ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2019
Просмотров: 427
Скачиваний: 1
НІ-НЕ з різними частинами мови
Ні пишеться разом:
— із займенниками, якщо частка ні не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: ніхто (нікого), нічий (нічиїм), ніщо (нічого), ніякий (ніякому); ніде й ніде, нізащо, нізвідки, нізвідкіля, ніколи й ніколи, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк.
Ні пишеться окремо:
— якщо частка ні вживана для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без дієслова (присудка), що мають характер заперечного звороту: ні живий ні мертвий, ні кроку далі, ні на макове зерно, ні пава ні ґава, ні риба ні м'ясо, ні се ні те, ні сюди ні туди, ні так ні сяк;
— вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка: Він не придатний ні до роботи, ні до розмови; Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити; Ні один не зробив так, як треба;
— у складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменником: ні в кого, ні до кого, ні з ким, ні до чого, ні за що, ні на що й ні на що (з різними значеннями), ні на якому.
Не пишеться разом:
-коли слово без цієї частки не вживається: невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук; невгасимий, непохитний, незліченний, невпинний, невсипущий, негайний, ненависний, ненастанний, непохитний, нестямний; невдовзі, невинно, невпинно, незабаром, непорушно, несамовито, несказанно. -З дієсловами не пишеться завжди окремо, крім тих, що без не не вживаються: неволити, незчутися, ненавидіти, нестямитися, і тих, яким частка не надає нового значення і може замінюватися одним словом-синонімом: нездужати (хворіти), непокоїтися (хвилюватися), неславити (ганьбити). Але залежно від значення дієслова частка не може писатися й окремо: не здужати (не змогти), не славити (не прославляти);
— у складі префікса недо-,: недобачати, недовиконувати, недодержати, недоїдати, недоказувати, недолюблювати, недооцінювати, недоплатити, недочувати.
— з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття: невміння, неволя, неврожай, недоля, неправда, несподіванка; небалакучий, невдалий, невеселий, невчений, недобрий, незбагненний, немалий, неписьменний, несміливий; неабихто, неабиякий; невдогад, невже, невпам'ятку, невтямки, негадано, недалеко, недарма, недурно, нехотя, а також: незважаючи на ..., невважаючи на ..., немов, неначе;
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Частка не пишеться окремо від прикметника, що має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким стоять: далеко, зовсім, аж ніяк: ні до чого не здатна людина; нітрохи не цікава лекція; далеко не досконалий твір; зовсім не великі обоє 'язки; аж і ніяк не приємні спогади.
— з дієприкметником, якщо він є означенням іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незакінчена праця, нез'ясовані питання, нержавіюча сталь, неспростовані факти.
Не пишеться окремо:
— зі словом, з яким вона не становить одного поняття, а є лише запереченням: Не доля вирішує — людина творить свою долю; То не глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс;
— при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присудків, при дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках: не може не бачити, не підходячи ближче, не поспішаючи; Ні вітерець не війне, ні хмарка не набіжить; Праця не закінчена; Праці не закінчено; Підлога не вимита; Підлоги не вимито;
— з прикметниками у функції присудка, якщо часткою заперечується ознака, виражена даним словом: Ця річка не широка (заперечення), але: Ця неширока річка впадає у Дніпро (одне поняття);
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
— з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках і сполучниках: не три, не п'ятий; не ти, не цей, не інші; не інакше, не так; не при ..., не на ...; не то ... не то; також не раз;
— з підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими словами, а також при словах, що пишуться через дефіс: не дуже, не зовсім, не цілком; не від того, не досить, не можна, не треба; розмовляють не по-нашому.
Правопис складних слів
Разом пишуться:
1. Усі складноскорочені
слова й похідні від них: держбанк,
колгосп, міськом, держстрах, універмаг;
колгоспний, комсомольський.Сюди
належать і всі складноскорочені слова
з першими частинами авіа-,
авто-, біо-, зоо-, водо‑, газо-, гідро-,
електро-, мета-, метео-, соціо-, стерео-,
супер-, теле-, термо-, турбо-, фото-
й подібні: стереосистема, газопостачання,
метеослужба, агрокомплекс.
2. Складні слова, першою частиною
яких є кількісний числівник (коли він
не позначається цифрою):
двобічний,
трипроцентний, сімдесятиріччя, трикутник,
двадцятишеститисячний, двовладдя.
3. Складні іменники, утворені шляхом
поєднання за допомогою сполучного звука
двох або кількох основ: самокат,
лісосплав, краснопис, чорнозем, верболіз.
4. Складні іменники, утворені шляхом
поєднання дієслова в 2-й особі однини
наказового способу з іменником: вернигора,
горицвіт, перекотиполе.
5. Іменники, утворені шляхом поєднання
трьох ібільше основ:
веломотоспорт.
6. Складні прикметники, співвідносні
з складними іменниками, що пишуться
разом: електросиловий,
самохідний.
7. Складні прикметники, утворені від
сполучення іменника та узгоджуваного
з ним прикметника: народно-поетичний,
первіснообщинний.
8. Складні прикметники з другою
дієслівною частиною: деревообробний.
9. Складні прикметники, у яких перша
частина співвідноситься з прислівником:
доброзичливий.
10. Складні прикметники, утворені з
2-х або кількох прикметників, якщо основне
смислове навантаження передається
останнім прикметником: вузькодіалектний.
11. Складні прикметники, що виступають
як наукові терміни: головоногі,
грудочеревна (перепона), умовнорефлекторна
(дія).
Через дефіс пишуться:
1.: писав-писав,
ходив-ходив; у
прикметниках і прислівниках для вираження
великої міри, ознаки: білий-білий,
легенький-легенький, багато-багато,
синьо-синьо, тихо-тихо.
2. Поєднання синонімічних слів:
гидко-бридко,
зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо;
антонімічних слів: більш-менш,
видимо-невидимо;
близьких за значенням слів, що передають
єдине поняття: батько-мати
(батьки), хліб-сіль (їжа);
слів із тим самим коренем, але з різними
закінченнями, префіксами і суфіксами:
великий-превеликий,
давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда,
мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький,
сила-силенна, тихий-тихесенький.Примітка.
Два однакових іменники, з яких один має
форму називного відмінка, а другий –
орудного, пишуться окремо: кінець
кінцем, одним одна, честь честю, чин
чином. Так само
йзайменники: сама
самотою.
3. Поєднання слів, що означають
приблизність: день-другий,
година-дві, не сьогодні-завтра,
три-чотири.4.
Складні вигуки та звуконаслідування:
гей-гей,
ого-го, бом-бом.
9. Літерні скорочення складних
слів, які пишуться разом або через дефіс:
с.-г.
— сільсько-господарський;
с.-д.
— соціал-демократ, соціал-демократичний;
ст.-сл.
— старо-слов’янський.
10.
Іменники, що означають науковий ступінь,
спеціальність, професію:
магнітолог-астроном,
член-кореспондент.
11. Іменники, що означають державні
посади, військові звання: генерал-губернатор,
генерал-майор.
12. Іменники, у яких перше слово
підкреслює основну прикмету чи особливість
предмета, що передається другим словом:
блок-система,
жар-птиця, крекінг-процес.
13. Іменники, що означають складні
одиниці виміру: кіловат-година.
14. Складні іменники з першою складовою
частиною віце-,
екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, унтер-,
штаб- (штабс-):
віце-президент,
екс-чемпіон, штабс-капітан.
18.
Складні прикметники з першою частиною
військово-,
воєнно-:
військово-морський,
воєнно-стратегічний.Виняток:
військовозобов’язаний,
військовополонений.