ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.11.2019
Просмотров: 7296
Скачиваний: 3
3) вибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника.
2. Порядок і особливості виходу, виключення та вибуття учасників зі складу повного
товариства визначаються цим Кодексом, іншим законом та засновницьким договором.
Стаття 126. Вихід з повного товариства
1. Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-
який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного
виходу із товариства.
Достроковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк,
допускається лише з поважних причин.
2. Відмова від права вийти з повного товариства є нікчемною.
Стаття 127. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі повного
товариства
1. Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасників передати свою
частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі.
2. У разі передання частки (її частини) новому учасникові до нього переходять повністю чи
у відповідній частині права, що належали учасникові, який передав частку (її частину). Особа,
якій передано частку (її частину), відповідає за зобов'язаннями товариства відповідно до
частини другої статті 124 цього Кодексу.
3. У разі передання учасником товариства усієї частки іншій особі участь цього учасника в
повному товаристві припиняється і для нього настають наслідки, передбачені частиною
третьою статті 124 цього Кодексу.
Стаття 128. Виключення зі складу учасників повного товариства
1. Учасник повного товариства, який систематично не виконує чи виконує неналежним
чином обов'язки, покладені на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями
(бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у порядку,
встановленому засновницьким договором.
2. Рішення про виключення зі складу учасників повного товариства може бути оскаржене
до суду.
Стаття 129. Вибуття з повного товариства
1. Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства
таким, що вибув із його складу, у разі:
1) смерті учасника або оголошення його померлим - за відсутності спадкоємців;
2) ліквідації юридичної особи - учасника товариства, в тому числі у зв'язку з визнанням її
банкрутом;
3) визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання
безвісно відсутнім;
4) призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи - учасника
товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю;
5) звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці
учасника у складеному капіталі товариства.
2. Рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу,
може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.
3. У разі вибуття учасника з повного товариства з підстав, передбачених частиною першою
цієї статті, товариство може продовжити свою діяльність, якщо інше не встановлено
засновницьким договором товариства чи домовленістю між учасниками, що залишаються.
Стаття 130. Розрахунки у разі виходу, виключення та вибуття з повного товариства
1. Учасникові, що вийшов, якого виключено або який вибув з повного товариства з
підстав, встановлених у статтях 126, 128 і 129 цього Кодексу, виплачується вартість частини
майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо
інше не встановлено засновницьким договором.
2. Якщо спадкоємець учасника повного товариства - фізичної особи або правонаступник
юридичної особи не вступив у повне товариство, розрахунки з ним здійснюються відповідно
до частини першої цієї статті.
3. Порядок визначення вартості частки учасника у майні повного товариства та строки її
виплати встановлюються засновницьким договором і законом.
Стаття 131. Звернення стягнення на частину майна повного товариства, пропорційну
частці учасника товариства у складеному капіталі
1. Звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі повного товариства за
його власними зобов'язаннями допускається тільки у разі недостатності іншого майна для
задоволення вимог кредиторів. У разі недостатності майна учасника повного товариства для
виконання його зобов'язань перед кредиторами вони можуть вимагати у встановленому
порядку виділу частини майна повного товариства, пропорційної частці учасника-боржника у
складеному капіталі товариства.
2. Частина майна повного товариства, пропорційна частці учасника-боржника у
складеному капіталі, виділяється у грошовій формі чи в натурі відповідно до балансу, складеного
на момент вибуття такого учасника з товариства.
Стаття 132. Ліквідація повного товариства
1. Повне товариство ліквідовується на підставах, встановлених статтею 110 цього Кодексу,
а також у разі, якщо в товаристві залишається один учасник. Цей учасник має право протягом
шести місяців з моменту, коли він став єдиним учасником товариства, перетворити таке
товариство в інше господарське товариство у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. У разі виходу учасника з повного товариства, виключення одного з його учасників із
товариства, смерті учасника товариства, ліквідації юридичної особи - учасника товариства або
звернення кредитором одного з учасників стягнення на частину майна, пропорційну його
частці у складеному капіталі, товариство може продовжити свою діяльність, якщо це
передбачено засновницьким договором товариства чи домовленістю між учасниками, що
залишаються.
3. Командитне товариство
Стаття 133. Основні положення про командитне товариство
1. Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють
від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну)
відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є
один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю
товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.
2. Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних
учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного
повного учасника з доданням слів "і компанія", а також слова "командитне товариство".
Якщо у найменування командитного товариства включене ім'я вкладника, такий вкладник
стає повним учасником товариства.
3. До командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо
інше не встановлено цим Кодексом, іншим законом.
Стаття 134. Засновницький договір командитного товариства
1. Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору.
Засновницький договір підписується усіма повними учасниками.
2. Засновницький договір командитного товариства крім відомостей, передбачених
статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір та склад складеного капіталу
товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі;
сукупний розмір вкладів вкладників.
3. Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився
один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одноособову заяву,
підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним повним
учасником, то установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі
відомості, встановлені цією статтею для командитного товариства.
Стаття 135. Учасники командитного товариства
1. Правовий статус повних учасників командитного товариства та їх відповідальність за
зобов'язаннями товариства встановлюються положеннями цього Кодексу про учасників
повного товариства.
2. Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві.
Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства.
Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого
товариства.
3. Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати п'ятдесяти відсотків
складеного капіталу повного товариства.
{Абзац другий частини третьої статті 135 виключено на підставі Закону № 3263-VI від
4. Складений капітал підлягає сплаті учасниками командитного товариства протягом
першого року з дня державної реєстрації товариства.
{Статтю 135 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3263-VI від
Стаття 136. Управління командитним товариством
1. Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у
порядку, встановленому цим Кодексом для повного товариства.
2. Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного
товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю
товариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за
довіреністю.
Стаття 137. Права та обов'язки вкладника командитного товариства
1. Вкладник командитного товариства зобов'язаний зробити вклад до складеного капіталу.
Внесення вкладів посвідчується свідоцтвом про участь у командитному товаристві.
2. Вкладник командитного товариства має право:
1) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному
капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
2) діяти від імені товариства у разі видачі йому довіреності та відповідно до неї;
3) переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному
капіталі товариства відповідно до положень статті 147 цього Кодексу.
Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка
розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства;
4) вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства;
5) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;
6) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку,
встановленому засновницьким договором (меморандумом);
7) передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій
особі, повідомивши про це товариство.
Передання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у командитному
товаристві.
3. Засновницьким договором (меморандумом) командитного товариства можуть бути
передбачені також інші права вкладника.
Стаття 138. Відповідальність вкладника командитного товариства
1. Якщо вкладник командитного товариства вчиняє правочин від імені та в інтересах
товариства без відповідних повноважень, то в разі схвалення його дій командитним
товариством він звільняється від відповідальності перед кредиторами за вчинений правочин.
Якщо схвалення командитного товариства не буде отримано, вкладник відповідає перед
третіми особами за вчиненим ним правочином усім своїм майном, на яке відповідно до закону
може бути звернене стягнення.
2. Вкладник командитного товариства, який не вніс передбаченого засновницьким
договором (меморандумом) вкладу, несе відповідальність перед товариством у порядку,
встановленому засновницьким договором (меморандумом).
Стаття 139. Ліквідація командитного товариства
1. Командитне товариство ліквідовується при вибутті усіх вкладників. Повні учасники
мають право у разі вибуття всіх вкладників перетворити командитне товариство у повне
товариство. Командитне товариство ліквідовується також на підставах, встановлених статтею
132 цього Кодексу.
Командитне товариство не зобов'язане ліквідовуватись, якщо в ньому залишаються хоча б
один повний учасник і один вкладник.
2. У разі ліквідації командитного товариства, після розрахунків з кредиторами, вкладники
мають переважне право перед повними учасниками на одержання вкладів у порядку та на
умовах, встановлених цим Кодексом, іншим законом і засновницьким договором
(меморандумом). За недостатності коштів товариства для повного повернення вкладникам їхніх
вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками пропорційно до їхніх часток у
складеному капіталі товариства.
4. Товариство з обмеженою відповідальністю
Стаття 140. Поняття товариства з обмеженою відповідальністю
1. Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами
товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється
статутом.
2. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його
зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості
своїх вкладів.
Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за
його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
3. Найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити найменування
товариства, а також слова "товариство з обмеженою відповідальністю".
Стаття 141. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю
1. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю
встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою
відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі
спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не
зменшиться до встановленої межі.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним учасником інше
господарське товариство, учасником якого є одна особа.
Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке
має одного учасника.
Стаття 142. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю
1. Якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці
особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства
укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови
здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у
статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови.
2. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим
документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим.