Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

перевантажують нервову систему людини, потребують підвище­ної психічної напруги.

2.1.5. Освітлення

Вірно спроектоване та раціонально влаштоване освітлення ви­робничих приміщень справляє позитивний психофізіологічний вплив на працюючих, підвищує ефективність та безпеку праці, зни­жує втому та травматизм, забезпечує високу працездатність.

Зір у всій системі органів чуття людини посідає чільне місце. Відомо, що на органи зору припадає 90% всієї інформації, котру отримує людина. Зоровий процес відбувається під впливом ви­димого випромінювання (світла), котре є електромагнітним вип­ромінюванням з довжиною хвилі 0,38-0,76 мкм. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,555 мкм (жовто-зелений колір) та зменшується до меж видимого спектру.

2.1.5.1. Класифікація освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовують:

• природне освітлення, котре створюється прямими соняч­ними променями та розсіяним світлом небосхилу і яке змінюється залежно від географічної широти, пори року, доби, ступеня хмарності та прозорості атмосфери;

• штучне освітлення, створюване електричними джерелами світла;

• комбіноване освітлення, за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на бічне (одно- або двобіч­не), здійснюване через світлові отвори в зовнішніх стінах; верхнє, що здійснюється через аераційні та захисні ліхтарі, отвори в дахах та перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бічного освітлення.

Штучне освітлення за конструктивним виконанням под­іляється на два види — загальне та комбіноване. Система загаль­ного освітлення використовується в приміщеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи. Розрізняють загальне рівномір­не освітлення, світловий потік розподіляється рівномірно по всій площі приміщення без урахування розташування робочих місць.

106

---

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

і загальне локалізоване освітлення (з урахуванням розташування робочих місць).

При виконанні точних зорових робіт (слюсарні, токарні, фре­зерні, контрольні тощо) в місцях, де обладнання створює глибокі, різкі тіні або робочі поверхні розташовані вертикально, поряд із загальним освітленням застосовується місцеве освітлення. Су­купність місцевого та загального освітлення називається комбіно­ваним. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму.

За функціональним призначенням штучне освітлення по­діляється на робоче, аварійне і спеціальне, котре в свою чергу кла­сифікується як охоронне, чергове, евакуаційне, бактерицидне, еритемне тощо.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту та є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення влаштовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення по­рушує нормальне обслуговування обладнання, що може викли­кати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічно­го процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні має становити 5% від нормованої освітле­ності робочого освітлення, але не менше ніж 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення при аваріях та вимкненні робо­чого освітлення і влаштовується в місцях, небезпечних для проходу з виробничих приміщень, в котрих працює понад 50 чол. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на схо­дах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше ніж 0,5 лк, а на відкритих майданчиках - не менше ніж 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, кот­ра охороняється спеціальним персоналом. Найменша освітленість У нічний час — 0,5 лк. Сигнальне освітлення застосовується для фіксації меж небезпечних зон, вказує на наявність небезпеки, або безпечний шлях евакуації.

До виробничого освітлення можна віднести бактерицидне та еритемне освітлення. Бактерицидне освітлення створюється для знезараження повітря, питної води, продуктів харчування. Най­більшу бактерицидну дію справляють ультрафіолетові промені з

107

---

Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

---

2 Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

рювання. Лампи розжарювання належать до джерел світла тепло­вого випромінювання. Видиме випромінювання отримується внаслідок нагрівання електричним струмом вольфрамової нит­ки. У газорозрядних лампах випромінювання оптичного діапазо­ну спектра виникає внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів та парів металу, а також за рахунок явища люміне­сценції, котре невидиме ультрафіолетове випромінювання пере­творює на видиме світло.

При виборі та порівнянні джерел світла користуються такими параметрами: номінальна напруга живлення - U, В; електрична потужність лампи - Р, Вт; світловий потік - Ф, лм; мінімальна сила світла - І, кд; світлова віддача w = Ф/Р, лм/Вт, тобто відно­шення світлового потоку лампи до її електричної потужності; термін служби та спектральний склад світла.

Лампи розжарювання завдяки зручності експлуатації, простоті конструкції та виготовлення дуже поширені, але мають ряд недоліків: низька світлова віддача (w = 7-20 лм/Вт), відносно малий термін служби (до 2,5 тис. год), у спектрі переважають жовті та червоні про­мені, що сильно відрізняє їх спектральний склад від сонячного світла. Останнім часом набули поширення галоїдні лампи розжарювання з йодним циклом. Наявність в колбі лампи парів йоду дає змогу підви­щити температуру розжарювання нитки, тобто світлову віддачу лам­пи до 40 лм/Вт. Пари вольфраму, що випаровуються з нитки розжа­рювання, з'єднуються з йодом і знову осідають на вольфрамовій спіралі, запобігаючи розпиленню вольфрамової нитки та збільшу­ючи термін служби лампи до 3 тис.год. Спектр випромінювання га­лоїдної лампи більш близький до природного.

Основною перевагою газорозрядних ламп перед лампами роз­жарювання є велика світлова віддача (до 40-110 лм/Вт). Термін служ­би — 8— 12 тис. год. Газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра шляхом підбирання відповідним чи­ном інертних газів, парів металу, люмінофору. За спектральним скла­дом видного світла розрізняють лампи денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.

Оновним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світло­вого потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття. До недоліків цих ламп можна віднести також тривалий час розгоран-

109

---

ЯЛ. Бедрііі. Безпека життєдіяльності

ня, необхідність застосування спеціальних пускових пристроїв, що полегшують запалювання ламп; залежність працездатності від температури оточуючого середовища. Газорозрядні лампи можуть створювати радіоперешкоди, запобігання котрим вимагає вико­ристання спеціальних пристроїв.

Вибираючи джерела світла, слід керуватися такими рекомен­даціями: надавати перевагу газорозрядним лампам як енергетич­но більш економічним та таким, що мають більший термін експ­луатації; для зменшення початкових видатків на освітлювальні установки та витрат на їх експлуатацію слід використовувати лам­пи найбільшої потужності, але без погіршення якості освітлення.

Типи світильників повинні відповідати умовам навколиш­нього середовища. Для електроосвітлення місць проведення зовнішніх робіт слід застосовувати лампи розжарювання, газо­розрядні і ксенонові, а для робіт, котрі виконуються всередині будівлі - світильники з лампами розжарювання.

Живлення світильників загального освітлення здійснюється джерелами напруги, що не перевищує 220 В. У приміщеннях без підвищеної небезпеки вказана напруга допускається для всіх ста­ціонарних світильників незалежно від висоти їх установки.

У приміщеннях з підвищеною небезпекою та в особливо не­безпечних висота влаштування світильників над підлогою повин­на бути не менше ніж 2,5 м; для влаштування на меншій висоті застосовуються світильники, конструкція котрих виключає дос­туп до лампи без спеціальних пристроїв, або слід встановити світильники з напругою, що не перевищує 12 В.

Встановлюючи прилади загального освітлення поза межами приміщення на висоті менше ніж 3 м у приміщеннях з підвищеню небезпекою на висоті менше ніж 2,5 м, їх огороджують від випад­кового дотику або застосовують напругу до 42 В. Дозволяється застосовувати переносні електролампи лише заводського виго­товлення, оскільки їх конструкція виключає можливість дотику до струмопровідних частин.

Лампа повинна бути захищена сіткою, а в особливо небезпеч­них, запилених та інших приміщеннях — додатково скляним ков­паком. Живлення світильників з лампами напругою 42 В здійснюється тільки від знижувальних трансформаторів. Засто­совувати автотрансформатори, дросельні котушки та реостати для зниження напруги забороняється.

11О

---

Смотрите также файлы

• Світогляд, його структура та роль в житті людини.doc

• Екзамен з мовознавства.doc

• Кочерган.Генеалогічна класифікація мов.doc

• Методи дослідження мови.doc

• КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx