ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 25.03.2024

Просмотров: 149

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Порядок виконання роботи та обробка результатів експерименту

Завдання 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення коефіцієнта пружності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пружини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Підвісити до маятника ненаван-

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

тажену платформу (рис. 2.8.3). Записати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

значення її вертикальної координати 0 у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

таблицю 2.8.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Помістити на платформу важок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

масою m. Зафіксувати нову координату

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

платформи

та

визначити абсолютне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

видовження пружини 0 . Дослід

 

Рис. 2.8.3

повторити 3-5 разів із різними важками.

 

Результати занести у таблицю 2.8.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Обчислити для кожного досліду коефіцієнт пружності пру-

жини k mg

 

.Знайти середнєзначення k

таоцінити похибку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення

основних характеристик вільних та затухаю-

чих коливань пружинного маятника.

1. Зважити робоче тіло (важок) пружинного маятника на лабо-

раторній вазі. Записати значення маси m0 важка утаблицю 2.8.2.

2. Зняти платформу маятника. Підвісити до пружини робоче тіло маятника без платформи. Зафіксувати та записати у таб-

лицю 2.8.3 величину 0 положення рівноваги маятника.

3. Відведіть маятник від положення рівноваги та відпустіть його. За допомогою секундоміра визначте час , протягом якого

маятник виконає

N 15...30 повних коливань. Обчисліть період

T / N

та

циклічну частоту затухаючих коливань

2 2 / T. Дані занесіть у таблицю 2.8.2.

73


4. Відведіть маятник до нижньої мітки шкали n . Визначте початкову амплітуду коливань маятника A0 n 0 . Відпустіть маятник та визначте амплітуди A1, A2 ,A3...Ak . Дані занесіть у таб-

лицю 2. За формулою (2.8.24) визначте логарифмічний декремент

затухання , а за формулою (2.8.25) коефіцієнт затухання

.

Дані занесіть у таблицю 2.8.2.

 

 

 

 

 

5.

Визначте теоретичне значення циклічної частоти 0

ві-

 

коливань маятника 0

 

 

 

льних

k / m0

та порівняйте його з

значенням циклічної частоти

затухаючих коливань.

 

6.

Визначте початкову фазу коливань за величиною почат-

кового зміщення маятника (при t 0, x0

A0 і

x0 A0Sin 0

тому 0

arcsin( 1)).

 

 

 

 

 

7. Запишіть кінематичне рівняння затухаючих коливань для до-

сліджуваного пружинного маятника. Для цього параметри A0 , , у

рівнянні(2.8.17)потрібнозамінитичисловимизначеннями.

 

8.

Збільшіть опір маятника,

підвісивши до

навантаженої

платформи один із наявних демпферів (легкий пінопластовий диск з великою площею поперечного перерізу) та проведіть досліди згідно з пунктами 1-7. Дані занесіть у таблицю 2.8.3 (її форма аналогічна до форми таблиці 2.8.2).

Контрольніпитання

1.Гармонічні коливання. Вільні коливання. Основні характеристики вільних коливань. Диференційне рівняння вільних коливань. Пружинний, крутильний, фізичний та математичний маятники (с. 68-72 ).

2.Затухаючі коливання. Основні характеристики затухаючих коливань. Диференційне рівняння вільних коливань та його розв’язок (с. 70-72).

3.Енергія коливальної системи.

4.Закон Гука. Модуль Юнга ([1],с. 73-78).

74


Таблиця 2.8.1 Визначення коефіцієнта пружності маятника

 

 

 

l0

 

 

m0, кг

l , м

k, Н/м

k , %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.8.2. Визначення основних характеристик вільних та затухаючих коливань пружинного маятника

 

 

m0

 

, l0

 

 

 

Число

, с

 

T, с

, с-1

0 , с-1

 

 

коливань

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С. зн.

 

 

 

 

 

 

 

A0=

 

 

 

 

 

 

Номер

A , м

 

 

, с-1

 

 

 

періоду

 

 

 

 

коливань

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

75

 

 

 


Лабораторна робота 1.9 Додавання гармонічних коливань

Мета роботи. Оволодіти методами одержання та спостереження складних коливальних процесів на прикладі фігур Ліссажу, набути навичок вимірювання частоти та різниці фаз.

Прилади і матеріали. 1. Осцилограф. 2. Звукові генерато-

ри (2 шт.).

Теоретичні відомості Додавання взаємно перпендикулярних коливань. Нехай

тіло бере одночасно участь у двох взаємно перпендикулярних коливальних рухах

x A1 cos( t 1), y A2cоs( t 2 ).

Знайдемо рівняння траєкторії результуючого цього рівняння приведемо до вигляду:

xcos tcos 1 sin tsin 1 ,

A1

ycos tcos 2 sin tsin 2 .

A2

(2.9.1)

(2.9.2)

руху. Для

( 2.9.3)

(2.9.4)

Помножимо перше рівняння на cos 2, а друге – на cos 1 і знайдемо їх різницю; потім помножимо перше рівняння на sin 2,

а друге – на sin 1 і знайдемо їх різницю. Дістанемо

x

 

cos

 

 

 

y

 

cos

sin t sin(

 

),

(2.9.5)

A

 

 

A

 

 

 

 

 

2

 

 

1

 

 

 

2

1

 

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

sin

 

 

 

 

y

 

sin cos tcos(

 

).

(2.9.6)

 

A

 

 

 

A

 

 

 

 

2

 

1

 

2

 

1

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння (2.9.5, 2.9.6) піднесемо до квадрата і почленно додамо їх. В результаті матимемо:

x2

 

y2

2

xy

 

cos(

 

 

 

) sin2(

 

 

 

).

(2.9.7)

A2

A2

A A

2

1

2

1

1

 

2

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

76

 

 

 

 

 

 

 

 


Ми одержали рівняння траєкторії результуючого руху тіла, яке одночасно бере участь у двох взаємно перпендикулярних коливаннях однакових частот. У загальному випадку (2.9.7) є рівнянням еліпса. Проведемо аналіз рівняння (2.9.7):

а) Різниця фаз 2- 1=0. Рівняння траєкторії:

Y A2 x. A1

Траєкторія руху тіла – пряма лінія (рис. 2.9.1а).

б) Різниця фаз 2- 1=± . Рівняння траєкторії

Y A2 x . A1

Траєкторія руху тіла – пряма лінія (рис.2.9.1б).

в) Різниця фаз 2- 1=± /2. Рівняння траєкторії:

x2

 

y2

1.

A2

A2

1

2

 

(2.9.8)

(2.9.9)

(2.9.10)

Траєкторія руху тіла – еліпс (рис. 2.9.1). Якщо амплітуди складових коливань А12=R, то траєкторія руху – коло

 

 

x2 y2

R2 .

(2.9.11)

 

Y

Y

 

Y

 

A2

A2

 

A2

-A1

A1 X -A1

 

A1 X -A1

A1 X

 

-A2

-A2

-A2

 

a)

б)

 

в)

Рис.2.9.1. Складання взаємно перпендикулярних коливань

При додаванні двох взаємно перпендикулярних коливань різних частот результуючі рухи тіла відбуватимуться по складних траєкторіях (їх називають фігурами Ліссажу). Вони вписані у прямокутники з сторонами, що відповідають подвійним значенням амплітуд складових коливань.

77