Файл: Zag_mov.docx

Міністерство освіти і науки України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Кафедра загального мовознавства

та української філології

МОДУЛЬНА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни «Загальне мовознавство»

Для студентів заочної форми навчання

Навчально-наукового інституту

гуманітарної освіти

Викладач: Каліш В.А.,

Глухів - 2014

Передмова

Курс загального мовознавства займає важливе місце в системі підготовки вчителя-словесника. Він розв’язує актуальні завдання загальнотеоретичного, навчально-методичного і виховного характеру.

Предмет, що завершує лінгвістичну освіту філолога, поєднує історію і теорію мовознавства. Курс дає глибоке наукове розуміння мови, її функцій і сутності, зв’язку з мисленням, свідомістю, з’ясовує загальнотеоретичні питання у їх історії, методологію мовознавства та методи і прийоми вивчення мов. Поруч з іншими мовознавчими науками цей курс сприяє всебічній лінгвістичній підготовці вчителів української мови.

Мета курсу „Загальне мовознавство” - ознайомити студентів із закономірностями розвитку і функціонування мови в її багатоаспектних зв’язках з людиною, суспільством, історією, культурою з урахуванням методів дослідження та опису мови, а також з історією розвитку лінгвістичної думки від початків до ХХІ століття, утвердженням мовознавства як науки, специфікою різноманітних лінгвістичних напрямів і шкіл, що домінували у минулі епохи, тих, що визначають обличчя сучасної мовознавчої науки.

Вивчення історії лінгвістичних учень як складової циклу соціально-гуманітарних дисциплін має сприяти формуванню уявлення про історію загального мовознавства

Завдання курсу:

• узагальнити, розширити і поглибити загальнотеоретичну лінгвістичну підготовку студентів-випускників;

• ознайомити студентів з основними напрямами, ідеями і проблемами мовознавства, з найважливішими науковими концепціями і основною проблематикою науки про мову;

• виробити в студентів навички діалектичного підходу до засвоєння наукових знань та здійснення лінгвістичного аналізу,

• сформувати розуміння ролі наукових ідей у практиці вузівського і шкільного викладання лінгвістичних дисциплін.

Курс загального мовознавства складається з трьох основних розділів - теорії мовознавства, історії лінгвістичних учень та методів лінгвістичного аналізу.

У першій частині курсу – „Теорія мовознавства” – висвітлюються фундаментальні загальнотеоретичні питання сучасного мовознавства, розглядається пізнавально-комунікативно-конотативна сутність мови і мовлення як об’єктів лінгвістичних досліджень.

У другій частині – „Методи і прийоми вивчення й опису мови” – необхідно з’ясувати питання про загальнофілософський метод пізнання, часткові методи досліджень і розкрити лабораторію наукового пошуку в галузі мовознавства, ґрунтовно охарактеризувавши методи, прийоми і принципи лінгвістичного аналізу.

---

Третя частина курсу – „Історія лінгвістичних учень” – знайомить студентів з основними етапами розвитку світової лінгвістичної думки, розглядає розвиток теоретичних ідей і принципів та методів аналізу від античних часів до наших днів.

Оволодівши цим курсом, студенти повинні знати:

• що сучасний стан мовознавства є результатом довготривалого розвитку науки про мову;

• засвоїти найважливіші досягнення світової лінгвістичної думки, традиції вітчизняної лінгвістики;

• оволодіти теоретичною проблематикою курсу в її найтісніших зв’язках з філософськими, логічними та іншими напрямами;

• оволодіти методами, методиками і прийомами дослідження мови як соціально-історичного, індивідуально-біологічного, семіотичного тощо явища.

Студенти-випускники повинні уміти:

• застосовувати теоретичні знання про мову для вирішення проблем вивчення української мови у школі ;

• уміло використовувати методи і прийоми, опрацьовані в мовознавстві;

• формувати в учнів знання про основні закономірності, притаманні мові, про функціонування мовних одиниць та категорій, про закони розвитку мови в тісних зв’язках з історією народу.

Курс „Загальне мовознавство” вивчається за кредитно-модульною технологією, яка передбачає різні форми організації навчальної діяльності студентів: лекції, семінарські заняття, різні види самостійної та індивідуальної роботи, тематичний і підсумковий контроль.

1. Плани семінарських занять

Семінарське заняття №1.

Тема: Теорія мовознавства

Теоретичні питання:

1. Об’єкт і основні проблеми мовознавства. Мовознавство в системі наук. Прикладна лінгвістика.

2. Знакова природа мови. Поняття про знак і знакову систему мови. Типологія знаків. Структура знака. Специфіка мовного знака. Своєрідність мови як знакової системи. Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні форми спілкування.

3. Мова і свідомість. Мова і мислення.

4. Мова і мовлення.

5. Мова і суспільство.

6. Структура і система мови. Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями. Структура мови. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма.

7. Фонологічна система мови. Фонологія. Поняття фонеми. Фонема в парадигматиці і синтагматиці. Фонологічні школи.

8. Граматична система мови. Граматичне значення. Граматична категорія.

9. Морфологічний рівень. Поняття морфеми. Частини мови.

10. Синтаксичний рівень. Сучасні теорії речення.

11. Лексико-семантична система мови.

12. Проміжні рівні мови.

13. Історичний розвиток мови.

Завдання для самопідготовки

1. Опрацювати теоретичний матеріал, доповнити конспекти лекції.

2. Вивчити значення термінів: мовознавство, загальне мовознавство, конкретне мовознавство, прикладна лінгвістика, знак, семіотика, значення і значеннєвість знака, сигматика, семантика, синтактика, прагматика, слово, речення, фонема, морфема, паралінгвістика, паракінесика, мовлення, мовна норма, мовна ситуація, мовна політика, інтерлінгвістика, система, структура, парадигматичні, синтагматичні, ієрархічні відношення, рівні мови, фонологія, фонема, диференційні та інтегральні ознаки фонеми, сильна і слабка позиція фонеми, інваріань фонеми, алофони, опозиція фонеми, диз’юнкція, кореляція, одномірні та багатомірні опозиції, привативні (пропорційні й ізольовані), градуальні й еквіполентні опозиції, граматика, граматичне значення, граматична категорія, морфологічні, синтаксичні і приховані граматичні категорії, морфема, частини мови, синтаксис, словосполучення, синтагма, речення, синтагматичний синтаксис, структурний синтаксис, прагматичний синтаксис, глибинна структура речення, актуальний синтаксис, лексико-семантичне поле, лексико-семантична група, синоніми, антоніми, конверсиви, гіпоніми, гіпероніми, полісемія, морфонологія, дериватологія, словотвірна мотивація, словотвірне правило, словотвірна похідність, словотвірне гніздо, словотвірне значення.

---

3. Підготувати лінгвістичні повідомлення про зв’язок мовознавства з іншими науками.

4.Знати відмінність між мовою та мисленням, мовою та мовленням, функції мови, типи мовних ситуацій.

5.Проаналізувати мовну ситуацію та національно-мовну політику в Україні в часи тоталітарного режиму і на сучасному етапі.

Рекомендована література

Основна:

1. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

3. Дорошенко С. І. Загальне мовознавство: Навч. посібник. – К., , 2006

4. Зеленько А. С. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень. Аспекти, методи, прийоми, процедури дослідження мови. – Луганськ, 2002.

5. Кириченко Г.С. та ін. Нариси загального мовознавства: навчальний посібник. – Ч. 1 – К., 2008.

6. Ковалик І.І. Самійленко С.П. Загальне мовознавство. – К., 1985.

7. Кодухов В.И Общее языкознание. – М., 1974.

8. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003.

9. Общее языкознание / Под. ред. А.Е.Супруна. – Минск, 1983.

10. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К.: Фітосоціоцентр, 1999.

11. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. – Полтава: Довкілля –К, 2008.

12. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1996.

Довідники:

1. Кубрякова Е.С., Демьянков В.В., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. – М., 1996.

2. Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.

3. Николаева Т.М. Краткий словарь терминов лингвистики текста // НЗЛ Лингвистика текста. Вып.8. – М., 1978.

4. Розенталь Д.Э. Справочник по русскому языку. Словарь лингвистических терминов. – М., 2003.

5. Русский язык. Энциклопедия. – М., 2003.

6. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Давкілля-К, 2006. – 716 с.

7. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.

8. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: енциклопедичний словник. – К., 1998.

Семінарське заняття № 2.

Тема: Зародження мовознавчої науки. Порівняльно-історичне та загальне мовознавство. Мовознавство ХІХ ст..

Теоретичні питання:

1. Мовознавство у Давній Індії. Граматика Паніні. Старогрецьке мовознавство. Александрійська граматика. Мовознавство в стародавньому Римі. Арабське мовознавство.

2. Мовознавство Середньовіччя. Мовознавство епохи Відродження. Загальні передумови. Вивчення живих мов. Поява універсальних граматик. Граматика Пор-Рояля. Спроби та проекти створення міжнародних мов.

3. Розвиток мовознавства у слов’янських країнах.

4. Культурно-історичні передумови виникнення порівняльно-історичного методу. Лінгвістичні концепції Ф.Боппа, Р.Раска, Я.Грімма та О.Востокова.

5. Проблеми загального мовознавства ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Концепція мови В. фон Гумбольдта.

• Філософські основи лінгвістичної концепції В.Гумбольдта;

• Погляди В.фон Гумбольдта на сутність мови;

• Учення В.фон Гумбольдта про форму мови;

• Проблема співвідношення мови і мислення;

• Учення про походження і розвиток мови. Морфологічна класифікація мов.

• Принцип антиномічності як метод опису мови.

---

6.Натуралістичний напрям у мовознавстві. Лінгвістична концепція А. Шлейхера. Учення Й. Шмідта.

7.Психологічна школа в мовознавстві. Г.Штейнталь як один із засновників лінгвістичного психологізму. Лінгвістичні концепції В.Вундта і В.Вітні.

8.Місце Харківської лінгвістичної школи в історії вітчизняного і світового мовознавства.

9.Лінгвістична концепція О.О.Потебні:

• Життєвий і творчий шлях; філософські основи лінгвістичної концепції О. О. Потебні;

• О. О. Потебня про мову і мислення;

• Вчення О.О.Потебні про внутрішню форму слова, ближче і дальше значення слова

• Внесок О.О. Потебні в граматичну теорію мови.

• Проблема мови і нації в лінгвістичній концепції О.О. Потебні.

10.Молодограматичний напрямок у мовознавстві. Витоки школи, основні ідеї, найважливіші праці. Лінгвістична діяльність П.Ф. Фортунатова.

Основні лінгвістичні поняття:

Давньоіндійське мовознавство, санскрит, пракрити, давньогрецьке мовознавство, давнє арабське мовознавство, європейське мовознавство епохи середньовіччя, мовознавство епохи Відродження, граматика Пор-Рояля, порівняльно-історичний метод, порівняльно-історичне мовознавство, лінгвістична концепція В. фон Гумбольдта.

Натуралізм, доісторичний та історичний періоди мови, ізолюючі мови, аглютинативні мови, флективні мови, родовідне дерево, прамова, санскрит, теорія хвиль, психологізм, логічне і мовне мислення, народна психологія, внутрішня форм слова, „згущення думки”, ближче значення слова, дальше значення слова, граматична форма, граматична категорія, частини мови, денаціоналізація, молодограматизм, індивідуальна психологія, історизм мови, атомізм, граматична форма слова.

Завдання для самопідготовки

1. Опрацювати теоретичний матеріал, доповнити конспекти лекцій.

2. Підготуватися до самостійної роботи за питаннями семінарського заняття.

3. Скласти узагальнюючі таблиці: „Давньоіндійське мовознавство”, „Давньогрецьке мовознавство”, „Мовознавство Стародавнього Риму”, „Арабське мовознавство”, „Порівняльно-історичне мовознавство”, „Натуралізм”, „Психологізм”, „Молодограматизм ”

4. Підготувати реферати (за вибором) відповідно до індивідуальної роботи.

5. Скласти картки–персоналії (Ф.Боппа, Р.Раска, Я.Грімма та О.Востокова, В. фон Гумбольдта, А. Шлейхера, Й. Шмідта, Г.Штейнталя, В.Вундта, В.Вітні, О.О.Потебні, П.Ф. Фортунатова.

Рекомендована література

1. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

2. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

3. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М, 1975.

4. Кириченко Г.С. та ін.. Нариси загального мовознавства : навчальний посібник. – Ч . 1. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. – 168 с.

5. Кириченко Г.С. та ін.. Нариси загального мовознавства : навчальний посібник. – Ч. 2. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. – 224 с.

6. Ковалик Г.І. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки : навч.посіб. / Г.І.Ковалик – К.: Вища школа, 1985. - 216 с.

7. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974.

8. Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1978.

9. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003.

10. Зеленько А.С. Загальне мовознавство. – Луганськ, 2002.

11. Общее языкознание / Под. ред. А.Е.Супруна. – Минск, 1983.

12. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К.: Фітоцентр, 1999.

13. Семчинський С. В. Загальне мовознавство : [підручник] / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : “ОКО”, 1996. – 416.

14. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1988. – 328 с.

15. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. – М., 1975.

16. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних учень. – К., 1994.

---

Довідники:

1. Ахматова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1969.

2. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф. С. Бацевич. – К. : Довіра, 2007. – 205 с.

3. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

4. Краткий словарь когнитивных терминов. – М., 1996.

5. Кубрякова Е.С., Демьянков В.В., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивннх терминов. – М., 1996.

6. Левицький Ю.-М. Мови світу : енциклопедичний довідник / Юрій-Мирослав Левицький. – Львів : Вид-во Отців Василіян “Місіонер”, 1998. – 112 с.

7. Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.

8. Розенталь Д.Э. Справочник по русскому языку. Словарь лингвистических терминов. – М., 2003.

9. Русский язык. Энциклопедия. – М., 2003.

10. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Давкілля-К, 2006. – 716 с.

11. Українська мова : енциклопедія. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана», 2000. – 752 с.

Семінарське заняття 3.

Тема: Мовознавство наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Теоретичні питання:

1. Критика молодограматизму. Нові лінгвістичні школи: Школа „слів і речей” Г.Шухардта, Школа естетичного ідеалізму К.Фослера, неолінгвістика. Казанська лінгвістична школа.

2. Казанська лінгвістична школа. Лінгвістичний доробок О.І.Бодуена де Куртене:

• Життєвий і творчий шлях; філософські погляди І.О. Бодуена де Куртене;

• Проблема взаємозв’язку мови і мовлення;

• Учення про системний характер мови та її знаковість;

• Дослідження І.О. Бодуена де Куртене у галузі фонетики.

• Типологічні дослідження І.О. Бодуена де Куртене

3. Науковий внесок у розвиток мовознавства М.Крушевського та В.Богородицького

4. Лінгвістичні погляди О.Шахматова.

5. Лінгвістична теорія Ф. де Соссюра:

• Життєвий і творчий шлях, джерела концепції;

• Теорія мови і мовлення, синхронії і діахронії, статики і динаміки, зовнішньої і внутрішньої лінгвістики;

• Системний характер мови та її знакова природа в концепції Ф. де Соссюра;

• Учення про фонему.

6.Значення концепції Ф. де Соссюра в історії розвитку лінгвістичної думки. Женевська і Паризька лінгвістичні школи: Ш.Баллі, А.Мейє, А.Сеше.

Основні поняття теми:

Школа „слів і речей”, семантика, етимологія, ономасіологія, схрещення мов, теорія лінгвістичної безперервності, географічне варіювання, школа естетичного ідеалізму, експресивна функція мови, неолінгвістика, ізоглоса, лінгвістична географія, ареальна лінгвістика, лінгвістичний атлас, субстрат, суперстрат, адстрат, статистичний (описовий) аналіз мови, статика, динаміка, континуум, мова як система знаків, фонема, морфема, альтернації, мовний союз, мовленнєві розлади (афазії).

Соціологізм, мова в самій собі і для самої себе, внутрішня лінгвістика, зовнішня лінгвістика, системний підхід до мови, лінгвальна діяльність, мова як знакова система, мовлення, мовний знак, значеннєвість, синтагматичні зв’язки, асоціативні відношення, синхронія, діахронія, синхронічна лінгвістика, діахронічна лінгвістика.

---