ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.03.2019
Просмотров: 4580
Скачиваний: 4
С. 9 ДБН В.2.5-23:2010
Кінець таблиці 2.1
Назва будівлі (будинку, споруди, приміщення) та
електроприймачів
Категорія
надійності
електропоста-
чання
Вбудовані сховища цивільної оборони:
електроприймачі систем протипожежного захисту,
сигналізація загазованості, аварійне освітлення;
І
комплекс решти електроприймачів
II
(див.
ДБН В.2.2-5)
Вбудовані приміщення для стоянки автомобілів:
електроприймачі систем протипожежного захисту, контролю
повітряного середовища, аварійного освітлення, охоронної
сигналізації;
І
електроприводи механізмів відкривання воріт без ручного
приводу;
II
решта електроприймачів
III
*
)
Згідно з ГОСТ 28681.4 в одно- та двозіркових готелях (мотелях)
необхідно передбачати акумуляторні батареї для аварійного освітлення; в
тризіркових за відсутності другого незалежного джерела живлення – ДЕС (див.
2.16 цих Норм), потужність якої забезпечує робоче освітлення і роботу
основного обладнання (в тому числі ліфтів); чотирьох- та п'ятизіркових,
незалежно від наявності двох взаєморезервованих трансформаторів, – ДЕС,
потужність якої достатня для забезпечення роботи усіх електроприймачів
протягом не менше ніж 24 год.
Примітка 1. Електроприймачі систем протипожежного захисту, у тому
числі ліфти для транспортування пожежних підрозділів, охоронної сигналізації
та сигналізації загазованості, незалежно від категорії електропостачання
будівлі, повинні живитися згідно з 4.16, 4.17, 4.18 цих Норм.
Примітка 2. Вимоги до надійності електропостачання будинків та споруд
загальнонаціональних установ, посольств, представництв міжнародних та
іноземних організацій, вокзалів додатково регламентуються відповідними
нормативними документами.
Примітка 3. У поняття "комплекс решти електроприймачів" житлових
будинків входять електроприймачі квартир, освітлення загальнобудинкових
приміщень,
господарські
насоси
тощо.
До
"комплексу
решти
електроприймачів"
громадських
будинків
і
споруд
входить
все
електрообладнання будинку або споруди, крім названого.
2.3
Електропостачання
приймачів
І
категорії
надійності
електропостачання, як правило, здійснюють від двох близько розташованих ТП.
С. 10 ДБН В.2.5-23:2010
За неможливості через місцеві умови здійснити живлення від різних ТП
допускається живлення від різних трансформаторів однієї ТП. Транс
форматори повинні живитись по високій стороні взаєморезервованими лініями,
які в свою чергу повинні бути підключені до різних незалежних джерел
живлення і мати необхідний резерв пропускної здатності елементів системи
залежно від навантаження електроприймачів і категорії надійності
електропостачання. Другим незалежним джерелом живлення можуть бути ДЕС,
АБЖ, акумуляторні батареї. Обов'язковою є вимога АВР на стороні 0,4 кВ (див.
2.18).
2.4 Для електроприймачів особливої групи І категорії надійності
електропостачання необхідно передбачити додаткове живлення від третього
незалежного взаєморезервованого джерела живлення, що забезпечує
електропостачання визначеної тривалості. Таким джерелом живлення можуть
бути ДЕС, АБЖ, акумуляторні батареї.
2.5 Одержання необхідної надійності та якості живлення локальних
обчислюваних систем, систем передачі інформації, електронної пошти тощо
вирішується шляхом створення СГЕ з використанням АБЖ певної конфігурації,
ДЕС і відповідної побудови силової розподільної мережі.
2.6
Електропостачання
приймачів
II
категорії
надійності
електропостачання рекомендується здійснювати від двох незалежних
взаєморезервованих джерел. Допускається перерва в електропостачанні на час,
необхідний для вмикання резервного живлення черговим персоналом чи
виїзною оперативною бригадою.
2.7
Електропостачання
приймачів
III
категорії
надійності
електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення за умови,
що перерва в електропостачанні, яка необхідна для ремонту і заміни
пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.
2.8 Допускається, як виняток, поширювати вимоги до надійності
електропостачання
електроприймачів
більш
високої
категорії
на
електроприймачі нижчої категорії будинку або споруди з ініціативи власника за
С. 11 ДБН В.2.5-23:2010
узгодженням з електропередавальною організацією.
2.9 Живлення силових електроприймачів і освітлення рекомендується
здійснювати від спільних трансформаторів. При цьому допустимі відхили і
коливання напруги в освітлювальних при ладах не повинні перевищувати
вказаних у ГОСТ 13109.
Вимоги допустимих значень коливань напруги не відносяться до ліній
живлення аварійного освітлення.
Допустимі відхили напруги на затискачах силових електроприймачів
вказані в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Тип електроприймача та режим роботи
Відхил від номінальної
напруги, %
зниження
підвищення
Електродвигуни:
а) тривала робота в сталому режимі – нормальна
розрахункова величина;
5
5
б) тривала робота в сталому режимі – для
окремих особливо віддалених електродвигунів:
1) за номінальних умов
8-10
-
2) за аварійних умов;
10-12
-
в) короткочасна робота в сталому режимі
(наприклад, під час пуску сусіднього великого
двигуна);
20-30
-
г) на затискачах електродвигуна під час його
пуску:
1) за частих пусків;
10
2) за рідких пусків
15*
)
Електроплити:
тривала робота – нормальна розрахункова
величина
5
5
Зварювальні апарати
8-10
-
*
)
Більший відхил може бути допущений тільки після перевірки розрахунком
можливості пуску електродвигунів
2.10 При виборі потужності силових трансформаторів необхідно
враховувати здатність трансформаторів до перевантаження: масляних –
відповідно до рекомендацій ДСТУ 3463, сухих – згідно з технічними даними на
С. 12 ДБН В.2.5-23:2010
конкретний трансформатор.
2.11 У спальних корпусах різних установ, у дошкільних навчальних
закладах, у навчальних корпусах загальноосвітніх, середніх, вищих навчальних
закладів та ПТУ, у закладах охорони здоров'я розміщення вбудованих і
прибудованих ТП, КТП, ДЕС, ЗРП не допускається.
У громадських будинках та спорудах іншого призначення дозволяється
розташовувати вбудовані, прибудовані і дахові ТП, КТП, ЗРП напругою до 10
кВ включно.
У житлових будинках, як виняток, допускається розміщення вбудованих і
прибудованих ТП з використанням сухих трансформаторів за узгодженням з
органом державного пожежного нагляду і санітарно-епідеміологічною службою
МОЗ України. Ці ТП не повинні розміщуватись під, над і безпосередньо
примикати до житлових приміщень.
2.12 Улаштування та розміщення вбудованих і прибудованих ТП, КТП,
ЗРП необхідно виконувати відповідно до вимог глави 4.2 ПУЕ. При цьому
повинні бути виконані санітарні вимоги щодо обмеження рівнів шуму, вібрації
та напруженості електричного поля у суміжних приміщеннях відповідно до
СанПіН 3077, СанПіН 1304, ДСНіП № 239 та СОУ-Н ЕЕ 20.179. Крім цього,
необхідно:
а) не розташовувати їх під приміщеннями з мокрими технологічними
процесами (душовими, ванними кімнатами, вбиральнями тощо);
б) передбачати посилену гідроізоляцію, здатну протистояти проникненню
вологи у випадках аварії систем опалення, водопроводу та каналізації.
Розміщувати масляні трансформатори у вбудованих і прибудованих ТП,
КТП, ЗРП забороняється.
Кількість сухих трансформаторів та їх потужність не обмежується.
Вбудовані ТП, КТП, ЗРП повинні відокремлюватися від інших приміщень
протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу згідно з
ДБН В.1.1-7.
2.13 Підстанції з сухими трансформаторами дозволяється розташовувати
С. 13 ДБН В.2.5-23:2010
всередині будинку або споруди в окремому приміщенні, в тому числі у підвалах
та на даху. При цьому повинна бути забезпечена можливість транспортування
обладнання ТП для заміни і ремонту.
Розрахунок вентиляції приміщень сухих трансформаторів виконується
згідно з додатком И цих Норм.
При розміщенні ТП у підвалах необхідно виконати такі умови:
а) виключити можливість їх підтоплення ґрунтовими і паводковими
водами та внаслідок пошкодження водопровідних або каналізаційних мереж;
б) забезпечити відповідну тепло- та гідроізоляцію стін ТП, які одночасно
з зовнішніми стінами будівлі запобігають утворенню конденсату на них.
2.14 Підлога камер трансформаторів і ЗРП напругою до 1 кВ і вище з
боку виходів повинна бути вищою за рівень підлоги прилеглих приміщень не
менше ніж на 100 мм. Якщо вихід ТП і ЗРП передбачено назовні будівлі, то
відмітка підлоги повинна бути вищою за відмітку землі не менше ніж на 300
мм. При відстані від підлоги ТП і ЗРП до підлоги прилеглих приміщень або
землі більше ніж 400 мм потрібно передбачати східці.
2.15 Розміщення і компоновка ТП і ЗРП повинні передбачати можливість
цілодобового безперешкодного доступу до них персоналу електропостачальної
організації. При цьому схема ТП повинна забезпечувати можливість
експлуатації електропередавальною організацією обладнання напругою вище 1
кВ і силових трансформаторів, а абонентом – обладнання напругою до 1 кВ.
У якості розподільних пристроїв вище 1 кВ рекомендується застосування
малогабаритних КРУ та КРУЕ.
У разі, коли внаслідок нормальної експлуатації комплектних
розподільних пристроїв або комірок КРУЕ кількість елегазу, що звільнилась в
об'ємі приміщення за рахунок природного витоку, не перевищує його гранично-
допустимої концентрації ПДК = 5000 мг/м
3
(див. додаток М), улаштування
примусової припливно-витяжної вентиляції не є обов'язковим. У разі, коли
вивільнений внаслідок аварії комплектних розподільних пристроїв або комірок
КРУЕ елегаз може заповнити приміщення більше ніж на 15 см від найнижчої