ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.11.2019
Просмотров: 903
Скачиваний: 4
Таблиця 2.3 – Дані до завдання 3 (координати і розміри, мм)
-
№ варіанта
xA
yA
zA
xB
yB
zB
xC
yC
zC
xD
yD
zD
xE
yE
zE
xK
yK
zK
xG
yG
zG
xU
yU
zU
h
1
141
75
0
122
14
77
87
100
40
0
50
40
100
50
0
74
20
0
16
20
0
55
95
0
85
2
0
70
0
20
9
77
53
95
40
141
45
40
40
50
0
67
20
0
125
20
0
86
95
0
85
3
0
80
0
20
19
77
53
110
40
141
55
40
40
50
0
67
20
0
125
20
0
86
95
0
85
4
0
68
0
20
7
77
53
93
40
141
143
40
40
50
0
67
20
0
125
20
0
86
95
0
85
5
0
80
0
20
20
77
53
105
40
140
60
40
40
51
0
70
20
0
124
20
0
90
95
0
85
6
0
75
0
20
14
77
53
100
40
141
50
40
40
50
0
67
20
0
125
20
0
86
95
0
85
7
0
82
0
20
21
77
53
112
40
141
57
40
49
50
0
67
20
0
125
20
0
86
95
0
85
8
0
85
0
20
24
77
53
115
40
141
60
40
50
50
0
67
20
0
125
20
0
86
95
0
85
9
0
90
0
20
29
77
53
120
40
141
65
40
49
50
0
67
20
0
125
20
0
86
95
0
85
10
0
85
0
15
30
80
55
120
40
141
60
40
40
50
0
67
20
0
125
20
0
86
93
0
86
11
141
70
0
122
9
77
87
95
40
0
45
40
100
50
0
74
20
0
16
20
0
55
95
0
85
12
141
80
0
122
19
77
87
110
40
0
55
40
100
50
0
74
20
0
16
20
0
55
95
0
85
13
141
68
0
122
7
77
87
93
40
0
43
40
100
50
0
74
20
0
16
20
0
55
95
0
85
14
141
82
0
122
21
77
87
112
40
0
57
40
100
50
0
74
20
0
16
20
0
55
95
0
85
15
141
85
0
122
24
77
87
115
40
0
60
40
100
50
0
74
20
0
16
20
0
55
95
0
85
16
141
90
0
122
29
77
87
120
40
0
65
40
100
50
0
74
20
0
16
20
0
55
95
0
85
17
135
75
0
116
14
77
81
100
40
0
50
40
100
50
0
74
20
0
16
20
0
55
95
0
85
18
145
75
0
126
14
77
91
100
40
0
50
40
100
50
0
74
20
0
16
20
0
55
95
0
85
Завдання 4. На трьох проекційному кресленні побудувати відсутні проекції наскрізного отвору в сфері заданого радіуса R. Вироджена (фронтальна) проекція наскрізного отвору представлена чотирикутником: координати проекцій точок А, В, С, Д вершин чотирикутника – наскрізного отвору на сфері – відомі (таблиця 2.4). Приклад виконання завдання наведений на рисунку 2.3.
Вказівки до виконання завдання 4.
Намічають осі координат в центрі незаповненої частини аркуша формату А3. Будують проекцію сфери заданого радіуса R, c центром у точці О. Визначають за заданими координатами (див. таблицю 2.4) проекції точок А, В, С, Д (вершини чотирикутника) наскрізного отвору на сфері і будують багатокутник – вироджену проекцію лінії наскрізного отвору. Далі задача зводиться до визначення відсутніх проекцій точок поверхні сфери.
Спочатку визначають характерні точки ліній наскрізного отвору: точки на екваторі, головному меридіані, найбільш віддалені і найближчі точки поверхні сфери до площин проекцій. Обрис сфери і вироджену проекцію наскрізного отвору обвести олівцем або чорною пастою , дві інші проекції показати червоною пастою. Усі допоміжні побудови на кресленні зберегти й обвести їх тонкими лініями олівцем або синьою (зеленою) пастою. Для більшої наочності креслення сферу в проекціях можна покрити блідими тонами акварелей чи кольорового олівця.
Рисунок 2.3
Таблиця 2.4 - Дані до завдання 4 (координати і розміри, мм)
|
№ варіанта |
xO |
yO |
zO |
xA |
yA |
zA |
xB |
yB |
zB |
xC |
yC |
zC |
xD |
yD |
zD |
R |
|
1 |
70 |
58 |
62 |
118 |
- |
35 |
56 |
- |
95 |
45 |
- |
95 |
45 |
- |
35 |
46 |
|
2 |
70 |
60 |
60 |
118 |
- |
35 |
56 |
- |
95 |
44 |
- |
95 |
44 |
- |
35 |
46 |
|
3 |
70 |
60 |
58 |
120 |
- |
35 |
58 |
- |
95 |
44 |
- |
95 |
44 |
- |
35 |
48 |
|
4 |
70 |
65 |
58 |
120 |
- |
36 |
56 |
- |
94 |
42 |
- |
94 |
42 |
- |
36 |
48 |
|
5 |
69 |
58 |
60 |
116 |
- |
36 |
58 |
- |
94 |
45 |
- |
94 |
45 |
- |
36 |
47 |
|
6 |
72 |
60 |
58 |
116 |
- |
36 |
60 |
- |
92 |
42 |
- |
92 |
42 |
- |
36 |
47 |
|
7 |
72 |
58 |
60 |
120 |
- |
34 |
60 |
- |
92 |
42 |
- |
92 |
42 |
- |
34 |
48 |
|
8 |
72 |
58 |
58 |
122 |
- |
34 |
60 |
- |
90 |
40 |
- |
90 |
40 |
- |
34 |
45 |
|
9 |
74 |
62 |
60 |
122 |
- |
34 |
55 |
- |
90 |
40 |
- |
90 |
40 |
- |
34 |
45 |
|
10 |
69 |
58 |
60 |
20 |
- |
36 |
81 |
- |
94 |
94 |
- |
94 |
94 |
- |
36 |
47 |
|
11 |
74 |
62 |
58 |
20 |
- |
36 |
80 |
- |
92 |
94 |
- |
92 |
94 |
- |
36 |
47 |
|
12 |
72 |
62 |
62 |
20 |
- |
35 |
80 |
- |
92 |
92 |
- |
92 |
92 |
- |
36 |
47 |
|
13 |
72 |
60 |
62 |
22 |
- |
35 |
82 |
- |
90 |
92 |
- |
90 |
92 |
- |
35 |
48 |
|
14 |
70 |
60 |
60 |
18 |
- |
35 |
82 |
- |
90 |
90 |
- |
90 |
90 |
- |
35 |
48 |
|
15 |
70 |
60 |
58 |
18 |
- |
34 |
82 |
- |
94 |
92 |
- |
94 |
92 |
- |
34 |
50 |
|
16 |
72 |
62 |
58 |
20 |
- |
34 |
84 |
- |
94 |
96 |
- |
94 |
96 |
- |
34 |
50 |
|
17 |
70 |
62 |
60 |
18 |
- |
32 |
84 |
- |
90 |
96 |
- |
90 |
96 |
- |
32 |
50 |
|
18 |
68 |
60 |
60 |
20 |
- |
32 |
86 |
- |
92 |
95 |
- |
92 |
95 |
- |
32 |
50 |
Завдання 5. Побудувати розгортки багатогранників, що перетинаються (прямої призми з пірамідою). Показати на розгортках лінію перетину.
Вказівки до виконання завдання 5.
Перевести на кальку формату 297 х 420 мм креслення багатогранників, що перетинаються (завдання 3). Задані елементи багатогранників на кальці показати чорною пастою, лінію їхнього перетину обвести червоною пастою. Виконати допоміжні побудови для визначення натуральних величин ребер багатогранників (їх обвести синьою чи зеленою пастою).
На аркуші формату А3 побудувати розгортки багатогранників.
Розгортка прямої призми.
Побудову розгортки прямої призми виконують у такий спосіб:
а) проводять горизонтальну пряму.
б) від довільної точки G цієї прямої на прямій відкладають відрізки GU, UE, EK і KG, рівні довжинам сторін основи призми.
в) із точок G і G проводять перпендикуляри і на них відкладають величини, рівні висоті призми. Отримані точки з'єднують прямими. Прямокутник GGGG є розгорткою бічної поверхні призми. Для нанесення на розгортку граней призми з точок U, E, K проводять перпендикуляри.
г) для одержання повної розгортки поверхні призми до розгортки бічної поверхні прибудовують багатокутники її основ.
Для побудови на розгортці ліній перетину призми з пірамідою – замкнутих ламаних ліній 1, 2, 3 і 4, 5, 6, 7, 8 – користаються вертикальними прямими. Наприклад, для визначення положення точки 1 на розгортці поступають таким чином: на відрізку GU від точки G у право відкладають відрізок G10 , рівний відрізку G1 (рис. 2.3 завдання 3). З точки 10 будують перпендикуляр до відрізка GU і на ньому відкладають аплікату точки 1. Аналогічно визначають інші точки.
Розгортка піраміди.
На кальці визначають натуральну величину кожного з ребер піраміди. Після цього будують її розгортку. Визначають послідовно натуральні величини трикутних граней піраміди. На ребрах і на гранях піраміди (на розгортці) визначають вершини просторової ламаної перетину піраміди з призмою.
Розгортки багатогранників покрити блідим тоном кольорової акварелі чи кольорового олівця. Ребра багатогранників на розгортці обвести олівцем або чорною пастою, а лінії перетину багатогранників обвести червоною пастою, усі допоміжні побудови – олівцем або синьою (зеленою) пастою.
Кальку наклеїти з лівої сторони аркуша 3.
Лінії згину (ребра багатогранника) на розгортках для більшої наочності можна показати суцільними лініями, як і контурні лінії (на виробничих кресленнях лінію згину показують штриховою з двома крапками).
2.2 Список літератури
-
Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна та комп’ютерна графіка. – К.: Каравела, 2004.- 344с.
-
Чекмарев А.А. Инженерная графика. – М.: Высшая школа, 1988
-
Гордон В.О., Семенцов-Огиевский М.А. Курс начертательной геометрии. – М.: Высшая школа, 1988
-
Общие правила выполнения чертежей. М.: Издательство стандартов, 1991
-
Фролов С.А., Бубенников А.В., Левицкий В.С., Овчинникова И.С. Инженерная графика. Методические указания и контрольные задания. – М.: Высшая школа, 1985