ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 220
Скачиваний: 0
Рис.5. Суглоби грудної кінцівки:
а — плечовий суглоб коня (дорсокраніальна поверхня); б
— ліктьовий суглоб великої рогатої худоби з
медіальної поверхні; в — зап'ястковий суглоб великої рогатої худоби з краніальної поверхні; г — суглоби пальців великої рогатої худоби з латеральної поверхні;
1 — капсула суглоба; 2 — потовщення капсули; З — коротка медіальна зв'язка; 3' — медіальні зв'язки; 4 — міжкісткові зв'язки; 5 — міжрядова зв'язка; 6 — медіальна довга зв'язка; 7 — довга латеральна зв'язка; 8 — латеральні зв'язки; 9 — сухожилки м'язів - розгиначів пальців; 10 — дорсальна зв'язка; 11 — зв'язки сезамоподібних кісток; 12 —пальмарна зв'язка; 13 — третій міжкістковий м'яз
23
-багатовісні – рухи можливі навколо трьох осей – згинання
ірозгинання, відведення і приведення, а також обертання – про нація і супінація (кульшовий суглоб).
5. Типи суглобів за формою (рис.6):
-блокоподібні або циліндричні – при цьому суглобова поверхня однієї кістки має форму блока, а іншої – відповідне їм заглиблення; таку форму мають одновісні суглоби;
-еліпсоподібні – суглобова поверхня однієї кістки має форму еліпса, іншої – відповідної заглибини (форма двовісних суглобів);
-кулясті – суглобова поверхня однієї кістки має форму сегмента кулі, а іншої – відповідної чаші (форма багатовісних суглобів);
-плоскі – суглоби, утворені кістками з плоскими суглобовими поверхнями; в них можливі ковзаючі рухи (крижово-клубовий суглоб, суглоби між ребровими хрящами і ребровими вирізками груднини, зап`ястково-п`ястковий суглоб).
Типи суглобів за будовою:
-прості суглоби – утворені епіфізами тільки двох кісток (плечовий, атланто-потиличний, вінцевий);
-складні суглоби – у формуванні беруть участь більш ніж дві кістки або між кістками є прошарки – диски, меніски, внутрішні зв’язки (скронево-нижньощелеповий, колінний, ліктьовий суглоби).
Контрольні запитання
1.Типи сполучення кісток скелета, зрощення кісток (навести приклади).
2.Анатомо-гістологічна будова суглоба.
3.Типи суглобів за будовою (навести приклади).
4.Ембріогенез суглоба ( простого і складного).
5.Типи суглобів за рухом (навести приклади).
6.Характеристика тугих суглобів.
24
Рис. 6. Схема будови суглобів за формою їхніх
суглобових поверхонь:
1, 2– кулясті; 3, 4, 6– блокоподібні; 5– сідлоподібний; 7–
циліндричний (колесоподібний) суглоб; 8– обертовий суглоб
25
Розділ: Міологія – вчення про м’язи
Лекція №4
Тема: Будова м’язів. Допоміжні органи м’язів
1.Загальна характеристика м’язів
2.Анатомо-гістологічна будова м’яза
3.Види м’язів за формою і функцією
4.Назва м’яза
5.Допоміжні органи м’язів
1. М’язи – активна частина апарату руху (органів довільного руху). За їх допомогою відбувається рух тварини в зовнішньому середовищі і рух окремих частин тіла організму, його органів – дихання, жуйка, серцебиття, рух голови, шиї…
У копитних близько 500 м’язів в апараті руху (250 парних і 250 непарних) (рис.7, 8). За масою м’язи складають біля 40% від загальної маси тіла тварини.
В залежності від характеру рухливої функції, особливостей походження і іннервації м’язи ділять на соматичні (soma (грец.)- тіло) і вісцеральні (viscera (грец.)- нутрощі).
Соматичні м’язи побудовані посмугованою м’язовою тканиною і іннервуються периферичною нервовою системою. До них відносяться скелетні м’язи, підшкірні м’язи, діафрагма, м’язи гортані, середнього вуха, ока, статевих органів.
Вісцеральні м’язи побудовані в основному гладенькою м’язовою тканиною і іннервуються вегетативною нервовою системою. Утворюють стінки внутрішніх органів, забезпечуючи їх скорочення.
Функції м’язів (виходять з їх властивості – здібності до скорочення)
1.Динаміка – скорочення м’яза (зменшення на 20-50% своєї довжини, що змінює положення зв’язаних з ним кісток).
2.Статика – спокій чи напруження (фіксація тіла в визначеному положенні, збереження форми тіла та його частин;
26
Рис.7. Загальний вигляд м’язів корови
після зняття шкірних м’язів:
1 – трапецієподібний м’яз; 2- плечоатлантний м’яз; 3 – найширший м’яз спини; 4 - напружувач фасції передпліччя; 5 – середній сідничний м’яз; 6 – двоголовий м’яз стегна; 7 – грудиннопід’язиковий м’яз; 8 – плечоголовний м’яз; 9 – грудинноголовний м’яз, а між ними яремний жолоб, в якому міститься яремна вена (а); 10 – дельтоподібний м’яз; 11триголовий м’яз плеча; 12 – плечовий м’яз; 13 – поверхневі грудні м’язи; 14 – променевий розгинач зап’ястка; 15 – загальний розгинач пальців; 16 – розгинач ІІІ-го пальця; 17 – бічний розгинач пальців; 18 – ліктьовий розгинач зап’ястка; 19 – довгий абдуктор І-го пальця; 20 – зубчастий вентральний м’яз; 21 – глибокий грудний м’яз; 22 – ліктьовий згинач пальців; 23 – зовнішній згинач пальців; 24 – променевий згинач зап’ястка; 25 – глибокий згинач пальців; 26 – міжкісткові м’язи; 27 – зовнішній косий м’яз живота; 28 – великогомілковий передній м’яз; 29 – малогомілковий третій м’яз; 30 – довгий розгинач пальців; 31 – малогомілковий довгий м’яз; 32 – напівсухожилковий м’яз; 33 – латеральний розгинач пальців; 34 – ахіловий сухожилок; 35 – каудальний дорсальний зубчастий м’яз; 36 – внутрішній косий м’яз живота; 37 – поверхневий сідничний м’яз; 38 – прямий м’яз живота
27
Рис.8. Поверхневі м’язи свині
після зняття шкірних м’язів:
1 – носо-губний підіймач; 2 – підіймач верхньої губи; 3 – ікловий м’яз; 4 – опускач верхньої губи; 5 – коловий м’яз рота; 6 – виличний м’яз; 7 – щічний м’яз; 8 – опускач нижньої губи; 10 – жувальний м’яз; 11 – шило-під’язиковий м’яз; 12 – груднино-головний м’яз; 13 –плечоголовий м’яз; 14 – шийна частина; 14’ – грудна частина трапецієподібного м’яза; 15 – лопатковопоперечний м’яз; 16 – надостний (передостний) м’яз; 17 – дельтоподібний м’яз; 18 – підключечний м’яз; 19 – довга голівка; 19’ – латеральна голівка триголового м’яза плеча; 20 – напружувач фасції передпліччя; 21 – найширший м’яз спини; 22 – глибокий грудний м’яз; 23 – початкові зубці вентрального зубчастого м’яза грудної клітки; 24 – зубчастий дорсальний каудальний м’яз; 25 – зовнішній косий м’яз живота; 25’ – його апоневроз; 26
–клубово-реберний м’яз попереку, зрощений з найдовшим м’язом попереку; 27 – крижово-хвостовий дорсальний м’яз; 28 – крижово-хвостовий вентральний м’яз; 29 – плечовий м’яз; 30 – променевий розгинач зап’ястка; 31 – 31’’ – загальний розгинач пальців; 32 – довгий абдуктор I (великого) пальця; 33, 34 – бічний розгинач пальців; 35, 35’ – ліктьовий розгинач зап’ястка; 36 – поверхневий згинач пальців; 37 – напружувач широкої фасції стегна; 38 – середній сідничний м’яз; 39 – його глибока частина; 39’, 39’’ – поверхневий сідничний м’яз; 40 – 40’ – двоголовий м’яз стегна; 41 – напівсухожилковий м’яз; 42 – напівперетинчастий м’яз; 43 – литковий м’яз; 44 – великогомілковий краніальний м’яз; 45 – малогомілковий третій м’яз; 46
–малогомілковий довгий м’яз; 47, 48 – бічний розгинач пальців; 49 – глибокий згинач пальців; 50 – довгий розгинач пальців
28
одно із проявлень – можливість спати стоячи у деяких тварин
(кінь)).
3.Джерело енергії (біля 70% енергії при скороченні виділяється у вигляді тепла).
4.Депо (запас) жиру, води (утримує 2/3 води організму).
2. Анатомічна будова скелетного м’яза (рис. 9)
Повздовж скелетний м’яз (musculus) – складається з черевця (середня частина), яке забезпечує динаміку і сухожилків (проксимального і дистального), що забезпечують статику.
На поперечному розрізі м’яз зовні вкритий оболонкою - епімізієм, в якому є незначна кількість жирових клітин. В товщу м’яза від цієї оболонки входять перетинки, що зв’язують між собою товсті пучки м’язових волокон – перимізій, по яких проходять судини і нерви до м’язових волокон. Продовження цих перетинок вглиб, їх розміщення й відокремлення тонших м’язових пучків та окремих м’язових волокон утворює ендомізій. Сукупність цих оболонок утворює остов м’яза. Структурною одиницею м’яза є м’язове волокно. В деяких м’язах епімізій зовні покривається пластинчастим сухожилком білого блискучого кольору - сухожилковим дзеркалом.
Гістологічна будова скелетного м’яза
Основна тканина скелетного м’яза – поперечно-посмугована м’язова тканина, з неї побудовані м’язові волокна. Епімізій з включеннями жиру, ендомізій, перимізій та сухожилки м’яза формуються сполучною тканиною. В м’язі проходять нервова і кровоносна тканини.
3. Види м’язів за формою
1.Пластинчасті (широкі і вузькі, довгі і короткі) – вони мають широкі пластинчасті сухожилки(апоневрози). До них відносяться діафрагма, м’язи, які з’єднують грудну кінцівку з тулубом, м’язи живота.
2.Кільцеподібні (сфінктери) – навколо природних отворів (ротового, задньопрохідного).
29
Рис.9. Схема будови веретеноподібного м'яза:
1 — первинні пучки; 2 — перимізій з волокнистою сіткою; З —
нейтральні волокна внутрішнього шару; 4 — епімізій із сіткою;
5 — судина і 6 — нерв, що входить у перимізій через ворота м'яза; 7 — закінчення м'язових пучків на сухожилковій пластинці; 8 — окістя, сплетене з окремими сухожилковими волокнами; 9 — шарпеєвські волокна, скріплені з компактною кістковою речовиною; 10 — виступ кістки на розрізі; 11 —
сухожилок; 12 — м'язове черевце
30
3. Веретеноподібні – м’язи кінцівок (двоголовий м’яз плеча, променевий розгинач зап’ястка).
Види м’язів за функцією:
розгиначі – екстензори, згиначі – флексори, відвідні – абдуктори, привідні – аддуктори,
обертачі усередину – пронатори, обертачі назовні – супінатори, напружувачі – тензори.
М’язи, що виконують однакову функцію називаються синергистами, протилежну функцію – антагоністами.
М’язи діють на один суглоб, але є м’язи подвійної дії - на декілька суглобів (двоголовий м’яз плеча є екстензором плечового суглоба і флексором ліктьового суглоба).
4. Назву м’яз має за однією або за декількома ознаками, а саме:
-за функцією (згинач або абдуктор);
-за формою (коловий, трапецієподібний);
-за величиною (найдовший, найширший);
-за направленням м’язових пучків (поперековий, косий);
-за назвою кістки і ділянки, на яку діють чи біля якої лежить (плеча, поперековий);
-за кількістю головок (двоголовий, чотириголовий);
-за кількістю черевць (двочеревцевий).
Частіше назва м’язу дається за декількома ознаками: ліктьовий згинач зап’ястка, триголовий м’яз плеча, коловий м’яз ока.
5. Допоміжні органи м’язів - фасції, синовіальні сумки, сухожилкові піхви, сезамоподібні кістки – всі вони покращують умови функціювання м’язів, зменшуючи тертя м’язів, їх сухожилків при скороченні.
Фасції – тонкі, міцні сполучнотканинні плівки, що покривають м’язи, групи м’язів і все м’язи тварини під шкірою; кріпляться вони до кісток, утримуючи м’язи в певному місці і
31
перешкоджаючи тертю їх між собою. В окремих місцях фасції кріплять м’язи до кісток. Розрізняють фасції: поверхневі (знаходиться під шкірою, мають два листки, між якими знаходиться жирова тканина і підшкірні м’язи) і глибокі (відділяють групи м’язів).
Синовіальні сумки – мають вигляд мішечків, стінка яких складається з двох шарів, подібно до капсули суглоба (внутрішній виробляє спеціальну рідину). Бурси знаходяться біля м’язів, зв’язок, шкіри в місцях активного руху і значного тертя по виступах кісток.
Сухожилкові піхви – подібні за будовою на сумки, у вигляді футляра, який охоплює сухожилок в місцях тертя його об кістку. Оточують сухожилки м’язів, які діють на пальці.
Сезамоподібні кістки – розташовані на дистальних кінцях кісток п’ястка, плесна, фаланг пальців. До них відноситься також надколінок і додаткова кістка зап’ястка. Сезамоподібні кістки відіграють роль блоків, через які перекидаються сухожилки.
Контрольні запитання
1.Характеристика скелетної мускулатури.
2.Анатомо-гістологічна будова м’яза.
3.Види м’язів за формою, за функцією.
4.Назва м’язів.
5.Допоміжні органи м’язів.
Лекція №5
Тема: Типи і сила м’язів. Дія м’язів при динаміці
істатиці
1.Типи м’язів за внутрішньою будовою
2.Сила м’яза
3.Морфофункціональні типи м’язів
4.Дія м’язів при динаміці
5.Дія м’язів при статиці
32