Текст для другої команди.

«У травні 1385 року селяни кількох сіл поблизу міста Йорк підняли повстання. Їх очолив Гільом Каль. Вони рушили до столиці і влаштували там погром. Англійський король Карл Сміливий зі своїми наближеними сховався в замку Бастилія. Селяни взяли в облогу замок, і король був змушений піти на переговори. Повсталі вручили королю свої вимоги. І король, боячись гніву селян їх виконав». (Необхідно знайти 6 помилок).

Завдання 7. Бліц опитування.

Питання задаються по черзі. У випадку неправильної відповіді або відсутності відповіді питання переходить до учасників іншої команди. За кожну правильну відповідь - 1 бал.

1. Коли і де мирні домашні тварини раптом «пожерли людей» (Англія, обгородження);

2. Яка відстань між Константинополем і Царгородом? ( Це різні назви одного міста).

3. За якою сходах ніхто ніколи не ходив? (Феодальної).

4. Коли в історії воювали квіти? (Війна Червоної та Білої троянди).

5. Назвіть улюблені розваги лицарів (бенкети і турніри).

6. Якою мовою викладали в середньовічних університетах ( на латині).

7. Кому підпорядковувалися васали? (Сеньйорам).

8. Як називалася металева сорочка у лицарів? (Кольчуга).

9. Хто такі шерифи? (Королівські чиновники).

10. Що таке диспути? (Словесні поєдинки).

Завдання 8. Конкурс капітанів.

У середньовічній історії було багато воєн. І зараз у цьому конкурсі ми перевіримо ваші знання в цій області. За кожну правильну відповідь - 1 бал.

1. Коли відбувся перший хрестовий похід? (1096г)

2. Яке місто хрестоносці взяли після облоги в 1099 році? (Єрусалим)

3.що завоював герцог Нормандії в 1066 році? (Англії).

4. Між ким йшла Столітня війна? (Англія і Франція).

ІІІ Підбиття підсумків. Оголошення результатів

Журі оголошує результати. Команда переможниця отримує приз – екскурсію до краєзнавчого музею.

ІV. Домашнє завдання

1. Готуватися до тематичного оцінювання.

2. Скласти кросворд.

3. Скласти кросдат.

2.3. Гра – подорож, як ефективний метод навчання на уроці історії.

Тема 3: Стародавній Схід. Єгипет і Передня Азія (6 клас)

Мета:

- повторити і закріпити у учнів знання історичних фактів, імен, понять, оцінити внесок, зроблений народами Стародавнього Сходу в розвиток господарства і культури всього світу;

- розвивати усне монологічне мовлення, уміння аналізувати і узагальнювати дані, порівнювати факти, складати розповідь;

- сприяти підвищенню інтересу, повагу до вивчення історії.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Вид уроку: урок-подорож.

Обладнання: карта «Стародавній Схід. Єгипет і Передня Азія»; карти-схеми у кожного учня; папірус; кросворди; текст з пропущеними буквами; ілюстрації; «чорний ящик», календар, Біблія; сигнальні картки для учнів, творчі роботи учнів.

Педагогічні методи: словесні: бесіда, опитування, тестування.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

II. Основна частина уроку

---

1. Мотивація навчальної діяльності.

Ми вивчили великий розділ історії Стародавнього світу – «Стародавній Схід. Єгипет і Передня Азія». Сьогодні наше завдання – пригадати країни Стародавнього Сходу, правителів, богів, досягнення жителів цих країн. Урок наш сьогодні пройде незвично, ми зробимо подорож з Єгипту в Персію.

2. Єгипет.

Починаємо нашу подорож. Перша країна, де ми побуваємо – Єгипет. Відомо, що без знання карти важко орієнтуватися на місцевості. Перевіримо, як ви знаєте карту. Уявимо, що нас зустрічає староєгипетський гід, який розповість нам про природні, географічні умови своєї країни.(Викликаємо учня для роботи з картою).

Щоб не здатися стародавнім єгиптянам неуками, повторимо основні поняття з історії Єгипту. (Вибірково 6-7 учнів дають визначення). Наприклад: ієрогліфи, шадуф, податок, жерці, папірус, фараон.

Потрапляючи в нове місце, ми прагнемо побачити визначні пам'ятки. Як ви думаєте, яка головна визначна пам'ятка Єгипту? (Піраміди)

Доп. питання: Для чого будувалися піраміди? Чому їх зводили тільки на західному березі Нілу?

Щоб назвати ще одне досягнення стародавніх єгиптян, нам належить розгадати загадку «чорного ящика»:- винахід єгипетських астрономів; - зустрічається нам щодня; - дякуючи йому ми знаємо, коли будуть канікули, і які підручники потрібно вранці покласти в портфель. (Календар)

Доп. питання: Який календар створили єгиптяни? Скільки місяців в році, днів в тижні було в цьому календарі? Яких єгипетських богів ви пам'ятаєте?

Тепер ми можемо заглянути в гості до царя Хаммурапі. Подивіться, на центральній площі підноситься чорний кам'яний стовп, весь списаний якимись знаками. Що це за стовп, що на ньому написано? ( Закони)

Давайте пригадаємо деякі із законів Хаммурапі. А допоможуть нам в цьому місцеві жителі (2 учні обіграють який-небудь із законів).

Доп. питання: Які ще закони Хаммурапі ви пам'ятаєте?

У Вавилонському царстві теж було створено одне з чудес світу. Назвіть його. (Висячі сади)

3. Дворіччя.

Вирушаємо далі і трохи пограємо, пригадавши одночасно історію Дворіччя.

Гра – «світлофорчики»: правильно – зелений, невірно – червоний.

1) Дворіччя розташувалося між річками Тигр і Євфрат;

2) Найбільші міста Дворіччя–Ніневія і Сузи;

3) Храми в Дворіччі називаються зіккурати;

4) У Дворіччі як і в Єгипті писали ієрогліфами;

5) Головні боги Дворіччя – Осиріс, Ісіда, Сет;

6) Найвідомішого царя Вавилона звали Хаммурапі

4. Ассирія.

Під час подорожі нам в руки попадає документ «Анналы» ассирійського царя Сіннахеріба. Щоб краще проілюструвати завойовницьку політику ассирійців, проводимо коментоване читання документа «Анналы». Запитання до документу :

- Про які риси характеру ассирійців ми можемо зробити висновок, прочитавши документ? - Як переможці ставилися до переможених?

Учень показує на карті напрями завойовницьких походів ассирійців, територіальні зміни Ассирійської імперії внаслідок походів.

---

5. Фінікія.

Фінікійці були майстерними ремісниками і відважними мореплавцями, але користувалися поганою славою жадібних і хитрих работорговців: траплялося, вони крали дітей. Відправляємося до Фінікії, до східного узбережжя Середземного моря. Стрілками позначаємо шлях проходження .

Уявимо, що ми опинилися у Фінікійському музеї. Давайте подивимося, що за речі тут представлені. Що за дивні експонати – скло, червона тканина? Що тут незвичайного? Чому ці речі зберігаються в музеї?

Учні розповідають про винахід скла і появу пурпурної фарби.

Більше 3 тисяч років тому учні в Єгипті витрачали на оволодіння листом і читанням довгі роки, а в стародавніх містах Тирі, Біблі і Сидоні школярі, ледве почавши вчитися, могли записати і прочитати нескладний текст. Чому?

Учень розповідає про особливості фінікійського алфавіту. Хороша країна Фінікія, але затримуватися довго нам не можна.

6.Давньоєврейська держава.

Відправляємося в стародавню Палестину. Стрілками позначаємо шлях проходження (вчитель на карті, учні – на листах). Пригадати історію Давньо-єврейського царства нам допоможе відгадування кросворду. Кросворд виготовляється на ватмані і прикріпляється на дошку. Один учень працює у дошки, інші – на робочих місцях.

1) Назва Староєврейського царства;

2) Перший цар Староєврейської держави;

3) Людина, що 40 років водила євреїв по пустелі;

4) Герой староєврейських міфів, сила якого була у волоссі;

5) Кохана Самсона, що зрадила його;

6) Цар Ізраїлю, що переміг Голіафа;

7) Цар Ізраїльського царства, про мудрість якого ходили легенди;

8) Місто, зруйноване звуком труб;

9) Бог Яхве дав Мойсею скрижалі, на яких були записані 10 правил (їх назва).

Ще одна загадка «чорного ящика»: - перекази єврейських племен, які передавалися з покоління в покоління; - у перекладі з грецького означає «книга»; - священна книга християн.

Доп. питання: З яких частин складається Біблія? Які перекази з Біблії ви знаєте?

7. Персія.

Кінцевий пункт нашої подорожі – Перська держава, туди ми з вами і відправимося.

Питання відносно царювання Дарія І вивчаються за допомогою інтерактивної технології «Навчаючись - вчуся».

Метод «Навчаючи - вчуся»

За допомогою цього методу учні зможуть більш ефективно засвоїти основну інформацію з названого поняття – реформи Дарія 1. Учитель роздає учням картки, на кожній з яких зазначена одна з реформ Дарія 1.

К а р т к а 1. Дарій розділив державу на адміністративно-податкові округи – сатрапії.

К а р т к а 2. Усі головні посади в державі обіймали перси.

К а р т к а 3. Для управління країною був створений штат чиновників, яким керувала царська канцелярія, розташована в Сузах.

К а р т к а 4. Усі сатрапії, за винятком Персії, сплачували грошові податки, у розмірі яких було враховано кількість населення , розміри території та родючість землі.

---

К а р т к а 5. Була запроваджена єдина монета – золотий дарік.

К а р т к а 6. Стало однаковим законодавство; установлював закони і призначав суддів цар.

К а р т к а 7. Головною опорою влади була армія, що набиралася з персів і мідійців; кістяком армії були 10 тис. піхотинців, які називалися «безсмертні».

Підсумовуючи вислови учнів, вчитель характеризує внутрішньополітичний курс Дарія 1, зазначає, що Перська держава була завойована македонською армією і припинила своє існування.

Закінчується наша подорож. Які з досягнень країн Стародавнього Сходу зберегли своє значення і в наші дні? Розгадування кросворду:

1.У фінікійському алфавіті було 22 …літери. (приголосні); 2. Якого кольору фарбу вміли виготовляти фінікійці? (пурпурову); 3. Як єврейською мовою називалося плем`я філістимлян? (палештим).; 4.Релігійні пісні. (псалми); 5. Заможний вождь єврейського племені. (патріарх); 6. Морський промисел фінікійців. (піратство); 7. Одна з держав Східного Середземномор’я. (Палестина).

ІІІ Виставлення оцінок

Вчитель виставляє оцінки найактивнішим учням.

ІV. Домашнє завдання

1. Готуватися до контрольної роботи.

2. Скласти хронологічну таблицю.

3. Написати невеликий твір на тему «Значення культурної спадщини стародавнього сходу».

Висновки

На основі проведеного дослідження, можемо зробити такі висновки.

В організації навчально-виховного процесу з шкільних курсів історії важливе місце належить методам та прийомам. Серед них своєю важливістю, інтегруючою та розвиваючою функціями виділяється навчальна гра.

Гра - це форма навчання, яка дозволяє уявити у взаємозв’язку всі компоненти комплексного змісту історичної освіти, стимулює у дитини пізнавальний інтерес, формує пізнавальну самостійність, допомагає подолати труднощі у навчанні.

Такий вид діяльності, як гра сприяє глибокому засвоєнню школярами програмового матеріалу, з її допомогою формуються риси особистості, розвиваються загально-навчальні і предметно-історичні навички.

В процесі проведеного дослідження було з’ясовано, що ігри, використовуються на уроках історії можуть бути різними: гра – вправа, вікторина, загадка, подорож, кросворд, головоломка, змагання, конкурс та інші, їх можна віднести до творчих ігор, ігор змагань, ігор з роздавальним матеріалом, рольових ігор або ділових ігор.

Відомо, що компетентність виявляється не тільки під час опитування або закріплення засвоєного, а безпосередньо у процесі аналітичної роботи над новим матеріалом, що вимагає широкого впровадження в шкільну практику різних моделей навчання від проблемного викладу до самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів.

Практика навчання переконує нас в тому, що найбільш частіше ігрова діяльність використовується в 5-7 класах. Це обумовлено не лише психолого-педагогічними особливостями, а й змістом навчального матеріалу, оскільки тут йдеться не про систематичні знання подій, дат, явищ, персоналій, а лише про елементарні уявлення, тому різні ігрові моменти для них дуже важливі, адже були основною діяльністю в початковій школі.

---

Історія є унікальною навчальною дисципліною, що має особливі засоби, методи, прийоми впливу на особистість. Одним з цих чинників як ми встановили є навчальна гра.

Список використаної літератури

1. Ананьєва У. Р. Методичні рекомендації з організації навчально-технічних та ділових ігор / У. Р. Ананьєва. – М.: Наука, 2001. – 217 с.

2. Выготский Л. С. Игра и её роль в психическом развитии ребенка // Вопросы психологии. – №6. – 1966. – с. 62 – 68.

3. Волкова Н. Г. Педагогіка. Навчальний посібник / Н. Г. Волкова. – К.: Академія, 2003. – 576с.

4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Концептуальні засади сучасної шкільної історичної освіти: збірник документів і наукових праць / За ред. К.О. Баханова. – Бердянськ: БДПУ, 2007. – с. 20 – 26.

5. Кожем’яка О. Інтелектуальні ігри на уроках історії / О. Кожем’яка. – Х.: Основа, 2005. – 278с.

6. Камбалова Я. Навчаємось у грі (нетрадиційні види уроків узагальню вального повторення з історії стародавнього світу) // Історія в школі. – 2006. – №10.– с. 16–17.

7. Нечволод Л. І. Нетрадиційні уроки історії / Л. І. Нечволод. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 224 с.

8. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі / О. Пометун, Г. Фрейман. – К.: Ґенеза, 2005. – 246 с.

9. Мисан В. Сучасний урок історії: традиція і новаторство. Навчально–методичний посібник / В. Мисан. – Рівне : МЕГУ ім. С. Дем’янчука, 2008. – 120с.

10. Мороз П. Захопити, а не примусити // Історія в школах України. – 2005. – № 2. – С 24 – 27.

---

Смотрите также файлы

• 1-6 (1).docx

• Zvit.docx

• Урок.docx

• БМ Конспект лекцій.docx

• moy_proekt_pererro_1.docx