ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 25.03.2024

Просмотров: 103

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Схема 1

Схема 2

Схема 3

30


Схема 4

Схема 5

Схема 6

31

Приклад рішення задачі

Розглянемо методику вирішення поставленої задачі для нижчеподаної

трубопровідної системи.

На схемі зображено система, що складається з гідробака (резервуара) та

труби змінного або постійного перетину.

Рух рідини щільністю відбувається

під дією тиску, створюваного баком.

 

Визначити:

 

1.

Швидкість витікання рідини, витрата і втрати напору уздовж труби,

припускаючи турбулентний рух.

 

2.

Побудувати лінію повних напорів і п'єзометричну лінію (в масштабі).

3.

Труби сталеві. Знайти значення

э, э / d[1, 2].

4.Зробити перевірку правильності результатів розрахунку.

5.Уточнити режим руху рідини в трубі, якщо кінематичний коефіцієнт в'язкості, ν м2/с.

Додаткове завдання:

1. Обчислити коефіцієнт опору системи

сис

=

+

 

 

 

 

2. Знайти залежність =

(

), труба полога турбулентний режим руху.

3.Побудувати графічну залежність споживаного напору від витрат –

=( ). Дати аналіз залежності.

Дано: H=4 м;

0= ман=0,05МПа=50000 Па; =800 кг/м3;

zн=1 м; zк=2 м; l1=8 м; l2=12 м; d1=32 мм; d2=20 мм; λ=0.03 ζ=2;

ν.10–4=0,025 м2/с.

32


Знайти:

2; Q; режим руху (Re)

Рис. 9. Схема трубопровідної системи

Розв’язок:

Запишемо рівняння Д. Бернуллі щодо перерізів А–А (на вільній поверхні бака) і В–В на виході рідини з труби в атмосферу.

 

+

 

 

+

 

 

=

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

або в згорнутому

вигляді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

=

+

 

 

 

 

де ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– повний напір в перетинах А–А і В–В відповідно;

– загальні

втрати напору між ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напори визначаємо відносно площини порівняння, проходить через лінію

О–О.

Підставимо в рівняння (1) граничні умови:

 

 

 

=

+атм ;

=

+

;

А

= 0

(при H=const)

= 1

 

 

 

 

 

 

 

а

м

ман

 

 

 

 

 

 

 

;

 

;

 

 

 

швидкість витікання з другої труби;

тому що

режимк

руху рідиниВтурбулентний.

 

 

 

 

 

 

=

 

=

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

а

м + ман

= к +

а

 

м

+

2

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33


+ +

а м

= к +

 

+

 

 

 

Так як заданий трубопровід простий

2та складається з двох послідовно

з'єднаних труб, то загальні втрати слід визначати як арифметичну суму всіх

втрат: вх – втрати на вхід в трубу;

 

 

 

 

 

і

 

 

 

– втрати по довжині на відповідних

ділянках;

– втрати на раптове звуження потоку в перетині при зміні діаметрів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

труби від вск

;

 

кр– втрати в крані; При цьому будь-яка місцева втрата напору

визначається за раніше наведеною формулою Вейсбаха

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де – коефіцієнт місцевого опору. м =

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к +

 

 

+

а

м

=

 

 

рас

 

– наявний напір

 

 

 

 

 

 

Звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рас

 

=

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2на подолання всіх опорів і

тобто

 

наявний

напір

 

витрачається

 

 

 

повідомлення швидкості

 

на виході рідини з труби. Остаточно рівняння (4.1)

приймає вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к + +

а м

= вх

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ в.с

 

 

 

 

+

 

 

 

+ кр

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Невідомих у рівнянні

два –

 

 

 

 

та

2 .

Висловимо їх через об'ємні витрати

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

2

 

2

 

, які вздовж потоку не змінюється:

 

 

 

 

=

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

;

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

;

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рас

=

 

вх +

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

+

 

в.с +

 

 

 

 

 

+ кр +1

16

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки

 

рівне

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


=

вх

 

2

всрас

 

 

кр

 

4

 

+

 

/ +

. +

 

+

 

+1 /

 

 

 

Всі лінійні величини повинні бути підставлені у вираз (4.4) у метрах (м), = 9,81 м/с2.

Для вирішення залежності (4.4) визначаємо значення місцевих опорів:

в.с = 0,5(1 − / ) = 0,5(1 −20 /32 ) = 0,3

вх = 0,5

50000 рас = 4+1 − 2+ 800∙9.81 = 9,37

Рівняння (4.4) з підстановкою значень.

=

 

 

8

 

 

2∙9,81∙9,37

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3,14

= 0,000897

м

= 0,897

л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

с

0,5+0,03

32∙10

 

 

0,3+0,03

20∙10

 

+2+1

 

4

 

 

 

 

 

 

 

(32∙10

)

 

 

+

 

(20∙10

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

∙ ,

 

)

= 1,116

м с;

=

 

,

,

)

= 2,857

м

/

с

, (

 

 

/

 

 

(

 

 

 

 

 

 

Відповідно швидкісні напори:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

,∙ ,

 

= 0,0635 м ;

 

=

 

,

,

 

 

= 0,416 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконаємо перевірку. Відповідно до рівняння (4.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рас

 

=

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо праву частину рівняння при

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,5+0,03

 

8

 

 

 

∙0,0635+

0,3+0,03

 

 

12

 

 

+2+1 ∙0,416 = 9,33 м

 

Таким32∙10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20∙10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чином, похибка становить:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9,37 − 9,33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

9,37

 

∙100% = 0,43%

 

 

 

 

 

 

Можна виконати перевірку, висловивши праву частину через витрата:

рас = сис

35