ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 14.11.2019
Просмотров: 528
Скачиваний: 1
Розділ 2. Практичні розробки уроку з використання методу гри.
2.1. Використання вікторини на уроці історії.
Тема 3: Київська держава у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. (7 клас)
Мета:
- узагальнити та систематизувати знання про становлення та занепад середньовічної державності на українських землях;
- розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, висловлювати власну думку, давати характеристику історичним діячам;
- виховувати повагу до історії своєї країни та свідому дисципліну.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Вид уроку: вікторина.
Обладнання: роздатковий матеріал (картки з датами).
Основні поняття: князь, язичництво, племінні союзи, князівство, десятина, варяги, гості, данина.
Педагогічні методи: словесні: бесіда, опитування, тестування, ігрові методи.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Методичні рекомендації
Урок проходить у вигляді змагання двох команд. Клас заздалегідь об’єднується у дві команди, кожна з яких обирає собі капітана.
Правила гри
1. На уроці учні будуть працювати в групах, урок проходитиме у вигляді змагання між ними.
2. Командам буде запропоновано сім конкурсних завдань, за які будуть нараховуватися бали. За кожне завдання — певна кількість балів.
3. За учнів, які не працювали впродовж уроку, з команди будуть зніматися бали (один учень — один бал).
4. За кожне порушення правил гри з команди знімається один бал.
5. За кожне доповнення команда отримує додатковий бал.
6. Учні з команди-переможниці отримують наприкінці уроку оцінки, на один бал вищі від зароблених.
7. Перемагає та команда, яка отримає більшу кількість балів.
У кінці уроку капітани команд виставляють оцінки членам своїх команд. Ці оцінки будуть узгоджені з учителем.
II. Основна частина уроку
Завдання 1. Історичний марафон.
Команди називають по черзі поняття і терміни з теми та пояснюють їх.
Наприклад: Князь (княгиня) — титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях.
Язичництво — релігії, для яких характерними є віра в багатьох богів, поклоніння явищам природи, предметам тощо.
Племінні союзи — об’єднання племен. На території України мешкали сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни (дуліби, бужани), сіверяни, уличі, тиверці, хорвати (білі хорвати). Згадуються в «Повісті минулих літ», назви перестають вживатися в XI ст.
Князівство — державне утворення або територія на чолі з князем.
Десятина — у Київській державі відрахування на користь церкви з доходів усіх князівських володінь та прибутків усіх землевласників.
Варяги — давньоруська і візантійська назва жителів Скандинавії, відомих у Зах. Європі під іменем норманів. У ІХ-ХІ ст. в. наймалися на службу до руських князів, воювали, виконували функції послів, торгували на шляху «з в. у греки».
Гості — купці, які торгують з далекими країнами.
Данина — у стародавні часи назва натурального або грошового податку, що сплачувався підкореними племенами своїм переможцям. У IX ст. київські князі перетворили д. на прямий держ. податок, що сплачувався всім населенням держави
Цей перелік триває доти, поки не будуть названі всі основні терміни теми. У цьому конкурсі перемагає та команда, яка останньою називає якийсь термін. Вона отримує п’ять балів, а друга команда – три бали.
Завдання 2. Історичний поєдинок.
Команди задають одна одній питання (по три — кожній команді).
Завдання 3. Фахівці з культури.
1. При якому храмі Русі, згідно з літописом, була створена перша бібліотека? (у Софіївському соборі в Києві)
2. Із рук правителя якої держави княгиня Ольга прийняла хрещення? (Візантійської імперії – Василя Мономаха)
3. Вплив якої культури мав вирішальне значення для розвитку культури Київської Русі? (візантійської)
4. Главою християнської церкви в Київській Русі був. (митрополит)
5. Хто був засновником нинішнього російського міста Ярославля? (Ярослав Мудрий)
6. Який монастир був заснований у 1051 р. монахами Антонієм та Феодосієм? (Києво-Печерський)
7. Ким було започатковано на Русі школи? (Володимиром Великим)
8. Які історичні особи Київської Русі були причислені до лику Святих? (Ольга, Володимир, Борис, Гліб, Антоній, Феодосій)
9. Який матеріал використовувався для написання книг у Київській Русі? (пергамент)
10. Про якого князя літописець писав: «Став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне? (Володимира Святославича)
За правильну відповідь команда отримує 1 бал, за відповідь питання суперника 2 бали.
Завдання 4. Кому належать вислови?
1) «Хай це буде матір’ю городам руським». (Олег)
2) «Я, сину, пізнала Бога і радуюся, а коли і ти пізнаєш Бога, то почнеш радіти». (Ольга)
3) «Хочу іти на ви». (Святослав)
4) «Ти, княже, чужу землю шукаєш і глядиш, а свою залишив» (Кияни)
5) «Оце приходили до мене болгари, кажучи: «Прийми закон наш». Потім прийшли німці, і ті хвалили закон свій...». (Володимир)
6) «От я і відходжу із цього світу, а ви, сини мої, живіть між собою в любові, бо всі ви брати від одного батька і однієї матері». (Ярослав)
За правильну відповідь команда отримує 1 бал, за відповідь питання суперника 2 бали.
Задання 5. Відгадай подію.
Завдання полягає в тому, що учні мають записати якомога більше дат, наведених у таблиці (кожній команді надається таблиця з датами), та пояснити зміст подій, пов’язаних із ними. Та команда, яка краще розкриє своє завдання виграла.
|
1068 |
1097 |
957 |
1072 |
|
1113 |
1051 |
1036 |
1039 |
Табл. 1. Для першої команди.
|
860 |
1037 |
945 |
1043 |
|
907 |
988 |
965 |
882 |
Табл. 2. Для другої команди.
• 860 - Аскольдове хрещення;
• 882 - вбивство Олегом Аскольда і Діра;
• 907 - похід Олега на Візантію (прибив щит на воротах Царгорода);
• 945 - повстання древлян, вбивство Ігоря;
• 957 - дипломатична місія Ольги до Візантії;
• 965 - розгром Хозарського каганату Святославом;
• 988 - хрещення Русі;
• 1036 - розгром печенігів під Києвом Ярославом;
• 1037 - закінчення будівництва Софійського собору;
• 1039 - заснування Київської митрополії;
• 1043 - останній похід Русі на Візантію;
• 1051 - митрополитом стає Іларіон - русин; заснування Києво-Печерської лаври;
• 1068 - повстання в Києві проти Ізяслава; битва на річці Альта проти половців;
• 1072 - з’їзд князів у Вишгороді, «Правда Ярославичів»;
• 1097 - Любецький з’їзд;
• 1113 - повстання в Києві, початок правління в Києві Володимира Мономаха.
За правильну відповідь команда отримує 1 бал, за відповідь питання суперника 2 бали, за доповнення відповіді опонентів 1,5 бали.
Завдання 6. Відгадай битву.
Учитель зачитує уривки з основних битв, а учні повинні назвати, про яку йдеться. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.
1. …а у города того залишились два (татарські) воєводи Цигиркан і Тешюкан на Мстислава і зятя його Андрія і на Олександра Дубровицького: бо було два князя з Мстиславом. Тут ж бродники з татарами були, і воєвода їхній Плоскиня, і той окаянний цілував хрест чесний Мстиславу і обом князям, що їх не уб'ють, але відпустять за викуп, і збрехав окаянний: передав їх, зв'язавши, татарам; а город взяли і людей посікли і тут кістьми пали; а князів вони задавили, поклавши під дошки, а самі зверху сіли обідати, і так життя їх (князів) скінчилось. (Битва на Калці)
2. І коли побачив Данило, що ляхи кріпко ідуть на Василька, «кєрліш» співаючи, і сильним голосом ревли у війську їх, коли ж побачив Данило зблизька битву Ростиславову і Філю, воєводу угорського, що стояв у задньому полку із хоругвою і казав: «Руси скорі є на битву, але вистіймо перед натиском їх, бо вони не видержують довгий час у січі»,— бог, однак, не послухав нахваляння його,— то рушив на нього Данило зі стольником Яковом Марковичем і з боярином Шелвом. (Битва під Ярославом)
3. І коли ото були вони один поблизу одного, то бог розігнав млу і прояснилось. І таким чином стали війська насупроти, дивлячись одні на одних... І зступилися полки, і була січа люта, і билися вони од полудня до вечора, і настало серед них замішання, і не знали вони, котрі побідили: Ізяслав гонив галичан, а брати його повтікали. Бо тоді побіг Святополк [Мстиславич], володимирський князь, а вслід за ним і Володимир Мстиславич, і Мстислав Ізяславич. Ізяслав же тут і став на бойовищі на ніч, а галичани вбігли тоді в город свій Теребовль. Ізяслав бо захопив галицьких мужів, а галичани захопили Ізяславових у розвідці. (Битва над Серетом)
4. Святополк же, прогнавши Давида, почав замишляти проти Володаря і проти Василька, говорячи: «Адже се є волость отця мойого і брата». І пішов він на них, і коли почули це Володар і Василько, [то] пішли вони насупроти, взявши хреста, якого він цілував із ними на тім, що «на Давида я прийшов, а з вами обома хочу мати мир і любов». І переступив Святополк хреста, надіючись на множествовоїв. (Битва на Рожному Полі).
5. ...обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами. (Облога Києва 1240)
6. Я, Святослав, князь руський, як і клявся, так і скріпляю договором цим клятву свою. І хочу мати мир і справжню любов з кожним із великих, царів грецьких, і з Василем, і з Костянтином, і з богоданними царями, і з усіма людьми вашими, як і вся мені підвладна Русь, бояри і інші,— до кінця віку. Я ніколи не буду посягати на землю вашу, ані збирать [проти неї] людей, ані іншого народу не приведу на землю вашу чи на інші землі, що під владою грецькою, ані на володіння Корсунські з усіма їхніми городами, ані на землю Болгарську. (Доростольська оборона)
Завдання 7. Складання історичного есе.
Есе буде складатися з трьох частин:
1. Вступ. Одне-два речення, які пояснюють головну ідею або тему есе.
2. Основна частина. Факти, докази, пояснення, які підтримують головну ідею (4–6 речень).
3. Висновок. Підсумкове речення, яке висловлює головну думку всього сказаного.
Потім команди отримують теми для складання есе.
• 1 команда. Які особливості політичного життя спостерігались в Київській Русі?
• 2 команда. Які основні тенденції економічного розвитку спостерігалися в Київській Русі?
Для складання есе учням дається 5 хв. Слово для відповіді надається одному представнику, який висловлює точку зору всієї команди. Максимальна оцінка конкурсу 6 балів.
ІІІ Підбиття підсумків. Оголошення результатів
Капітани команд виставляють оцінки членам своїх команд.
Оцінки узгоджуються з учителем.
ІV. Домашнє завдання
1. Готуватися до контрольної роботи
2. Скласти кросворд.
3. Двом-трьом учням підготувати повідомлення на 2-3 ст. на вільну тематику.
2.2. Застосування КВК для визначення здібностей учнів.
Тема IV. Матеріальний і духовний світ Європейського Середньовіччя (7 клас)
Мета:
- закріпити та узагальнити знання учнів по темі;
- сприяти формуванню історичного мислення на основі розвитку їх
пізнавальної активності і творчих здібностей;
- виховувати повагу до культурної спадщини народів.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Вид уроку: квк.
Обладнання: роздатковий матеріал: картки з висловами, зображення споруд; карта середньовічної Європи .
Педагогічні методи: словесні: бесіда, опитування, тестування, метод гри з командами.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Методичні рекомендації
Урок проходить у вигляді змагання двох команд. Клас заздалегідь об’єднується у дві команди, обирає назву команди та речівку та капітана.
Правила гри
1. На уроці учні будуть працювати в групах, урок проходитиме у вигляді змагання між ними.
2. Кожна команда обирає одного учня від команди в журі.
3. Командам буде запропоновано вісім конкурсних завдань, за які будуть нараховуватися бали. За кожне завдання — певна кількість балів.
4. За кожне доповнення команда отримує додатковий бал.
5. Учні з команди-переможниці отримують наприкінці уроку оцінки, на один бал вищі від зароблених.
6. Перемагає та команда, яка отримає більшу кількість балів.
У кінці уроку члені журі на чолі з вчителем оголосять результат квк і оголосять команду яка перемогла.
II. Основна частина уроку
Завдання 1. Представлення команди.
Кожна команда повинна: сказати назву своєї команди, з чим вона асоціюється та чому вони обрали саме її.
Завдання 2. Розминка
Кожна команда отримує картки, на яких написані, п'ять історичних термінів. Протягом 3 хвилин командам необхідно написати визначення цим термінам. За кожну правильну відповідь -1 бал. Журі відстежує час, підраховує кількість правильних відповідей.
|
1 команда |
2 команда |
|
1. Абат - (керівник монастиря). 2. Пергамен-( папір зі шкіри молодих телят). 3. Замок -(житло феодала). 4. «Щитові гроші»-(особливий внесок королю). 5. Лицар - ( кінний воїн). |
1. Дружина - (постійний загін). 2. Хроніки - (літописи). 3. Донжон - головна вежа). 4. Десятина (особливий податок на утримання церкви). 5. Ратуша - (будівля міської ради). |
Завдання 3. Історичний портрет.
Кожна команда має скласти історичний портрет на вибір: Алкуїн, П’єр Абеляр, Фома Аквінський, Данте Аліг’єрі, Йоганн Гутенберг, Франечко Петрарка, Сандро Ботічеллі, Джованні Бокаччо.
Завдання 4. Крилаті вислови.
Капітани команд витягують картки, на яких написані крилаті вирази. Команди повинні протягом 2 хвилин повинні пояснити суть крилатого вислову. За правильну відповідь присуджується 1 бал. Починає команда, яка набрала в розминці меншу кількість балів.
Вираз №1. « Якщо гора не йде до Магомета, Магомет іде до гори».
Вираз №2. « Париж вартий меси».
Вираз №3. « Ходити в Каноссу».
Вираз №4. « Кинути рукавичку».
Завдання 5. Визначні споруди.
Завдання полягає в тому, що кожній команді буде надано роздруківку з визначною спорудою, вони мають визначити:
1) якій країні належить дана споруда;
2) до якого стилю вона належить та охарактеризувати його;
3) яке значення для країни мала та споруда.
Команда 1. Колізей, Рим Команда 2. Парфенон, Греція
Завдання 6. Історична плутанина.
Команди отримують наступне завдання, в якому «історик» щось наплутав. Їм необхідно в текстах знайти допущені помилки.
За правильно виконане завдання команди отримують по 3 бали.
Текст для першої команди.
«До кінця свого правління Карл Великий скорив багато народи і племена. В 801 році він прибув до Константинополя, де був проголошений великим князем. Але Франкська імперія була нетривкою і проіснувала недовго. У 810 році два онуки Карла Великого поділили імперію на дві частини. Настав час феодальної роздробленості» (необхідно знайти 6 помилок).