ ребром
зверху, вільним краєм m. obliguus internus abdominis знизу і збоку
та збоку від m. erector spinae утворюється ромб Лесгафта-
Грюнфельда. Назовні ромб прикривається найширшим м’язом
спини. Дном ромба є апоневроз m. transversus abdominis. Через
щілину в апоневрозі проходить підребровий судинно-нервовий
пучок (n.subcostalis, a. et v. subcostalis), а також можуть виходити
гнійники заочеревинного простору. Як і трикутник Петіта, ромб
Лесгафта-Грінфельта може служити місцем утворення попере-
кових гриж. Ромб Лесгафта-Грінфельта використовується для
міжм’язового доступу до органів заочеревинного простору.
Третій м’язовій шар бічного відділу поперекової ділянки утво-
рений m. transversus abdominis. У цій ділянці він представлений
апоневрозом, який збоку переходить у м’язові волокна, а досе-
редини – в глибоку пластинку fascia thoracolumbalis. Внутрішня
поверхня м’яза покривається fascia transversalis, спереду від якої
розміщений заочеревинний простір.
У присередньому відділі поперекової ділянки під найширшим
м’язом спини розміщений м’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae).
М’яз залягає в кістково-фіброзному футлярі, утвореному
дугами, остистими та поперечними відростками поперекових
хребців і глибоким листком fascia thoracolumbalis. Поверхневий
листок фасції прикріплюється до остистих відростків хребців,
покриваючи ззаду м’яз-випрямляч хребта, і біля зовнішнього
краю м’яза зростається з глибоким листком. Останній фіксується
до поперечних відростків хребців і відмежовує м’яз-випрямляч
хребта від вентрально розміщених m. quadratus lumborum et
m. psoas major
2.ДІЛЯНКИ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
Для кращого орієнтування в розташуванні та проекції внутрішніх органів на тулубі уявно проводять передню і задню серединні лінії (lin. mediana anterior/ posterior) .Потім на передній поверхні грудної клітки проводять такі лінії: груднинну (lin. sternalis) — уздовж зовнішнього краю груднини; середньоключичну (lin. medioclavicularis) — вертикально донизу від середини ключиці; білягруднинну (lin. parasternalis) — між груднинною і середньоключичною; передню, середню і задню пахвові (lin. axillaris anterior, media, posterior) — від переднього краю, середини та заднього краю пахвової ямки; лопаткову (lin. scapularis) — через середину нижнього кута лопатки; прихребтову (lin. paravertebral) — через верхівки поперечних відростків хребців.
Для визначення проекцій органів грудної порожнини на грудну стінку на поверхні грудей проводять зверху вниз умовні вертикальні лінії:
1) передня серединна лінія грудної клітини, Linea mediana anterior, проводиться від яремної вирізки по середині грудини;
2) грудинная лінія грудної клітини, Linea sternalis, - по краях грудини;
3) окологрудінная лінія грудної клітини, Linea parasternalis, проходить на середині відстані між грудінноі і среднеключічноі лініями (її продовження на живіт відповідає латеральному краю прямого м'яза живота);
4) среднеключичная лінія грудної клітини, Linea medioclavicularis, проводиться через середину ключиці;
5) передня пахвова лінія грудної клітини, Linea axillaris anterior, - від переднього краю пахвової ямки;
6) середня пахвова лінія грудної клітини, Linea axillaris media, - посередині відстані між передньою і задньою пахвовими лініями;
7) задня пахвова лінія грудної клітини, Linea axillaris posterior, - від заднього краю пахвовій ямки;
8) лопаткова лінія грудної клітини, Linea scapularis, - через нижній кут лопатки;
9) Навколохребцеві лінія грудної клітини, Linea paravertebralis, проходить на рівні кінців поперечних відростків;
10) задня серединна лінія грудної клітини, Linea mediana posterior, - через вершини остистих відростків грудних хребців.
3.ДІЛЯНКИ ЖИВОТА
Ділянка живота представлена його стінками і порожниною живота, яка складається з очеревинної порожнини і заочеревинного простору. На передньобічній стінці живота виділяють дев'ять ділянок, у межах яких і проектуються органи черевної порожнини. Двома умовними горизонтальними лініями порожнину живота поділяють на три поверхи:
• верхній поверх — епігастріум — розміщений між ребровими дугами, мечоподібним відростком і міжребровою лінією (проходить між хрящами X ребер);
• середній поверх — мезогастріум — розміщений між міжребровою лінією і міжостьовою лінією (проходить між верхніми передніми остями клубових кісток);
• нижній поверх — гіпогастріум — розміщений між міжостьовою лінією і лінією, проведеною умовно на рівні пахвинних складок від верхньої передньої клубової ості до лобкового горбка.
Двома вертикальними лініями, умовно проведеними вздовж латеральних країв прямих м'язів живота від ребрової дуги до лобкового горбка, кожний з поверхів поділяється на три окремі ділянки. Верхній поверх поділяється на праву підреброву, ліву підреброву ділянку та епігастральну ділянку. Середній поверх — на праву латеральну ділянку, ліву латеральну ділянку і пупкову ділянку. Нижній поверх — на праву пахвинну ділянку, ліву пахвинну ділянку і лобкову ділянку.
На передній стінці живота виділяють білу лінію живота — місце зрощення шести апоневрозів (апоневрози правих і лівих зовнішніх і внутрішніх косих і поперечних м'язів живота), яка розміщується по серединній лінії між присередніми краями прямих м'язів від мечоподібного відростка до лобкового зрощення. Приблизно на середині білої лінії знаходиться пупкове кільце, через яке у внутрішньоутробний період проходили судини. Особливістю білої лінії є те, що в деяких місцях між сухожилковими пучками є невеликі отвори, заповнені жировою тканиною. Ці отвори, а також пупкове кільце можуть бути місцем утворення пупкової грижі та гриж білої лінії. У нормі крізь ці отвори проходять судини.
Правий та лівий прямі м'язи живота містяться в однойменній піхві, яка утворена апоневрозами м'язів латеральної групи. Передня стінка піхви вище від пупка утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота і переднім листком апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота; нижче від пупка передня стінка піхви містить три апоневрози (апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м'язів живота). Задня стінка піхви вище від пупка утворена заднім листком апоневрозу внутрішнього косого м'яза
живота і апоневрозом поперечного м'яза живота; нижче від пупка задня стінка піхви утворена лише поперечною фасцією.
Поділ передньобічної стінки живота на ділянки. З практичною метою (для визначення локалізації болю, рани, пухлини тощо) передньобічну стінку живота за допомогою двох горизонтальних (верхньої та нижньої) і двох вертикальних ліній поділяють на дев'ять ділянок. Верхня горизонтальна лінія (linea costarum) з'єднує найнижчі точки десятих ребер, нижня (linea spinarum) — обидві передні верхні клубові ості.
Горизонтальні лінії розділяють передньобічну стінку живота на три ділянки: надчерев'я (epigastrium), міжчерев'я (mesogastrium) і підчерев'я (hypogastrium).
Кожну із цих ділянок двома вертикальними лініями, проведеними по бічних краях прямих м'язів живота, розділяють ще на три ділянки. Таким чином, на передньобічній стінці живота виділяють дев'ять ділянок.
Надчерев'я:
1.Права
підреброва ділянка (regio subcostalis dextra).
2.
Власне надчеревна ділянка (regio epigastrica
propria).
3. Ліва підреброва ділянка (regio subcostalis sinistra).
Міжчерев'я:
4.
Права бічна ділянка (regio abdominalis lateralis
dextra).
5.Пупкова ділянка (regio umbilicalis).
6.
Ліва бічна ділянка (regio abdominalis lateralis
sinistra).
Підчерев'я
(hipogastrium):
7.Права пахвинна ділянка
(regio inguinalis dextra).
8.Лобкова ділянка
(regio pubica).
9. Ліва пахвинна ділянка
(regio inguinalis sinistra).
У ці ділянки проектують внутрішні органи черевної порожнини. Так, у правому підребер'ї розташовані печінка (права частка), жовчний міхур, правий згин ободової кишки, верхній кінець правої нирки, права надниркова залоза. У надчеревну ділянку проектують ліву частку печінки, шлунок (тіло та воротарна частина), дванадцятипалу кишку (верхня частина), підшлункову залозу, черевну частину аорти, черевний стовбур і черевне сплетення. У лівому підребер'ї розташовані вхідна частина шлунка і його дно, селезінка, лівий згин ободової кишки, верхній кінець лівої нирки та ліва надниркова залоза, хвіст підшлункової залози. У праву бічну ділянку проектують висхідну ободову кишку, праву нирку, незначну частину петель тонкої кишки (клубової), правий сечовід. У пупкову ділянку проектують поперечну ободову кишку, нижню половину дванадцятипалої кишки, петлі тонких кишок, велику кривину шлунка, ворота нирок, черевну частину аорти, нижню порожнисту вену, у ліву бічну — низхідну ободову кишку, ліву нирку, петлі тонкої кишки, лівий сечовід, у праву пахвинну — сліпу кишку з червоподібним відростком, кінцевий відрізок клубової кишки, правий сечовід. У лобкову ділянку проектують петлі тонкої кишки, сечовий міхур, нижні відділи сечоводів, матку, частину сигмоподібної ободової кишки. У лівій пахвинній ділянці розташовані сигмоподібна ободова кишка, петлі тонкої кишки, лівий сечовід.
4.ПІХВА ПРЯМОГО М*ЯЗУ ЖИВОТА
Піхва прямого м'яза живота (vagina m. recti abdominis). У верхніх відділах живота до лінії, розташованої на 4—5 см нижче пупка (linea arcuata), передню стінку піхви утворюють апоневроз зовнішнього косого м'яза живота та поверхневий листок апоневрозу внутрішнього косого м'яза, задню — глибокий листок апоневрозу внутрішнього косого м'яза й апоневроз поперечного м'яза живота. На 3—4 см нижче пупка передню стінку піхви утворюють всі три апоневрози: зовнішнього косого, внутрішнього косого та поперечного м'язів живота. Позаду прямого м'яза живота розташована поперечна фасція (fascia transversalis). Завдяки переходу всіх апоневрозів на передню стінку піхви прямого м'яза живота утворюється дугоподібна опукла догори лінія, що розташована на 4—5 см нижче пупкаПіхва прямого м'яза живота (vagina m. recti abdominis). У верхніх відділах живота до лінії, розташованої на 4—5 см нижче пупка (linea arcuata), передню стінку піхви утворюють апоневроз зовнішнього косого м'яза живота та поверхневий листок апоневрозу внутрішнього косого м'яза, задню — глибокий листок апоневрозу внутрішнього косого м'яза й апоневроз поперечного м'яза живота. На 3—4 см нижче пупка передню стінку піхви утворюють всі три апоневрози: зовнішнього косого, внутрішнього косого та поперечного м'язів живота. Позаду прямого м'яза живота розташована поперечна фасція (fascia transversalis). Завдяки переходу всіх апоневрозів на передню стінку піхви прямого м'яза живота утворюється дугоподібна опукла догори лінія, що розташована на 4—5 см нижче пупка
5. До зовнішніх орієнтирів передньобічної стінки живота можна віднести поздовжню борозну по серединній лінії, що відповідає білій лінії живота (linea alba abdominis), пупкову ямку (fovea umbilicalis), розташовану приблизно посередині білої лінії, надчеревну ямку (fossa epigastrica) — заглиблення черевної стінки по серединній лінії між краями ребрових дуг нижче мечоподібного відростка.
6.ПАХВИННИЙ КАНАЛ
У пахвинній ділянці знаходиться пахвинний канал, який проходить зверху вниз, містить сім'яний канатик (у чоловіків) або круглу зв'язку матки (у жінок). Довжина пахвинного каналу становить приблизно 5 см.
Пахвинний канал має чотири стінки:
• передню, яка утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота;
• задню — поперечною фасцією;
• верхню — нижніми краями внутрішнього косого і поперечного м'язів;
• нижню — пахвинною зв'язкою.
Поверхневе пахвинне кільце утворене розходженням волокон апоневрозу зовнішнього косого м'яза на дві ніжки —присередню і бічну,— міжніжковими волокнами та поверненою зв'язкою. Присередня ніжка прикріплюється до лобкового симфізу, бічна — до лобкового горбка.
Глибоке пахвинне кільце — заглибина в задній стінці пахвинного каналу, яка розташована латеральніше від бічної пупкової складки, називається бічною пахвинною ямкою.
Пахвинний канал може бути місцем утворення пахвинних гриж.
7.ПАХВИННІ (КИЛИ) ГРИЖІ
Пряма пахвинна грижа розвивається внаслідок випинання грижового мішка через медіальну пахвинну ямку. Така грижа проходить у пахвинному каналі через медіальні його відділи, проти зовнішнього отвору. Грижовий мішок при цьому розміщений поза загальною пахвинною оболонкою сім'яного канатика.
Надміхурова грижа випинає через однойменну ямку.
Пахвинні грижі, частіше косі, можуть бути ковзними. У них однією із сторін грижового мішка є орган (сечовий міхур, сліпа кишка), розміщений мезоперитонеально. Такі грижі називають комбінованими.
У чоловіків коса пахвинна грижа може поєднуватися з крипторхізмом, розширенням вен сім'яного канатика, його кістою, а у жінок - із кістою нуцієвого каналу.
Місцеві сприяючі фактори виникнення пахвинних гриж пов'язані з особливостями будови пахвинної ділянки.
Особливо важливими в патогенезі пахвинних гриж є стан задньої стінки пахвинного каналу, тобто поперечної фасції, і розширення внутрішнього кільця. Ослаблення задньої стінки пахвинного каналу сприяє розвитку не тільки прямої, а і косої пахвинної грижі. Збільшення розміру грижового випинання в процесі утворення і розвитку косої пахвинної грижі інколи призводить до значного розширення глибокого пахвинного кільця, його наближення до поверхневого і формування грижі з прямим каналом.
Стан задньої стінки пахвинного каналу залежить від форми пахвинного трикутника. При щілинній формі внутрішній косий м'яз прикриває внутрішній отвір пахвинного кільця та укріплює задню стінку. При високій трикутній формі задня стінка пахвинного каналу на великому протязі не прикрита м'язами, внутрішній його отвір розширюється, м'язи не виконують клапанної функції. Мають значення розслаблення апоневроза зовнішнього косого м'яза живота, розширення зовнішнього отвору пахвинного каналу.