ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 8513
Скачиваний: 1
3. Безпека
життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
191
Я.І. Бедрііі. Безпека життєдіяльності
ЕМІ безпосередньо на тіло людини не впливає.
При оцінці впливу на електронну апаратуру ЕМІ потрібно враховувати й одночасний вплив ЕМІ - випромінювання. Під впливом випромінювання збільшується провідність транзисторів, мікросхем, а під впливом ЕМІ відбувається їх пробивання. ЕМІ є надзвичийно ефективним засобом для пошкодження електронної апаратури. У програмі СОІ передбачене проведення спеціальних вибухів, при яких створюється ЕМІ, достатній для знищення електроніки.
3.2.2. Особливості вибухів нейтронної зброї
Нейтронною зброєю умовно називають ядерні та термоядерні боєприпаси малої та надмалої потужності (2—0,5 кг).
Уражаючі чинники: проникаюча радіація, ударна хвиля, світлове випромінювання та радіоактивне зараження (розподіл у відсотках див. в табл. 12).
Таблиця 12 Уражаючі фактори нейтронної зброї
|
Вид заряду |
ПР |
УХ |
СВ |
РЗ |
|
Поділ |
5 |
50 |
35 |
10 |
|
Синтез |
40 |
35 |
20 |
5 |
Головний уражаючий фактор НЗ - проникаюча радіація -потоки нейтронів та інших часток з енергією до 14 МеВ. Під час вибуху нейтронного боєприпасу потужністю 1 кт у радіусі 500 м усе буде зруйноване УХ та СВ. У радіусі 1 км гинуть люди протягом короткого часу від ПР, в радіусі 2 км (важка променева хвороба) люди гинуть протягом декількох тижнів. Зона дії ПР у 2 рази більша, ніж у звичайної ядерної зброї, а доза опромінення більша у 10 разів.
3.3. Аварії з викидом радіоактивних речовин
3.3.1. Основні поняття
Серед надзвичайних ситуацій особливе місце займають спричинені аваріями з викидом PP. Радіоактивне забруднення місцевості викликає необхідність швидкої евакуації населення, про-
192
3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
мислових підприємств, проведення дорогих засобів дезактивації місцевості, може призвести до численних жертв і захворювань населення.
В теперішній час аварії на виробництвах з викидом РР можливі на атомних електростанціях (АЕС), підприємствах з виготовлення ядерного палива, на підприємтствах переробки та захоронения відпрацьованого ядерного палива і радіоактивних відходів (усі ці виробництва називаються підприємствами ядерного циклу - ПЯЦ), а також у науково-дослідних і проектних установах, які мають ядерні реактори, та на об'єктах транспорту, де використовуються ядерні енергетичні установки.
Найбільшу небезпеку для людини становлять аварії на АЕС.
Міжнародною комісією з атомної енергетики (МАГATE) встановлено вісім рівнів небезпеки аварій на АЕС (аналогічно до сейсмічних показників оцінки землетрусу за Ріхтером).
Відлік починається з нульового рівня, куди відносяться події, які не мають істотного значення для безпеки. Рівні з першого по третій — це події чи інциденти незначного, середнього серйозного ступенів. Незначні інциденти називають ще аномаліями. Події з четвертого по сьомий рівні - це вже аварії: в межах АЕС, з ризиком для навколишнього середовища, важкі і глобальні.
Перші два рівні не завдають реальної загрози для людей і природи. Вони пов'язані лише зі зниженням готовності захисних систем енергоблоку. Події третього рівня — це часткова втрата одного з елементів глибокоешелонованого захисту чи переопромінен-ня персоналу станції, чи незначний викид радіоактивності, який не перевищує встановлених обмежень, тобто йдеться про потенційну (а не реальну) небезпеку.
Рівні з четвертого по сьомий (аварії) пов'язані з радіоактивними викидами і вони можуть бути спричинені пошкодженням реактора. Наприклад, Чорнобильська катастрофа належить до сьомого рівня. Аварія в США на АЕС «Три Майлс Айленд» у 1979 р. — до п'ятого.
Треба підкреслити, що за цією шкалою події оцінюються лише з точки зору ядерної і радіаційної безпеки. А події, не пов'язані з безпекою, класифікують як ті, що поза шкалою.
Аварії на АЕС залишаються значним чинником виникнення НС.
193
Я.І. Бедрш. Безпека життєдіяльності
3.3.2. Основні відмінності аварій на АЕС від ядерних вибухів
Аварії на АЕС мають значні відмінності від ядерних вибухів. Розмір та конфігурація зони зараження
Ядерний вибух триває відносно короткий час. Радіоактивне зараження місцевості відбувається у порівняно вузькому напрямку, залежно від сили в момент вибуху вітру. Розмір зони зараження визначається потужністю вибуху та, в основному, швидкості вітру. Розмір такої зони можна прогнозувати.
Аварія на АЕС характеризується більшою тривалістю викидів (залежно від часу ліквідації аварії). За цей час напрямок вітру може змінюватися. Тому розмір і конфігурацію зони практично неможливо ні прогнозувати, ні розраховувати (при аварії на ЧАЕС основні викиди тривали 10 днів, викиди меншої інтенсивності - ще 22 дні). Крім того, при аваріях на АЕС виникають дрібнодисперсні аерозолі розміром 0,5-3 мкм, в той час як при ядерному вибуху -великодисперсні розміром понад 60 мкм.
Аерозолі, що виникають під час аварій на АЕС здатні тривалий час перебувати у зваженому стані та поширюватися під впливом вітру на великі відстані. Аерозолі ядерного вибуху перемішаються з частками ґрунту і порівняно швидко (8-Ю год.) осідають на землю. Ці фактори призводять до того, що зона радіоактивного зараження при аваріях на АЕС значно перевищує область зараження, що виникає під час ядерного вибуху.
При аварії на ЧАЕС створилася зона зараження площею понад 28 тис. км2, на якій проживає понад 1 млн осіб. Слід радіоактивної хмари спостерігався за декілька тисяч кілометрів (Китай, США). Спочатку поширенення радіоактивної хмари відбувалося в західному та північному напрямках, потім у північному, наступні декілька днів - у південному напрямку. Забруднені повітряні маси розповсюдились на значні відстані по території Білорусії, України та Росії, а також за межами СРСР. Через 15 днів рівень гамма-фону 5 мР/год. був зафіксований на відстані 50-60 км на захід і 35-40 км на північ від АЕС. У Києві рівень радіації збільшився на декілька десятих мР/год.
Усього в тією чи іншою мірою забрудненими радіонуклідами виявилися 11 областей, в яких проживало 17 млн чоловік. Сліди радіоактивних речовин були виявлені у Швеції, Польщі, Англії та інших країнах.
194
3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
Радіонуклідний вміст викидів
Атомні електростанції проектувалися та будувалися з високою надійністю. Вчені мали надію отримати джерело електроенергії, абсолютно безпечне в експлуатації. Теоретично ймовірність аварій становить 1,7х107 (за розрахунками німецьких вчених), 1,7х106 (за розрахунками шведських вчених).
При всій своїй потенційній небезпеці атомна енергетика екологічно чистіша, ніж теплова. Звичайні електростанції у 100 разів більше, ніж атомні, забруднюють навколишнє середовище викидами, у тому числі й радіоактивними (ізотопи урану, торію, калію). У вугіллі, наприклад, міститься ізотоп вуглеводню, який при спалюванні надходить в атмосферу. У цілому радіоактивне забруднення від теплових електростанцій значно більше, ніж від атомних.
При спалюванні вугілля, нафти, газу щорічно викидається в атмосферу 200-250 млн т попелу та близько 60 млн т сірчистого ангідриду. Щодо розрахунків вчених, то до 2100 р. ці викиди можуть зрости до 1,5 млрд т та 400 млн т відповідно. Сірчистий газ викликає «кислотні дощі», а висока концентрація вуглекислого газу і метану може викликати парниковий ефект та спричинити значне потепління клімату.
Атомні електростанції для людей, які живуть поблизу, становлять ризик - можна отримати дозу опромінення більше 60 мбер за рік. Це, безумовно, небезпечна величина опромінення.
Таким чином, порівняно з традиційними технологіями виробництва електроенергії, атомна енергетика дає можливість отримати чистіше виробництво.
У світі побудовано та функціонує 458 АЕС (1991 p.). Ядерна енергетика забезпечує виробництво 16% світового електропостачання (1987 р.). В деяких країнах частка електроенергії, яку виробляють АЕС, достатньо велика: Франція - 70%, Бельгія - 67%, Швеція - 50%, Канада - 14,7%, США -16,6%,СРСР - 12% (всі дані 1987-1988 p.).
Практично за час експлуатації АЕС відбулися три значні аварії:
-
1961 р. - в Айдахо-Фолсі (в реакторі відбувся вибух), США;
-
1979 p. - на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США;
-
1986 p. - на Чорнобильській АЕС в Україна.
195