ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 8553
Скачиваний: 1
2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва іі у побуті
Забруднення води відбувається внаслідок проникнення РР у відкриті водоймища. Радіоактивні частки формують суспензії у воді, частина осідає на дно, а частина розчиняється, заражаючи водоймища на всю глибину. Найбільше забруднюються озера, ставки, повільні ріки, дощові та розталі води. Забруднення повноводних рік незначне, тому що у них практично не може бути висока концентрація PP.
Продовольство заражається шляхом опромінення безпосередньо IB, аерозольним, контактним та біологічним шляхами. Безпосередній вплив IB на продукти харчування практично повністю робить їх непридатними. Це відбувається внаслідок того, що ізотопи ряду хімічних елементів, які належать до складу продуктів харчування, захопивши нейрон, перетворюються на радіоактивні елементи. У продуктах, які містять натрій, кальцій, магній, фосфор, може виникати значне зараження. До них належать: молочні та рибні продукти, різні соління, бобові, гречана крупа тощо.
Аерозольне зараження продовольства - це проникнення радіоактивного пилу у виробничі, складські приміщення та транспорт з наступним осіданням пилу на продуктах. Зараження відбувається з поверхні, але РР проникає у продукти на достатньо велику глибину: в м'ясо — на 1см, зерно, крупи - на 5 см, молоко, кефір, вершки, сметану - на всю глибину; в борошно, сіль. цукор - на 0,5 см; в рибу, овочі.фрукти - на 0,3 см. Крізь скло зараження практично не відбувається, але поліетиленові мішки, кульки не запобігають зараженню.
Контактне зараження можливе у випадку перевезення продовольства на забрудненому транспорті, під час переробки на брудному технологічному обладнанні та при пакуванні у забруднену тару.
Біологічний шлях зараженнявідбувається під час випадання РР: повітря, ґрунт, рослинність, вода стають забрудненими. РР включаються в процеси біологічної циркуляції й обміну речовин та проникають всередину організму тварин, птахів, риб та рослин (крізь кореневу систему та листя). Активними накопичувачами радіації є капуста, цибуля, цукровий буряк, помідори, ячмінь. Менше — кукурудза, жито, овес, соняшник. Із грибів найбільше накопичують радіацію моховик, маслюк; із тваринного світу -їжак; із птахів - качка; із риб - в'юн, лин, сом. У картоплі РР розташовуються ближче до шкірки. Під час варіння картоплі у
121
Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності
воду переходять 10% цезію, буряка - 60% . Якщо олію прокип'ятити, то зникне 37% йоду, але стронцій та цезій залишаться.
Ступінь зараження продуктів (грунту, об'єктів) прийнято оцінювати питомою активністю, тобто відношенням активності наявних РР до одиниці маси (площі, об'єму).
Ступінь зараження продуктів вимірюється у Ки/кг чи Ки/л. ступінь зараження грунту — Ки/км2 (10 мкР/год.)
В природніх умовах у багатьох продуктах харчування є PP. Наприклад, в 1 кг свіжої картоплі є близько 2,9+ 10-9 Ки/кг радіоактивного калію, природна радіоактивність води становить близько 5+10-11 Ки/л. У 1991 році встановлені тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах та питній воді (ВДУ-91), табл.5.
Таблиця 5 Граничні рівні вмісту радіонуклідів
Великі експериментальні дані щодо забруднення радіонуклідами продуктів харчування були одержані українськими спеціалістами після чорнобильської катастрофи 1986 року. У перші 30-40 діб після аварії критичним продуктом було молоко, яке було заражене радіоактивним цезієм та йодом. Тільки наприкінці 1986 року рівень забруднення молока знизився. У середньому по Україні у 1986 році рівень забруднення молочних продуктів був вишим за доаварійний 1985 рік у 1440 разів. У 1990 році активність цезію у
122
2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
молоці перевищувала доаварійний рівень у 33 рази. Підвищення рівня активності РВ у м'ясі встановлене на 14—15 діб пізніше. До кінця 1986 р. вона перевищувало рівень 1985 р. більш як у 1000 разів. У 1990 р. перевищення становило 21,9 раза.
Практично на території України були заражені на довгий строк усі продукти. У 1990 році активність РР перевищувала доаварійний (1985 р.) рівень у хлібопродуктах - у 6 разів, у рибі - в 1,4 рази, у картоплі — в 11 разів, в овочах - у 12 разів.
2.2.4. Норми радіаційної безпеки
Перші безмежні межі опромінення людей були визначені на початку XX ст. Оскільки у той час променеві ураження стосувалися головним чином шкіри, то було запропоновано прийняти як безпечну десяту частину дози, яка викликає еритему (почервоніння) шкіри через 10 діб.
У 1934 р. міжнародна комісія радіаційної охорони встановила толерантну дозу — 0,2 Р/добу. Із надходженням нових даних про віддалені наслідки впливу IB на людину термін "толерантна доза" був замінений висловом "гранично допустима" доза, а її величина встановлена 0,05 Р/добу, або 18 Р/рік. У 1958 p. MKP3 прийняла гіпотезу безмежної лінійної залежності — доза-ефект, згідно з якою будь-які найнезначніші опромінення можуть викликати небажані генетичні наслідки, причому ймовірність таких наслідків прямо пропорційна дозі. Для фахівців, котрі мають справу з IB, доза становить 5 бер/рік. В данний час розробляються рекомендації з прийняття гранично допустимої дози в 1 бер /рік.
Нині діють "Норми радіаційної безпеки (НРБ-76/87), прийняті у ] 987 р. При встановленні норм був взятий за основу такий принцип - забезпечити захист від IB окремих осіб, їх нащадків та людство в цілому, а також розробити відповідні умови для необхідної практичної діяльності, під час якої люди можуть потрапити під вплив IB.
У НРБ проведено чітке розмежування між лозовими границями для різних категорій опромінюваних осіб.
Категорія А — персонал, який працює безпосередньо з IB.
Категорія Б - обмежена частина населення (особи, які безпосередньо не працюють з IB, але за умовами проживання чи розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню).
123
Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності
Категорія В - населення.
Встановлені три категорії органів тіла людини, опромінення яких викликає різні наслідки:
I — усе тіло, червоний кістковий мозок;
II -
м'язи,
щитовидна залоза, жирова тканина,
внутрішні орга
ни;
III -
кісткова
тканина, поверхня шкіри, кістки,
передпліччя,
кісточка,
стопи.
Норми радіаційної безпеки наведено в табл. 6 у берах на рік.
Таблиця 6 Норми радіаційної безпеки
|
Категорія людей |
Категорія органів |
||
|
I |
II |
III |
|
|
А Б |
5 0,5 |
15 1,5 |
30 3,0 |
Закон України 1991 р. "Про правовий режим території, яка зазн&іа радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає рівні забруднення місцевості та вид екологічної зони. Згідно з цим Законом забрудненою вважається територія, проживання на якій може призвести до опромінення населення понад 0,1 бер за рік, що перевищує природний доаварійний фон.
Наводено розподіл забрудненої території на зони:
-
зона відчуження - 30 кілометрова зона, з якої була проведена евакуація населення у 1986 р. (40-80 Ки/км2);
-
зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, яка підлягала інтенсивному забрудненню довгоживучими ізотопами цезію від 15,0 Ки/км2; стронцію - від 3,0 Ки/км2; плутонію—від 0,1 Ки/км2, а також територія,де людина може отримати додаткову дозу опромінення понад 0,5 бер за рік;
-
зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту ізотопами: цезію від 5,0 до 15,0 Ки/км2; стронцію - від 0,15 до 3 Ки/км2; плутонію - від 0,01 до 0,1 Ки/км2, а також територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення вище 0,1 бер /рік;
124
2. Безпеко життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
- зона посиленого радіоекологічного контролю — це територія із щільністю зараження грунту ізотопами: цезію — від 1,0 до 5,0 Ки/км2; стронцію - від 0,02 до 5,5 Ки/км2; плутонію -від 0,005 до 0,01 Ки/км2, а також територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення 0,1 бер/рік.
Таким чином, іонізуючі випромінювання за своєю природою шкідливі для життя. Будь-яке опромінення збільшує ризик захворювань. Крім того, у людей відсутні органи, які сприймають IB, що робить їх особливо небезпечними.
2.3. Електромагнітні поля та випромінювання
2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
Відразу ж після початку практичного використання радіо почали спостерігатися симптоми шкідливого впливу радіохвиль на людей.
У моряків, які несли службу на кораблях Балтійського флоту, де випробувались перші потужні радіостанції, помічалися небувала втома, пригнічений настрій, головний біль. Першим фахівцем, який звернув серйозну увагу на вивчення цих фактів, був лікар П.І.Іржевський. У 1900 р. П.І.Іржевський на вченій раді Військово-медичної академії захистив докторську дисертацію на тему "Вплив електричних хвиль на організм людини". Вона спиралася на результати медичних спостережень над особами, які працювали з радіоустановками, а також експериментів з матросам и-добровольцями. Отримані дані сприяли формуванню уявлення про заходи безпеки при роботі з радіоапаратурою, а також використовувалися П.І.Іржевським при розробці методів фізіотерапевтичного лікування електромагнітним випромінюванням.
Біосфера впродовж усієї еволюції перебувала під впливом електромагнітних полів (ЕМП), так званого фонового випромінювання, викликаного природними причинами. У процесі індустріалізації людство додало до цього цілий ряд чинників, посиливши фонове випромінювання. В зв'язку з цим ЕМП антропогенного походження почали значно перевищувати природний фон і дотепер перетворились на небезпечний екологічний чинник.
Класифікація ЕМП наведено на рис. 18.
125