Файл: Бух.учет в бюдж.организациях.doc

ДОНБАСЬКИЙ ІНСТИТУТ ТЕХНІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО – ТЕХНИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТА

ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ

Бухгалтерський облік у бюджетних установах

Конспект лекцій

ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні метод. ради

ДИТМ МНТУ

Протокол № _________

Від__________________2012 г.

г. Краматорськ 2012

Зміст

Тема 1. Основи побудови бухгалтерського обліку в

бюджетних установах……………………………………........3

Тема 2. Облік доходів і видатків…………………………..…11

Тема 3. Облік фінансово-розрахункових операцій……….....43

Тема 4. Облік розрахунків з оплати праці, грошового забезпечення, страхування та стипендій……………………..81

Тема 5. Облік необоротних активів…………………………..93

Тема 6. Облік запасів………………………………………....102

Тема 7. Облік виробничих витрат……………………….…...114

Тема 8. Облік власного капіталу……………………….…….124

Список літератури…………………………..……………..….125

Додатки………………………………………………………..128

Тема 1. Основи побудови бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні бюджетними установами, його функції та завдання.

2. Бухгалтерський баланс.

3. План рахунків бухгалтерського обліку.

4. Форми бухгалтерського обліку.

5. Основи організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

Згідно із Бюджетним кодексом України бюджетна установа — це орган, заклад чи організація, відповідний статус якої визначено Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади або місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок бюджету — державного чи місцевого.

До бюджетних установ належать установи системи освіти, науки, культури, медичні заклади, науково-дослідні інститути, органи законодавчої та виконавчої влади, силових міністерств.

Фінансово-господарська діяльність цих установ як юридичних осіб має низку особливостей, які впливають на методику й організацію бухгалтерського обліку:

- бюджетні установи функціонують на правах державної чи комунальної власності;

- метою діяльності бюджетних установ є не отримання прибут­ку, а надання нематеріальних послуг;

- бюджетні установи не наділяються оборотними коштами, їхній фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань із відповідних бюджетів;

- бюджетні установи є складовою бюджетної системи та її пер­винною ланкою, в якій щоденно відбуваються численні господарські операції, що вносять зміни до складу та розміщення господарських засобів і джерел їх формування (рис. 1.1, 1.2, 1.3).

Процес надання нематеріальних послуг і здійснення при цьому видатків є головним і найскладнішим видом діяльності бюджетних установ. Останні беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частин бюджету, виконуючи кошторис — плановий документ, що підтверджує повноваження кожної установи стосовно отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і напрями витрачання коштів.

---

Рис. 1.1. Класифікація господарських засобів бюджетних установ за складом і розміщенням

Рис. 1.2. Класифікація господарських засобів за джерелами їх утворення та призначенням

Предметом (об’єктами) бухгалтерського обліку в бюджетних установах є наявність і рух господарських засобів за складом і розміщенням, за джерелами їх формування і призначенням у процесі виконання кошторису.

Як система контролю за використанням бюджетних коштів бухгалтерський облік у бюджетних установах виконує три функції:

- управлінську;

- контрольну;

- інформаційну.

Рис. 1.3. Спрощена схема процесу
виконання кошторису бюджетної установи

Основним завданням бухгалтерського обліку є повне і своєчасне відображення фінансово-господарських операцій із використання бюджетних коштів відповідно до їх цільового призначення.

Особливості предмета бухгалтерського обліку, а також завдання, що їх висувають до обліку, визначають елементи його методу, одним із яких є бухгалтерський баланс. Його вивченню слід приділити особливу увагу.

У бухгалтерському балансі бюджетних установ реалізується принцип двосторонності — окремого обліку господарських засобів за речовим складом і джерелами їх формування. Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан установи, що відображає її активи, пасиви та капітал у синтезованому вигляді на певну дату.

Склад статей активу балансу характеризує належність бюджетних установ до галузей, які надають нематеріаль­ні послуги, а склад статей пасиву вказує, що бюджетні установи функціонують на правах державної чи комунальної влас­ності й утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів. Статті активу та пасиву згруповано у три розділи таким чином, щоб якомога чіткіше проглядався взаємозв’язок між активами установи, її витратами і джерелами їх формування та покриття (рис. 1.4).

EMBED Word.Picture.8

Рис. 1.4. Схема балансу бюджетної установи

Варто пам’ятати, що бюджетні установи мають свій план рахунків.

Для поточного бухгалтерського обліку в бюджетних установах застосовують План рахунків і Порядок його застосування, затверджені Наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 р. № 114 (додаток 1). Структуру Плану рахунків зорієнтовано на потреби балансу та інших форм фінансової звітності (рис. 1.5).

EMBED Word.Picture.8

Рис. 1.5. Взаємозв’язок балансу і Плану рахунків

Усі рахунки згруповано у два розділи:

I розділ — балансові рахунки;

II розділ — позабалансові рахунки.

Балансові рахунки за економічним змістом згруповано у вісім класів, кожен із яких містить синтетичні рахунки, на яких обліковуються близькі за економічним змістом об’єкти.

У Плані рахунків використано децимальну систему нумерації (кодування) рахунків. Для підвищення аналітичних можливостей облікової інформації без істотного збільшення кількості рахунків і розрядностей їхніх кодів більшість синтетичних рахунків поділяють на суб­рахунки, код яких трицифровий і складається із коду синтетичного рахунка та порядкового номера (від 1 до 9). У практиці бюджетних установ у поточному обліку користуються, як правило, субрахунками.

---

У Плані рахунків передбачено рахунки для окремого обліку доходів і видатків загального та спеціального фондів.

Планом рахунків бухгалтерського обліку для бюджетних установ не передбачено окремого класу рахунків для управлінського обліку. За призначенням усі рахунки, передбачені Планом рахунків, поділяються на основні, регулювальні, операційні та фінансово-результатні. Стосовно балансу рахунки поділяються на активні, пасивні та активно-пасивні. Останніми користуються порівняно рідко, що відповідає міжнародній практиці.

У другому розділі виокремлено позабалансові рахунки, які призначені для обліку активів і розрахунків, що вилучені з обороту установи й не відображаються в балансі. На позабалансових рахунках господарські операції відображаються без застосування методу подвійного запису.

План рахунків бюджетних установ розроблено на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затвердженого Мінфіном України від 30.11.1999 р. № 291.

Така уніфікація планів рахунків підприємств, організацій і бюджетних установ є одним із напрямів удосконалення обліку та його реформування із вимогами міжнародних стандартів.

Розроблена і затверджена Державним казначейством України Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ (наказ ДКУ від 10.07.2000 р. № 61) забезпечує правильне використання Плану рахунків із метою відображення господарських операцій (додаток 2).

Структуру Плану рахунків наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

СТРУКТУРА ПЛАНУ РАХУНКІВ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Номер і найменування класів	Номери рахунків які входять до класу	Синтетичні рахунки
		Кількість	% до підсумку
1. Необоротні активи	10—14	5	10
2. Запаси	20—25	6	14
3. Кошти, розрахунки та інші активи	30—36	7	16
4. Власний капітал	40, 41, 43, 44	4	12
5. Довгострокові зобов’язання	50—52	3	7
6. Поточні зобов’язання	60—68	9	24
7. Доходи	70—72, 74	4	10
8. Витрати	80—82	3	7
Усього	—	41	100
Позабалансові рахунки	01, 02, 04—09	8

План рахунків та Інструкція щодо його застосування є обов’яз­ковим і важливим засобом державного управління бухгал­терським обліком у бюджетних установах.

Оскільки План рахун­ків передбачено застосовувати в усіх бюджетних установах, то в кожному конкретному випадку використовують лише певну частину рахунків. Тому кожна галузь чи бюджетна установа розробляють для себе робочий план рахунків.

Так, наприклад, у робочому плані рахунків бюджетних установ Збройних Сил України з метою розмежування обліку розрахунків із військовослужбовцями та працівниками військових частин субрахунок № 661 «Розрахунки із заробітної плати» розподі­лено на рахунки третього порядку:

---

№ 661/1 «Розрахунки з грошового забезпечення»;

№ 661/2 «Розрахунки із заробітної плати»;

№ 661/3 «Розрахунки зі щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців».

Робочий план рахунків затверджує керівник установи.

Зауважимо, що в бюджетних установах застосовують форму «Журнал-Головна» — різновид і спрощений варіант меморіально-ордерної форми. Регістри цієї форми розроблено Державним казначейством України на основі меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку з урахуванням вимог сьогодення.

Форма «Журнал-Головна» ґрунтується на застосуванні системи місячних накопичувальних відомостей-меморіальних ордерів.

Усього передбачено 16 меморіальних ордерів, перелік і призначення яких наведено в таблиці 2.2. Меморіальні ордери застосовують як за ручного, так і за автоматизованого ведення бухгалтерського обліку.

Операції, які не потрібно накопичувати впродовж місяця або які не фіксуються в меморіальних ордерах № 1—16, реєструють у меморіальних ордерах ф. № 274 (бюджет). Так оформляють, наприклад, нарахування зносу необоротних активів, операції «стор­но».

Ці ордери складають безпосередньо після здійснення операцій або не пізніше наступного дня (одержання первинного документа) і нумерують, починаючи із «17», за кожен місяць окремо.

Узагальнювальним регістром синтетичного обліку є книга «Журнал-головна» ф. № 308 (бюджет), яка ведеться, як правило, за рахунками другого порядку.

Побудова книги забезпечує перевірку правильності та повноти записів у синтетичному обліку, а тому відпадає потреба у складанні оборотної відомості за синтетичними рахунками (оборотного балансу).

Аналітичний облік організується:

- поєднанням синтетичного й аналітичного обліку в окремих меморіальних ордерах шляхом використання лінійно-позиційного способу записів. До них можна віднести меморіальні ордера № 4, 6, 7, 8;

- використанням типових і спеціалізованих форм аналітичного обліку (книг, карток, форм автоматизованого обліку тощо).

Для перевірки правильності та повноти записів у регістрах аналітичного обліку щомісячно (щоквартально) складають оборотні відомості за аналітичними рахунками, дані яких звіряють із оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків книги «Журнал-Головна» (рис. 1.6).

Таблиця 2.2

ПЕРЕЛІК І ПРИЗНАЧЕННЯ МЕМОРІАЛЬНИХ ОРДЕРІВ

№	Накопичувальні відомості, зведення		Номер рахунка, субрахунка
	Назва	Форма №
1	Накопичувальна відомість за касовими операціями	380 (бюджет)	301, 302
2	Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)	381 (бюджет)	311, 312, 321 та інші
3	Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)	382 (бюджет)	313, 323, 324—329
4	Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами	408 (бюджет)	364
5	Зведення розрахункових відомостей із заробіт­ної плати та стипендії	408 (бюджет)	66
6	Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами	409 (бюджет)	675
7	Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів	410 (бюджет)	361
8	Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами	386 (бюджет)	362
9	Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів	438 (бюджет)	10, 11, 12, 14
10	Накопичувальна відомість про вибуття на переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів	439 (бюджет)	22
11	Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування	398 (бюджет)	232
12	Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування	411 (бюджет)	232
13	Накопичувальна відомість витрачання матеріалів	396 (бюджет)	231, 233—239
14	Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ	409 (бюджет)	711, 712
15	Зведення відомостей за розрахунками із бать­ками на утримання дітей	406 (бюджет)	714
16	Накопичувальна відомість позабалансового обліку		01—010
17 і далі	Меморіальні ордери для обліку інших операцій	274 (бюджет)	131—133, 363 та інші

---

EMBED Word.Picture.8

Рис. 1.6. Схема форми бухгалтерського обліку
«Журнал-Головна»

Слід пам’ятати, що головним нормативно-правовим документом, відповідно до якого організується облік у бюджетних установах, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-IV, згідно з яким порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів і бюджетів регулюється Державним казначейством України, яке розробляє план рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, типову кореспонденцію рахунків, інструкції з обліку окремих об’єктів, форми звітності.

Міністерства та відомства України за погодженням із Державним казначейством України в разі необхідності можуть видавати вказівки щодо порядку застосування загальних положень із бухгалтерського обліку в установах своєї системи з урахуванням специфіки їхньої діяльності.

Важливу організаційну роль в обліку відіграє Державний комітет України зі статистики, який розробляє та узгоджує із Міністерством фінансів України, Державним казначейством України форми звітності. В бюджетних установах обов’язковим є за­стосування цілої низки первинних документів, наприклад з обліку основних засобів, грошових коштів у касі та на рахунках в органах Державного казначейства.

Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів, а також складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. У бюджетних установах силових міністерств функції бухгалтерій виконують фінансово-економічні органи.

Тема 2. Облік доходів і видатків

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1. Розпорядники бюджетних коштів, їхні функції, права та обов’язки.

2. Склад і класифікація доходів і видатків.

2.1. Класифікація доходів.

2.2. Класифікація видатків.

3. Порядок складання, розгляду і затвердження кошторису.

4. Облік доходів загального фонду.

4.1. Порядок отримання асигнувань із загального фонду бюджету.

4.2. Облік грошових коштів і доходів загального фонду.

5. Облік доходів спеціального фонду.

6. Облік видатків.

6.1. Облік касових видатків.

6.2. Облік фактичних видатків.

6.3. Контроль за формуванням видатків.

6.4. Облік зобов’язань.

Доходи бюджетних установ тісно пов’язані із поняттям розпорядника коштів, за допомогою якого схема фінансових відносин бюджетної установи стає зрозумілішою. Так, бюджетні установи в особі їхніх керівників, яких уповноважено на отримання бюджетних асигнувань, прийняття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків із бюджету, називаються розпорядниками бюджетних коштів (далі — розпорядники).

За обсягом наданих прав розпорядників поділяють на голов­них розпорядників коштів (ГРК) бюджету, розпорядників I сту­пеня та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

---