Файл: МВк_прМТВП.doc

а) род енергії сигналу:

електричний – E; пневматичний – P; гідравлічний - G;

б) вид форми сигналу: аналоговий – А; дискретний – D;

в) операції, виконувані обчислювальним пристроєм:

додавання - ; диференціювання  ; інтегрування   ;

множення значення сигналу на постійний коефіцієнт К – К;

перемноження значень двох або більше сигналів  ;

ділення величин сигналів один на другий  ;

вилучення з величини сигналу кореня степені  .

Примітки:

1. Літеру А використовують для позначення функції "сигналізація” незалежно від того, чи винесена сигнальна апаратура на який-небудь щит чи для сигналізації використовується лампа, вмонтована в прилад.

2. Літеру S використовують для позначення контактного обладнання, яке використовується тільки для включення, відключення, перемикання, блокування.

3. При використанні контактного пристрою приладу для включення, відключення і одночасно для сигналізації в позначенні використовують обидві літери: S A.

4. Літера С використовується для позначення будь-якого закону регулювання, в тому числі двохпозиційного.

Додаткові умовні позначення, які часто використовуються для пояснення функцій приладів та наносяться праворуч від умовних зображень, наведені в табл.3.4.

Таблиця 3.4

Для позначення величин, не передбачених даним стандартом, можуть бути використані резервні літери латинського алфавіту, що не застосовуються для позначення першої літери (за винятком літери Х). При цьому вони повинні бути розшифровані на схемі в полі креслення над основним штампом.

Приклади побудови умовних зображень засобів автоматизації наведені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Позначення	Характеристика приладу
1	2
ТЕ	Первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) для вимірювання температури, встановлений за місцем. Наприклад, термоперетворювач опору, термоелектроперетворювач, термобалон манометричного термометра і т. ін.
ТІ	Прилад для вимірювання температури показувальний, встановлений за місцем, наприклад, термометр ртутний, термометр манометричний і т. ін.
TІ	Прилад для вимірювання температури показувальний, встановлений на щиті. Наприклад, мілівольтметр, логометр, потенціометр показувальний, міст автоматичний показувальний і ін.
	Прилад для вимірювання температури одноточковий, реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, автоматичний потенціометр, міст автоматичний зрівноважений і т. ін.
ТRC	Прилад для вимірювання температури реєструвальний, регулювальний, встановлений на щиті. Наприклад, автоматичний потенціометр з регулювальною приставкою, прилад “ДИСК-250” з вмонтованим регулювальним пристроєм і т. ін.
PI	Прилад для вимірювання надлишкового тиску (розрідження) показувальний, встановлений за місцем. Наприклад, манометр, тягомір, напоромір, вакууметр.
PT	Прилад для вимірювання надлишкового тиску (розрідження) безшкальний із дистанційною передачею показів, встановлений за місцем. Наприклад, манометр (диференційний манометр) без шкальний з диференційно-трансформаторною передачею.
PY	Прилад для вимірювання тиску (розрідження) безшкальний з уніфікованим вихідним сигналом (електричним або пневматичним), встановлений за місцем. Наприклад, “Сапфир-22 ДИ”
PIR PIR	Прилад для вимірювання тиску (розрідження) показувальний, реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, будь-який вторинний прилад для реєстрації зміни тиску.
	Продовження табл. 3.5
1	2
PIS	Прилад для вимірювання тиску (розрідження) показувальний з контактним пристроєм, встановлений за місцем. Наприклад, електроконтактний манометр, електроконтактний вакууметр і т. ін.
FE	Первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) для вимірювання витрати, встановлений за місцем. Наприклад, діафрагма, сопло, труба Вентурі, чутливий елемент електромагнітного витратоміра і т. ін.
FТ	Прилад для вимірювання витрати безшкальний із дистанційною передачею показів, встановлений за місцем. Наприклад, дифманометр (ротаметр) безшкальний з диференційно-трансформаторною передачею
FFR	Прилад для вимірювання співвідношення витрат, реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, будь-який вторинний прилад для реєстрації співвідношення витрат
FQI	Прилад для вимірювання витрати інтегрувальний, встановлений за місцем. Наприклад, будь-який безшкальний лічильник-витрато-мір з інтегратором
LE	Первинний вимірювальний перетворювач(чутливий елемент) для вимірювання рівня, встановлений за місцем. Наприклад, чутливий елемент ємнісного, кондуктометричного, буйкового, поплавкового рівнеміра і т. ін.
LSA H L	Прилад для вимірювання рівня з контактним пристроєм, встановлений за місцем. Наприклад, блок сигналізатора рівня, що використовується для блокування та сигналізації верхнього і нижнього рівнів
DE	Первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) для вимірювання густини розчину. Наприклад, чутливий елемент буйкового густиноміра
DY	Прилад для вимірювання густини розчину безшкальний, з уніфікованим вихідним сигналом, встановлений за місцем. Наприклад, перетворювач переміщення чутливого елементу (буйка) в уніфікований вихідний пневматичний або електричний сигнал.
GE	Первинний вимірювальний перетворювач визначення положення. Наприклад, кнопка кінцевого вимикача
GI	Прилад для вимірювання положення показувальний, встановлений на щиті. Наприклад, дистанційний покажчик положення виконавчого механізму
	Продовження табл. 3.5
1	2
ЕІ	Прилад для вимірювання будь-якої електричної величини показувальний, встановлений на щиті. Наприклад, вольтметр, амперметр, ватметр
KS	Прилад для керування процесом за часовою програмою, встановлений на щиті. Наприклад, командний електропневматичний прилад (КЭП-12У), багатоланцюгове реле часу
МE	Первинний перетворювач (чутливий елемент) вологоміра, встановлений за місцем. Наприклад, чутливий елемент ємнісного вологоміра
MY	Проміжний перетворювач для вимірювання вологості з уніфікованим вихідним сигналом, встановлений за місцем
MІRY	Прилад для вимірювання вологості, показувальний, реєструвальний, з уніфікованим вихідним сигналом, встановлений на щиті. Наприклад вторинний прилад автоматичного психрометра.
QE	Первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) для вимірювання якості продукту, встановлений за місцем. Наприклад, датчик рН-метру проточного типу ДМ-5М
QIY pH	Проміжний перетворювач для вимірювання якості продукту, встановлений за місцем і оснащений показувальним пристроєм. Наприклад, перетворювач рН-метру типу П215
QIR O2	Прилад для вимірювання якості продукту показувальний і реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, газоаналізатор показувальний для контролю вмісту кисню в димових газах
SIR	Прилад для вимірювання швидкості обертання приводу, показувальний і реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, вторинний прилад тахометра
VE	Первинний переворювач (чутливий елемент) віскозиметра, встановлений за місцем
WQI A	Прилад для вимірювання маси продукту показувальний, інтегрувальний, встановлений за місцем. Наприклад, ваги-дозатор
ВSA A	Прилад для контролю наявності факела в топці безшкальний, із контактним пристроєм, встановлений за місцем. Наприклад, блок сигналізації запально-захисного пристрою. Застосування резервної літери В повинно бути позначено на полі схеми над штампом
	Продовження табл. 3.5
1	2
QIR PY A P/E	Перетворювач сигналу, встановлений за місцем. Вхідний сигнал пневматичний, вихідний – електричний.
NS A	Пускова апаратура для керування електродвигуном (ввімкнення, вимкнення насоса і т. ін.). Наприклад, магнітний пускач, контактор
HS A	Перемикач електричних ланцюгів вимірювання (управління) для вибору режиму роботи (автоматичний, дистанційний, ручний), встановлений на щиті. Наприклад, ключ вибору режима управління
HC A	Байпасна панель дистанційного управління, встановлена на щиті (використовується в пневматичних системах управління). Наприклад, панель типу БПДУ-А
H A	Апаратура, призначена для ручного дистанційного управління (ввімкнення, вимкнення двигуна; відкриття запірного органа; зміна завдання регулятору), встановлена на щиті. Наприклад, кнопкова станція, ручний задавач

Засоби автоматики, які відносяться до одного параметру (системи, контуру регулювання), з'єднують тонкими безперервними лініями (0,2...0,3мм).

Пересічення зображень засобів автоматики лініями зв'язку неприпустимі.

Лінії вхідних сигналів бажано показувати зверху зображення елемента, а вихідних - знизу. Біля з'єднуючих ліній біля верхнього прямокутником обов’язково проставляють необхідні значення параметрів. З'єднуючі лінії припустимо розривати, залишаючи над верхнім прямокутником 40 мм лінії, а біля первинного елемента і виконуючого механізму - не менше 20 мм, причому обриви ліній бажано виносити за границі технологічної схеми вгору або вниз і розташовувати на одному рівні.

Біля кожного обриву з'єднувальних ліній вказують адресу, використовуючи одну і ту ж арабську цифру. Цифри біля ліній над верхнім прямокутником розташовують зліва направо у наростаючій послідовності.

Кожному елементу автоматики присвоюють позицію, яка складається з номера комплексу засобів для контролю, регулювання або локального керування, а також порядкового номера елемен­та у цій системі, розділених знаком “-“, наприклад: 1-1, 1-2, ... 2-1, 2-2 тощо. Друга цифра позиції може бути замінена буквою, наприклад: 1а, 1б, ... 2а, 2б тощо. Нумерація вимірювальних комплектів (контурів вимірювання та регулювання) на функціональній схемі ведеться звичайно зліва направо, а нумерація елементів в контурі - починаючи від первинного перетворювача і закінчуючи регулюючим органом, тобто, по ходу проходження сигналу.

Треба мати на увазі, що нумерація контурів системи виконується незалежно від нумерації обривів ліній зв'язку. Однотипним первинним перетворювачам, які працюють на один вторинний прилад (регулятор, управляючий пристрій), треба присвоювати одну і ту ж позицію. Елементам автоматики, які входять до блока (термобалон, задатчик тощо), що мав позицію, додаткова позиція не присвоюється.

Номери позицій проставляють на нижній частині зображення елемента або коло нього (виконавчий механізм, регулюючий орган).

Декілька прикладів зображення засобів вимірювання та засобів автоматизації в системах контролю та сигналізації.

Приклад 1.

Рис.3.3. Вимірювання витрати води і її температури та контроль тиску пари:

1а - діафрагма; 1б - вторинний диференціально-трансформаторний прилад; 2а - електроконтактний манометр; HL1 - сигнальне табло; 3а - термоперетворювач опору; 3б - автоматичний самописний міст.

Приклад 2.

.

Рис. 3.4. Контроль рН середовища та управління електроприводом насосу: SB1, SB2 - кнопки управління; SA1 - перемикач ланцюгів управління; KM1 - магнітний пускач; HL2 - сигнальна лампа; М1 – привід насосу; 4а- датчик рН-метра; 4б - перетворювач рН-метра; 4в - міліамперметр самописний.

Приклад 3.

Рис. 3.5. Контроль і регулювання рівня продукту за допомогою комплекта приладів „Старт”: 5а – п’єзометрична трубка; 5б – дифманометр - рівнемір з пневмовиходом; 5в – вторинний прилад з реєстрацією.

Приклад 4. Оформлення функціональної схеми контролю та сигналізації дільниці пастеризації молока (спрощена схема рис.3.6). Зображення насосів по перекачуванню молока на рис.3.6, що приводяться у дію двигунами М1 та М2, не відповідають вимогам стандарту (див. рис. 3.4)!!!!

На приведеній функціональній схемі автоматизації пастеризації молока (рис.3.6) у верхній її частині (апаратурно-технологічній схемі) цифри в розривах ліній, які зображують трубопроводи, означають: 1 - вода; 2 - пара; 13 - миючий розчин (луг); 29 - молоко недопастеризоване; 30 - молоко пастеризоване; безперервна лінія 28 - сире молоко.

Пастеризоване молоко з температурою 80 °С через зворотній клапан К₀ направляється у трубу-витримувач, а потім через дві секції регенерації - у секцію охолодження крижаною водою до температури 4 °С.

Рис. 3.6. ФСА дільниці пастеризації молока (спрощена)

Охолоджене молоко через клапани направляється у накопичувальний танк VII, а з нього через інші клапани - на розливання. Недопастеризоване молоко повертається у вирівнювальний бак I.

При тимчасовій відсутності сирого молока пастеризоване молоко повертається на рециркуляцію.

У режимі "Миття" в бак І від станції миючих розчинів (СМР) подають миючі рідини (воду, лужний або кислотний розчин), які при відповідних положеннях клапанів по черзі прокачуються через зворотний, рециркуляційний і прямий контури установки. Через відповідні клапани проводиться і відкачування миючих розчинів на СМР. При митті танка VII воду, лужний або кислотний розчин розчини також подають і відводять через відповідні клапани з та на СМР.

У нижній частині ФСА показані засоби автоматизації та прилади, що установлені за місцем та на щиті.

Приклад 5. В прикладі приведено варіант оформлення функціональної схеми контролю та сигналізації випарної станції, що приведена на рис. 3.7.

Приклад 7. На рис. 3.8. приведений приклад оформлення креслення ПВП та вторинного приладу.

Рис.3.7. Функціональна схема контролю та сигналізації випарної станції.

ПРИКЛАД 7.

Рис.3.8. Оформлення креслення ПВП та вторинного приладу

ЛІТЕРАТУРА

Література з технології та обладнання:

1 .Азрилевич М.Я. Оборудование сахарных заводов. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1982. – 391 с.

2. Штангеев В.О. Совеременные технологии и оборудование свеклосахарного производства.

3. Технологическое оборудование предприятий бродильной промышленности /Под ред. Попова В.И.

4. Домарецький В.О. Технологія солоду та пива. – К.: Фірма “Інкос”,2004.- 426с.

5. Дробот В.І. Технологія хлібопекарського виробництва:–К.:Логос, 2002. – 365 с.

6. Гришин М.А., Соколов Ф.С. Производство молочных консервов. – К.:

Вища школа,1982. – 216 с.

7. Лунин О.Г., Черноиванник А.Я. Технологическое оборудование предприятий кондитерской промышленности. – М.:Пищевая пром-сть, 1975. – 343 с.

8. Лурье О.Г. Технология кондитерского производства. – М.: Агропромиздат, 1992. – 399 с.

9. Медведев Г.М., Крылова В.В. Технология и технохимический контроль макаронного производства. – М.: Пищевая пром-сть, 1979. – 144 с.

10. Маршалкин Г.А. Производство кондитерских изделий.–М.: Колос,1994. –272 с.

11. Колчева Р.А., Ермолаева Г.А. Производство пива и безалкагольних напитков. – М.: Агропромиздат, 1985. – 263 с.

12. Домарецький В.А., Остапчук М.В., Українець А.І. Технологія харчових продуктів. – К.: НУХТ, 2003. – 572 с.

13. Л.Ф.Зверева, Немцова З.С., Волкова Н.П. Технология и техно-химический контроль хлебопекарного производства

14. Богданов Ю.П. Справочник по производству спирта: Оборудование, средства механизации и автоматизации. – М.: Легкая и пищевая промышленность. – 1983. – 480 с.

15. Колотуша В.П. Технологія солоду. – К.: КТІХП, 1993. – 193с.

16. В.А. Домарецький. Технологія солоду та пива. -К.:«Урожай», 1999. - 544с.

Література з автоматизації:

1. Автоматизация производственных процессов и АСУТП в пищевой промышленности /Под ред. Л.А. Широкова. – М.: Агропромиздат,1986.– 311 с.

2. Волошин З.С., Макаренко Л.П. и др. Автоматизация свеклосахарного производства. – М: Пищевая пром-сть, 1980. – 287 .

3. Соколов В.А. Автоматизация технологических процессов пищевой

промышленности. – М.: Агропроиздат, 1991. – 445 с.

4. Брусиловский Л.П., Вайнберг А.Я. Автоматизация технологических процессов в молочной промышленности. – М.: Пищевая пром-сть, 1978. – 344 с.

5. Автоматизация технологических процессов пищевой промышленности / Под ред. Е.Б.Карпина. – М.: Пищевая пром-сть, 1985. – 535 с.

6. Ладанюк А.П., Трегуб В.Г., Ельперін І.В., Цюцюра В.Д. Автоматизація технологічних процесів і виробництв харчової промисловості. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 224 с.

7. Райхер Я.Г. Основы автоматизации процессов спиртового и ликеро-водочного производства. – М.: Пищевая пром-сть, 1972. – 341 с.

8. Брусиловский Л.П. и др. Системы автоматизированного управления технологичкими процессами предприятий молочноъ промышленности. – М.: Агропромиздат, 1986. – 231 с.

9. Петров И.К. Технологические измерения и приборы в пищевой промышленности. – М.: Агропроиздат, 1985. – 344 с.

10. Автоматические приборы, регуляторы и управляющие машины: Справочник / Под ред. Б.Д.Кошарского. – Л.: Машиностроение,1976. – 488 с.

11. Промышленные приборы и средства автоматизации: Справочник/

Под ред. В.В.Черенкова. – Л.: Машиностроение, 1987. – 847 с.

12. Кулаков М.В. Технологические измерения и приборы для химических производств. – М.: Машиномтроение, 1976. – 365 с.

13. Скобло Д.И., Глыбин И.П. Автоматический контроль и регулирование процессов пищевых производств – К.: Техніка, 1974. – 488 с.

14.Перображенський В.П. Теплотехнические измерения и приборы. –

М.: Энергия, 1978. – 650 с.

15. Петров И.К., Солошенко М.М., Царьков В.А. Приборы и средства автоматизации для пищевой промышленности. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1981. – 418 с.

16. ГОСТ 21.404-85. Автоматизация технологических процессов. Обозначения условные приборов и стредств автоматизации в схемах.

Додаток 2

Перелік тем курсового проекту

Тему курсового проекту вибирати у відповідності із номером в списку групи!!!!!

За основу вибирати схеми, що вказані в кінці назви курсового проекту у дужках!!!!

Група №4

Основна література:

Волошин З.С., Макаренко Л.П. и др. Автоматизация свеклосахарного производства. – М: Пищевая пром-сть, 1980.

Додаткава література:

Автоматизация производственных процессов и АСУТП в пищевой промышленности /Под ред. Л.А. Широкова. – М.: Агропромиздат,1986.

Ладанюк А.П., Трегуб В.Г., Ельперін І.В., Цюцюра В.Д. Автоматизація техно-

логічних процесів і виробництв харчової промисловості. – К.: Аграрна

освіта, 2001. – 224 с.

1. Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації дифузійної установки під нахилом (Широков Л.А., стор.135). Спеціальне завдання: контроль вмісту цукру в жомі.

2. Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації колонної дифузійної установки) . Спеціальне завдання: контроль витрати дифузійного соку.

3. Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації дільниці дефекосатурації (Волошин З.С., стор124). Спеціальне завдання: контроль концентрації водневих іонів першої або другої сатурації.

4. Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації 5 -ти корпусної випарної установки (Волошин З.С., стор.138). Спеціальне завдання: контроль густини сиропу.

5. Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації процесу подачі сиропу (Волошин З.С., стор139, показати елементи 10, 11 і 12) та кристалізації цукру в вакуум-апараті періодичної дії (Широков Л.А., стор. 154). Спеціальне завдання: контроль готовності утфелю.

6. Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації відділення отримання готового продукту та відділення сушки цукру (Волошин З.С., стор144, а також умовно показати барабан для сушки цукру з обладнанням (калорифер), яке підтримує необхідні для сушки цукру параметри, що приведені на стор.156). Спеціальне завдання: контроль вологості цукру.

7. Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації дифузійного апарат під нахилом та жомосушильного відділення. (На схемі об’єднати дифузійний апарат під нахилом (Ладанюк А.П., стор.217) та схему жомосушильного відділення (Волошин З.С., стор164)). Спеціальне завдання: контроль витрати жомопресової води.

8. Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації парового котла (Ладанюк А.П., стор. 207). Спеціальне завдання: контроль загального солевмісту пари.

9. Розробка схеми автоматичного контролю та сигналізації трактом подачі буряків та бурякорізки. (Об’єднати схему подачі буряків (Волошин З.С., стор. 99) та частину схеми управління процесом дифузії (Широков Л.А., стор. 135), де показані бурякорізка та транспортер). Спеціальне завдання: Контроль витрати стружки на транспортері за допомогою тензометричного ваговимірювального пристрою.