Файл: Дипломний проект основні засоби (1) ГОТОВИЙ.doc

Облік основних засобів ведеться у натуральному та вартісному вираженні. Облік основних засобів у натуральному вираженні потрібний для визначення технічного стану основних засобів. Він проводиться за даними паспортів підприємства, технічних паспортів окремих об’єктів обліку та карток пооб’єктного обліку, у яких наводиться розгорнута технічна характеристика кожного об’єкта: дата виготовлення, кількість ремонтів та модернізацій, проведена реконструкція, ступінь зносу та ін. Такий облік дає змогу визначити кількісний склад основних засобів за марками та видами, але не дає можливості повністю оцінити наявність засобів підприємства. Для цього застосовують оцінку основних засобів, яка являє собою грошове вираження їх вартості.

1.2 Оцінка основних засобів підприємства

У залежності від типу, стану, способу надходження основних засобів на підприємство існують різні види вартості основних засобів, які визначаються П(С)БО 7 «Основні засоби». Види оцінок основних засобів наведені в таблиці 1.3.

Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, певну роботу тільки у складі комплексу.

Таблиця 1.3 – Види оцінок основних засобів

Види оцінок	Характеристика	Застосування
Первісна вартість	Історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів	При зарахуванні на баланс придбаних (створених) основних засобів
Залишкова вартість	Різниця між первісною (переоціненою) вартістю і сумою зносу основних засобів	При визначенні підсумку валюти балансу
Ліквідаційна вартість	Сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією)	При проведенні розрахунку сум амортизації основних засобів, при списанні об’єкта основних засобів
Справедлива вартість	Сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання у результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами	При проведенні переоцінок основних засобів, отриманні основних засобів в обмін на інші активи, безоплатному їх отриманні
Переоцінена вартість	вартість необоротних активів після їх переоцінки.	При проведенні переоцінок основних засобіву разі, якщо залишкова вартість об’єкта суттєво відріняється від його справедливої вартості на дату балансу
Вартість, що амортизується	Первісна або переоцінена вартість об’єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості	При визначенні сум амортизації основних засобів

---

Якщо один об’єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт

У процесі експлуатації основні засоби, як відомо, поступово зношуються (фізично, морально), унаслідок чого їхня первісна вартість зменшується. Первісна вартість основних засобів за винятком суми зносу називається залишковою вартістю. Залишкова вартість основних засобів, поряд із первісною, знаходить своє відображення у балансі підприємства. Натомість у валюту (підсумок) балансу включається лише їх залишкова вартість. Залишкова вартість об’єктів постійно зменшується внаслідок їх зносу.

У бухгалтерському балансі окремими статтями показують первісну вартість основних засобів, суму зносу і залишкову вартість.

Залежно від того, яким шляхом надходять основні засоби на підприємство, формується їх первісна вартість. Формування первісної вартості основних засобів у залежності від способу їх надходження на підприємство представлено у таблиці 1.3.

У разі, якщо об’єкт основних засобів придбано в результаті обміну або часткового обміну на інші активи, його оцінка залежить від того існував обмін подібними чи неподібними активами.

Подібними вважають об’єкти основних засобів, які відповідають двом критеріям:

а) виконують подібну функцію в такому самому виді діяльності;

б) мають подібну справедливу вартість.

Загальновідомо, що безоплатно отримані основні засоби, зважаючи на відсутність витрат, пов'язаних з їх придбанням не підлягають «податковій» амортизації. Тому «податкова» первісна (що амортизується) вартість за такими основними засобами не визначається — відповідної норми в Податковому кодексі  немає.

Таблиця 1.3 – Формування первісної вартості основних засобів у бухгалтерському обліку

Оцінка основних засобів
Спосіб надходження	Порядок формування первісної вартості
Придбання ОЗ за плату	первісна вартість придбаних об’єктів ОЗ складається з таких витрат: — сум, що виплачуються постачальникам; — реєстраційних зборів, держмита та інших аналогічних платежів; — сум ввізного мита; — сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (якщо вони не відшкодовуються підприємству); — витрат на страхування, ризиків доставки ОЗ; — витрат на установку, монтаж, налагоджування; — інших витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні до використання.
Отримання ОЗ в обмін на подібний об’єкт	вартість дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта ОЗ. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю буде справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат звітного періоду.
Отримання ОЗ в обмін на неподібний об’єкт	первісна вартість дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта ОЗ, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана під час обміну.
Безоплатне отримання ОЗ	первісна вартість дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, наведених у п. 8 П(С)БО 7.
Внесення ОЗ до статутного капіталу	здійснюється за погодженою засновниками (учасниками) підприємства їх справедливою вартістю з урахуванням витрат, наведених у п. 8 П(С)БО 7.
Переведення ОЗ з оборотних активів, товарів, готової продукції	первісна вартість дорівнює собівартості таких активів, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

---

Важливе значення в обліку основних засобів посідає їх правильна переоцінка. Переоцінка – це зміна оцінки, нова оцінка вартості основних засобів підприємства []. Підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка усіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. При переоцінці основних засобів необхідно враховувати вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01 № 2658 – ІІІ, згідно з яким переоціночну діяльність з оцінки майна можуть здійснювати винятково суб’єкти оціночної діяльності.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.

Отже, переоцінену первісну вартість основних засобів (ППВ_о.з.) можна визначити за формулою:

ППВ_о.з. = ПВ * I_п , (1.1)

де ПВ – первісна вартість об’єкта основних засобів;

I_п - індекс переоцінки об’єкта основних засобів.

Переоцінена сума зносу об’єкта основних засобів ( П ∑ З_о.з.) :

П ∑ З_о.з. = ∑ З * I_п, (1.2)

де ∑ З – сума зносу об’єкта основних засобів.

Індекс переоцінки об’єкта основних засобів (І_п):

І_п = СВ / ЗВ, (1.3)

де СВ – справедлива вартість об’єкта основних засобів;

ЗВ – залишкова вартість об’єкта основних засобів.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат.

При вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Слід звернути увагу, що П (с)БО 7 не містить прямої вимоги переоцінювати активи, якщо їхня вартість на дату балансу суттєво відрізняється від справедливої. Підприємству лише надана така можливість. У той же час не можна нехтувати принципами ведення обліку, які визначено в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема це стосується принципів обачності та повного висвітлення фінансової інформації. Тобто значна різниця між залишковою та справедливою вартістю активу призводить до неадекватної оцінки стану активів підприємства, що і доводить потребу в їх переоцінці.

---

На нашу думку, особливого значення набуває питання впливу переоцінки основних засобів на порядок нарахування амортизації. Адже переоцінка об’єкта основних засобів дає можливість збільшувати суми амортизаційних відрахувань, які є основним джерелом самофінансування та можуть бути використані на відтворення основних засобів.

При проведенні переоцінки користувачі мають змогу отримувати інформацію про реальний стан активів підприємства.

Дослідженням доведено, що існують недоліки, пов’язані з визначенням вартості основних засобів. У міжнародному обліку особливе місце займає поняття “справедливої вартості”, оцінку за цією вартістю використовують і в українській обліковій практиці, але у тексті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 не наведено визначення даного поняття, воно міститься тільки у П (с) БО 19 “Об’єднання підприємств”. Ці невизначеності можуть призвести до суттєвих помилок у обліку. Погоджуємося з думкою П. С. Смоленюка про те, що в П (с) БО 7 повинно бути наведено визначення справедливої вартості основних засобів, що наведене в МСБО 16: «справедливою вартістю основних засобів є їх ринкова вартість, визначена експертною оцінкою, яку звичайно здійснюють професійні оцінщики» [22, с.137].

1.3 Аналіз нормативної бази з питань обліку та контролю основних засобів підприємства

Як уже зазначалося, діяльність підприємства прямо залежить від ефективного використання наявних на ньому основних засобів. Саме основні засоби становлять основу для здійснення суб’єктом господарювання його діяльності. Тому доцільно проаналізувати систему нормативно – правових актів, вимоги яких повинні враховувати підприємства при організації обліку основних засобів.

Інформаційною базою дослідження є Конституція України, Кодекси України, Закони України, Укази Президента України, Постанови і рішення Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державної служби статистики України, Інтернет-інформація, П (с) БО, інструкції, положення, План рахунків бухгалтерського обліку, тощо.

Огляд законодавчих документів з теми дослідження наведено у таблиці 1.5. Слід зауважити, що зазначений вище перелік не є вичерпним, але він становить основу, якою керуються суб’єкти господарювання при веденні обліку та контролю основних засобів. Адже вони містять положення, які полегшують роботу бухгалтерів, керівників, а також інструкції, які допомагають вирішити як діяти у відповідних ситуаціях.

Таблиця 1.5 – Нормативно - правова база з питань обліку та аудиту

основних засобів

№ п/п	Нормативний документ	Короткий зміст	Використання в обліково – аналітичній практиці
1	2	3	4
1	Конституція України, затверджена Верховною Радою України 28.06.1996 р [1]	Основний Закон, що регулює суспільні відносини, які складаються в процесі здійснення основоположних засад суспільства й держави	Загальні положення, що регулюють діяльність, функціонування підприємства та його правові засади
2	Господарський кодекс України, прийнятий ВРУ 16.01.2003 [2]	Встановлює відповідно до КУ правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності	Відповідність господарської діяльності підприємства чинному законодавству
3	Податковий кодекс України, прийнятий ВРУ 9 червня 2010 року № 2755 – VI [3]	Визначає правові принципи, щодо обліку та оподаткування господарської діяльності підприємства	В обліку використовується для правильного відображення руху основних засобів та їх амортизації.
4	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999	Визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання звітності	Підприємство керується при відображенні всіх господарських операцій, що відбуваються та організації обліку

---

Продовження таблиці 1.5

5	Закон України «Про аудиторську діяльність» № 3126 – ХХІ від 22.04.1993 року	Визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні	Застосовується при проведенні аудиту аудиторськими фірмами та окремими аудиторами
6	Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, Затверджені наказом Міністерства фінансів від 30.09.2003 р. № 561	Містять теоретичний матеріал та практичні рекомендації щодо обліку об’єктів основних засобів	Використовуються для забезпечення правильного і достовірного обліку
7	Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів, документів і розрахунків, Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69	Правила та порядок проведення інвентаризації та відображення її результатів у регістрах бухгалтерського обліку	Використовується для правильного відображення результатів інвентаризації, та перевірки первинних документів
8	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291	Є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності у бухгалтерському облікy	В обліку використовується при реєстрації господарських операцій за відповідними рахунками

Продовження таблиці 1.5

9	ПСБО 7 «Основні засоби», Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92	Визначає загальні положення обліку основних засобів, визнання та оцінку, порядок переоцінки, амортизацію, вибуття основних засобів	Використовується при відображенні господарських операцій, пов’язаних з основними засобами підприємства
10	Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій», Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291	Містить перелік рахунків обліку та встановлює призначення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації методом подвійного запису	Використовується при визначенні порядку ведення обліку операцій на відповідних рахунках з метою забезпечення єдності, відображення однорідних за змістом господарських операцій
11	Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88	Встановлює порядок створення,прийняття та зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами	Використовується при створенні первинних документів, встановленні їх реквізитів, розробці графіка документообігу та при виправленні помилок у документах та регістрах обліку
12	Наказ міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352	Визначає перелік типових форм первинних документів з обліку основних засобів та призначення кожної з цих форм	Використовується безпосередньо при оформленні операцій з надходження та вибуття основних засобів, при проведенні їх інвентаризації на підприємстві.

---