Видача грошових сум стягувачам може проводитись шляхом виписки іменного чека на ім’я стягувача — фізичної особи або особи, яка має доручення, або платіжного доручення на перерахування стягнених сум організації-стягувачеві. Система реєструє всі сформовані платіжні документи.

Для контролю і перевірки руху коштів, що надходять у тимчасове розпорядження підрозділу судових виконавців відповідальною особою ведеться книга обліку депозитних сум. Дані до цієї книги вводяться на підставі виписки з банку, де відкрито відповід­ний рахунок.

Для узагальнення практики виконавчого виробництва і формування статистичної звітності передбачаються можливості пошуку даних за різними реквізитами, наприклад, за прізвищем (назвою) боржника; ведення облікових карток («Обліково-статистична картка за поточним виконавчим виробництвом», «Коротка довідка щодо поточного виконавчого виробництва») і журналів («Книга обліку виконавчих виробництв», «Алфавітний покажчик боржників», «Алфавітний покажчик стягувачів» «Зональна книга обліку виконавчих виробництв», «Книга обліку арештованого майна» та ін.); формування звітних форм.

8.1.6. Функціональні підсистеми ІС державної
судової адміністрації

ІС державної судової адміністрації призначена для забезпечення реалізації функцій Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації — організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до Закону України «Про судоустрій України»¹. Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до цього Закону становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кад­рового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.

ІС державної судової адміністрації відповідно до організаційної структури і повноважень відповідних органів має містити такі типові функціональні підсистеми:

1. «Керування» — підсистема підтримки прийняття рішень і контролю їхнього виконання в системі державної судової адміністрації;

2. «Адміністрування» — підсистема організаційного забезпечення діяльності судів і територіально-об’єктного контролю. У підсистемі організується узагальнення даних територіально-об’єктного контролю з усіх видів забезпечення діяльності судів;

3. «Фінанси» — підсистема фінансового забезпечення діяльності судів і органів державної судової адміністрації. Підсистема включає засоби програмного та інформаційного забезпечення бух­галтерського обліку і звітності, обробки оборотних балансів і
   формування зведеної звітності судів загальної юрисдикції та органів державної судової адміністрації; комплекс програм і баз даних для задач економічного аналізу і прогнозування різних ситуацій; комплекс засобів, які забезпечують вирішення задач фінан­сування судів і органів державної судової адміністрації, обліку виділених фінансових коштів, розрахунку заробітної плати, формування бюджету і контролю його виконання;

4. «Ресурси» — підсистема автоматизованого вирішення задач матеріально-технічного (ресурсного) забезпечення діяльності судів. У підсистемі організується автоматизований облік інформації про норми забезпечення, потреби, наявність і рух різних ресурсів у судах і органах державної судової адміністрації;

5. «Право» — підсистема інформаційно-правового забезпечення діяльності судів і органів державної судової адміністрації з організацією доступу до систем правової інформації а також веденням баз даних із судової практики;

6. «Статистика» — підсистема судової статистики;

7. «Діловодство» — підсистема автоматизованого діловодства і документообігу судів і органів державної судової адміністрації;

8. «Кадри» — підсистема автоматизованого вирішення задач керування кадрами. У підсистемі реалізуються задачі кадрового забезпечення діяльності судів і органів державної судової адміністрації, задачі соціального забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, членів їхніх родин і державних службовців. Створюються та оновлюються бази даних «Штатний розклад», «Кадри», «Соціальне страхування»;

9. «Будівництво» — підсистема автоматизованого вирішення задач капітального будівництва, експлуатації будинків і споруджень судів та органів державної судової адміністрації;

10. «Навчання» — підсистема дистанційного навчання працівників судів і органів державної судової адміністрації;

11. «Контроль» — підсистема автоматизованого вирішення кон­трольно-ревізійних задач;

12. «Звернення» — підсистема обліку звернень громадян, обробки повідомлень і контролю виконання доручень;

13. «Взаємодія» — підсистема взаємодії з органами державної влади і доступу до єдиної інформаційної бази;

14. «Співробітництво» — підсистема інформаційного забезпечення міжнародного співробітництва;

15. «Техдопомога» — підсистема технологічного і методичного забезпечення роботи судів і органів державної судової адміністрації.

---

ІС державної судової адміністрації має бути реалізована відповідно до принципів відкритих систем на базі інтранет-технологій. Перелічені функціональні підсистеми мають передбачати поєднання за вертикаллю інформаційної взаємодії — від первинного джерела інформації до центрального апарату.

8.2. Корпоративна інформаційна система
органів прокуратури України

8.2.1. Концепція створення КІС
органів прокуратури України

Постійно зростаючий інформаційний потік вимагає істотного підвищення оперативності та ефективності роботи органів прокуратури, що сьогодні практично неможливо без впровадження новітніх комп’ютерних технологій. Автоматизація одержання, опрацювання, надання і використання всього обсягу інформації, що має відношення до питань охорони суспільного порядку і боротьби зі злочинністю, а також інших відомостей, необхідних для правоохоронних органів і відповідних міністерств і відомств, є одним із головних завдань органів прокуратури згідно з Державною програмою боротьби зі злочинністю.

Сьогодні в органах прокуратури переважає ручна праця з оброблення інформації. У сполученні з достатньо формалізованим карним процесом і методами керування це породжує величезний документообіг. У свою чергу, це відриває і без того обмежені ресурси від безпосередньо правоохоронних функцій на суто офісну діяльність. При цьому службові документи важко доступні і не можуть бути ефективно використані для прийняття рішень.

Технічне забезпечення здебільшого складають застарілі комп’ютери. Більш того, відсутня система їх технічного обслуговування.

Особливу проблему становить координація та обмін інформацією між різними відомствами. Кожне відомство має свою власну систему обліку і звітності. Це породжує дублювання і плутанину. В Україні не існує незалежної, позавідомчої структури, яка б мог­ла своєчасно надати надійні статистичні дані про злочинність та законність і допомогти у проведенні наукового аналізу ефективності правоохоронної роботи. Як наслідок, втрачається цінний організаційний досвід, знижується продуктивність праці.

У контексті задач і проблем інформаційно-правового і ком­п’ютерного забезпечення діяльності органів прокуратури України комп’ютерною службою Генеральної прокуратури розроблена і поступово впроваджується «Концепція створення корпоратив­ної інформаційної системи органів прокуратури України». Концепція реалізується у рамках національної програми інформатизації, при цьому враховується можливість інтеграції корпоративної інформаційно-обчислювальної мережі органів прокуратури України в загальну ІС правоохоронних органів України, а також інтеграцію в загальнодержавну інформаційно-обчислю­вальну мережу України.

Головна мета Концепції — створення на всій території України високоефективного автоматизованого інформаційно-обчислю­вального середовища, спроможного найбільш повно й оперативно задовольняти інформаційні потреби органів прокуратури всіх рівнів управління під час здійснення ними своїх функцій. Техніч­ні і програмні засоби, впровадження яких передбачено, мають
забезпечити виконання таких задач:

---

• міжвідомчі зв’язки — забезпечення двосторонніх електрон­но-інформаційних зв’язків між органами прокуратури України всіх рівнів з різними організаціями і службами України та приват­ними особами, які перебувають як на території України, так і за кордоном;

• статистика — забезпечення керівництва органів прокуратури, державних органів влади та управління на рівні району, міста, області й України статистичною інформацією про стан законності, правопорядку, злочинності та про результати діяльності органів прокуратури;

• документообіг — формування, збереження, пошук, аналіз і видача законодавчих і нормативних актів при здійсненні прокурорами нагляду за виконанням законів і проведенні профілактичних заходів щодо попередження порушень закону;

• впровадження безпаперової технології групової роботи — систем автоматизації ділових процедур (електронного документообігу);

• робота з кадрами — комплексне вирішення питань управління кадрами, підвищення оперативності виконання функціональ­них обов’язків співробітниками кадрових служб, зниження трудомісткості і строків підготовки та обґрунтованості аналітичних матеріалів, підвищення достовірності облікових даних.

При створенні КІС прокуратури України враховується три-рівнева структура системи органів прокуратури України: перший рівень — Генеральна прокуратура України; другий рівень — прокуратури областей і прокуратури, прирівняні до них; третій рівень — прокуратури районів і міст, а також прокуратури, прирівняні до прокуратур районів. Органи прокуратури складають єдину централізовану систему з підпорядкуванням органів нижчого рівня вищому і Генеральному прокуророві.

Генеральна прокуратура України повинна мати інформаційні зв’язки з такими органами:

• вищими органами державної влади і управління — Верховною Радою України, Президентом України, урядом;

• судовими і правоохоронними органами — Конституційним Судом України, Верховний Судом України, Вищим господарським судом України, Міністерством юстиції України, Міністерством внутрішніх справ України;

• іншими міністерствами і відомствами.

Прокуратури другого та третього рівнів повинні мати аналогіч­ні інформаційні зв’язки з представницькими і виконавчими органами відповідних рівнів, а також з прокуратурами вищого і нижчого рівнів підпорядкування (рис. 8.4).

Рис. 8.4. Схема інформаційних взаємозв’язків органів
прокуратури України

Створення корпоративної ІС відбувається поетапно, при цьому частина робіт з окремих етапів проводиться паралельно. Виділено такі етапи проведення робіт:

1. створення ЛОМ Генеральної прокуратури України — встановлення структурованих кабельних систем у двох адміністратив­них будинках і з’єднання їх між собою; закупівля і встановлення активного мережного обладнання, робочих станцій і серверів; проведення виділеної широкополосної лінії зв’язку до найближчого значного вузла Інтернет; закупівля і встановлення необхідного програмного забезпечення; навчання фахівців служби ком­п’ютеризації і користувачів;

---

2. створення ЛОМ у прокуратурах обласного рівня; з’єднання їх з ЛОМ Генеральної прокуратури по комутованих каналах АТС Мінзв’язку України, системі безпосереднього модемного зв’язку «АСТРА»; встановлення зв’язку по виділених або комутованих лініях з прокуратурами районного рівня (комутовані канали АТС Мінзв’язку України, система некомерційного модемного зв’язку FІDONET); інтеграція баз даних із базами даних Генеральної прокуратури;

3. створення автоматизованих робочих місць на базі персональ­них комп’ютерів у прокуратурах районного рівня і з’єднання їх з ЛОМ прокуратур обласного рівня.

Основні стандартизовані компоненти системи:

• протокол взаємодії віддалених мереж — TCP/ІP;

• внутрішньомережний протокол — ІPX/SPX;

• мережна операційна система — NetWare 4.11 (ІntranetWare);

• операційна система додатків — UNІX;

• базова система електронної пошти і документообігу — Lotus Notes;

• обладнання міжмережної взаємодії — Motorola;

• система керування базами даних — Oracle.

Особлива увага під час створення системи приділяється захисту інформації. Інформаційна безпека розглядається як чинник, від якого залежить надійність системи безпеки органів прокуратури України в цілому. Тому комплексна система захисту інформації від несанкціонованого доступу має:

• оперативно реагувати на зміни чинників, які визначають методи і засоби захисту інформації;

• базуватися на кращих алгоритмах закриття інформації, які гарантують надійний криптографічний захист;

• мати найважливіші елементи ідентифікації користувачів і контролю істинності інформації, що передається і зберігається;

• здійснювати захист від несанкціонованого доступу до інфор­мації в базах даних, файлах, на носіях інформації, а також під
  час її передавання по лініях зв’язку в локальних і глобальних мережах;

• забезпечувати режим спеціально захищеної електронної пош­ти для обміну секретною інформацією з високою швидкістю і
  достовірністю передачі інформації адресату;

• мати зручну і надійну ключову систему, яка гарантує безпеку під час підготовки і розподілу ключів між користувачами;

• забезпечувати різні рівні доступу користувачів до інформації, що захищається.

Завершення проекту забезпечить значне покращення інформаційно-аналітичних служб на всіх рівнях правоохоронної системи, зменшення дублювання численних форм державної і відомчої звітності, ефективну координацію та обмін інформацією між різними відомствами. Водночас, для одержання повного ефекту необхідні розробка, узгодження та уточнення стандартів обміну інформацією між правоохоронними відомствами, сумісних зі стандартами, рекомендованими ООН та Радою Європи.

8.2.2. Автоматизовані системи
та задачі органів прокуратури

Інформаційна система органів прокуратури у цілому має забезпечувати виконання таких завдань:

---

• розслідування постійно зростаючої кількості кримінальних справ (аналіз великої кількості аналогічних злочинів, груп осіб і т. ін.);

• підвищення інтенсивності нагляду за законністю в органах внутрішніх справ та інших органах, які ведуть боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містять ознаки злочину;

• нагляд за судовими постановами з кримінальних, цивільних і господарських справ;

• проведення систематичних перевірок великого обсягу нормативного матеріалу, що видається органами влади і управління.

Виходячи з цього, можна визначити такі задачі автомати-
зації:

• ведення слідства, облікових даних на звинувачуваних, підозрюваних, свідків, даних про проведення експертиз, відомостей про передачу матеріалів до суду і результати розгляду справ у суді;

• ведення матеріалів про інциденти, кримінальні справи;

• контроль за термінами слідства і термінами утримання під вартою;

• ведення бази даних кореспонденції, що надходить;

• контроль виконання скарг, заяв і окремих доручень;

• ведення бази даних вихідної кореспонденції;

• реєстрація і систематизація даних про осіб, які звертаються в прокуратуру, а також про осіб, які є предметом її розгляду.

Схему формування бази даних ІС прокуратури наведено на рис. 8.5.

Рис. 8.5. Схема формування бази даних ІС прокуратури

Зокрема, база даних з карного правосуддя має містити:

• деталі всіх зареєстрованих злочинів, дані про осіб, яких звинувачено у злочинах, і наступні рішення про судові переслідування, вжиття або невжиття заходів;

• деталі справ, що знаходяться в судах, із взаємними посиланнями на злочини та осіб, що проходять по справах;

• деталі справ, одержаних прокурорами, з інформацією про зміни в деталях обвинувачення і рішеннями про те, чи слід починати розслідування та про час, необхідний для підготовки справи до слухання у суді;

• рішення, прийняті судами з кожної справи (для кожного злочину та звинувачуваного) зі встановленими взаємозв’язками;

• дані про ув’язнених (щойно заарештованих і кількість осіб, що утримуються) і звільнення до/після суду;

• дані про терміни покарання для засуджених і фактичний час, проведений ними під вартою;

• рішення судів про умовне звільнення;

• реакцію установ, відповідальних за умовний осуд і суспільні роботи (зроблені рекомендації, взяті до уваги чинники і т. ін.);

• дані про осіб, які відбувають термін покарання;

• дані про притягнення до суспільних робіт, про порушення, що мали місце і т. ін., а також інформацію про кількість поточних справ;

• дані про виплати, накладення судами штрафів і відшкодувань;

• дані про апеляції щодо перегляду судових рішень і вжитих у зв’язку з цим заходів.

Архів кримінальних справ має містити:

• відомості про зареєстрованих небезпечних злочинців та їх засудження;

• деталі злочинів і вироків;

• деталі місць вчинення злочинів, про служби, що виконали арешти, і суд, який виніс вирок;

• деталі інших злочинів, які було взято до уваги;

• в деяких випадках, деталі поводження злочинців.

---

Смотрите также файлы

• 7КТ.doc

• 5 КТ.doc

• 6КТ.doc

• ___звіт___1.doc

• ___звіт___1.doc