Організаційні принципи.

Принцип поєднання централізму й автономності покликаний забезпечувати оптимальне співвідношення вертикальних і горизонтальних зв'язків у системі менеджменту.

Принцип законності означає, що всі дії суб'єкта, його ланок і окремих осіб, які входять до його складу, повинні базуватися на законах і підзаконних актах (наказах, постановах, положеннях, інструкціях, статутах тощо).

Принцип плановості — основа менеджменту, його дотримання є головною умовою досягнення мети будь-якої діяльності. Важливим складником принципу є прогнозування, яке дозволяє передбачити не тільки основні характеристики майбутніх дій суб'єкта чи об'єкта управління, а й умови, за яких вони повинні реалізуватися.

Принцип об'єктивності базується на тому, що управління в будь-якій сфері практично неможливе без пізнання і використання об'єктивних закономірностей основної діяльності.

Принцип основної ланки визначення першочергового на цей момент завдання, яке потрібно поставити перед суб'єктом менеджменту.

Принцип оптимальності й ефективності має комплексний характер. Діяльність, яку потрібно організувати, має бути, з одного боку, оптимальною, що відображає насамперед її економічність, а з іншого — ефективною, тобто забезпечувати у максимально короткий строк максимальний рівень досягнення окреслених раніше результатів.

Принцип регламентації завдань і функцій пов'язаний із визначенням кола завдань, які необхідно вирішувати, а також функціональних обов'язків працівників, котрі беруть участь у їх вирішенні.

Принцип безперервності - тлумачення управління як безперервного процесу.

Соціально-психологічні принципи характеризують як керівництво і стосунки персоналу.

Принцип поєднання єдиноначальності і колегіальності передбачає зважений підхід до використання двох протилежних начал цієї діяльності.

Принцип створення сприятливих умов для роботи – передумова ефективності системи, оскільки головний елемент будь-якої соціальної системи — людина.

Принцип розподілу обов'язків спрямований на забезпечення чіткості в роботі колективу.

Принцип постійного підвищення кваліфікації вимагає підтримки необхідного професійного рівня колективу.

Принцип забезпечення творчої ініціативи означає творчий, нешаблонний підхід до будь-якої справи, тобто керівник повинен створювати в колективі творчу атмосферу, сприяти найбільш повному розкриттю особливостей кожного працівника.

Принцип конкурсного призначення використовується керівником з метою відбору найбільш кваліфікованого персоналу.

Особливості туристичної сфери вимагають додаткових уточнень формулювань і сутності класичних принципів менеджменту.

Принцип багатофункціональності, який характеризує універсальність і можливість застосування принципів класичного менеджменту до будь-яких напрямів діяльності турфірми з урахуванням її зовнішніх і внутрішніх взаємозв'язків, взаємозалежності та відкритості організаційної структури і системи туризму в цілому.

---

Принцип мотивації. Початковим етапом роботи з будь-яким туристом є виявлення його мотивів подорожі, відповідно до яких і буде формуватися подальша робота з ним. Принцип мотивації виявляється також у стимулюванні персоналу туристичної організації до підвищення професіоналізму і досягнення поставлених цілей.

Принцип орієнтації на цінності потребує від менеджера туризму активного зв'язку з навколишнім світом і втілення у своїй діяльності таких цінностей, як гостинність, висока якість послуг, вигідне співвідношення цін на послуги і якість їх надання тощо. Послідовне дотримання цього принципу дозволяє туристичним організаціям і підприємствам формувати власний позитивний імідж та забезпечувати утворення сегменту постійної клієнтури, адже турист, побажання і вимоги якого виконуються під час подорожі, наступного разу буде очікувати такого самого обслуговування і, швидше за все, звернеться до тієї організації, що пропонує потрібний рівень послуг.

Принцип державної законності означає, що туризм як діяльність і управління ним мають відповідати вимогам законодавства. Права туристів на міжнародному рівні захищаються міжнародними конвенціями із захисту прав людини і громадянина (наприклад, Європейською конвенцією із захисту прав людини) та міжнародними організаціями (ООН, Європейський Союз та ін.). Права українських туристів захищаються положеннями Конституції України про право на відпочинок та іншими положеннями нормативно-правової бази, основні з яких висвітлено в законі про туризм.

Принцип органічної цілісності об'єкта і суб'єкта управління визначає, що управління як процес впливу суб'єкта на об'єкт повинен становити єдину комплексну систему, яка має вхід і вихід, прямий та зворотний зв'язок і зв'язок із зовнішнім середовищем. У туризмі суб'єктом управління є турист, об'єктом управління — туристична організація в широкому розумінні цього терміна. їхня взаємодія здійснюється під впливом великої кількості факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, що зумовлює постійну зміну їхньої поведінки. Тому наявність зворотного зв'язку є необхідною умовою, що забезпечує своєчасне перетворення ресурсів у продукт, який відповідає очікуванням споживачів. Отже, обидва суб'єкти туристичних відносин намагаються досягти органічної цілісності й активно взаємодіяти, що забезпечується зворотним зв'язком.

Принцип мобільності і стійкості системи управління туризмом характеризує, з одного боку, пристосовуваність системи менеджменту до змін у зовнішньому середовищі, а з іншого — її стабільність. Остання гарантує безпеку туризму і формує у туристів упевненість щодо наявності певних елементів обслуговування. Наприклад, багаторічна присутність на ринку деяких туристичних компаній свідчить про їхню стабільність, великий досвід роботи і, відповідно, високу якість послуг, інакше вони не пропрацювали б такий тривалий час.

---

Зрештою, тільки у взаємозв'язку та єдності принципи управління забезпечують успішність функціонування на туристичному ринку й ефективний розвиток як окремих підприємств і організацій, так і туристичних територій.

3. Методи менеджменту туризму

Методи управління — сукупність інструментів (прийомів і способів) впливу на об'єкт управління для досягнення поставлених перед ним цілей з найменшими затратами часу та інших ресурсів. Відображають важливу характеристику управлінської діяльності — спосіб управління, за їх допомогою реалізується основний зміст управлінської праці.

Класифікація методів менеджменту:

• організаційно-адміністративні

• економічні

• соціально-психологічні

• методи роботи з інформацією

Організаційно-адміністративні методи — це набір прийомів і способів прямого управлінського впливу на стосунки людей у процесі праці

Провідні організаційно-адміністративні методи: регламентування, нормування, інструктування, розпорядницький вплив.

Регламентування — найбільш сувора форма адміністративного впливу менеджера-керівника. Сутність організаційного регламентування полягає у встановленні обов'язкових для виконання правил, які визначають зміст і порядок організаційної діяльності.

Нормування, полягає у встановленні нормативів, які визначають межі діяльності об'єкта управління.

Інструктування полягає в ознайомленні персоналу з умовами і правилами роботи, поясненні обставин, завдань, запобіганні можливим помилкам, поясненні можливих шляхів вирішення завдання тощо.

Розпорядницький вплив — це способи постійної поточної організації роботи, які включають підготовку, створення і реалізацію директив, постанов, наказів, розпоряджень, вказівок, резолюцій.

Економічні методи - це сукупність засобів та інструментів, які створюють економічні умови, що спонукають робітників діяти у потрібному напрямі і добиватися вирішення завдань, котрі стоять перед ними. При цьому відбувається поєднання особистих інтересів учасника процесу зі суспільними і груповими. До цієї групи методів належать: планування, аналіз, господарський розрахунок, стимулювання, ціноутворення, фінансування, кредитування та облік.

Планування виявляється у завчасному обліку всіх внутрішніх і зовнішніх факторів, які забезпечують сприятливі умови для успішного функціонування і розвитку турфірми.

Аналіз - визначення реальних способів вирішення проблем, що виникають, так, щоб досягти мети за найменших затрат ресурсів.

Організація господарської діяльності туристичних фірм потребує фінансового забезпечення, тобто первинного капіталу, який формується з внесків засновників компанії і набуває форми статутного капіталу.

Ціноутворення є важливим важелем економічного управління турфірмою. Сутність ціни визначається її функціями — розподілом, стимулюванням, орієнтацією.

---

Ціноутворення у сфері туризму має декілька особливостей:

— послуги туризму, які загалом є кінцевим продуктом, призначені безпосередньо для споживання, тому й ціни на них є роздрібними;

— якщо на стадії створення проміжного продукту за допомогою цін його вартість перерозподіляється між суб'єктами господарювання, то на стадії кінцевої реалізації туристичного продукту відхилення цін від вартості зумовлює перерозподіл доходів між різними його групами (споживачі і виробники);

— у процесі надання послуг ця сфера економічно-господарської діяльності безпосередньо пов'язана зі споживачем, тому попит на низку послуг, у т. ч. на туристичні, стійкий;

— процеси виробництва, реалізації та споживання послуг збігаються у часі, тому для сфери послуг, характерна сезонна диференціація цін і тарифів, що чітко простежується в туризмі.

— деякі види послуг, у т. ч. туристичні, реалізуються як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, тому при оцінці їхньої якості, стандартизації до уваги беруть міжнародні вимоги, оскільки на одні й ті самі послуги (готельні, обслуговування туристів, транспортні тарифи) є два види і рівні цін — внутрішні і зовнішньоторговельні.

Ціна повинна відображати витрати на виробництво та реалізацію товарів і послуг, відповідати їхнім споживчим властивостям і якостям, враховувати попит і пропозицію. Фактори, які впливають на неї, охоплюють:

— клас обслуговування (міра комфортності);

— вид туристичної подорожі (за видами транспорту, що використовуються, — авіаційний, залізничний, автобусний та ін.);

— форми обслуговування (групове або індивідуальне);

— кон'юнктура ринку турпослуг;

— сезонний характер надання послуг;

— географія розташування турфірм тощо.

При визначенні ціни на послуги туризму базуються на таких принципах:

— ціна повинна покривати турфірмі витрати на виробництво, реалізацію, організацію, споживання послуг туризму і забезпечити такий прибуток, який дав би їй змогу функціонувати на принципах самофінансування;

— ціна повинна відповідати попиту на ці послуги, що багато в чому залежить від сезонності туризму;

— ціна повинна бути гнучкою, тобто динамічною, і давати можливість для маневру.

Фінансування — це система грошових відносин, які виникають під час формування і використання грошових фондів і в обігу грошових засобів. Завданням фінансів турфірми є формування грошових фондів і використання їх на основі ефективного управління грошовими потоками з метою здійснення своєї виробничо-обслуговуючої і фінансової діяльності, отримання прибутку і забезпечення фінансової стабільності.

Кредитування реалізується шляхом отримання кредитів. Кредит — це надання грошей на умовах повернення зі сплатою відсотків у визначений строк.

Соціально-психологічні методи — власне методи керування системою — спрямовані на регулювання соціально-психологічних процесів у колективі, підвищення активності працівників.

---

Соціально-психологічні методи — це сукупність специфічних прийомів впливу на особистісні відносини, які виникають у трудових колективах, а також на соціальні процеси, які в них відбуваються. їх можна поділити на дві групи: соціальні і психологічні.

До соціальних методів належать:

— вивчення і спрямоване формування мотивів трудової діяльності та їх урахування в управлінні;

— підвищення соціально-виробничої активності (встановлення лідерів, наслідування лідерів, установлення стандартів зразкової поведінки); підтримка соціального наслідування (огляди-конкурси, присвоєння звання "Кращий у професії", святкування ювілеїв і знаменних дат тощо);

— моральне стимулювання;

— соціальне планування;

— зміна структури персоналу;

— підвищення кваліфікації;

— поліпшення умов праці, побуту, охорони здоров'я;

— підвищення життєвого рівня;

— задоволення потреб розвитку (в т. ч. фізичного) персоналу.

Психологічні методи спрямовані на конкретну особистість і, як правило, персоніфіковані та індивідуальні.

Психологічними методами менеджменту є:

• гуманізація праці (ліквідація монотонності, кольорове оформлення приміщення, використання спеціальної музики, дотримання встановлених санітарно-гігієнічних норм тощо);

• психологічні-технології, або способи психологічного впливу (переконання, навіювання, прохання, похвала, порада, засудження тощо);

• задоволення професійних інтересів;

• професійний відбір і навчання персоналу;

• комплектування малих груп за критерієм психологічної сумісності працівників;

• встановлення гармоній стосунків між керівниками і підлеглими;

• залучення працівників до процесу управління;

• заохочення творчості, ініціативи, самостійності.

4. Функції менеджменту туризму

Функції управління — це види управлінської праці, пов'язані з впливом на об'єкт управління, які здійснюються спеціальними прийомами і засобами, а також супутня організація роботи

Фахівці пропонують альтернативно виокремлювати: інформаційно-аналітичну функцію, планування організації, функції координації, регулювання, контролю і керівництва.

Інформаційно-аналітична функція включає всі дії щодо оперування інформацією і передбачає збирання, обробку, аналіз і оцінку інформації з метою підвищення ефективності діяльності у певній сфері.

Функція планування полягає у визначенні й обґрунтуванні системи в цілому та її окремих ланок напрямів діяльності, цілей і завдань, а також шляхів їх реалізації, покликана забезпечити цілеспрямовану діяльність і передбачає формулювання мети і розробку програми її досягнення.

Організаційна функція виражається у формуванні і пристосуванні суб'єкта та об'єкта менеджменту до виконання поставлених завдань.

Функція координації має забезпечувати узгодженість дій для успішного досягнення мети, шляхом уточнення функцій, узгодження цілей і завдань, планів і дій.

---

Смотрите также файлы

• Лекція 4.doc

• Лекція 2.doc

• Лекція 1.doc

• Robochy_zoshit_PMS_2012.doc

• Osn naykovih doslidgen - 2008 - GRS - denna.doc