Файл: 7342.pdf

досягає 5–10 см. Шийка утворюється завдяки розростанню підсім’ядольного коліна (гіпокотилю) зародка. Більша частина її розміщується над поверхнею ґрунту. За вмістом поживних речовин шийка–повноцінна частинаякдлятехнічних, такікормовихцілей.

Кореневе тіло (власне корінь) (Описати самостійно) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Бічні корінці у буряків розміщуються на двох протилежних боках кореня. Більш короткі ряди бічних корінців у кормових буряків з коротким кореневим тілом. Ряди бічних корінців знаходятьсяводній площиніз сім’ядольнимилисточками. У фазідвохпарсправжніхлистків вони досягають 8–10 см. У дорослих рослин ці корені розростаються в боки на відстань 100-120 см. Формакоренеплодів різноманітна:конічна, циліндрична,овальнатакуляста.

Забарвлення коренеплоду в цукрових буряків зовні та всередині біле, у кормових надземна і підземначастинизалежно відсортубуваютьжовтою,оранжевою, червоною, фіолетовою. М’якоть біла, інодіз жовтими або рожевими кільцями. Коренеплоди різних сортів відрізняються також іза смаком та щільністю м’якоті. У цукрових буряків м’якоть порівняно з кормовими щільніша й солодша.

Будова буряків другого року життя. Коренеплоди буряків, висаджені навесні у грунт, утворюють розеткуприкореневих листків, а через 20–30 днів починають рости стебла. Внутрішня будова коренеплоду-насінниканезмінюється. Він лишепотовщується за рахунок утвореннянових камбіальних кілець. Бічні корені виростають у тих же місцях, що і в буряків першого року життя. Вонипроникають угрунтнаглибину1,5–2,5мірозростаютьсявбокина50–60см.

Стеблові пагони заввишки 80–150 см, у нижній частині циліндричні, у середній і верхній – ребристі, виповнені паренхімою. На кожному коренеплоді утворюється 1–12 пагонів, з яких формується кущ. Від розвитку стебел залежать типи кущів: одностеблий кущ має один головний пагін, який сильно гілкується, утворює пагони другого ітретього порядків;нерівномірний кущ має 1 або 2–3 добре розвинених пагони, які помітно відрізняються від інших; рівномірний кущ складаєтьсяздвохібільшестебел, майжеоднаковихзарозмірами.

На стебловихпагонахутворюютьсялистки– нижнівеликічерешковіз великими пластинками, вище – дрібніші, які в зоні утворення квіток переходять у приквітки. У піхвах листків поодиноко або групами по 2–6 розміщуються квітки. Стебловий пагін та бічні його розгалуження закінчуються суцвіттям–нещільнимнесправжнім поникаючим колосом.

Квітки (Описати самостійно) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Плід – коробочка (несправжній горішок). У багатонасінних буряків плоди зростаються, утворюючисупліддя– клубочки.

Самостійнаробота Завдання 1. Опишіть основні три періоди розвитку картоплі. Перший–––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––Другий, або період інтенсивного росту та розвитку–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

49

Рекомендованалітература

1.Городній М. Г.Рослинництво. Практикум.–К.:Урожай, 1981.

2.Бобро М. А., Танчик С. П., Алімов Д. М. Рослинництво. Лабораторно-практичні заняття. –

К.:Урожай, 2001.

3.Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. 2-е

вид. Виправлене.–К.:Центрнавчальноїлітератури, 2004.–808с.

Питаннядлясамоконтролю

1.Загальнаморфологічна характеристикакартоплі.

2.Характеристика бульб картоплі.

3.Функціїбульб картоплі.

4.Типирозвиткурослинкартоплі.

5.Листковийапараткартоплі.

6.Основніфенологічніфази розвиткукартоплі.

7.Плід картоплітайого характеристика.

8.Походження картоплітаїїнародногосподарськезначення.

9.Систематикатопінамбуру.

10.Представникикоренепліднихрослин.

11.Основнічастиникоренеплодів цукровихбуряків.

12.Особливостібудовиплодуцукровихбуряків.

13.Вміст цукрув коренеплодахцукровихбуряків.

14.Народногосподарськезначеннякоренепліднихрослин.

51

Лабораторно-практична робота № 7

Тема:Олійніта ефіроолійнікультури. Загальнахарактеристикаолійнихкультур. Морфологія.Види, підвиди, групиірізновидності..(Частина перша)

План:

1.Ознайомитись з видовим складом олійних культур та особливостями морфології соняшнику. Дати характеристикурізновидностям польового соняшнику.

2.Ознайомитисьз методикоювизначенняпанцирності соняшнику.

3.Розглянутиморфологічні ознаки ріпакутагірчиці.

Завданнядлясамостійноїроботи:

1. Дайтехарактеристикуосновнимгрупам соняшнику.

2. . Опишіть вид гірчиці та ріпаку.

3. Дайтехарактеристикуефіроолійним культурам.

Мета роботи: Розглянути та вивчити особливості морфології олійних культур та ознаки їх основнихвидів, груп тарізновидностей.

Матеріальнезабезпечення:сноповийматеріал, зразкинасіння, муляжі, табличнийматеріал.

Теоретична частина 1. Ознайомитись з видовим складом олійних культур та особливостями морфології

соняшнику. Дати характеристику різновидностям польового соняшнику. Олійні культури

(соняшник, сафлор, рицина, мак, кунжут, перила, лялеманція, арахіс, ріпак, рижій, гірчиця біла і сиза (сарептська), льон олійний) належать до різних ботанічних родин і різняться між собою морфологічними ознаками та біологічними особливостями. Рослинну олію одержують також з насіння соїіпрядивнихкультур– льону-довгунця, конопельтаін.

За своєю природою рослинна олія є складним ефіром триатомного спирту, гліцерину і різних жирнихкислот. Останнірозрізняютьза наявністю подвійнихта потрійнихзв’язків, яківизначають ступінь їх насиченості. За ступенем насиченості встановлюють якість окремих видів олії та напрями їївикористання.

Взаємодіючи з повітрям, олія приєднує кисень і перетворюється в тверду еластичну масу. Здатність рослинної олії висихати є однією з основних її якостей. Вона визначається йодним числом, якепоказує, скільки грамів йодуможеприєднати100г олії.

Заздатністю висихатирозрізняютьтригрупи рослинноїолії:

І – висихаюча (йодне число понад 130), яку використовують для технічних цілей (лляна, перилова,макова, конопляна, лялеманціїта ін.);

II – напіввисихаюча (йодне число 85–130), до якої належить олія соняшникова, кунжутна, ріпакова, гірчична, соєва, бавовникова, сафлороватаін.;

IІІ – невисихаюча (йодне число менше 85), до якої належать арахісова, оливкова, мигдальна і- рицинова(технічна)олії.

Високоякісні харчова й технічна олії мають містити мінімальну кількість вільних жирних кислот. Вміст їх визначається кислотним числом, тобто кількістю міліграмів їдкого калію (КОН), потрібного длянейтралізаціївільнихжирнихкислотв1голії. Оліязкислотнимчисломпонад2,25 непридатна дляхарчовихцілей.

Важливим показником якості олії, яку використовують для виготовлення мила, є число омилення. Його визначаютьзакількістюКОН(мг),що використовуєтьсянанейтралізаціювільних ізв’язанихжирнихкислотв 1 г олії. Для більшостівидів рослинноїоліїчисло омилення становить

160-200.

Рослинна олія містить найпоширеніші ненасичені жирні (олеїнова, ліноленова, лінолева, ерукова, рицинова) та насичені кислоти (стеаринова, пальмітинова, арахісова). У південних країнах, де короткий день і жаркий клімат, у рослинах утворюється тверда олія, в складі якої переважають насичені жирні кислоти, тоді як в олії рослин північних широт, де довгий день і суворий клімат, ненасичені. Чим більше в олії ненасичених жирних кислот, тим швидше вона висихає на повітрі. Тверду рослинну олію одержують з плодів і насіння тропічних деревних рослин:кокосовоїтаолійноїпальм, кофейного дерева, воскового дереватаін.

Вміст олії у насінні різних культур та її якість залежать від сортових особливостей, природних

52

умов, технологіївирощування, пошкодженняшкідникамитаураженняхворобами.

Визначення олійних рослин за плодами і насінням. У олійних рослин плодами є сім’янки

(соняшник, сафлор), стручки (ріпак, гірчиця), боби (арахіс), горішки (перила, лялеманція), коробочки(рицина, мак, кунжут).

Соняшник (HelianthusL.)–однорічна рослиназродиниайстрових(Asteraceae).

Коренева система (Описати самостійно) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Стебло (Описати самостійно) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

53