ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 147
Скачиваний: 0
Фігури Ліссажу можна спостерігати за допомогою осцилографа з синусоїдальною розгорткою, для цього слід вимкнути внутрішню розгортку і подати на входи X та Y осцилографа електричні сигнали синусоїдальної форми від двох генераторів (рис. 2.9.2).
Еталонний |
ГенераторГ2 |
генераторГ1 |
(частота невідома) |
y= e |
x |
Рис.2.9.2. Експериментальнаустановкадлякалібровки генератораметодомфігур Ліссажу
Плавно змінюючи еталонну частоту, добиваються нерухомої або малорухомої фігури. Якщо вона має вид прямої, еліпса або кола, то частоти коливань однакові: x= y.
Рис. 2.9.3. Принцип побудови осцилограми при складанні взаємно перпендикулярних коливань однакових частот
На рис. 2.9.3 показано принцип побудови фігури Ліссажу на екрані осцилографа при рівних частотах (цей принцип наочно
78
демонструє графічний метод додавання взаємно перпендикулярних коливань). Їх осцилограма являє собою фігуру у вигляді еліпса, форма якого залежить від фазових співвідношень між вхідними напругами i визначається рівняннями (2.9.8-2.9.11).
Якщо осцилограма нерухома, то це свідчить про кратність відношення періодів вхідних сигналів:
|
|
Ty |
|
ny |
, |
(2.9.12) |
|
|
Tx |
|
|||
|
|
|
nx |
|
||
де nx,ny |
– цілі числа. |
|
|
|
|
|
За проміжок часу |
|
|
|
|
||
|
nyTx |
nxTy , |
(2.9.13) |
|||
періоди |
Tx і TY обох сигналів повторюються ціле число разів і |
повертаються у початкове положення. Для встановлення співвідношення між частотами отриману фігуру потрібно уявно пересікти вертикальною і горизо-
нтальною |
прямими лінія- |
Y |
|
|
|
|
|
||
ми (рис. 2.9.4) і підрахува- |
|
nx |
4 |
|
ти число перетинів nx і ny |
|
|||
|
ny |
6 |
||
віток фігури з ними. Лінії |
|
|||
потрібно |
проводити так, |
O |
X |
|
щоб вони |
не проходили |
|
|
|
через точки перетину ві- |
|
|
|
|
ток фігури Ліссажу. Від- |
|
|
|
|
ношення цих чисел дорів- |
Рис. 2.9.4. Фігура Ліссажу |
|
|
|
нює відношенню еталон- |
|
|
ної і невідомої частот.
Якщо на вхід Y подати еталонну частоту, а на вхід X – невідому, то:
x |
|
ny |
y , |
(2.9.14) |
|
nx |
|||||
|
|
|
|
||
79 |
|
|
|
|
а якщо на вхід Y подати невідому частоту, а на вхід X – еталонну, то в рівнянні (2.9.14) значення еталонної частоти слід помножити на nx/ny. Фігури Ліссажу є замкнені криві при кратному відношенню частот x/ y ірозімкнені– при некратному (рис. 2.9.5).
Замкненні осцилограми нерухомі (стійкі), розімкненні - рухомі (нестійкі). За типом фігури та її положенням відносно системи координат можна знайти співвідношення між фазами, частотами та амплітудами вхідних сигналів. Цей метод вимірювання частоти є одним із найточніших. Похибка вимірювання визначається похибкою установки еталонної частоти і нестабільністю частот обох генераторів. Чим більша нестабільність однієї з цих частот, тим швидше обертається фігура Ліссажу і визначення кратності частот ускладнюється. Осцилографічний метод з синусоїдальною розгорткою доцільно застосовувати при кратності частот е / х 10, оскільки більше число перетинів ліній з фігу-
рою досить важко підрахувати.
= 0o |
45o 90o 135o |
180o |
225o |
270o |
315o |
y: x |
|
|
|
|
y: x |
1:1 |
|
|
|
|
1:1 |
1:2 |
1:2 |
1:3 |
1:3 |
2:3 |
|
|
|
|
|
|
2:3 |
= 0o |
45o |
90o |
135o |
180o |
225o |
270o |
315o |
|
|
Рис.2.9.5. Фігури Ліссажу. |
|
|
|||
|
|
|
|
80 |
|
|
|
Різницю між фазами вхідних сигналів можна визначити, знаючи положення фігури відносно системи координат (рис. 2.9.6).
Легко показати, що при рівних частотах різниця фаз сигна-
A
лів складає: arcsin |
|
|
(2.9.15) |
|
||||
B |
|
|||||||
де A – максимальне відхилення |
|
|
|
Y |
||||
променя по осі Y, |
B– відстань |
|
|
|
|
|
||
між точками перетину еліпса з |
|
|
|
|
|
|||
віссю Y. |
коливань А |
В |
|
|
X |
|||
Додавання |
|
|
||||||
|
|
|
|
|||||
однакового напряму. Биття. |
|
|
|
|
|
|||
Розглянемо матеріальну точку, |
|
|
|
|
|
|||
яка бере участь у двох однаково |
Рис.23.9.6.Визначення різниці |
направлених рухах. Результуюче зміщення точки, що бере участь в кількох коливальних рухах,
становить геометричну суму незалежних зміщень точок, які вона дістає при кожному коливальному русі окремо. Знайдемо рівняння руху тіла, яке бере участь одночасно у двох однаково направлених коливальних рухах з однаковими частотами :
(2.9.16)
(2.9.17)
Якщо матеріальна точка одночасно бере участь у двох коливальних рухах, що відбуваються вздовж однієї прямої, то її результуючий рух відбуватиметься також вздовж цієї прямої.
Результуюче зміщення точки у будь-який момент часу дорівнює сумі незалежних зміщень
(2.9.18)
Зміщення точки, яка бере участь у коливальному русі, від положення рівноваги дорівнює проекції вектора A (де A – амплітуда) на вісь OY, який обертається з швидкістю навколо осі, що проходить через початок системи координат.
81
|
|
Оскільки |
вектори |
A і |
Y |
|
||
|
|
A |
||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
A2 |
обертаються з |
однако- |
|
|
||||
вою кутовою швидкістю |
|
|
|
|||||
(рис. 2.9.7), то зсув фаз між |
A2 |
|
||||||
|
|
|||||||
ними |
2 |
1 з |
часом |
|
|
|||
не |
змінюється |
і вектор |
A |
|
|
|||
також |
обертатиметься з |
ку- |
2 |
A1 |
||||
X |
||||||||
товою швидкістю . |
|
|
1 |
|||||
|
|
|
|
|||||
|
|
Тоді результуюче |
ко- |
Рис. 2.9.7. Додавання коливань |
||||
ливання буде гармонічним: |
однакового напрямку |
|||||||
|
|
|||||||
|
|
|
|
y Asin( t ) |
(2.9.19) |
де А – амплітуда результуючого коливання, – початкова фаза.
З рис. 2.9.7 маємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
A2 A2 A2 |
2A A cos( |
2 |
) |
(2.9.20) |
||||
1 |
2 |
1 |
2 |
|
1 |
|
||
tg |
A1 sin 1 |
A2 sin 2 |
|
|
|
(2.9. 21) |
||
A1 cos 1 |
A2 cos 2 |
|
|
|||||
|
|
|
|
З (2.9.20) видно, що амплітуда результуючого коливання залежить від амплітуд і різниці початкових фаз складових коливань. Розглянемо випадок додавання однаково напрямлених коливань з різними частотами, рівняння яких
(2.9.22)
(2.9.23)
Якщо вектори складових амплітуд A1і A2 обертатимуться з різними кутовими швидкостями (рис. 2.9.7), то кут між ними змінюється з часом, і результуюча амплітуда також змінюватиметься з часом, тобто коливання буде негармонійним. Для прос-
тоти припустимо, що A1 A2 Ao , 1 2 0 .
82