ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.11.2019
Просмотров: 634
Скачиваний: 1
З метою забезпечення надходження та акумуляції збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на соціальні потреби, здійснення організаційно-управлінських заходів щодо забезпечення соціальних витрат та контролю за цільовим використанням коштів створено Фонд соціального страхування України. Це єдиний орган, який у межах наданих йому повноважень здійснює керівництво та управління обов'язковим державним соціальним страхуванням.
Джерелами доходів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є:
• страхові внески роботодавців;
• страхові платежі найманих працівників;
• страхові платежі осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності);
• страхові платежі громадян України, які працюють за межами України;
• донараховані страхові внески, пеня і штрафи;
благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
• асигнування з Державного бюджету України;
• інші надходження.
Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасового втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на:
1) виплату застрахованим особам допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, у разі народження дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;
2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей;
3) утворення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;
4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.
Управління Фондом здійснюється на паритетних засадах державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.
Для сприяння і оперативного вирішення фінансових та управлінських проблем зайнятості населення створено Фонд соціального страхування на випадок безробіття. Він є самостійною ланкою фінансової системи і функціонує на державному та місцевому рівнях за рахунок:
• страхові внески страхувальників - роботодавців;
• страхові внески застрахованих осіб;
• асигнування з Державного бюджету;
• суми фінансових санкцій і адміністративних штрафів;
• благодійні внески підприємств, організацій, установ та фізичних осіб;
• інші надходження.
Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України.
Кошти Фонду використовуються на:
• виплату допомоги у зв'язку з безробіттям;
• фінансування витрат на перекваліфікацію робітників і службовців;
• фінансування витрат на працевлаштування;
• фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, розвиток матеріальної та інформаційної бази;
• створення резерву коштів Фонду.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної і моральної шкоди. Страхування від нещасного випадку може бути обов'язковим і добровільним. Обов'язковому страхуванню підлягають:
• особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
• учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт;
• особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві.
Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
- внесків роботодавців у розмірі 0,84 - 13,8% фактичних витрат на оплату праці найманих працівників залежно від класу професійного ризику виробництва;
- прибутку від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
- штрафних санкцій за порушення законодавства з безпеки праці;
- добровільних внесків;
- інших надходжень.
Використовуються кошти Фонду страхування від нещасних випадків на:
• виплату пенсії з інвалідності;
- виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
- виплати втраченого заробітку;
- виплати одноразової допомоги потерпілому і членам його сім'ї;
• фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу потерпілим.
Законом України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» передбачено встановлення для всіх підприємств, установ та організацій нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
У разі нестворення робочих місць відповідно до доведеного нормативу або якщо працевлаштовано інвалідів менше, ніж передбачено нормативом, СПД зобов'язані щороку відраховувати до відділень Фонду цільові кошти для створення робочих місць та здійснення заходів щодо соціальної та професійної реабілітації інвалідів.
Фонд захисту інвалідів створено з метою фінансування робіт і державних програм, що стосуються соціального захисту інвалідів. Бюджет Фонду формується за рахунок таких джерел: .
• грошових коштів, які передаються з державного бюджету для здійснення державних заходів щодо соціального захисту інвалідів;
• надходжень від підприємств і організацій, що не забезпечують дотримання встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування Інвалідів;
• благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян;
• інших надходжень.
Використання коштів Фонду захисту інвалідів спрямовано на фінансування заходів, що створюють інвалідам умови й можливості для участі в економічній, політичній та соціальній сферах життя суспільства, забезпечують їх соціальний захист.
7.1. Класифікація державних цільових фондів,доходи та витрати державних цільових фондів. Проблеми і перспективи їхнього функціонування
Державні цільові фонди – це сукупність фінансових ресурсів, які створюються і використовуються з метою фінансування програм, що виконуються державними органами управління. Це, зокрема, програми соціального розвитку (пенсійне обслуговування, соціальне страхування, виплата компенсацій та надання пільг, захист населення та ін.); стабілізації грошово-кредитної системи (гарантування вкладів, захист інвесторів, стабілізація діяльності підприємств і установ та ін.), структурної перебудови економіки (конверсія, інноваційна діяльність), будівництва й експлуатації певних об'єктів (автомобільних доріг загального користування, мостів, аеропортів тощо), сприяння раціональному використанню природних ресурсів (охорона природного середовища), створення належних умов праці (охорона праці, захист інвалідів) та ін. Такі фонди формуються на загальнодержавному і місцевому рівнях.
Цільові фонди створюються з метою залучення додаткових джерел для фінансування державних програм. В іноземних країнах державні цільові фонди відіграють важливу роль. Наприклад, у Франції обсяги фінансових ресурсів, які залучаються до використання в таких фондах, наближаються до величини державного бюджету країни. В Японії за рахунок спеціальних фондів фінансується більше половини державних видатків, а у Великій Британії – понад 1/3. У Російській Федерації діють соціальні й економічні державні цільові фонди, такі як: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Державний фонд зайнятості населення, Фонд обов'язкового медичного страхування, Фонд соціальної підтримки населення, дорожні фонди, фонди фінансового регулювання та ін.
В Україні державні цільові фонди створюються відповідно до вимог законодавства, а їх доходи формуються за рахунок визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб (незалежно від форми власності) та фізичних осіб. Державні цільові фонди поділяються на дві групи: загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавні цільові фонди – це фонди, які створюються на загальнодержавному рівні з метою фінансування загальнодержавних програм. Місцеві фонди формуються місцевими органами самоврядування для забезпечення виконання місцевих програм.
За критерієм відносин з державним бюджетом державні цільові фонди поділяються на бюджетні та позабюджетні. Бюджетні фонди – це фонди, які входять до складу державного бюджету. Фінансування видатків таких фондів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. При цьому одна частина фондів фінансується за рахунок загального фонду, а інша – зі спеціального фонду. Забезпечення видатків бюджетних державних цільових фондів зі спеціального фонду, як правило, має основою цільові надходження доходів. Позабюджетні цільові фонди – це фонди, які не включаються до державного бюджету, мають самостійні джерела надходжень і здійснюють видатки незалежно від державного бюджету.
На сучасному етапі ринкових перетворень в Україні у сфері функціонування цільових соціальних фондів нагромадилася низка нерозв'язаних проблем законодавчого і організаційного характеру:
взаємодублювання функцій окремих соціальних фондів;
великі розміри внесків до державних соціальних фондів не збільшують надходження коштів від підприємств, організацій, що пов'язано з таким негативним явищем, як "тінізація" економіки;
відсутність єдиних принципів визначення критеріїв необхідності надання соціальних пільг;
відсутність чіткої спрямованості соціальних витрат на допомогу сім'ям із низьким рівнем доходів;
недостатня узгодженість соціальних витрат із іншими державними витратами;
не вирішено питання узгодженого формування бюджетних видатків та видатків державних соціальних фондів на соціальні виплати на основі використання державних мінімальних соціальних стандартів тощо.
Крім того, є низка проблем притаманна конкретним цільовим фондам держави. Так, Фонд соціального страхування на випадок безробіття має багато проблем, пов'язаних із рухом робочої сили.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням стикається з проблемним питанням пов'язаним з визначенням джерел фінансування оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності працівникам бюджетних установ, нарахуванням страхових внесків до Пенсійного фонду на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань має забезпечити фінансування профілактичних заходів, які визначено національною, галузевими та регіональними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. При цьому Фонд не бере участі у розробці зазначених програм, однак повинен вишукати фінансові ресурси відповідно до затверджених обсягів, що є дуже проблематичним .
З найбільшою кількістю проблем стикається Пенсійний фонд України. Так, відсутність системності у проведенні пенсійної реформи, випереджаюче підвищення розмірів пенсій, порівняно із збільшенням фонду оплати праці, на фоні розтягнутого в часі до десяти років розширення джерел доходів Пенсійного фонду та поетапного звільнення його від невластивих витрат розбалансовують бюджет Пенсійного фонду.
Управління пенсійними коштами здійснюється неефективно. Значні їх обсяги відволікаються на фінансування невластивих Пенсійному фонду видатків. Основною причиною зазначеного є встановлення у законах про державний бюджет на відповідний рік за більшістю бюджетних програм з виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, а також нормативно-правовими актами видатків не на поточне фінансування виплати пенсій, а на відшкодування уже здійснених Пенсійним фондом виплат, що створює сприятливі умови для відстрочення виконання зобов'язань державного бюджету та цільових фондів перед Пенсійним фондом .
Підвищення мінімального розміру пенсії за віком до рівня прожиткового мінімуму, неспівставне з рівнем зростання мінімальної та середньої у галузях економіки заробітної плати, зруйнувало диференціацію у розмірах пенсій та повернуло до зрівнялівки у пенсіях низько- та середньооплачуваних категорій громадян, що неминуче поглибить проблему приховування заробітної плати від оподаткування та негативно вплине на доходи бюджету Пенсійного фонду.
Назріла необхідність вдосконалення функціонування державних цільових фондів, адже їх ефективна діяльність є передумовою підвищення рівня соціального захисту у державі.
Реформування механізму функціонування цільових фондів держави доцільно здійснювати на основі:
чіткого визначення джерел і розмірів фінансування за різними видами соціального страхування;
усунення дублювання функцій;
централізації та впорядкування збирання страхових внесків;
удосконалення методів контролю та підвищення ролі соціальних партнерів в управлінні соціальним страхуванням;
збереження державних соціальних гарантій;
створення економічних передумов зростання заробітної плати як найважливішого фактора розвитку соціального страхування.
Ефективне реформування функціонування державних цільових фондів дозволить багато в чому вирішити їх нагальні питання. В останні роки стратегічним завданням у діяльності фінансових фондів соціального спрямування було здійснення переходу на адресне надання соціальної допомоги.
В умовах ринку перехід на принципи адресності має поєднуватися з процесом заміни натуральних пільг на цільові грошові виплати-компенсації. Заміна пільг на грошову компенсацію передбачає попередню інвентаризацію пільг, створення особливого реєстру певної категорії громадян, які потребують державної соціальної допомоги, де визначені такі характеристики, як склад сім'ї, доходи, стан здоров'я, житлові умови. На підставі такої інформації можна надавати адресну допомогу, яка матиме характер індивідуалізованої за розміром грошової компенсації.
Варто також зазначити, що за обмеження державних коштів на фінансування соціальної допомоги існування категорійних видів допомоги поряд з адресними призводить до дефіциту коштів і неефективного їх розподілу. Якщо для деяких сімей допомога на них має важливе значення, то в бюджеті інших сімей вона не відіграє істотної ролі. Тому за таких умов доцільно було б зробити і цей вид допомоги адресним, призначаючи її лише сім'ям, які найбільше потребують державної підтримки.
Це дозволило б підняти розмір цих допоміг, зробивши їх більш дієвими для сімей з дітьми. Тим більше, що в такому обсязі ці допомоги втрачають таку свою важливу функцію, як стимулювання народжуваності в сім'ях. Вирішенню проблеми охоплення соціальною допомогою сімей з дітьми могло б сприяти створення цілісної системи соціального захисту саме цієї категорії сімей.