Питання до заліку з дисципліни «Цивільний захист»

1.Цивільна оборона України – визначення, загальне керівництво, правовий захист.

Цивільна оборона України – державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, економічного, природного і воєнного характеру.

Техногенне, екологічне та природне становище України рік від року стає складнішим, тому з набуттям незалежності, враховуючи досвід економічно розвинутих країн, було розпочато законодавче оформлення Цивільної оборони.

У лютому 1993 р. Верховна Рада України прийняла закон „Про цивільну оборону України”, який проголошує, що громадяни України мають право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха і вимагати від уряду та інших органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності гарантій забезпечення його реалізації.

Держава як гарант цього права створила систему цивільної оборони, яка організується за територіально – виборчим принципом та за такою схемою.

Загальне керівництво цивільною обороною України покладається на Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи державної влади, адміністративні органи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання.

2.Завдання цивільної оборони.

• Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження й вжиття заходів для зменшення збитків, допомога під час аварій, катастроф, стихійного лиха.

• Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування про наявну обстановку.

• Захист населення від наслідків аварій, катастроф.

• Організація життєзабезпечення під час аварій, катастроф і у воєнний час.

• Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у районах лиха та в осередках ураження.

• Створення систем аналізу, прогнозування, оповіщення, зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним забрудненням, хімічним і бактеріологічним зараженням.

• Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО.

3.Епізоотія

Масове розповсюдження якоїсь інфекційної хвороби серед тварин та худоби

4.Епіфітотія

Масове розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що охоплює район, область або країну (масовий фітофтороз картоплі). Епі-(від грецького) – над, фіто – рослина.

5. Сили цивільної оборони.

Спеціалізовані формування – це організовано оформлені підрозділи, створені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, що потребують спеціальної кваліфікації особового складу та застосування спеціальних технологічних засобів.

Вони бувають 3-х рівнів підпорядкування:

---

• центрального (створюються КМУ)

• територіального (місцевою державною адміністрацією)

• об’єктового (адміністрацією підприємства)

Їх задачі:

• рятувальні евакуаційні роботи

• профілактична робота для запобігання аварій

• виробництво, ремонт, обслуговування захисних дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв’язку та іншого оснащення.

Для виконання цих завдань спеціальні формування мають у своєму складі оперативні, допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації та виробничі підприємства.

Оперативні підрозділи утримуються із державного та місцевого бюджетів, решта підрозділів – за рахунок засновників.

Невоєнізовані формування цивільної оборони (НФЦО) створюються на випадок воєнного часу в областях, містах, районах, на підприємствах, що продовжують свою виробничу діяльність під час війни.

НФЦО – це групи людей, об’єднаних у загони, команди, ланки, оснащені спеціальною технікою і майном та підготовлених до дій у надзвичайних ситуаціях.

НФЦО створюється завчасно і комплектуються обов’язково згідно Закону України „Про цивільну оборону України”. Це не звільняє підприємство від основної діяльності.

Відповідальність за створення таких формувань несуть адміністрації.

6. Надзвичайні ситуації та їх класифікація

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, великою пожежею, застосування засобів ураження, які призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Це природні катаклізми, аварії, катастрофи, які призводять до загрози життю людей, нанесення матеріальних збитків, виникнення осередків масового ураження.

Надзвичайні ситуації (НС) бувають:

▪ мирного

▪ воєнного часу

7.Ваші дії, якщо Ви почули завчасно повідомлення про землетрус.

Якщо повідомлення поступило завчасно, треба:

• погасити піч

• вимкнути освітлення, прилади, газ

• одягнути дітей і дорослих

• взяти документи, необхідні речі, невеликий запас їжі і води

• вийти на вулицю

Якщо поштовхи застали на вулиці, – відійти якнайдалі від будівель та заводів, особливо тих, які мають пожежонебезпечні, вибухові й отруйні речовини.

Не можна триматися за стовпи і паркани, ховатися в підвалах. Поїзди, трамваї, автобуси, тролейбуси зупиняють, пасажири виходять на безпечну відстань. Якщо землетрус застав у будинку і немає часу вийти, треба стати у дверному, балконному отворі: ці місця найміцніші.

8. Ваші дії, якщо Ви почули завчасно повідомлення про повінь.

Із виникненням загрози потрібно організувати евакуацію населення, тварин, цінностей. Населенню повідомляють місця розгортання збірних евакопунктів, строки прибуття, маршрути евакуації пішки.

Перед тим, як залишити помешкання в зоні затоплення, треба перенести на верхні поверхи або горища все, що може пошкодити вода, вимкнути газ, освітлення, електронагрівальні прилади, погасити вогонь у печах, взяти документи, речі, медикаменти, невеликий запас продуктів.

---

Всі плаваючі засоби та формування цивільної оборони треба залучити для пошуку людей на затопленій території.

9.Зсуви таїх причини.

Зсуви – зміщення земляних мас під дією власної маси.

Виникають у літній час при великих опадах по берегах річок і ярів, де під верхнім водопроникним шаром знаходиться глина. Причина – інфільтрація шарів.

Це м. б. внаслідок бездумного знищення лісів (Карпати). Зсув починається раптово, ґрунт захоплює і несе за собою все, що є на поверхні. Треба слідкувати за станом схилів і дотримуватись протизсувного режиму: відведення води, спорудження підпірних стінок, озеленення схилів.

10.Селевий потік, запобіжні заходи в селенебезпечних районах.

Селевий потік – бурхливий потік бруду, каміння, який виникає несподівано під час великих злив або швидкого танення снігу, льодовиків у горах та їх сповзання у русла річок.

Наближення селевого потоку можна пізнати за звуками ударів валунів і уламків каміння.

У селенебезпечних районах треба суворо дотримуватися рекомендацій щодо рубок лісонасаджень, ведення землеробства та випасу тварин. Запобіжні заходи - як і при зсувах.

11.Правила поведінки під час грози.

Правила поведінки під час грози: уникати відкритих місць і високих дерев, ноги тримати разом, а руки – на колінах, якщо ви у воді, – вийти на берег. На будинках повинні бути встановлені блискавковідводи.

12. Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це аварії, катастрофи.

Катастрофа – це велика аварія, яка має непоправні наслідки з великими людськими жертвами.

Виробнича аварія – це раптова зупинка або порушення установленого процесу виробництва, яке призводить до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей.

Виробничі аварії можуть бути різними, але у них є найбільш типові вражаючі фактори – вибухи, пожежі, отруєння людей рідинами або газами, завали споруд, ураження електричним струмом, затоплення, негативний психологічний вплив на людей.

Особливо небезпечні аварії на підприємствах, які виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), вибухо- і вогненебезпечні матеріали (заводи хімічної і нафтохімічної промисловості), підприємства, оснащені холодильними установками (аміак), підприємства по виробництву добрив, об’єктах, які використовують радіоактивні речовини.

Чорнобильська аварія: з 26 квітня 1986 р. по 6 травня 1986 р. викинуто радіонуклідів 63 кг (3,5% кількості нуклідів у реакторі). У 1945 р. під час вибуху у Хіросімі утворилося 740 г радіоактивних речовин.

13. Правила поведінки під час пожежі.

Правила поведінки під час пожежі:

Дихати через щільну тканину, пересуватися повзучи (знизу менше диму). Виходячи з приміщення, де виникла пожежа, зачинити щільно двері, щоб полум’я було без кисню.

---

З верхніх поверхів спускатися на кабелях або зв’язаних простинях.

14.Сильнодіючі отруйні речовини. Приклади першої допомоги при отруєнні.

Аварії з викидом СДОР (сильно діючі отруйні речовини)

Найрозповсюдженішими і небезпечнішими речовинами є аміак, хлор, сірчастий ангідрид, сірчана та азотна кислоти, які використовуються у промисловості і побуті, а також оксид азоту, хлористий водень, які утворюються при пожежах.

Аміак – газ легший за повітря, легко зріджується під тиском (ПДК- 20 мг/м³), а при випаровуванні поглинає тепло – охолоджується. Ця властивість використовується у холодильних установках.

Зберігається і транспортується у зрідженому стані. Як рідина, легший за повітря, при виході на повітря утворює дим. Вогненебезпечний, створює вибухові (аміак : повітря = 4 : 3) суміші з повітрям, отруйний. Особливо небезпечний для очей. При малих концентраціях діє збуджуюче, при великих – судороги, людина від набряку легень непритомніє, потім – смерть.

Методи захисту – протигаз, респіратор, костюм Л-1 з прогумованої тканини

Перша допомога – повітря при спазмах голосової щілини – тепло на шию, при попаданні в очі промити водою, при попаданні на шкіру – промити водою, зробити примочку з 5% розчину НАС. Може викликати опіки шкіри.

Хлор – отруйний негорючий жовто – зелений газ із запахом хлорки, отруйніший за аміак у 20 разів.

Хлор важчий за повітря, легко зріджується під тиском. Зберігають у балонах та цистернах ПДК – 1 мг/м³. Переміщається близько до землі. При концентрації > 0.2 мг/л наступає миттєва смерть, при менших - дихання зупиняється через 5-25 хв.

Методи захисту – протигаз.

Перша допомога – надягти на постраждалого протигаз і витягти із зони ураження. При роздратуванні дихальних шляхів – вдихання нашатирного спирту, питної соди.

Сірчастий ангідрид (SO₂) – газ без кольору з гострим запахом і солодкуватим присмаком, не горить і не підтримує горіння.

Роздратовує дихальні шляхи, викликає сухий кашель, сльози, а при більших концентраціях – непритомність (ПДК - 10мг/м³). Може наступити смерть від ядухи (удушье) або від раптової зупинки кровообігу.

Використовується для дезинфекції, плавки руди, при відбілюванні вовни, консервуванні фруктів, виробництві H₂SO₄.

Методи захисту - протигаз

Перша допомога – свіже повітря, кисень, промити очі, ніс, прополоскати розчином соди, тепло на шию, тепле молоко з «Боржомі».

При вдиханні парів кислот (H₂SO_4, HNO₃, HCl) виникає набряк горла, спазм голосових зв’язок, опік легень, можливий шок, а потім смерть.

Захист – протигази, респіратори.

15.Ядерна зброя. Потужність ядерного боєприпасу.Види ядерних вибухів.

Ядерна зброя

Ядерною називають зброю, ураження від якої зумовлено енергією, що виділяється при ядерних реакціях. Ця зброя включає різні боєприпаси, засоби управління ними і доставку їх до цілі.

---

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок дії ядерної зброї спричинено масове ураження людей, тварин або руйнування будівель та споруд.

Потужність ядерного боєприпасу характеризується тротиловим еквівалентом, тобто масою тринітротолуолу (тротилу), енергія вибуху якого еквівалентна енергії вибуху даного боєприпасу і вимірюється в тн, тис. тн, млн. тн.

В залежності від висоти вибуху розрізняють ядерні вибухи:

1. Повітряні – вогняна куля не торкається поверхні землі. Їх призначення – ураження площинних цілей (міст)

2. Наземні – вогняна куля торкається поверхні землі, в радіоактивну хмару втягується велика кількість ґрунту, який стає радіоактивним і випадає на місцевості (утворюється воронка). Ці вибухи використовують для руйнування споруд великої міцності та для сильного забруднення місцевості.

3. Підземні – характеризуються утворенням сейсмічних хвиль, руйнуванням підземних споруд.

16.Складові ядерного вибуху.

кількість енергії, яка виділяється при ядерному вибуху, розподіляється на :

• Утворення ядерної повітряної ударної хвилі - 50%

• Утворення світлового випромінювання - 35%

• paдіоактивне забруднення

• проникаючу радіацію і електромагнітний імпульс

Ударна хвиля – це ділянка сильного стиснення повітря, що поширюється з надзвичайною швидкістю (350 м/с) в усі боки від вибуху (> V_звуку). Тривалість дії – секунди. Ударна хвиля викликає ураження людини в результаті дії надмірного тиску і це відчувається як удар.

Хвиля стикання має V = 1500 м/с, організм не встигає відреагувати і відбувається пошкодження внутрішніх органів. Особливо сильно пошкоджуються органи, наповнені рідиною і газами (легені, печінка, судини, кишківник, сечовий міхур, селезінка тощо).

Світлове випромінювання – це потік променистої енергії, який включає ультрафіолетові, інфрачервоні і видимі промені. Джерелом випромінювання є світна сфера, яка складається з повітря і розжарених продуктів вибуху, t на поверхні світної сфери 8000-10000⁰ (на поверхні сонця ≈ 6000⁰).

Тривалість випромінювання від кількох секунд до десятків секунд (в залежності від потужності вибуху).

Світловий імпульс – це кількість світлової енергії, яка попадає на 1м² освітленої поверхні, розміщеної перпендикулярно випромінюванню за весь час світлового потоку в Дж/м².

Залежно від світлового імпульсу, який попадає на незахищені ділянки шкіри, у людей виникають опіки, які поділяються на 4 ступеня:

1ст. – 80-160 кДж/м², симптоми ураження шкіри: почервоніння, припухлість, болючість.

2 ст. – 160 – 400 кДж/м² – утворюються пухирі, наповнені рідиною, болючість.

3 ст. – 400-600 кДж/м² – омертвіння шкіри і підшкірних тканин.

4 ст. - > 600 кДж/м² – обвуглення тканин, омертвіння м’язів і кісток.

Для органів зору може наступити тимчасове осліплення, якщо очі відкриті під час спалаху.

---

Смотрите также файлы

• Дипломна робота.docx

• Методи ФР.docx

• Документ Microsoft Office Word (3).docx

• Документ Microsoft Office Word (3).docx

• Звіт.docx