Файл: Zag_mov.docx

2.Укласти картки-персоналії мовознавців, зазначених у планах семінарських занять.

3.Підготувати пакет узагальнювальних таблиць основних лінгвістичних напрямів і шкіл мовознавства ХХ-ХХІ ст..

До уваги студентів: Про виконання завдань індивідуальної роботи студенти звітують на семінарських заняття (відповідно до плану) у формі лінгвістичних повідомлень, коротких доповідей, презентацій або на індивідуальних консультаціях.

Вимоги до реферату

Модульною програмою курсу загального мовознавства передбачено написання студентами рефератів, що є однією з форм індивідуальної роботи.

Написання і захист реферату є важливою формою самостійної навчальної діяльності студентів. У «Тлумачному словнику української мови» дається таке визначення: «Реферат (від лат. Referrаte – доповідати, повідомляти) – 1) короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги, статті та ін.; 2) доповідь на будь-яку тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел».

У зв’язку з цим навчальний реферат із загального мовознавства – це самостійна творча робота студента, що засвідчує його знання лінгвістичної літератури з обраної теми, розуміння основних підходів до вирішення наукової і практичної проблеми, а також відображає власне розуміння проблеми.

Реферат є науковою роботою, оскільки містить в собі елементи наукового дослідження. У зв'язку з цим до його змісту і оформлення ставляться вимоги як до наукової роботи. Ці вимоги регламентуються державними стандартами, зокрема: ДСТУ 3008-95

Вимоги до оформлення реферату.

Державна мова, обсяг 12 - 20 сторінок, текст - 14 кегль, шрифт - Times New Roman, інтервал - 1,5, формат А4. Поля: верхнє і нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см.

Обов’язковими структурними елементами реферату є:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• основна частина;

• висновки (заключна частина);

• список використаних джерел.

Титульний аркуш реферату має містити повне найменування навчального закладу; назву факультету (інституту), назву кафедри, назву реферату; найменування спеціальності; назву предмету, що викладається, прізвище, ім’я, по батькові автора, номер його групи та факультету; місто і рік (Дивись зразок).

Зміст подають на початку реферату. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел.

У вступі мають бути обов’язково відображені: актуальність теми, ступінь розробленості проблеми, мета і зміст поставлених завдань, очікувана наукова новизна.

Основна частина реферату має містити виклад самостійно виконаного дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

У розділах основної частини подають:

---

• огляд наукової літератури за темою і вибір напрямів дослідження;

• опис проведених теоретичних досліджень;

• аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Висновки мають відповідати визначеним автором завданням дослідження.

Список використаних джерел укладається в алфавітному порядку згідно з вимогами (див. зразки бібліографічних описів наукових праць).

Тема реферату обирається студентом самостійно із зазначеного переліку (повторення тем рефератів у межах однієї академічної групи студентів є не бажаним).

Завершений і оформлений реферат студент підписує і проставляє дату виконання.

Переписані роботи і такі, що не відповідають вищезазначеним вимогам, не зараховуються. У такому випадку студент зобов’язаний написати новий реферат з урахуванням усіх зауважень.

За змістом реферату студент готує повідомлення і виступає з ним на семінарському занятті, якщо це передбачено планом, або захист реферату здійснюється на основі індивідуальної бесіди зі студентом.

1.4.4. Критерії оцінювання рефератів

Оцінка виставляється з урахуванням обсягу виконаного реферату, його змісту, відповідності вимогам та якості написання.

1. Оцінка “відмінно” ставиться за реферат, який має обсяг 15-20 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує не менше 10, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.

2. Оцінка “добре” ставиться за реферат, який має обсяг 11-14 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 4-5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.

3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату зовсім не розкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами або за умов вилучення змісту реферату з інтернету.

Додатки

Зразок оформлення реферату

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Кафедра загального мовознавства

та української філології

Основні положення

лінгвістичної концепції Ф. де Соссюра

Реферат із курсу «Загальне мовознавство»

студентки 5 курсу

Навчально-наукового інституту

гуманітарної освіти

Іваненко Ірини Іванівни

Глухів - 2012

План

1. Вступ.

2. …

3. …

4. …

5. …

6. Висновок.

7. Список використаної літератури.

Зразок оформлення використаних джерел:

1. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / Владимир Николаевич Манакин. – К. : Знання, 2004. – 326 с.

2. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика : [учеб. пособие] / Валентина Авраамовна Маслова. – 2-е изд. – Минск : ТетраСистемс, 2005. – 255 с.

3. Мізін К. І. Психолінгвістичний експеримент чи соціолінгвістичний моніторинг? Епістемологічні пошуки аксіологічної фразеології (на матеріалі компаративної фразеології) / К. І. Мізін // Мовознавство. – 2008. – № 1. – С. 67-79.

---

Питання до підсумкового контролю

1. Об’єкт і основні проблеми мовознавства.

2. Мовознавство в системі наук.

3. Прикладна лінгвістика.

4. Знакова природа мови. Поняття про знак і знакову систему мови. Типологія знаків.

5. Структура знака. Специфіка мовного знака. Своєрідність мови як знакової системи.

6. Знаковість і одиниці мови.

7. Мова і несловесні форми спілкування.

8. Мова і свідомість. Мова і мислення.

9. Мова і мовлення. З історії вивчення проблеми.

10. Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення.

11. Мова і суспільство. Суспільна природа мови. Суспільні функції мови. Специфіка мови як суспільного явища.

12. Соціальна зумовленість мовних норм.

13. Залежність стану мови від стану суспільства.

14. Мова як найважливіша етнічна ознака Мова, нація і держава.

15. Мова і культура.

16. Соціолінгвістика. Мовна ситуація. Мовна політика.

17. Мова як явище, що історично розвивається. Обумовленість історії мови історією народу.

18. Внутрішні і зовнішні причини мовних змін.

19. Питання про прогрес у розвитку мов.

20. Структура і система мови. Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями. Структура мови.

21. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма.

22. Фонологія. Поняття фонеми. Функції фонеми.

23. Фонеми в парадигматиці й синтагматиці. Диференційні та інтегральні ознаки фонеми. Сильні і слабкі позиції фонеми.

24. Поняття фонологічної системи. Система фонемних опозицій. Одномірні й багатомірні опозиції. Привативні, градуальні, еквіполентні й корелятивні опозиції.

25. Фонологічні школи.

26. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії.

27. Морфологічний рівень мови. Поняття морфеми.

28. Частини мови. Проблема виділення частин мови у мовознавстві.

29. Синтаксичний рівень мови. Проблеми синтаксису. Синтаксичні одиниці.

30. Сучасні теорії речення. Речення і висловлення. Структурна і функціональна характеристика речення.

31. Актуальне членування речення.

32. Поняття лексико-семантичної системи.

33. Парадигматичні відношення у лексиці. Лексико-семантичне поле. Структура лексико-семантичного поля. Лексико-семантична група.

34. Лексико-семантичні категорії. Синоніми, антоніми, полісемія, омонімія, гіпероніми, гіпоніми.

35. Синтагматичні відношення в лексиці. Сполучуваність слова. Слово і контекст.

36. Епідигматичні відношення в лексиці..

37. Морфонологічний проміжний рівень мови. Морфонологія. Поняття морфонеми.

38. Словотвірний проміжний рівень мови. Словотвір. Словотвірна система. Словотвірна мотивація. Словотвірна похідність. Словотвірне гніздо і словотвірний тип. Дериваційне значення. Способи словотвору.

39. Фразеологічний проміжний рівень мови. Фразеологія. Поняття фразеологізму. Семантична класифікація фразеологізмів.

40. Проблеми системності фразеології. Полісемія і омонімія фразеологізмів. Синонімічні та антонімічні відношення у фразеології.

41. Періодизація історії мовознавства. Мовознавство в Давній Індії, Греції та Римі. Давнє арабське мовознавство. Європейське мовознавство середніх віків і епохи Відродження.

42. Передумови виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Основоположники порівняльного мовознавства. Лінгвістичні концепції Ф.Боппа, Р.Раска, Я.Грімма та О.Востокова.

43. Слов’янське порівняльно-історичне мовознавство.

44. Основні напрями в мовознавстві другої половини ХІХ ст.. Натуралістичний напрям у порівняльно-історичному мовознавстві. Лінгвістична концепція А.Шлейхера..

45. Проблеми загального мовознавства ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Концепція мови В. фон Гумбольдта. Філософські основи лінгвістичної концепції В.Гумбольдта;

46. Погляди В.фон Гумбольдта на сутність мови.

47. Учення В.фон Гумбольдта про форму мови;.

48. Проблема співвідношення мови і мислення у лінгвістичній концепції В.фон Гумбольдта..

49. Учення В.фон Гумбольдта про походження і розвиток мови. Морфологічна класифікація мов.

50. Принцип антиномічності В.фон Гумбольдта як метод опису мови.

51. Натуралістичний напрям у мовознавстві. Лінгвістична концепція А. Шлейхера. Учення Й. Шмідта.

52. Психологічна школа в мовознавстві. Г.Штейнталь як один із засновників лінгвістичного психологізму. Лінгвістичні концепції В.Вундта і В.Вітні.

53. Місце Харківської лінгвістичної школи в історії вітчизняного і світового мовознавства.

54. Лінгвістична концепція О.О.Потебні. Життєвий і творчий шлях; філософські основи лінгвістичної концепції О. О. Потебні.

55. О. О. Потебня про мову і мислення;

56. Вчення О.О.Потебні про внутрішню форму слова, ближче і дальше значення слова

57. Внесок О.О. Потебні в граматичну теорію мови.

58. Проблема мови і нації в лінгвістичній концепції О.О. Потебні.

59. Молодограматичний напрямок у мовознавстві. Витоки школи, основні ідеї, найважливіші праці.

60. Роль Московської лінгвістичної школи в історії мовознавства Лінгвістична діяльність П.Ф. Фортунатова.

61. Школа “слів і речей”.

62. Школа естетичного ідеалізму.

63. Неолінгвістика.

64. Казанська лінгвістична школа. Лінгвістичний доробок О.І.Бодуена де Куртене. Життєвий і творчий шлях; філософські погляди І.О. Бодуена де Куртене. Проблема взаємозв’язку мови і мовлення.

65. Учення І.О. Бодуена де Куртене про системний характер мови та її знаковість.

66. Дослідження І.О. Бодуена де Куртене у галузі фонетики.

67. Типологічні дослідження І.О. Бодуена де Куртене.

68. Науковий внесок у розвиток мовознавства М.Крушевського та В.Богородицького.

69. Лінгвістичні погляди О.Шахматова.

70. Соціологічний напрям.

71. Лінгвістична теорія Ф. де Соссюра:. Життєвий і творчий шлях, джерела концепції. Теорія мови і мовлення, синхронії і діахронії, статики і динаміки, зовнішньої і внутрішньої лінгвістики у .

72. Системний характер мови та її знакова природа в концепції Ф. де Соссюра. Учення про фонему.

73. Значення концепції Ф. де Соссюра в історії розвитку лінгвістичної думки. Женевська і Паризька лінгвістичні школи: Ш.Баллі, А.Мейє, А.Сеше.

74. Передумови виникнення структуралізму. Школи структуралізму.

75. Празький лінгвістичний гурток.

76. Копенгагенська школа.

77. Американський структуралізм.

78. Сутність генеративної лінгвістики.

79. Мовознавство в СРСР 20-40-х років ХХ ст. Мовознавство в СРСР 50-80-х років ХХ ст.

80. Українське мовознавство 20-80-х років ХХ ст.

81. А.Кримський – основоположник української орієнталістики.

82. Л.Булаховський і розвиток україністики ХХ ст..

83. Проблеми мовознавства у лінгвістичній спадщині О.Мельничука.

84. Проблеми мовознавства у спадщині І.Огієнка.

85. Лінгвістичні погляди Ю.Шевельова.

86. Сучасне українське мовознавство.

87. Когнітивна лінгвістика.

88. Функціональна лінгвістика.

89. Лінгвістика тексту.

90. Комунікативна лінгвістика.

91. Поняття про методи наукового дослідження.

92. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу.

93. Описовий метод.

94. Порівняльно-історичний метод.

95. Метод лінгвістичної географії.

96. Зіставний метод.

97. Структурний метод.

98. Соціолінгвістичні методи дослідження мови.

99. Психологічні методи у мовознавстві.

100. Застосування математичних методів у мовознавстві.

---

---