ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 1573
Скачиваний: 4
СОДЕРЖАНИЕ
При цьому дають змогу забезпечити рівність усіх суб’єктів господарювання при здійснення господарської діяльності та встановлюють відповідальність за порушення законодавства. Недотримання вимог цих законодавчих та нормативних актів може призвести навіть до занепаду підприємства.
Часті зміни законодавчих актів значно ускладнюють роботу бухгалтерів, які ведуть облік основних засобів підприємства. Адже непродумані зміни положень нормативної бази призводять до виникнення низки неточностей та суперечностей, а обліковці, не знайшовши чітких відповідей та стикнувшись із протиріччями у положеннях головних нормативних документів, змушені по декілька разів змінювати дані документації по підприємству та звітів.
Отже, питання обліку та контролю основних засобів широко висвітлені у нормативних документах, але у зв’язку зі змінами умов господарювання вони потребують подальшого дослідження з метою пошуку шляхів удосконалення обліку, аналізу та контролю основних засобів підприємства.
1.4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях на підприємстві
Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, зберігання здоров'я, працездатності людини в процесі праці.
Мета охорони праці - це зниження і ліквідація травматизму на виробництві, професійних захворювань, зберігання здоров'я людини і її працездатності. Тому одним з головних питань організації діяльності підприємства є створення безпечних умов праці. Це відображено в Конституції України, Законі України “Про охорону праці” та в інших нормативних документах.
Від того, на скільки ефективно функціонує наявна на підприємстві служба охорони праці, залежать і кінцеві результати його роботи.
Відповідальним за стан охорони праці на досліджуваному підприємстві є керівник ПАТ “Хімтекстильмаш”.
Службу охорони праці товариства представляє один спеціаліст, який працює у підприємстві на постійній основі протягом останніх семи років, має вищу освіту інженерно – технічного напрямку, що відповідає вимогам НПАОП 0.00-4.21-04 - Типове положення про службу охорони праці.
Функції з охорони праці виконує інженер з охорони праці, який забезпечує наступне:
-
перевіряє дотримання вимог з охорони праці працівниками підприємства;
-
проводить із працівниками вступний інструктаж з охорони праці;
-
забезпечує належне оформлення документації з питань охорони праці;
-
складає перелік посад зі шкідливими умовами праці, виконує інші, визначені законодавством функції.
Інженер охорони праці працює у спеціально відведеному приміщенні, у якому знаходиться необхідна оргтехніка. Відомо, що на підприємстві повинні бути наявні нормативно – правові акти з питань охорони праці, перелік яких закріплено на законодавчому рівні. На даному підприємстві ПАТ «Хімтекстильмаш», що є усі необхідні документи. Наявні документи відповідають тим, які затверджені на законодавчому рівні. Положення наявних документів виконуються працівниками підприємства у повному обсязі.
Основна маса необхідних нормативно – правових актів розроблена службою охорони праці ПАТ “Хімтекстильмаш”, але існує ряд порушень, які потребують вирішення у найближчий час.
Аналіз ефективності роботи системи управління охороною праці на досліджуваному підприємстві щодо стану виробничого травматизму та професійних захворювань проводиться і показав відсутність таких випадків на підприємстві за останні 3 роки.
Виходячи з того, що випадків травматизму та професійних захворювань не було, можна зробити висновок, що такі види витрат як : додаткові виплати до страхових відшкодувань потерпілим, витрати на ліквідацію аварій на виробництві підприємство не здійснювало. У таблиці 1.6 наведено витрати на охорону праці ПАТ “Хімтекстильмаш” за останні три роки.
Таблиця 1.6 – Перелік витрат підприємства на охорону праці
№ |
Назва |
Назва різновиду витрат |
Розмір витрат |
||
2012 рік |
2013 рік |
2014 рік |
|||
1. |
Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах |
Підвищені тарифні ставки, грн. |
15480 |
16200 |
16236 |
2. |
Витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань, грн. |
Витрати на працеохоронні заходи за колективним договором, грн. |
35600 |
36000 |
37300 |
Працівники, що працюють у шкідливих та небезпечних умовах (дане підприємство пов”язане з шкідливими умовами праці) отримують доплати до тарифних ставок відповідно до посад.
Дані таблиці свідчать, що витрати на охорону праці з кожним роком, хоча і несуттєво, але збільшуються, що говорить про те, що підприємство піклується про безпеку та здоров’я своїх працівників, а система управління охороною праці працює у відповідності до вимог чинного законодавства.
Підприємством передбачено витрати на працеохоронні заходи за колективним договором. Вони включають:
-
встановлення кнопок «СТОП» та «ПУСК» біля електродвигунів;
-
приведення у відповідність техніки безпеки переносних драбин та проведення їх випробування;
-
для безпечного виконання робіт на пересувному обладнанні (шнековий, стрічковий транспортер) установити сигналізацію про наявність заземлення на обладнанні;
-
забезпечення виробничих підрозділів пожежним інвентарем;
-
відновлення аспіраційного обладнання з технічним переобладнанням;
-
проведення випробувань засобів захисту електричним струмом;
-
проведення навчання працівників з питань охорони праці, проведення ремонту та підготовки опалювальних систем.
Ці витрати складають кожного року близько 10 тисяч гривень.
Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці на робочих місцях ПАТ “Хімтекстильмаш”.
Проведемо оцінку факторів виробничого середовища і трудового процесу для вантажників ПАТ “Хімтекстильмаш” (8 осіб) на основі результатів атестації робочих місць:
а) підвищений рівень шуму (норм.- 80 дБА; факт.- 87 дБА) згідно ДСН 3.3.6.037-99 „Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”;
б) пил переважно фібро генної дії (норм.-4,0 мг/м3; факт.-42,1 мг/м3) згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Повітря робочої зони. Загальні санітарно – гігієнічні вимоги”
в) мікроклімат у приміщенні згідно ДСН 3.3.6.042-99 „Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”:
1) температура в приміщенні (норм. 15 - 27° С; факт. 16° С);
2) швидкість руху повітря (норм. 0,5 – 0,2 м/с; факт. 0,5 м/с);
3) відносна вологість повітря (норм. 70 %; факт. 55%);
4) інфрачервоне випромінювання ( норм. - 70 вт/м2; факт.- 55 Вт/м2 ).
г) робоча
поза (норма: знаходження в нахиленому
положенні до 30°
25 % робочої зміни;
факт: знаходження в нахиленому положенні
до 30°
26-50 % робочої зміни) згідно
Гігієнічної
класифікації праці за
показниками шкідливості і небезпечності
факторів виробничого середовища,
важкості і напруженості трудового
процесу, що затверджена наказом
Міністерства охорони здоров’я України
від 27.12.2001 р.
№ 528.
Гігієнічна оцінка умов праці: умови і характер праці відповідають ІІІ класу 3-го ступеня.
Робоче місце 1.1.01.02 має один фактор 1-го ступеня відхилення від норм, 1 фактор 2-го ступеня відхилення від норми, один фактор 3-го ступеня відхилення від норми ІІІ класу. Кількості та часу дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів ( >80 %) достатньо для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення.
Пільги та компенсації вантажникам:
– доплата – 4 % окладу;
– додаткова відпустка – 4 дні.
Умови праці працівників бухгалтерії повністю відповідають встановленим нормативам.
Площа, яка припадає на одного працюючого– 6,6 м2/чол. висота приміщення становить 2,7 м, що відповідає вимогам СНиП 2.09.04 – 87.
За небезпекою ураження електричним струмомо бухгалтерія належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електичним струмом працюючих.
Природнє та штучне освітлення у приміщенні є достатнім і відповідає вимогам ДБН В.2.5 – 28-2006).
Вентиляційний режим у приміщенні є задовільним, кратність повітрообміну відповідає нормативному значенню, встановленому СНиП 2.08.01 – 89.
Для забезпечення здоров'я працівників на робочих місцях, умови праці на яких не відповідають нормативним значенням пропонуємо наступну систему заходів:
1.Працівники підприємства переважно забезпечені засобами індивідуального захисту. На ПАТ “Хімтекстильмаш” затверджений перелік спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, що підлягають безоплатній видачі працівникам. Це костюми з пилонепроникної тканини, шоломи, окуляри, але недостатня кількість респіраторів.
Вважаємо за необхідне забезпечити респіраторами вантажників. Це можуть бути респіратори марки РУ – 60 М. Так як вони потребують постійного оновлення та очищення, забезпечення восьми вантажників респіраторами на рік коштуватиме господарству приблизно 4000 грн.
2. Вентиляція – це регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.
Основна вимога до вентиляційних систем – це вилучення з приміщення забрудненого, вологого або нагрітого повітря та подача на йог місце чистого повітря, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.
За способом переміщення повітря вентиляція буває природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно).
Залежно від призначення – для подачі чи видалення повітря або для того й іншого одночасно – вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною.
За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою.
На виробництвах часто влаштовують комбіновані системи вентиляції (загальнообмінні з місцевою і т. ін), а в окремих випадках і аварійну вентиляцію, як правило, вона проектується витяжною.
Системи вентиляції мають бути пожежо – й вибухобезпечними, простими в облаштуванні не переохолоджувати приміщення, не створювати надмірного шуму, бути надійними в експлуатації та економними. Крім паспорта на кожну вентиляційну установку складають журнал експлуатації.
Природна вентиляція
Природна вентиляція відбувається внаслідок різниці температури повітря в приміщенні і ззовні, а також у результаті дії вітру. Різниця температур обумовлює надходження холодного повітря у приміщення й видалення з нього теплого повітря. Під дією вітру з навітряного боку будівлі виникає, підвищений тиск, а з підвітряного – розріджений. Розрідження зумовлює витяжку теплого й забрудненого повітря з приміщення, а на його заміну надлишок тиску зумовлює надходження свіжого повітря.
Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою.
Провітрювання здійснюється завдяки перепадам температури і сили вітру через вікна та кватирки і за рахунок інфільтрації – просочування повітря через вікна, нещільності вікон, дверей і будівельних матеріалів. Площа вікон, кватирок і фрамуг, що забезпечують природну вентиляцію має становити від 2-х до 4% площі підлоги.
Організована природна вентиляція – це аерація. Для аерації у стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря , а у верхній частині – спеціальні ліхтарі для видалення відпрацьованого повітря.
Щоб посилити природну вентиляцію у виробничих приміщеннях встановлюють витяжні труби з дефлекторами на 1,5-2м вище гребня даху в зоні ефективної дії вітру. Вітер, що обтікає дефлектор створює знижений порівняно з атмосферним тиск, внаслідок чого по витяжній трубі вгору рухається повітря з приміщення й видаляється у навколишнє середовище.
Для боротьби з надлишками тепла аерація має перевагу втому, що величезні об’єми повітря(мільйони м /г) подаються і видаляються без вентиляторів і повітропроводів. Аерація дешевша й простіша в експлуатації порівняно з механічними системами вентиляції.
Недоліком природної вентиляції є те , що вона мало ефективна за високих температур зовнішнього повітря, особливо у безвітряну погоду.
Механічна вентиляція
У системах механічної вентиляції рух повітря здійснюється за допомогою вентиляторів. Механічна вентиляція може бути робочою або аварійною, яку проектують на тих виробництвах де можливе надходження у повітря значної кількості шкідливих або вибухонебезпечних речовин.
Аварійна вентиляція вмикається автоматично при досягненні граничної концентрації небезпечних речовин і має забезпечувати 8-12 кратний повітрообмін за годину.
Механічна робоча вентиляція може бути загальнообмінною, місцевою або комбінованою.
Щоб забезпечити нормальний повітрообмін необхідну кількість повітря визначають відповідно до наявних шкідливих чинників характерних для конкретного виробництва.
Необхідний повітрообмін (м /год) є основною величиною для визначення параметрів вентиляційної системи та вибору необхідного вентиляційного обладнання.
За принципом роботи вентилятори бувають осьові, відцентрові й діаметральні. Вентилятори виготовляються різних розмірів і кожному з них відповідає номер, який показує величину діаметра робочого колеса в дециметрах .
Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення відповідного мікроклімату у всьому об’ємі приміщення. Цей вид вентиляції має дві системи – припливну й витяжну, які одночасно подають у приміщення чисте повітря у нижню частину, а з верхньої зони видаляють забруднене.
Приймальні пристрої для забору зовнішнього повітря розміщують над покрівлею будівель, якщо відсутні викиди повітря, забрудненого шкідливими речовинами або якщо ці викиди відведені за межі аеродинамічної тіні, яку створює вітер, що набігає на будівлю.
Для приміщень в яких має бути надійний повітрообмін влаштовують припливно-витяжну загальнообмінну вентиляцію. Цей вид вентиляції облаштовують у приміщенні, де виділяється значна кількість шкідливих речовин і де витяжка має бути на 10% більшою ніж приплив, щоб шкідливі речовини не витіснялися у сусідні приміщення.
У цій системі вентиляції використовують не лише зовнішнє повітря, а й повітря приміщень після його очищення. Повторне використання повітря приміщень називається рециркуляцією. Вона використовується в холодний період року з метою економії тепла, що витрачається на підігрівання припливного повітря. Для рециркуляції використовуються лише повітря тих приміщень, де відсутні виділення шкідливих речовин.
Припливна механічна вентиляція проектується в приміщеннях зі значними тепловиділеннями і невисокою концентрацією шкідливих речовин. Ця система вентиляції забезпечує подачу чистого зовнішнього повітря у приміщення, а видалення забрудненого повітря здійснюється через вентиляційні отвори, фрамуги, дефлектори.