ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.11.2019
Просмотров: 7286
Скачиваний: 3
2. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то
залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно
від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
3. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат,
передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди,
завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.
4. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно
від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Стаття 1194. Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну
відповідальність
1. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової
виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди
зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою
виплатою (страховим відшкодуванням).
§ 2. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням
здоров'я або смертю
Стаття 1195. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я
1. Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням
здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним
внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати
додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного
лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
2. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання
шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної
заробітної плати.
3. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,
відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку
вона одержувала до цього, а також інших доходів.
4. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди,
завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Стаття 1196. Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі під час виконання нею
договірних зобов'язань
1. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи під
час виконання нею договірних зобов'язань (договір перевезення тощо), підлягає відшкодуванню
на підставах, встановлених статтями 1166 та 1187 цього Кодексу.
Стаття 1197. Визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого
ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором
1. Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я
заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього
місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я,
з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності -
загальної працездатності.
Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять
або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті
працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний
заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,
розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру
мінімальної заробітної плати.
2. Для визначення розміру відшкодування у разі професійного захворювання може братися
до уваги за бажанням потерпілого середньомісячний заробіток (дохід) за дванадцять або за три
останні календарні місяці перед припиненням роботи, що було викликано каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я.
3. До втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим
договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи
громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку.
До втраченого заробітку (доходу) не включаються одноразові виплати, компенсація за
невикористану відпустку, вихідна допомога, допомога по вагітності та пологах тощо.
Якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний
заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або
звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості.
4. Якщо заробіток (дохід) потерпілого до його каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я
змінився, що поліпшило його матеріальне становище (підвищення заробітної плати за посадою,
переведення на вищеоплачувану роботу, прийняття на роботу після закінчення освіти), при
визначенні середньомісячного заробітку (доходу) враховується лише заробіток (дохід), який він
одержав або мав одержати після відповідної зміни.
Стаття 1198. Визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження
здоров'я фізичної особи-підприємця
1. Розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок
каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного
доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця
особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається
шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців.
2. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-
підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, визначається на підставі
даних органу доходів і зборів.
3. Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого
ушкодження здоров'я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до
каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, у сумах, нарахованих до вирахування податків.
4. Розмір доходу, втраченого фізичною особою, яка самостійно забезпечує себе роботою
(адвокатом, особою, зайнятою творчою діяльністю, та іншими), визначається у порядку,
встановленому частинами першою - третьою цієї статті.
Стаття 1199. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я
малолітньої або неповнолітньої особи
1. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична
особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування,
постійний догляд, посилене харчування тощо.
Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем - вісімнадцяти років) юридична
або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов'язана відшкодувати потерпілому також шкоду,
пов'язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої
законом мінімальної заробітної плати.
2. Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітня особа мала заробіток, шкода має
бути відшкодована їй виходячи з розміру її заробітку, але не нижче встановленого законом
розміру мінімальної заробітної плати.
3. Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної кваліфікації потерпілий має
право вимагати збільшення розміру відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшенням його
професійної працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, виходячи з
розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом
розміру мінімальної заробітної плати.
4. Якщо потерпілий не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття
продовжує залишатися непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я,
завданого йому до повноліття, він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче
встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
Стаття 1200. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого
1. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які
були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання,
а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Шкода відшкодовується:
1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення
навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);
2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку,
встановленого законом, - довічно;
3) інвалідам - на строк їх інвалідності;
4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї
незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми,
братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;
5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти
років після його смерті.
2. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у
розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала
на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на
відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що
належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він
одержував.
3. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без
урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
4. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування
шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких
випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника;
призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми,
братами, сестрами, внуками померлого.
Розмір відшкодування може бути збільшений законом.
Стаття 1201. Відшкодування витрат на поховання
1. Особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка
зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці
витрати.
Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми
відшкодування шкоди не зараховується.
Стаття 1202. Порядок відшкодування шкоди
1. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального
становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена
одноразово, але не більш як за три роки наперед.
2. Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього
Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку
відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна
(придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).
Стаття 1203. Збільшення розміру відшкодування шкоди на вимогу потерпілого у разі зміни
стану його працездатності
1. Потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування шкоди, якщо його
працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про
відшкодування шкоди.
Стаття 1204. Зменшення розміру відшкодування шкоди на вимогу особи, яка завдала
шкоди
1. Особа, на яку покладено обов'язок відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я потерпілого, має право вимагати зменшення розміру відшкодування
шкоди, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, яка була в нього на момент
вирішення питання про відшкодування шкоди.
Стаття 1205. Відшкодування шкоди у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної
відшкодувати шкоду
1. У разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану
каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників
виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.
У цьому разі вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди пред'являються до її
правонаступників.
2. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним
статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим
особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які
підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на
підставі рішення суду за позовом потерпілого.
Стаття 1206. Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину
1. Особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони
здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при
перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло
раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
2. Якщо злочин вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування
потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу.
3. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у
власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування
витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Стаття 1207. Обов'язок держави відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим
ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину
1. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину,
відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою,
якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.
2. Умови та порядок відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим
ушкодженням здоров'я або смертю, встановлюються законом.
Стаття 1208. Збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку з підвищенням вартості
життя і збільшенням розміру мінімальної заробітної плати
1. За заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди,
завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі
рішення суду.
2. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає
відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт
(послуг)
Стаття 1209. Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, робіт
(послуг)
1. Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний
відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних,
технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або
недостатньої інформації про них.
Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим
майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у