Файл: МВк_прМТВП.doc

(Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації заданого технологічного об'єкта)

3.1. Загальні положення

Схему автоматичного контролю та сигналізації заданого технологічного об’єкта виконують з використанням ГОСТ 21.404-85. Схема виконується на креслярському листі формату А1 і вона складається умовно із двох частин: апаратурно-технологічної схеми (АТС) заданого об’єкту управління, що займає до 2/3 висоти верхньої чистини формату А1, та нижньої частини листа (1/3 висоти листа в нижній його частині), що відводиться для зображення засобів автоматизації.

3.2.Розробка та зображення на кресленні апаратурно-

технологічної схеми об’єкта автоматизації

На апаратурно-технологічній (АТС) частині схеми автоматичного контролю та сигналізації безпосередньо позначаються первинні перетворювачі для вимірювання технологічних параметрів. На технологічних комунікаціях цієї частини схеми викреслюють також зображення регулювальних органів (клапанів, засувок і т. і) з показуванням умовних позначень виконавчих механізмів, які мають принципове значення при роботі обєкту автоматизації, але без їх нумерації та ввімкнення в контури локальних систем автоматичного регулювання. На технологічних комунікаціях викреслюються також зображення насосів з електодвигунами.

Безпосередньо на апаратурно-технологічній схемі (АТС) показують агрегати та апарати технологічного об’єкта управління (ТОУ), його виконавчі механізми, регулюючі, запірні і перемикаючі органи, що стосуються роботи та обслуговування ТОУ та розробляємої системи контролю та сигналізації, а також всі первинні вимірювальні перетворювачі (датчики), які будуть використовуватись для отримання інформації про значення технологічних параметрів об’єкта.

Технологічне обладнання на АТС зображують спрощено відповідно до ГОСТ 2.780-68, 2.786-70, 2.792-74 (без другорядних конструктивних деталей). На схемі показують всі прилеглі комунікації (трубопроводи), а також запірні, перемикаючі і регулюючі органи (клапани, крани, вентилі, засувки, заслінки, шибери), які беруть участь в управлінні процесами виробництва. Крім того, зображують насоси, електродвигуни приводів.

Не рекомендується показувати допоміжні елементи (фільтри, відстійники тощо), які не мають принципового значення для реалізації завдань автоматизації виробничої дільниці. Проте зображення апаратів і агрегатів повинні відбивати їх конструктивні особливості. Технологічне обладнання рекомендується креслити тонкими лініями. Назву агрегатів, апаратів та інших технологічних об'єктів управління наводять безпосередньо на зображенні або у вигляді переліку (експлікації) на вільному полі листа у вигляді таблиці.

Технологічні та інші трубопроводи виконують переривчастими лініями. В розривах між лініями проставляються цифри, що відповідають тій чи іншій речовині, яка проходить по трубопроводу. Відстань між цифрами (між розривами) на позначеннях трубопроводу повинна бути не менша 35 мм (основний загальний потік може бути зображений безперервною жирною лінією). Товщина ліній зображення трубопроводів, мм: основний трубопровід (потік) – 2…3, інші – 1…1,5.Наявність крапки на лініях перетину комунікацій вказує на їх з’єднання.

Технологічні комунікації і трубопроводи, що зображуються умовно цифровими позначеннями за ГОСТ 3464-63, наведені в табл.3.1.

Таблиця 3.1

Умовні графічні зображення рідин та газів

Для більш детальної характеристики речовини цифрове позначення може бути доповнене літерним індексом.

Наприклад: 1г Вода гаряча

1х Вода холодна

Всі нестандартні зображення і позначення пояснюють в таблицях "Умовні зображення", "Умовні позначення".

Якщо у ГОСТ 3463-63 відсутнє відповідне позначення якої-небудь речовини, то вводяться довільні позначення цифрами, починаючи з 28. У правому нижньому куті схеми над штампом робляться пояснювальні написи за позначеннями речовини, прийнятими у даній схемі. Наприклад:

28 Розчин солі

29 Жир

Вхідні і вихідні комунікації виробничої дільниці повинні мати пояснюючі написи, наприклад: "З колектора пари", "На розлив", "Від станції миючих розчинів" тощо. Направлення потоків речовин відповідно до технологічної схеми відмічають стрілками на лініях, які зображують трубопроводи.

З котельні

28. Д о дозувальної станції

При позначенні напрямку потоку газоподібних речовин стрілки не зафарбовуються, а для потоку рідини та інших продуктів – зафарбовуються.

3.3. Розташування зображень приладів і засобів автоматизації на

схемі автоматичного контролю та сигналізації.

Зображення приладів і засобів автоматизації на схемі контролю та сигналізації розміщується як на апаратурно-технологічній частині схеми, яка займає 2/3 висоти креслярського аркуша, так і в прямокутниках, призначених для розміщення приладів, встановлених за місцем і на щиті або пульті. Ці прямокутники викреслюють у нижній частині схеми і займають вони приблизно 1/3 висоти аркуша.

Всі інші засоби автоматизації за принципом їх розташування поділяються на такі, що розташовуються за місцем, і такі, що встановлюються на щиті. Зображуються вони у відповідних прямокутниках. З лівої сторони прямокутники на полі завширшки 15 мм позначають відповідними написами: “Прилади за місцем” і “Прилади на щиті”.

У прямокутнику “Прилади за місцем” показують наступні засоби автоматизації: вимірювальні та передавальні перетворювачі, блоки сигналізації, магнітні пускачі, кнопки ручного управління.

У прямокутнику “Прилади на щиті” розміщують вторинні прилади, перетворювачі одного виду енергії в інший, апаратуру ручного і дистанційного діяння, сигналізаційну апаратуру (лампи, дзвінки, сирени). Приклад оформлення схеми контролю і сигналізації показаний на рис. .

Для зображення окремих вимірювальних контурів і для відображення взаємозв’язку між окремими засобами креслять лінії зв’язку товщиною 0,2…0,3 мм з найменшим числом перегинів і перетинів між собою. Дозволяється розривати з’єднувальні лінії, які йдуть від чутливих елементів до контурів, і лінії, що йдуть від контурів до виконавчих механізмів або двигунів, з обов’язковим позначенням однаковими цифрами кінців розриву ( так званої адреси). Довжина ліній, що залишаються біля прямокутника, повинна бути не меншою, ніж 30 мм.

Вздовж з’єднувальних ліній поблизу прямокутників проставляють оптимальне значення вимірюваної величини, користуючись табл.2.1.

Таблиця 3.2.

Графічні зображення приладів, засобів автоматизації та ліній зв'язку

Найменування	Зображення		Розмір
1. Прилад встановлений поза щитом а) основне зображення б) допустиме зображення
2. Прилад, встановлений на щиті а) основне зображення б) допустиме зображення
3. Виконавчий механізм а) загальне зображення б) маючий ручний привід
5. Комплект конструктивно зв'язаних приладів (блоків)
7 Л інія зв’язку Перетин ліній зв’язку без з’єднань між собою Перетин ліній зв’язку із з’єднанням між собою Регулювальний орган (клапан, вентиль)

Електроапаратуру, призначену для управління і сигналізації на однотипному обладнанні, допускається зображувати на схемі для одного електроприводу із зазначенням кількості комплектів.

Зображення і позначення всіх основних засобів автоматизації на схемі автоматизації виконують у точній відповідності до ГОСТ 21.404-85, який передбачає систему побудови графічних і літерних позначень за функціональними ознаками, що виконуються приладами. Позначення на схемі електроапаратів, не передбачених ГОСТ 21.404-85 (дзвінки, сирени, гудки, сигнальні лампи, табло, електродвигуни), виконуються відповідно до стандартів ЄСКД.

При виконанні схеми автоматичного контролю та сигналізації треба дотримуватись стандартних розмірів зображень та позначень.

Умовні графічні позначення приладів і засобів автоматизації та їх розміри повинні відповідати зазначеним у табл. 3.2 та 3.3. і виконуватись лініями завтовшки 0,5…0,6 мм. Горизонтальна розподілювальна лінія всередині позначення і лінії зв’язку повинна бути завтовшки 0,2…0,3 мм.

Таблиця 3.3

Графічні умовні позначення додаткових пристроїв, що застосовуються

в схемах автоматизації

Найменування	Позначення
3 R4 М Дзвоник електричний Лампа розжарювання сигнальна Двигун електричний Насос	Ø 10

Відбірні пристрої для всіх постійно підключених приладів зображують безперервною лінією, яка з'єднує технологічний апарат або трубопровід з приладом /рис. 3.1.

Рис 3.1. Приклад зображення відбірних пристроїв

При необхідності показу конкретного місця відбору сигналу всередині апарату його зображують колом діаметром 2 мм /рис. 3.2/.

Рис 3.2. Приклад показу конкретного місця відбору

Відповідно до стандарту технічні засоби систем автоматизації (за винятком електроапаратури, виконавчих механізмів та регулювальних органів) зображуються у вигляді кола (еліпса), при чому в разі розташування технічного засобу на щиті, коло (еліпс) має посередині риску.

Літерні позначення

Кожний прилад на схемі повинен мати позначення вимірюваних /контрольованих/ величин і виконуваних функцій. Для цього використовують літери латинського алфавіту, які розташовують у верхній половині графічного зображення приладу. У нижній половині розміщують позиційне позначення приладу.

Методика побудови графічних умовних позначень приладів і засобів автоматизації полягає в тому, що літерні позначення технічного засобу (вимірюваної величини і функціональні ознаки приладу) виконують в наступній послідовності:

перша літера – це позначення регульованої або вимірюваної величини (наприклад, температура, тиск, витрати, концентрація тощо);

друга літера – це позначення, що уточнює, в разі потреби, основну вимірювану величину (різниця температур, перепад тиску тощо);

третя літера відповідає відображенню інформації(покази, реєстрація);

четверта – формуванню вихідного сигналу (регулюючого, дистанційної передачі з уніфікованим вихідним сигналом та ін.);

а п’ята та шоста – додатковим функціям (сигналізації, меж вимірюваної величини тощо).

В якості перших (літери параметрів) використовують наступні літери в відповідності параметром, який вони позначають:

D - густина; Е - будь-яка електрична величина;

F - витрата; G - розмір, положення, переміщення;

Н - ручне діяння; К - час, часова програма;

L - рівень; М - вологість;

Р - тиск, вакуум, пневматичний сигнал;

Q - величина, що характеризує якість: склад, концентрацію тощо;

А - радіактивність; S - швидкість частота;

Т - температура; U - кілька різнорідних вимірюваних величин;

V - в'язкість; W - маса.

Примітка. Величини, позначені літерами Е, Q, U повинні праворуч від зображення приладу пояснюватися більш докладно, наприклад: струм, напруга; О₂, рН, H₂SO_4.

Для уточнення, при необхідності, значення першої літери, після неї розміщують літеру, яка позначає:

D - різницю, перепад; F - співвідношення, частку, дріб;

J - автоматичне перемикання, обіг; Q - інтегрування, підсумовування у часі.

Відповідно подальшими літерами позначають функції технічного засобу в такому порядку (вказують тільки функції, які використовуються в схемі):

Е - первинне перетворювання (чутливий елемент); І - показання;

R - реєстрація; С - автоматичне регулювання, управління;

S - включення, відключення, перемикання, блокування;

А - сигналізація; Т - дистанційна передача;

К - станція управління (прилади, що мають перемикач для вибору типу управління, та пристрої для дистанційного управління);

y - перетворювання, обчислювальні функції.

Таким чином, одна і та сама літера, розташована на різних місцях в позначенні приладу, несе різне смислове навантаження. Наприклад, позначення приладу DI, розшифровується як прилад для вимірювання густини показувальний, тому що літера D стоїть на першому місці: позначення приладу PDI - як прилад для вимірювання тисків показувальний, тому що літера D стоїть на другому місці і позначає різницю, перепад тощо.

Якщо один прилад виконує декілька функцій, то потрібно дотримуватись такого розташування літерних позначень функціональних ознак: IRCSA.

Наприклад, прилад для вимірювання температури показувальний, реєструвальний з регулювальною позиційною приставкою позначається як TIRS.

При зображенні приладів і засобів автоматизації необхідно надавати додаткову інформацію:

1. Для позначення приладів, що виконують функцію сигналізації, граничні позначення вимірюваних величин потрібно конкретизувати додаванням літер H і L, які проставляються праворуч від графічного зображення приладу

2. Якщо вимірювана величина позначається літерою Q або E, праворуч від зображення приладу потрібно зазначати найменування або символ вимірюваної величини, наприклад напруга (U), сила струму (I ), лужність pH, вміст кисню O₂, вміст вуглекислого газу CO₂ та ін.

3. Під час побудови умовних позначень перетворювачів сигналів і обчислювальних пристроїв написи, що розшифровують вид перетворювання або операції, які виконує обчислювальний пристрій, наносять праворуч від графічного позначення приладу і мають такі позначення: