ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 395
Скачиваний: 1
У 1936-37 роках, удосконалюючи поперемінний двокроковий хід лижник Д.Васильєв сприяв популяризації його в статтях, журналах, на учбово-тренувальних зборах. За спортивний період Д.Васильєв вигравав 11 разів звання чемпіона країни.
1939 рік характерний високим зростанням спортивних досягнень, масовим розвитком лижного спорту, рік героїчних подвигів радянських нижників, які стали на захист Вітчизни в війні з білофінами. Особливо відзначились лижні загони студентів Ленінградського інституту фізичної культури. З успіхом діяв загін у тилу ворога під командуванням чемпіона СРСР ленінградця В. М'ягкова. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
ЛИЖНИЙ СПОРТ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ ТА ПІСЛЯВОЄННІ РОКИ. МАСОВИЙ ХАРАКТЕР ЛИЖНОГО СПОРТУ ТА ЗРОСТАННЯ СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ЛИЖНИКІВ.
Дуже напружена міжнародна обстановка підказувала, що потрібно підвищувати обороноздатність держави, шляхом воєнізованих форм лижного спорту, масовими лижними кросами.
З початком Великої Вітчизняної війни спортсмени-лижники, викладачі, тренери були на бойових і трудових фронтах: в лижних батальйонах, партизанських загонах, в оборонній промисловості, працювали на пунктах Всеобуча. Лижні батальйони були у складі всіх фронтів і армій, фашисти називали їх «Біла смерть». Формувались бригади особливого призначення під Москвою, в яких нараховувалось більше 1 тисячі спортсменів, серед яких була і чемпіонка СРСР з лижних гонок Любов Кулакова, нагороджена посмертно орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. Група викладачів і студентів Ленінградського інституту фізичної культури з успіхом діяла в тилу ворога під Ленінградом.
Спортсмени, які залишилися в тилу, працювали по підготовці бойових резервів для фронту. Працюючи інструкторами, досконалі лижники, відважно готували витривалих, загартованих бійців, добре володіючи лижною технікою. Заняття проводились в дуже тяжких умовах. У короткий час потрібно було оволодіти основними способами пересування на лижах, навчитися стріляти і кидати гранату стоячи на лижах, пересуватися з вантажем. Вже у 1941 році десятки тисяч лижників поповнили лави Червоної Армії.
Слід відмітити активну участь кафедр лижного спорту Центрального інституту фізичної культури і Ленінградського інституту фізичної культури. Ці кафедри, перебазувавшись до Свердловська і Фрунзе, продовжували займатися підготовкою спортивних кадрів і резервів для Червоної Армії. Було підготовлено 113 тисяч бійців лижників, 5 тисяч інструкторів військово-лижної підготовки, проведено більше 150 масових лижних кросів.
У 1943,44,45 роках було поновлено першість СРСР з лижних гонок в м. Свердловську. З 1942 року почали проводити комсомольсько-профспілкові лижні кроси.
Радянський народ, перемігши у Великій Вітчизняній війні почав відновлювати розвалені чи повністю знешкоджені лижні бази, трампліни, порубані чи повністю спалені ліси поблизу міст. Нестача інвентарю і інші наслідки війни поклали певний відтінок на розвиток лижного спорту в перші післявоєнні роки. Але розвиток лижного спорту не зупинявся і вже у 1946 році першість СРСР яка співпала з 50-ти річчям лижного спорту була відмічена масовістю, достатньо високими результатами (особливо в лижних гонках ) і успішним виступом молоді.
У 1948 році Всесоюзна секція лижного спорту ввійшла до складу Міжнародної лижної федерації (ФІС). Стає багатшою матеріальна база. До 1950 року в державі стало більше 400 учбових і біля 70 спортивних трамплінів з проектною потужністю від 35 до 80 метрів. Будуються лижні бази, лижні фабрики, працюють експериментальні майстерні по виготовленню сучасних зразків лижних черевиків, лижного змащення і вітчизняних лиж вищої якості (гоночні лижі «Екстра» м. Таллін, слаломні лижі для загального користування м. Мукачово (Україна). Ведуться наукові дослідження, які збагачують теорію і практику лижного спорту, допомагаючи наполегливим пошукам нових ефективних засобів і методів тренування, раціональної техніки.
Вже на ІХ Всесвітніх зимових студентських Іграх в Пояні (Румунія) у 1951 році радянські студенти завоювали 11 золотих, 11 срібних медалей. Вперше, приймаючи участь в першості світу з лижних гонок в м. Валун (Швеція) у 1954 році значного успіху досяг В.Кузін на дистанції 30 і 50 км, вперше став чемпіоном світу. У жінок на дистанції 10 км перемогу одержала Л. Баранова. В естафеті 3x5 км перемогли: Л.Баранова, М.Масленікова, В. Царьова,
Першими Олімпійськими іграми, в яких прийняли участь радянські лижники, були VII Олімпійські ігри 1956 року в Кортіно д'Ампеццо (Італія). Золоті медалі в естафеті 4 х 10 км у чоловіків завоювали: Теретєв, Колчин, Анікін, Кузін. Срібні медалі у жінок в естафеті 3 х 5 км завоювали: Козирева, Колчина, Єрошина.
У 1958 році радянські біатлоністи вперше прийняли участь в першості снігу і команда зайняла 1 місце.
З 1924 року почали проводитися зимові Олімпійські ігри, з 1926 року першість світу, з 1928 року Всесвітні студентські Універсіади.
До програми VIII — х зимових Олімпійських ігор, які проводились Скво-Веллі (США), вперше були включені змагання з біатлону. Вітчизняні біатлоністи зайняли 3, 4, 6 місця в особистому заліку. Дуже добре виступили лижники-гонщики (Гусаков, Баранова, Єрошина, Колчина).
З 297 олімпійських нагород розіграних з 1924 по 1994 роки у лижних гонках, майже дві третини дісталися представникам трьох країн: найбільше — 73 лижникам колишнього СРСР і Росії, 67 — спортсменам Фінляндії і 63 представникам Норвегії.
ВИДИ ЛИЖНОГО СПОРТУ І ЇХ КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА
Лижний спорт включає в себе самостійні види: лижні гонки, біатлон, лижне двоборство, стрибки на лижах з трампліна, слалом, слалом гігант, швидкісний спуск, спуск на швидкість, гірськолижні багатоборства, фрістайл. Кожний з цих видів має свою Єдину спортивну класифікацію і правила змагань. Всі вони включаються до програми чемпіонату світу, і зимових Олімпійських ігор.
Завдання лижного спорту:
Досягнення високих спортивних результатів в окремому виді на базі різносторонньої загальної і спеціальної фізичної підготовки.
Удосконалення фізичних, морально-вольових якостей технічної і тактичної підготовки.
Оволодіння теорією і методикою спортивного тренування.
Лижні гонки — представляють собою пересування на швидкість по місцевості на певні дистанції різними способами пересування (ходами, підйомами, спусками, поворотами). Є індивідуальні дистанції та естафета. Приймають участь: юнаки, дівчата, юніори, юніорки, чоловіки, жінки
Біатлон — сучасний біатлон представляє собою гонку на лижах зі стрільбою з малокаліберної зброї. (БІ — латинське, означає двічі, грецьке - tlon — змагання). Гонки проводяться на певні дистанції тільки ковзанярськими ходами зі зброєю за плечима з підйомами, спусками, поворотами. Є індивідуальні дистанції: спринтерська гонка, де за кожний промах по мішені спортсмен долає штрафне коло 150 м і індивідуальна юпка де за кожний промах по мішені спортсмен штрафується однією хвилиною штрафу, гонка переслідування та естафета. Приймають участь; юнаки, дівчата, юніори, юніорки, чоловіки, жінки.
Лижне двоборство — представляє собою змагання з стрибків з трампліну потужністю до 70 м і з лижних гонок на дистанції до 15 км. Cума показників, отриманих з кожного виду змагань дає результат з двоєборства. Приймають участь: юнаки, юніори, чоловіки.
Стрибки на лижах з трампліна — проводяться на спеціальних спорудах-трамплінах, які мають різну розрахункову дальність стрибка (потужність) від кількох до 100 і більше метрів. Спортивний результат з стрибків визначається за дальністю стрибка (в метрах) і техніку його виконання (в балах); метри переводяться по спеціальній таблиці в очки, до них сумуються бали за техніку і переможець визначається по найбільшій сумі очок. Приймають участь: юнаки, юніори, чоловіки.
Слалом, слалом гігант, гірськолижні багатоборства, швидкісний спуск — кожний із них представляє собою спуск на швидкість по розміченій на гірських схилах дистанції з обов'язковим подоланням штучних перешкод у вигляді перешкод у вигляді воріт з прапорами Крім Того проводяться змагання з гірськолижного двоєборства (слалом і швидкісний спуск, слалом і слалом гігант), триборству, та також швидкісному спуску де за допомогою електронних пристроїв фіксуються час на фініші. Середня швидкість у швидкісному спуску досягає 100 км/год., а максимальна до 130 км/год. В зв'язку з великою дистанцією, не менше 1200 м, в слаломі гіганті яка може включати в себе від 40 до 60 віражів найважливішим завданням є вибір траєкторії спуску. Приймають участь: юніори, юніорки, чоловіки, жінки.
Спуск на швидкість - змагання проводяться па гладенькому схилі крутизною 40-45 градусів. Довжина траси до 1км. Є зона старту і розгону довжиною до 400 м., контрольне дистанція довжиною — 100м і зона зупинки не менш 200 м. Ширина траси по менш 50м, в зоні зупинки — 100м. Учасникам змагань надасться кілька спроб. Рекордна спроба і дає кінцевий результат.
Рекордний результат — 184км/год.Приймають участь тільки чоловіки не нижче першого спортивного розряду в швидкісному спуску.
Фрістайл — це молодий вид спорту, який складається із гірськолижної акробатики, могула (спуску на коротких лижах по буграх) і лижного балету. Приймають участь: юніорки, юніори, жінки, чоловіки.
УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЛИЖНИКІВ У МІЖНАРОДНИХ ЗМАГАННЯХ, ЧЕМПІОНАТАХ СВІТУ, ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ, УНІВЕРСІАДАХ
Про популярність лиж у нас свідчить хоча б той факт, що Федерації лижного спорту України була створена десятки років тому. 40 років її очолював Сергій Кирилович Фомін, стільки ж часу професор був завідуючим кафедри лижного спорту Київського інфізу.
Початок олімпійським медалям дав Іван Бяков, який у складі естафетної команди біатлоністів здобув золоту медаль на XI зимових Олімпських іграх 1972 року в Саппоро (Японія), та XII зимових Олімпійських іграх 1976 року в Інсбруку (Австрія).
Маючи титул чемпіона світу 1982 року почин підтримав чернігівець Олександр Батюк на XIV зимових Олімпійських іграх 1984 року у Сараєво (Югославія) в естафеті 4 х 10 км у складі збірної команди здобув срібну медаль.
На XVII зимових Олімпійських іграх 1994 року в м. Ліллехаммері Норвегія) чернігівчанка Валентина Цербе здобула бронзову нагороду в біатлоні в спринтерській гонці.
XVIII зимові Олімпійські ігри 1998 року в м. Ногано (Японія) теж були успішними для лижного спорту. Єдину срібну нагороду для збірної команди України здобула біатлоністка із Сум Олена Петрова в гонці на 15 км.
Протягом багатьох років програма олімпійських змагань з лижних гонок для жінок була набагато просинюю, ніж для чоловіків, а зараз і жінки і чоловіки розігрують, по п'ять комплектів нагород. Представники сильної статі — в гонці на К) км; комбінації В ЯКІЙ враховується результат показаний на 10 кілометровій дистанції і в гонці на 15 км; гонок на 30 і 50 км і естафеті 4x10 км. Жінки В гонці па 5 км; комбінації 5+10 км; гонках на 15 і 30 км, а також її естафеті 4x5 км.
Якщо розглядати участь спортсменів України в міжнародних змаганнях, чемпіонатах світу, чемпіонатах Сиропи, Всесвітніх студентських Універсіадах, етапах Кубка світу, то слід відмітити особливий успіх біатлоністів і лижників-гонщиків.
Видатними біатлоністами були О. Растопін на чемпіонаті світу 1977 р. зайняв 4-те місце, М. Хованський на стані Кубка світу 1981 р. також був четвертим. В. Карленко, який зараз очолює відділ зимових видів спорту Держкомспорту України, неодноразово вигравав міжнародні змагання. Т. Дольний одержав перемогу в м. Белано (Італія) на Всесвітній Універсіаді в гонці на 20 і 10 км, а третю медаль здобув в естафеті у складі радянської команди.
Слід відмітити і значний успіх жінок, так сумчанка Надія Белова неодноразово, у складі збірної команди СРСР здобувала титул чемпіонки і призерки світу.
Але значні досягнення для спортсменів України стали можливі тільки з 1992 року, після утворення самостійної держави Україна. Тоді спортсменам не треба було проходити довгий відбір через всесоюзне сито змагань, щоб потрапити до складу збірної команди.
Команда України почала виступати своїм національним складом під жовто-блакитним прапором.
Це участь спортсменів у Всесвітніх Універсіадах 1993 р. в Польщі, 1995 р. в Іспанії, 1997 р. в Кореї, 1999 р. в Словаччині де були здобуті медалі різного ґатунку.
На чемпіонатах Світу, Європи, етанах Кубка світу особливо відзначились біатлоністки. У лижних гонках теж відчувається значний прогрес. На етапах Кубка світу, де в естафеті наші лижниці були шостими. Значно впевненіше почувалися вони й на чемпіонаті світу 1998 р. в Тронхеймі , а на чемпіонаті світу 1999 року Ірина Тараненко-Тереля стала бронзовою призеркою у гонці переслідування.
У XVІІІ-х зимових Олімпійських іграх 1998 року в Ногано (Японія) приймали участі. 56 спортсменів 3 зимових видів спорту і, прапороносцем державного прапора України на параді-відкритті Олімпійських ігор був чернігівець, біатлоніст Андрій Дериземля. До складу команд з лижних видів спорту увійшли слідуючи спортсмени:
Лижні гонки: жінки — І.Тараненко-Тереля, В.Шевченко, Сліпенко (Киів. обл.), М.Пестрякова (Сумська обл.), чоловіки: О. Ушкаленко, Г.Нікон (Сумська обл.), П.Заболотний, М.Артюхов (Київська обл.), О.Заровний (Чернігівська обл.)
Біатлон: жінки: О.Зубрілова (Київська обл.), О.Петрова, Т. Водоп'янова, І. Меркушина (Сумська обл.), Н.Лемеш, В.Цербе-Несіна (Чернігівська обл.), чоловіки: А.Дериземля, Р.Лисенко, В.Деркач (Чернігівська обл.), М.Крупнік (Київська обл.)
Стрибки на лижах з трампліна: І.Козлов (м.Київ), В.Гливко (Київська обл.).
Гірські лижі: Ю.Харівська, М.Скрябін, Ю.Стрижик (Львівська обл.), Ю.Сіпаренко (м.Київ).
Фрістайл: А.Цупер, С.Бут, Н.Шерстньова (Миколаївська обл.), І Козаченко, Ю.Стецько, О.Юнчик(Рівненська обл.), Ю.Клюкова (Івано-Франківська обл.)
ЗНАЧЕННЯ ЛИЖНОГО СПОРТУ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ШКОЛЯРІВ
У фізичному вихованні дітей лижний спорт займає одне з провідних місць. Лижі доступні для дітей з найранішого віку. Ходьба на лижах робить всесторонній вплив на організм дітей. При пересуванні по рівнині і перетнутій місцевості з подоланням підйомів і спусків до роботи залучаються всі основні групи м'язів ніг, рук і тулуба. Лижний спорт благотворно впливає на серцево-судинну, дихальну і нервову систему тих, що займаються. Систематичні заняття лижним спортом сприяють всесторонньому фізичному розвитку школярів, особливо позитивно впливаючи на розвиток таких рухових якостей, як витривалість, сила, спритність.
В процесі занять і змагань по лижному спорту у школярів виховуються і морально-вольові якості: сміливість, наполегливість, дисциплінованість, колективізм, здібність до подолання труднощів будь-якого характеру.