Диференційну діагностику косої та прямої пахвинних гриж проводять за такими ознаками: коса грижа лежить у товщі сім'яного канатика, пряма - до середини від нього, і канатик легко можна від неї відділити; коса грижа виходить назовні від a. epigastrica interna, а пряма - до середини від неї. Від водянки яєчка або сім'яного канатика, сполучених з черевною порожниною, грижу можна відрізнити при перкусії, просвічуванні, пальпації. При невправи-мих грижах діагностика складніша і з'ясовується під час операції.

8.ДІЛЯНКИ ШИЇ

ТОПОГРАФІЯ ШИЇ

Шия поділяється на такі ділянки:

Передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior) – обме-

жована вгорі нижнім краєм нижньої щелепи, знизу – грудниною, з

боків – передніми краями груднино-ключично-соскоподібних

м’язів. Серединною лінією шиї передня шийна ділянка поділя-

ється на правий передній трикутник (trigonum anterior dexter) та

лівий передній трикутник (trigonum anterior sinister). У кожному

такому трикутнику розрізняють:

1 Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) –

обмежований нижнім краєм нижньої щелепи і переднім та заднім

черевцями двочеревцевого м’яза.

2 У піднижньощелепному трикутнику виділяють трикутник

Пирогова (trigonum Pirogovi), який обмежований заднім краєм

щелепно-під’язикового м’яза, сухожилком заднього черевця дво-

черевцевого м’яза і під’язиковим нервом. У ньому проходить

язикова артерія.

3 Сонний трикутник (trigonum caroticum) – обмежений заднім

черевцем двочеревцевого м’яза, верхнім черевцем лопатково-

під’язикового м’яза і переднім краєм груднинно-ключично-

соскоподібного м’яза.

4 М’язовий трикутник (лопатково-трахейний трикутник)

(trigonum musculare) – обмежений верхнім черевцем лопатково-

під’язикового м’яза, переднім краєм груднинно-ключично-

соскоподібного м’яза і білою лінією шиї.

5 Підборідний трикутник (trigonum submentale) – обмежений

передніми черевцями правого та лівого двочеревцевих м’язів,

під’язиковою кісткою та нижньою щелепою.

Груднинно-ключично-соскоподібна ділянка (regio sternocleidomastoideus)

– відповідає проекції груднинно-ключично-

соскоподібного м’яза. У межах цієї ділянки між головками груд-

нинно-ключично-соскоподібного м’яза над ключицею розміщена

мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor).

Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis) складається

з правого і лівого бічних трикутників, обмежених заднім краєм

груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, переднім краєм тра-

пецієподібного м’яза і верхнім краєм ключиці. У цьому трикутнику

розрізняють:

1 Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigonum omo-12

trapezoideum), обмежований заднім краєм груднинно-ключично-

соскоподібного м’яза, нижнім черевцем лопатково-під’язикового

м’яза і переднім краем трапецієподібного м’яза.

2 Велику надключичну ямку (foss supraclavicularis major) (ло-

патково-ключичний трикутник) (trigonum omoclaviculare), яка об-

межована заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного

м’яза, нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза і верхнім

---

краєм ключиці.

Задня шийна ділянка (regio cervicalis posterior), каркова

ділянка (regio nuchae) – відповідає проекції трапецієподібного

м’яза на шиї.

9.ДІЛЯНКИ ГОЛОВИ

Лобово-тім'яно-потилична ділянка відокремлена спереду надпереніссям і надочноямковим краєм, ззаду — верхньою карковою лінією, з боків — верхньою скроневою лінією (linea temporalis superior). До її складу входять лобова ділянка (regio frontalis), яка відповідає межам однойменної кістки, права та ліва тім'яні ділянки (regio parietalis dextra et sinistra), які теж відповідають межам однойменних кісток, і потилична ділянка (regio occipitalis), яка відповідає межам потиличної кістки.

Апоневротичний шолом, який має вигляд плаского апоневрозу, розташований між лобовим і потиличними м'язами (mm. frontalis occipitalis). У центральних відділах апоневротичного шолома на відміну від бічних містяться волокнисті пучки (сполучнотканинні перетинки), які вплітаються в шкіру. У бічних відділах цей шолом стоншується і поступово переходить у поверхневу фасцію скроневої ділянки. У разі травм склепіння черепа нерідко спостерігають скальповані рани, що пов'язано з єдністю трьох поверхневих шарів і легким відділенням їх від окістя.

Скронева ділянка

Межі. Ця ділянка є парною і відповідає межам розміщення скроневого м'яза. Спереду вона обмежена лобовим відростком виличної кістки, знизу — виличною дугою; згори та ззаду — верхньою скроневою лінією.

Соскоподібна ділянка

Пошарова топографія. Ділянка парна, невелика, відповідає межам соскоподібного відростка скроневої кістки. Ця ділянка розташована ближче до основи черепа, але розглядають її як утворення склепіння.

Щічна ділянка

Межами цієї ділянки згори є підочноямковий край, знизу — нижній край нижньої щелепи, спереду — носогубна та носощічна складки, ззаду — передній край жувального м'яза.

Привушно-жувальна ділянка

Межі. Згори привушно-жувальна ділянка відокремлена виличною дугою, знизу — нижнім краєм нижньої щелепи, спереду — переднім краєм жувального м'яза, ззаду — заднім краєм гілки нижньої щелепи
Ця ділянка має велике практичне значення, оскільки в ній розташовані важливі анатомічні утворення: привушна залоза, лицевий нерв і зовнішня сонна артерія.

Очноямкова ділянка

Порожнина очної ямки разом з утвореннями лиця, що до неї прилягають, формують очноямкову ділянку (мал. ).
Зазначена ділянка повністю відповідає розмірам та формі очної ямки. Спереду очноямкової ділянки розташовані парні складки — повіки (palpebrae), які вкривають очне яблуко.

Носова ділянка

Межами цієї ділянки є: вгорі — горизонтальна лінія, що з'єднує присередні кінці брів, знизу — горизонтальна лінія, проведена через основу рухливої частини перегородки носа, збоку — носощічна та носогубна складки. У ділянці носа виділяють зовнішній ніс (nasus externus) — кістково-хрящовий кістяк самого носа, вкритий шкірою, і внутрішній ніс (nasus internus) — порожнину носа (cavitas nasi) та приносові пазухи (sinus paranasales).

---

Ротова ділянка

Ця ділянка відповідає місцю розташування рота і має такі межі: згори відділена горизонтальною лінією, що проходить через основу перегородки носа; знизу — горизонтальною лінією, проведеною по підборідно-губній складці, і з боків — носо-губними складками. Умовно її розділять на ділянку губ (regio labium) і ротову порожнину (cavitas oris), в якій, своєю чергою, виділяють передню частину (до зубів) — присінок рота (vestibulum oris) і задню — власне ротову порожнину (cavitas oris propria).
Ротова щілина (rima oris) сформована верхньою і нижньою губами (labium superius et inferius). Вони є шкірно-слизовими складками, що зсередини вкриті слизовою оболонкою, а ззовні — шкірою.

10.ДІЛЯНКИ ТА ЧАСТИНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Дельтоподібна ділянка (regio deltoidea)

Межі ділянки збігаються з контурами одноіменного м`яза

Плечова ділянка (regio brachialis)

Обмежована: зверху – лінією, що з`єднує нижні краї

m. latissimus dorsi та m. pectoralis major; нижня – колова лінія, що

проводиться на два поперечних пальці вище надвиростків пле-

чової кістки.

Присередня та бічна борозни плеча поділяють її на передню

та задню ділянки.

Ліктьова ділянка (regio cubitalis)

Межі ділянки: зверху – колова лінія, проведена на два попе-

речних пальці вище надвиростків плечової кістки; нижня – коло-

ва лінія, проведена на два поперечних пальці нижче надвирост-

ків плечової кістки. Вертикальні лінії, проведені через надвирост-

ки, ділять її на передню ліктьову ділянку та задню ліктьову ділянку

Передплічна ділянка (regio antebrachialis)

Ділянка обмежована: зверху – коловою лінією, проведеною на

два поперечних пальці нижче надвиростків плечової кістки; знизу

– коловою лінією, проведеною на 1 см проксимально шилоподіб-

них відростків променевої та ліктьової кісток. Прямовисні лінії,

що з`єднують надвиростки плечової кістки з шилоподібними від-

ростками променевої та ліктьової кісток, поділяють передпліччя

на передню та задню ділянки.

Зап`ясткова ділянка (regio carpalis)

Обмежована: вгорі – колова лінія проведена на 1 см прокси-

мальніше шилоподібних відростків променевої та ліктьової кіс-

ток; знизу – колова лінія, проведена дистальніше горохоподібної

кістки на рівні дистальної долонної складки шкіри зап`ястка.

Вертикальні лінії, проведені через шилоподібні відростки

променевої та ліктьової кісток, поділяють зап`ясток на передню і

задню ділянки.

Долоня, долонна ділянка (palma, vola, regio palmaris)

Обмежована: вгорі – дистальна шкірна складка зап`ястка, яка

відмежовує зап`ясткову ділянку від долоні; внизу – дистальна

поперечна лінія долоні (лінія розуму), яка відповідає положенню

п`ястково-фалангових суглобів і відмежовує долоню від пальців.

11.ПАХВОВА ЯМКА ТА ЇЇ ПОРОЖНИНА

Пахвова ямка (fossa axillaris) – це заглиблення між поверхнею:

- бічної ділянки грудної клітки (regio pectoralis lateralis) та

- присередньою поверхнею проксимального відділу плечової ділянки (facies medialis proximalis regionis brachialis).

---

Спереду пахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:

- складкою шкіри (plica cutis), що відповідає нижньому краю великого грудного м’яза (margo inferior musculi pectoralis majoris).

Ззаду пахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:

- складкою шкіри (plica cutis), що відповідає нижньому краю найширшого м’яза спини (margo inferior musculi latissimi dorsi).

Пахвова порожнина (cavitas axillaris) – це порожнина, в якій знаходиться жирова клітковина, судини, нерви та лімфатичні вузли.

Вона має такі чотири стінки:

- передню, що утворена великим і малим грудними м’язами (musculi pectorales major et minor);

- задню, що утворена найширшим м’язом спини (m. latissimus dorsi), підлопатковим і великим круглим м’язами (musculi subscapularis et teres major);

- присередню, що утворена переднім зубчастим м’язом (musculus serratus anterior);

- бічну, що утворена хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri) та м’язами (коротка головка двоголового м’яза плеча – caput breve musculi bicipitis brachii та дзьобо–плечовий м’яз – musculus coracobrachialis).

На передній стінці пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) топографічно виділяють три трикутники:

- ключично–грудний трикутник (trigonum clavipectorale), обмежований:

- нижнім краєм ключиці (margo inferior claviculae);

- верхнім краєм малого грудного м’яза (margo superior musculi pectoralis minoris);

- грудний трикутник (trigonum pectorale), обмежований верхнім і нижнім краями малого грудного м’яза (margines superior et inferior musculi pectoralis minoris), тобто такий, що співпадає з контурами малого грудного м’яза (m. pectoralis minor);

- підгрудний трикутник (trigonum subpectorale)_, обмежований нижніми краями малого та великого грудних м’язів (margines inferiores musculorum pectoralium minoris et majoris).

На задній стінці пахвової порожнини (paries posterior cavitatis axillaris) є два отвори:

1. Тристоронній отвір (foramen trilaterum), обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii).

Через тристоронній отвір (foramen trilaterum) проходить огинальна артерія лопатки (arteria circumflexa scapulae).

2. Чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum), розташований збоку тристороннього отвору (foramen trilaterum) і обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii);

- хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

Через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) проходять: задня огинальна артерія і вена плеча (arteria circumflexa humeri posterior et vena circumflexa humeri posterior) та пахвовий нерв (nervus axillaris).

14.ДІЛЯНКИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

Сіднична ділянка (regio glutealis)

Обмежована: вгорі – клубовим гребенем. Досередини – лінія,

котра з`єднує spina iliaca posterior superior з верхівкою куприка.

Знизу – сіднична борозна. Збоку – лінія, яка з`єднує spina iliaca

anterior superior з великим вертлюгом

Стегнова ділянка (regio femoris)

Ділянка обмежована: зверху – пахвинною зв`язкою; латера-

льно – лінією, проведеною від spina iliaca anterior superior до біч-

ного надвиростка стегнової кістки; медіально – лінією, проведе-

---

ною від лобкового симфізу до присереднього надвиростка стег-

нової кістки; знизу – коловою лінією, проведеною на два попере-

чних пальці вище основи наколінка; позаду стегнова ділянка від-

межована від сідничної ділянки сідничною борозною.

Передня стегнова ділянка (regio femoris anterior)

Стегновий (Скарпівський) трикутник (trigonum femorale) Обмежований: вгорі – lig. inguinale; досередини – бічний край

m. adductor longus; назовні – присередній край m. sartorius.

Дном трикутника є m. pectineus та m. iliopsoas, які покрива-

ються глибоким листком широкої фасції стегна (fascia

iliopectinea). Під поверхневим листком широкої фасції стегна міс-

тяться a. et v. femorales та n. femoralis, оточені фіброзною піх-

вою.

Задня стегнова ділянка (regio femoris posterior)

Обмежована: зверху – сідничною борозною; знизу – коловою

лінією, яка проводиться на два поперечних пальці вище основи

наколінка; досередини – лінією, що прямує від нижньої гілки лоб-

кової кістки вздовж заднього краю m. gracilis до присереднього

надвиростка стегнової кістки; назовні – по лінії, що проводиться

від великого вертлюга до бічного надвиростка стегнової кістки.

Колінна ділянка (regio genus)

Обмежована: зверху – колова лінія, проведена на два попе-

речних пальці вище наколінка; знизу – колова лінія, проведена

через tuberositas tibiae.

Прямовісні лінії, проведені через задні краї бічного та присе-

реднього виростків стегнової кістки, поділяють коліно на перед-

ню колінну ділянку (regio genus anterior) та задню колінну ділянку

(regio genus posterior).

Передня колінна ділянка (regio genus anterior)

Задня колінна ділянка (regio genus posterior)

Гомілкова ділянка (regio cruris)

Ділянка обмежована: зверху – колова лінія, проведена через

tuberositas fibiae; знизу – колова лінія, проведена над основою

бічної та присередньої кісточок; досередини – лінія, проведена

по присередньому краю великогомілкової кістки; назовні – лінія,

що з`єднує голівку малогомілкової кістки та точку на 1,0 см назо-

вні бічної кісточки.

Передня гомілкова ділянка (regio cruris anterior)

Задня гомілкова ділянка (regio cruris posterior)

Підошва, підошвова ділянка (planta, regio plantaris)

Підошовний апоневроз (aponeurosis plantaris) – товста сполу-

чнотканинна пластинка, яка має присередню, серединну та бічну

частини, відмежовані одна від одної присередньою та бічною

підошвовими борознами (sulcus plantaris medialis et lateralis). По-

чинається від п`яткового горба, розгалужується на п`ять окремих

пучків, які прямують до пальців.

Підколінна ямка (fossa poplitea) є продовженням привідного каналу. Це ромбоподібна заглибина, виповнена жировою тканиною. Вона обмежена спереду підколінною поверхнею стегнової кістки й капсулою колінного суглоба, зверху та з боків — двоголовим м'язом, зверху і зсередини — напівсухожилковим і напівперетинчастим м'язами; знизу — бічною і присередньою головками литкового м'яза.

17.СТЕГНОВЕ КІЛЬЦЕ

стегнове кільце

(anulus femoralis,) - внутрішній отвір стегнового каналу, розташоване в медіальному куті судинної лакуни під паховою зв`язкою; утворене паховою зв`язкою ( попереду), піхвою стегнової вени (латерально), лакунарною зв`язкою (медиально) і гребенчатой зв`язкою (позаду); при утворі стегнових гриж відіграє роль грижових воріт.

---

Смотрите также файлы

• СРС ОМ-каз.doc

• Хвора К., 30 років, скаржиться на сильну спрагу,.doc

• миология.doc

• Линейные уровнения.docx

• Сканирующая зондовая микроскопия диссертация.pdf