Найбільша різниця в заробітній платі спостерігається у сфері діяльності пошти та зв’язку, у якій заробітна плата чоловіків є вищою в 1,7 рази, тобто заробітна плата жінок складає 58,8% заробітної плати чоловіків у цій сфері. Найбільша заробітна плата серед чоловіків та жінок спостерігається у сфері діяльності авіаційного транспорту, але й у цій сфері заробітна плата жінок складає 72% заробітної плати чоловіків. В середньому за усіма видами економічної діяльності різниця між заробітною платою чоловіків та жінок складає 768 грн. (табл. 1.6).

Таблиця 1.6

Середньомісячна заробітна плата жінок та чоловіків за видами економічної

діяльності у 2012 році (у розрахунку на 1 штатного працівника, грн.)

Вид діяльності	Жінок	Чоловіків
Усього	2661	3429
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги	1871	2096
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги	2439	2555
Рибальство	1741	1518
Промисловість	2732	3946
Будівництво	2135	2577
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	2431	2945
Діяльність готелів та ресторанів	1933	2301
Діяльність транспорту та зв’язку	2951	3797
Діяльність наземного транспорту	2938	2981
Діяльність водного транспорту	2866	3343
Діяльність авіаційного транспорту	7921	10997
Додаткові транспортні послуги	3334	4123
Діяльність пошти та зв’язку	2302	3915
Фінансова діяльність	5211	7491
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	3368	3493
з них дослідження і розробки	3406	4152
Державне управління	3273	3753
Освіта	2470	2714
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	2159	2386
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	2525	3568
з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг	2606	4100

Така ситуація спостерігається не тому, що жінкам за одну й ту ж роботу платять менше, ніж чоловікам, а тому, що вони частіше займають менш оплачувані посади. Жінки складають близько 80% всіх працівників у сфері освіти, медицини, культури. Саме ці напрямки сьогодні є найменш оплачуваними галузями українського ринку праці. Крім цього, більшість керуючих посад займають чоловіки, що й призводить до різниці в оплаті праці у межах однієї галузі.

Про сприятливіше становище чоловіків свідчить гендерний аналіз зайнятого населення за статтю та віковими групами. Як підтверджують статистичні дані Державного комітету статистики, у 2012 році рівень зайнятості чоловіків у категорії працездатного віку перевищував відповідні показники зайнятості жінок на 6,5%, а в категорії «у віці 15–70 років» – на 10,4%.

---

Найбільша різниця спостерігається в категорії економічно неактивного населення у віці 15–70 років, жінок у цій категорії на 24% більше, ніж чоловіків. Простежується тенденція перевищення питомої ваги чоловіків над питомою вагою жінок у категоріях «Економічне активне населення» та «Зайняте населення» та перевищення питомої ваги жінок над питомою вагою чоловіків у категорії «Економічно неактивне населення». Це свідчить про те, що рівень зайнятості чоловіків перевищує рівень зайнятості жінок (табл. 1.7) [3].

Таблиця 1.7

Зайняте населення України за статтю та віковими групами в 2012 р.

	Одиниця виміру	Все населення	Жінки	Чоловіки	Питома вага
					Ж	Ч
Економічно активне населення:
у віці 15-70 років	тис. осіб	22012	10525	11487	0,48	0,52
працездатного віку		20394	9424	10969	0,46	0,54
Рівень економічної активності населення:
у віці 15-70 років	у % до населення відповідної вікової групи	64,6	58,6	71,3	Х	Х
працездатного віку		73,0	68,7	77,2	Х	Х
Зайняте населення:
у віці 15-70 років	тис. осіб	20354	9846	10508	0,48	0,52
працездатного віку		18737	8746	9991	0,47	0,53
Рівень зайнятості населення:
у віці 15-70 років	у % до населення відповідної вікової групи	59,7	54,8	65,2	Х	Х
працездатного віку		67,1	63,8	70,3	Х	Х
Економічно неактивне населення:
у віці 15-70 років	тис. осіб	12055	7438	4618	0,62	0,38
працездатного віку		7541	4294	3247	0,57	0,43
Рівень економічної неактивності:
у віці 15-70 років	у % до населення відповідної вікової групи	35,4	41,4	28,7	Х	Х
працездатного віку		27,0	31,3	22,8	Х	Х

Загалом менш сприятливе становище жінок на ринку праці України зумовлено не лише дією ринкового конкурентного механізму та наявністю прямих бар’єрів для зайнятості (вужчий професійний вибір, відсутність необхідних для них робочих місць або необхідної кваліфікації), але й істотно пов’язане з репродуктивною діяльністю. Внаслідок цього жіноча робоча сила цінується менше, і жінки наражаються на непрямі перешкоди, породжені гендерними стереотипами. Жіноча зайнятість традиційно переважає у сферах діяльності з найнижчими рівнями середньої заробітної плати – сфері соціального забезпечення, освіті, охороні здоров’я, побутовому обслуговуванні та культурі. Хоча гендерна нерівність негативно впливає здебільшого на жінок, чоловіки також зазнають певних проявів дискримінації у суспільстві. Тому гендерний розвиток не можна розуміти винятково як боротьбу за права жінок. Він означає досягнення однакових і широких можливостей усебічного розвитку та повної реалізації людського потенціалу як чоловіків, так і жінок з метою утвердження загальнолюдської справедливості та максимального соціально-економічного прогресу людства.

---

Дослідження показників гендерної рівності України згідно даних ООН та Державної служби статистики надає підстави щодо наступних висновків:

- найнижчим показником є показник участі жінок у парламенті, який гальмує загальний показник індексу людського розвитку України в рейтингу інших країн світу;

- простежується стійка тенденція перевищення показника безробіття серед жінок над аналогічним показником серед чоловіків;

- середня заробітна плата жінок не перевищує 70% середньої заробітної плати чоловіків;

- має місце тенденція перевищення питомої ваги чоловіків над питомою вагою жінок у категоріях «Економічне активне населення» та «Зайняте населення» та перевищення питомої ваги жінок над питомою вагою чоловіків у категорії «Економічно неактивне населення», що свідчить про перевищення рівня зайнятості чоловіків над рівнем зайнятості жінок.

Отже, можна запропонувати наступні напрямки дій на шляху до досягнення гендерної рівності в Україні:

- задля зниження безробіття та підвищення соціального статусу жінки потрібно сприяти розвитку жіночого підприємництва, який має бути впроваджено та заохочено з боку держави;

- усунення гендерної нерівності в оплаті праці шляхом заохочення жінок до зайнятості у високооплачуваних секторах, наприклад у високотехнологічних, та виокремлення питань гендерного аспекту в процесі складання та підписання колективних угод та договорів, а також обговорення мінімального рівня заробітної плати;

- проведення глибоких досліджень задля вивчення впливу великого сектору неофіційної зайнятості на гендерну нерівність;

- проведення роботи з діючими центрами зайнятості, щоб вони враховували різноманітні потреби жінок при пошуку робочого місця та гідної заробітної плати;

- удосконалення використання гендерної статистики, а саме:

• удосконалення взаємодії між виробниками та користувачами гендерної статистики;

• удосконалення змісту статистики, яка пов’язана з гендерними питаннями;

• удосконалення статистичної методології для впровадження гендерних питань у систему державної статистики України [4];

- державне правове стимулювання залучення жінок до партійної діяльності, найбільш надійною гарантією такого залучення має бути законодавче квотування частки жінок у виборчих списках політичних партій.

---

Смотрите также файлы

• Типы аккумуляции и пути расходования энергии в биосистемах (реферат).docx

• Асет Кукык.docx

• Реферат файловый менеджер.docx

• Классификация систем с примерами.docx

• нотная грамота.docx