ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.11.2019
Просмотров: 7154
Скачиваний: 3
розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або
органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
9. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за
податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного
фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості,
встановленому статтею 112 цього Кодексу.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог
кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
10. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та
подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування
звітність за останній звітний період.
11. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає
ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або
органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання
органам доходів і зборів.
12. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому
числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету,
Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної
особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
13. Документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, передаються в установленому
законодавством порядку відповідним архівним установам.
14. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові
документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення
юридичної особи в установлений законом строк.
{Стаття 111 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3166-VI від 17.03.2011; в редакції
Закону № 3384-VI від 19.05.2011}
Стаття 112. Задоволення вимог кредиторів
1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів
задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим
способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами,
вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному
кредитору цієї черги.
2. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається
{Статтю 112 доповнено частиною згідно із Законом № 675-VI від 17.12.2008}
3. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх
розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про
таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги
кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної
особи.
{Частина третя статті 112 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3384-VI від
4. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією
для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що
залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
5. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний
строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не
звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові
відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що
ліквідується, вважаються погашеними.
Глава 8
ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ТОВАРИСТВА
§ 1. Господарські товариства
1. Загальні положення
Стаття 113. Поняття та види господарських товариств
1. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої
поділений на частки між учасниками.
2. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства,
командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю,
акціонерного товариства.
Стаття 114. Учасники господарського товариства
1. Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.
Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом.
2. Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене
однією особою, яка стає його єдиним учасником.
Стаття 115. Майно господарського товариства
1. Господарське товариство є власником:
1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного
(складеного) капіталу;
2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
3) одержаних доходів;
4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
2. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути
гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку,
якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою
учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній
експертній перевірці.
Стаття 116. Права учасників господарського товариства
1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому
установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі,
крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти у встановленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних
паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим
документом.
2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені
установчим документом товариства та законом.
Стаття 117. Обов'язки учасників господарського товариства
1. Учасники господарського товариства зобов'язані:
1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних
зборів;
2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з
майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами,
що передбачені установчим документом;
3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність
товариства.
2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені
установчим документом товариства та законом.
Стаття 118. Залежне господарське товариство
1. Господарське товариство (товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю,
акціонерне товариство) є залежним, якщо іншому (головному) господарському товариству
належать двадцять або більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або
додатковою відповідальністю чи двадцять або більше відсотків простих акцій акціонерного
товариства.
2. Господарське товариство, яке придбало або іншим чином набуло двадцять або більше
відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю чи
двадцять або більше відсотків простих акцій акціонерного товариства, зобов'язане
оприлюднити цю інформацію в порядку, встановленому законом.
2. Повне товариство
Стаття 119. Поняття повного товариства
1. Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору
здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову
(субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.
2. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
3. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого
імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які
становлять предмет діяльності товариства.
У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від
такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї
вигоди, набутої за такими правочинами.
4. Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його
учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох
учасників з доданням слів "і компанія", а також слова "повне товариство".
Стаття 120. Засновницький договір повного товариства
1. Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору.
Засновницький договір підписується всіма його учасниками.
2. Засновницький договір повного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88
цього Кодексу, має містити відомості про: розмір та склад складеного капіталу товариства;
розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі; розмір, склад та
строки внесення ними вкладів.
Стаття 121. Управління повним товариством
1. Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх
учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли
рішення приймається більшістю голосів учасників.
2. Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором
не передбачений інший порядок визначення кількості голосів.
3. Кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести
справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ
товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників
товариства, є нікчемною.
Стаття 122. Ведення справ повного товариства
1. Кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо
засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що
ведення справ доручено окремим учасникам.
У разі спільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину є
необхідною згода всіх учасників товариства. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам
повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за
наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.
У відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатися на положення
засновницького договору, які обмежують повноваження учасників повного товариства щодо
права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент
вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти
від імені товариства.
2. Учасник повного товариства, що діяв у спільних інтересах, але не мав на це
повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від
товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв'язку з його діями
товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.
3. У разі спору між учасниками повного товариства повноваження на ведення справ
товариства, надані одному чи кільком учасникам, можуть бути припинені судом на вимогу
одного чи кількох інших учасників товариства за наявності для цього достатніх підстав, зокрема
внаслідок грубого порушення учасником, уповноваженим на ведення справ товариства, своїх
обов'язків чи виявлення його нездатності до розумного ведення справ. На підставі рішення суду
до засновницького договору товариства вносяться необхідні зміни.
Стаття 123. Розподіл прибутку та збитків повного товариства
1. Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками
пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким
договором або домовленістю учасників.
2. Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі прибутку чи
збитків не допускається.
Стаття 124. Відповідальність учасників повного товариства за його зобов'язаннями
1. У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у
повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями
товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.
2. Учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того,
виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.
3. Учасник повного товариства, який вибув із товариства, відповідає за зобов'язаннями
товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися,
протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він
вибув із товариства.
4. Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має право
звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть перед ним
відповідальність пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства.
Стаття 125. Зміни у складі учасників повного товариства
1. Зміни у складі учасників повного товариства можуть бути у зв'язку з:
1) виходом учасника повного товариства з його складу з власної ініціативи;
2) виключенням із складу учасників;