3. Безпеко життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

3.2.4. Гостре «кисневе» голодування у містах.

5. Значне перевищення гранично допустимого рівня міського шуму.

6. Виникнення великої зони кислотних опадів.

7. Руйнування озонового шару атмосфери.

8. Значна зміна прозорості атмосфери.

3.3. НС, пов'язані із зміною стану гідросфери (водного сере­
довища).

1. Різка нестача питної води внаслідок виснаження вод чи їх забруднення.

2. Виснаження водних ресурсів, необхідних для органі­зації господарчо-побутового водопостачання та забезпечення тех­нологічних процесів.

3.3.3. Порушення господарської діяльності та екологічної
рівноваги внаслідок забруднення зон внутрішніх морів та світо­
вого океану.

3.4. НС, пов'язані зі зміною стану біосфери.

1. Зникнення видів (тварин, рослин), чутливих до зміни умов середовища існування.

1. Загибель рослинності на значній території.

2. Різке зниження здатності біосфери до відтворення по­новлюваних ресурсів.

2. Масова загибель тварин.

4. НС соціального характеру.

1. Групові порушення громадського порядку.

2. Масові заворушення.

3. Втеча озброєних злочинців.

4. Озброєні напади.

5. НС, пов'язані із використанням сучасних засобів уражен­
ня.

5. 1. Ядерні вибухи.

2. Вибухи хімічних боєприпасів та аварії з ними.

3. Аварії, вибухи бактеріологічної зброї.

2. Вибухи та аварії із сучасними засобами немасового ура­ження.

181

---

Я.І. Бєдрій. Безпека життєдіяльності

3.2. Ядерні вибухи

3.2.1. Класифікація ядерних вибухів

Ядерна зброя розроблена в США під час Другої світової війни в основному зусиллями європейських вчених (Енштейн, Бор, Фермі та ін.). Перше випробування цієї зброї відбулося у США на полігоні Аламогордо 16 липня 1945 р. (в пей час у переможеній Німеччині проходила Потсдамська конференція). А лише через 20 днів, 6 серпня 1945 р., на японське місто Хіросіму без усякої військової потреби та доцільності була скинута атомна бомба ко­лосальної для того часу потужності - 20 кілотон. Через три дні, 9 серпня 1945 p., атомному бомбардуванню було піддане друге японське місто - Нагасакі. Наслідки ядерних вибухів були жах­ливі. У Хіросімі із 255 тис. жителів було вбито чи поранено майже 130 тис. чоловік. Із майже 200 тис. мешканців Нагасакі було ура­жено понад 50 тис. осіб.

Потім ядерна зброя була виготовлена та випробовувалася в СРСР (1949), у Великобританії (1952), у Франції (1960), у Китаї (1964). Нині у науково-технічному відношенні до виробництва ядерної зброї готові понад 30 держав світу.

Тепер існують ядерні заряди, котрі використовують реакцію поділу урану-235 та плутонія-239 і термоядерні заряди, в яких використовується (під час вибуху) реакція синтезу. При захоп­ленні одного нейтрона ядро урану-235 ділиться на два осколки, виділяючи гамма-кванти та ще два нейтрони (2,47 нейтрона для урану-235 та 2,91 нейтрона для плутонію-239). Якщо маса урану більша за третину, то ці два нейтрони ділять ще два ядра, виділя­ючи вже чотири нейтрони. Після поділу наступних чотирьох ядер виділяються вісім нейтронів і т.д. Відбувається ланцюгова реак­ція, яка призводить до ядерного вибуху. Класифікація ядерних вибухів:

• за типом заряду:

• ядерні (атомні) - реакція поділу;

• термоядерні - реакція синтезу;

• нейтронні — великий потік нейтронів;

• комбіновані.

• зі призначенням:

182

---

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

• випробувальні;

• у мирних цілях;

• у воєнних цілях;

• за потужністю:

• надмалі (менше ніж 1 тис. т тротилу);

• малі (1 — 10 тис. т);

• середні (10—100 тис. т);

• великі (100 тис. т -1 Мт);

• надвеликі (понад 1 Мт).

• за видом вибуху:

• висотний (понад 10 км);

• повітряний (світлова хмара не сягає поверхні Землі);

• наземний;

• надводний;

• підземний;

• підводний.

Уражаючі фактори ядерного вибуху. Уражаючими факторами ядерного вибуху є:

• ударна хвиля (50 % енергії вибуху);

• світлове випромінювання (35 % енергії вибуху);

• проникаюча радіація (45 % енергії вибуху);

• радіоактивне зараження (10 % енергії вибуху);

• електромагнітний імпульс (1% енергії вибуху);

Ударна хвиля (УХ) (50 % енергії вибуху). УХ - це зона сильного стиснення повітря, яке поширюється із надзвуковою швидкістю на всі боки від центру вибуху. Джерелом ударної хвилі є високий тиск у центрі вибуху, що досягає 100 млрд кПа. Продукти вибуху, а також дуже нагріте повітря, розширюючись, стискають оточу­ючий шар повітря. Цей стиснутий шар повітря також стискає на­ступний шар. Таким чином тиск передається від одного шару до іншого, створюючи УХ. Передній кордон стиснутого повітря на­зивається фронтом УХ.

Основними параметрами УХ є:

• надмірний тиск;

• швидкісний напір;

• час дії ударної хвилі.

Надмірний тиск - це різниця між максимальним тиском у фронті УХ та атмосферним тиском (рис. 22).

183

---

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

---

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

Швидкісний напір повітря - це динамічне навантаження, яке створює потік повітря, позначається Р, вимірюється у кПа. Ве­личина швидкісного напору повітря залежить від швидкості та густини повітря за фронтом хвилі і тісно пов'язана із значенням максимального надмірного тиску ударної хвилі. Швидкісний напір помітно діє при надмірному тиску понад 50 кПа.

Час дії ударної хвилі (надмірного тиску) вимірюється у се­кундах. Чим більший час дії, тим більша уражаюча дія УХ. УХ ядерного вибуху середньої потужності (10—100 кт) проходить 1000 м за 1,4 с; 2000 м за 4 с; 5000 м - за 12 с. УХ уражає людей та руйнує будинки, споруди, об»єкти та техніку зв'язку.

На незахишених людей ударна хвиля впливає безпосередньо та опосередковано (опосередковані ураження - це ураження, які завдаються людині уламками будинків, споруд, уламками скла та іншими предметами, які під дією швидкісного напору повітря переміщаються з великою швидкістю). Травми, які виникають внаслідок дії ударної хвилі, поділяють на:

• легкі, характерні для РФ=20—40 кПа;

• середні, характерні для РФ=40—60 кПа:

• важкі, характерні для РФ=60-100 кПа;

• дуже важкі, характерні для РФ вище 100 кПа.

При вибуху потужністю до 1 Мт незахищені люди можуть отримати легкі травми, знаходячись від епіцентру вибуху за 4,5— 7 км, важкі - за 2-4 км.

Для захисту від УХ використовуються спеціальні сховища, а також підвали, підземні виробки, шахти, природні укриття, склад­ки місцевості та ін.

Об'єм та характер руйнування будинків та споруд залежить від потужності та виду вибуху, відстані від епіцентру вибуху, міцності та розмірів будинків та споруд. Із наземних будинків та споруд найстійкішими є монолітні залізобетонні споруди, будин­ки із металевим каркасом та споруди антисейсмічної конструкції. При ядерному вибуху потужністю 5 Мт залізобетонні конструкції руйнуватимуться у радіусі 6,5 км, цегляні будинки - до 7,8 км, Дерев'яні будуть повністю зруйновані у радіусі 18 км.

УХ має властивість проникати у приміщення крізь віконні та Дверні отвори, викликаючи руйнування перегородок та апарату­ри. Технологічне обладнання стійкіше і руйнується головним чи-

185

---

Смотрите также файлы

• Світогляд, його структура та роль в житті людини.doc

• Екзамен з мовознавства.doc

• Кочерган.Генеалогічна класифікація мов.doc

• Методи дослідження мови.doc

• КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx